Ухвала суду № 62715138, 10.11.2016, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10 листопада 2016 р. Справа № 909/175/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А. секретаря судового засідання Кучма І.І., розглянувши заяву про розстрочку виконання рішення суду Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" №20/2411 від 26.10.2016року (вх.11081/16 від 01.11.2016року) у справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького,6,м. Київ,01001

до відповідача: Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" вул ОСОБА_1, 59а,Івано-Франківськ,76000

про стягнення заборгованості в сумі 4107753,74 грн.

за участю

від позивача: не з"явилися

від відповідача (завника): ОСОБА_2 ( довіреність № 20/1480 від 16.06.2016року)

встановив

29 березня 2016року у справі № 909/175/16 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" на користь позивача 3% річних в розмірі 325 257,49грн., інфляційні втрати в розмірі 2 860 226,47грн. та 316 769,34грн. пені. та 52533,80грн. судового збору. В частині стягнення з ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул.Б.Хмельницького, 59 А, м.Івано-Франківськ, 281032,96грн. інфляційних втрат, 1610,20грн. 3% річних відмовлено, судом одночасно задоволено клопотання відповідача та зменшено пред"явлену до стягнення суму пені на 50 процентів, в частині стягнення 316 769,34грн. пені. - відмовлено. Позивач, не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну заяву, яку ОСОБА_3 Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2016року без задоволення, а рішення - без змін. На виконання вказаного рішення господарським судом видано наказ від 23 червня 2016року. Позивач подав касаційну скаргу, яку ОСОБА_3 від 13.09.2016року Вищого господарського суду України залишино без задоволення.

01.11.2016року до господарського суду Івано-Франківської області від відповідача Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" № 20/2411 від 26.10.2016року ( вх. 11081/16 від 01.11.2016року) про розстрочку виконання рішення суду у справі № 909/175/16, в якій заявник просить суд розстрочити виконання рішення на 10 років.

Заявник у судовому засіданні подану заяву підтримує, просить суд розстрочити виконання рішення на 10 років, в обґрунтування заяви відповідач зазначає, що на сьогоднішній день сплата заборгованості є неможливою в зв"язку тяжким фінансовим становищем, що унеможливлює його виконання.

Так, зокрема, заявник зазначив, що рівень розрахунків споживачів за поставлену відповідачем теплову енергію є низьким, станом на 01 жовтня 2016 року дебіторська заборгованість бюджетних установ та організацій та інших споживачів перед Відповідачем за надані послуги постачання теплової енергії становить 55388583,25грн. Це пов'язано із недофінансуванням відповідача із бюджетів різних рівнів, щомісяця ДМП Франківськтеплокомуненерго» укладає договори про реструктуризацію заборгованості із організаціями що фінансуються за рахунок державного чи місцевих бюджетів.

Всі кошти що надходять від споживачів спрямовуються на погашення існуючої заборгованості перед Позивачем.

Також тарифи на послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання для населення встановлюються Національною комісіею, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії .

ОСОБА_3 Кабінету міністрів України №375 від 04.06.2015 року "Про питання погашення у 2015 році заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що виробляються, транспортуються та постачаються населенню» затверджено Порядок та умови надання у 2015році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення. Станом 01.10.2016р. невідшкодована підприємству різнця в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася, постачалася споживачам складає 44.46 млн. грн., в тому числі населенню 10.98 млн. грн. та 33.49 млн. грн. юридичним особам. Тарифи, затверджені відповідачем на виробництво , транспортування, постачання теплової теплової енергії є збитковими. Тому відповідач є збитковим підприємством, що підтверджується його балансом, та звітом про фінансові результати станом на 30.09.2016року, згідно з яким чистого прибутку не має, а зитки становлять 155679грн..

Крім того, відповідно до ОСОБА_3 Кабінету Міністрів України від 18 червня 2014 р. № 217 "Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обовязки" (ОСОБА_3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1086 від 18.12.2015) затверджено порядок розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обовязки, відповідно до якого усі категорії споживачів, яким здійснюється продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, сплачують їх вартість шляхом перерахування коштів виключно на спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними і теплогенеруючими організаціями та їх структурними підрозділами в уповноваженому банку для відповідної категорії споживачів.

