Рішення № 62714812, 08.11.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/95/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2016 Справа № 908/2614/16

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Бамбизова М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/2614/16

за позовом: Державного підприємства Енергоринок, м. Київ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго, м. Запоріжжя

про стягнення 645689,25 грн.

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1, довіреність № 01/44-843Д від 18.12.2015 року

від відповідача ОСОБА_2, довіреність № 57 від 31.12.2015 року

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство Енергоринок звернулося до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго про стягнення заборгованості за договором про реструктуризацію заборгованості № 63Р/02 від 30.09.2013 року в сумі 645689,25 грн., яка складається із заборгованості з пені в сумі 58422,42 грн. та заборгованості за трьома процентами річних в сумі 587266,83 грн.

27.10.2016 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали від 05.10.2016 року.

Відповідач у справі - Відкрите акціонерне товариство Запоріжжяобленерго 27.10.2016 року надав суду в порядку ст. 59 ГПК України, відзив на позовну заяву, в якому зазначає наступне:

- на сьогоднішній день існують обставини, що значно ускладнюють виконання рішення у даній справі у звязку із скрутним фінансовим станом відповідача та інші обставини, що значно ускладнюють його виконання;

- у відповідача відсутнє право самостійного розпорядження грошовими коштами, які надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, оскільки такий рахунок призначений для накопичення (акумулювання) коштів, отриманих за електроенергію та подальшого його розподілу між учасниками оптового ринку;

- відповідач не може впливати ані на перерахування коштів та їх обсяг, ані на встановлення алгоритму, оскільки перерахування коштів здійснюється виключно на підставі алгоритму і лише алгоритмом визначається частка коштів, наявних на поточному рахунку із спеціальним режимом використання, отже зазначені обставини підтверджують відсутність вини відповідача в неналежному виконанні договірних зобовязань за договором, укладеним з позивачем;

- наявність заборгованості відповідача перед позивачем обумовлена особливостями господарської діяльності відповідача (постачання електричної енергії виключно всім споживачам Запорізької області) та систематичним порушенням умов розрахунків за спожиту електричну енергію споживачами, основною причиною зростання дебіторської заборгованості відповідач визначає падіння рівня платоспроможності споживачів;

- існує судова практика, в результаті якої судами надається розстрочка виконання рішення, а саме у справі № 908/4689/15, № 19/5009/1451/11, № 11/292/10, № 13/5009/5894/11 20/5009/5894/11, оскільки строки виконання зобовязань відповідача знаходяться в прямій залежності від строків виконання зобовязань споживачами, тому є підстави щодо врахування судової практики для надання розстрочки відповідачу у цій справі;

- за 9 місяців 2016 року відповідачем було сплачено на користь позивача за спірним договором 1502117,72 грн., крім того за 2015 рік відповідачем було здійснено покупку електричної енергії в розмірі 9033240 тис. грн., а сплачено позивачу 8671248 тис. грн., отже відповідач одночасно здійснював оплату купованої електроенергії та реструктуризованої заборгованості, що свідчить про належний ступінь виконання зобовязання перед позивачем;

- відносно ВАТ Запоріжжяобленерго органами державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження з виконання судових рішень на користь ПАТ «Київсільелектро» на загальну суму 28456302,00 грн., згідно постанов Департаменту ДВС від 12.07.2016 року на майно та кошти, що містяться на поточних рахунках відповідача накладено арешт в межах суми 19483695,77 грн.;

- ВАТ Запоріжжяобленерго через неодноразове та тривале застосування до нього нульового нормативу відрахування коштів на поточні рахунки не має реальної можливості виконати судові рішення у визначені строки;

- зазначене свідчить про повне припинення господарської діяльності товариства та реальну загрозу банкрутства ВАТ Запоріжжяобленерго, при цьому банкрутство відповідача призведе до соціальної напруги серед населення та субєктів господарювання Запорізької області;