Норматив перерахування коштів на спеціальні рахунки гарантованого постачальника природного газу - від категорії бюджетні установи- 79,75%, від інших категорій споживачів - 79,45%.

Відповідач зазначає, що ніколи не ухилявся від виконання своїх зобов'язань, крім того, зазначає, що предметом позову позивача становлять пеня, 3% річних та інфляційні збитки. Крім того, наголошує, що здійснення дій з примусового виконання судового рішення може призвести до неплатоспроможності державного підприємства в цілому та невиконання рішення у даній справі.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, відзиву на позов не направив.

Розглянувши заяву про розстрочку виконання рішення та додані до неї документи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на таке.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч.1 ст.45 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Відповідно до ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Із змісту вказаної статті вбачається, що заява повинна містити: викладення обставин та обґрунтування причин, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення; зазначення того, що просить заявник - розстрочити чи відстрочити виконання рішення, яким чином змінити спосіб і порядок виконання рішення; вказівку, в разі необхідності, про надіслання ухвали про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання установі банку або державному виконавцю. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року, до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки його виконання, належать хвороба боржника або членів його сім'ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи - боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка означає виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі, при цьому, строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Конституційним судом України, також, зазначено, що розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності, з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Такі ж висновки містяться в постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17 жовтня 2012 року.

Положення ст.ст.83, 121 Господарського процесуального кодексу України не містять переліку виняткових випадків відстрочки або розстрочки виконання рішення, а отже в кожному конкретному випадку, згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України, оцінка судом доказів здійснюється за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріали справи свідчать, що відповідач є комунальним підприємством власником якого є територіальна громада м. Івано-Франківська, предметом господарської діяльності підприємства є виробництво теплової енергії,постачання теплової енергії населенню, підприємствам, організаціям, установам, надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, експлуатація, утримання, розвиток джерел та систем теплопостачання та теплових мереж і таке інше. Згідно звіту про фінансові результати за 9 місяців 2016року підприємство відповідача є збитковим, збиток складає 155679 млн.грн..

Крім того, відповідно до листа Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківська від 02.03.2016року податковий борг підприємства становив 29797700,44грн.

Суд враховує, що заборгованість перед Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" утворилась через наявність великої дебіторської заборгованості споживачів теплової енергії.

Крім того, слід зазначити, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2016 у справі №909/175/16 , залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2015, частково задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про стягнення пені в сумі 639626,62грн, інфляційних втрат в сумі 3141259,43грн та 3% річних в сумі 326867,69грн за неналежне виконання умов договору №13/2634-ТЕ-15 від 28.12.2012 щодо своєчасного розрахунку за природний газ. Стягнено з відповідача на користь позивача 316769,34грн пені, 2860226,47грн інфляційних втрат та 325257,49грн 3% річних. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Судом задоволено клопотання відповідача в частині зменшення розміру пені та зменшино її на 50% .

Доводи, покладені в основу задоволення клопотання про зменшення неустойки, дають підстави для задоволення клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення.

Судом враховано, що відповідач не відмовляється від виконання своїх зобов'язань перед позивачем та не ухиляється від виконання судового рішення, а звертається з проханням розстрочити його виконання з метою надання можливості боржнику за цей час вжити заходів для реального виконання своїх зобов'язань. Але на даний час, у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем відповідача негайне виконання рішення суду є неможливим.

Водночас, з урахуванням принципу забезпечення збалансованості інтересів як боржника, так і стягувача, суд, дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача та надання ДМП "Івано-Франківськтеплокомуенерго" розстрочки на 3 ( три) роки рівними частинами.

Ухвала господарського суду про розстрочку виконання рішення суду спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу та є допоміжним процесуальним актом (документом) реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення. Така ухвала має похідний характер від рішення суду, яким справу вирішено по суті, і є обовязковою для державної виконавчої служби при виконанні судового наказу.

Керуючись ст. 121 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

заяву Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" № 20/2411 від 26.10.2016року ( вх. 11081/16 від 01.11.2016року) про розстрочку виконання рішення суду у справі № 909175/16 задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2016року у справі № 909/175/16 на 3 роки рівнити частинами.

СУДДЯ ШКІНДЕР П.А.