- відповідач має щомісячно проводити виплату заробітної плати працівникам та сплачувати податки, однак станом на 01.10.2016 року має податковий борг в розмірі 52973169,09 грн., крім того за вересень 2016 року податкові зобовязання з податку на додану вартість складають 13129984,00 грн., розмір виплат на обовязкові платежі на місяць складає 69742 тис. грн., отже відсутність грошових коштів на поточних рахунках відповідача приведе до неможливості здійснення останнім обовязкових виплат у звязку з відсутністю єдиного можливого джерела для їх оплати;

- вказує, що зі змісту довідок про залишки на поточних рахунках відповідача, відкритих у Філії ЗОУ АТ «Ощадбанк», ПУАТ «УкрСиббанк», ПАТ АБ «Укргазбанк», ПАТ «Акцент-банк», ПАТ КБ «Приватбанк» вбачається наявність грошових коштів, втім відповідач не може на них розраховувати, оскільки на ці грошові кошти накладено арешт в межах відкритого за заявою ПАТ «Київсільелектро» виконавчого провадження в межах суми 19483695,77 грн.;

- за 9 місяців 2016 року вбачається наявність повільних інфляційних процесів в державі (в липні, серпні, жовтні 2015 року, в лютому, червні, липні, серпні 2016 року мала місце дефляція), а тому надання розстрочки відповідачу мінімально впливає на зміну фінансового стану позивача. З посиланням на приписи п. 6 ст. 83 ГПК України просить розстрочити виконання рішення на 18 місяців, починаючи з листопада 2016 року згідно викладеного у відзиві графіку погашення заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні 08.11.2016 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні. Разом з тим надав суду письмові пояснення згідно ст. 22 ГПК України, в яких зазначає наступне:

- законодавець у будь-якому випадку повязує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з обєктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення, а також з необхідністю врахування інтересів двох сторін;

- ДП Енергоринок купує електричну енергію у підприємств, які її виробляють для подальшого продажу компаніям, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії, тобто ДП Енергоринок зобовязане перед генеруючими компаніями здійснювати своєчасну оплату вартості придбаної у них електроенергії, а наскільки своєчасно будуть виконані обовязки ДП Енергоринок перед генераціями залежить від покупців електричної енергії, які в свою чергу повинні своєчасно розрахуватись з ДП Енергоринок за електричну енергію, придбану в оптового постачальника електроенергії);

- неналежне виконання умов договорів купівлі-продажу електричної енергії енергопостачальними компаніями, зокрема ВАТ «Запоріжжяобленерго», створює передумови для збільшення рівня заборгованості ДП Енергоринок перед виробниками електричної енергії, що в свою чергу негативно впливає на можливість генеруючих компаній накопичувати паливо для стабільного проходження як опалювального сезону, так і сталої роботи в цілому;

- аналіз тенденції розрахунків оптового ринку електроенергії України дає змогу виділити ВАТ «Запоріжжяобленерго» як одного з найбільш недисциплінованих контрагентів підприємства, станом на 01.10.2016 року загальна заборгованість за електроенергію ВАТ «Запоріжжяобленерго» перед ДП Енергоринок складає 1304 млн. грн. та є найбільшою серед енергопостачальних компаній боржників;

- в ході досудового розслідування у порушеному кримінальному провадженні № 52015000000000001 НАБ України встановило, що ВАТ «Запоріжжяобленерго» укладено низку договорів відступлення права вимоги, за якими останнє уступає право вимоги оплати заборгованості за спожиту електроенергії, нарахованих штрафних санкцій, 3% річних та втрат від інфляції, результатом укладення яких стало порушення механізму розрахунків на оптовому ринку електроенергії України, визначеного Законом України «Про електроенергетику», та штучного блокування надходження коштів до ДП Енергоринок в сумі, що перевищує 346 млн. грн.;

- причинами важкого фінансового стану товариства є саме винні дії керівництва, а не обєктивні виключні обставини, з якими повязується можливість розстрочення рішення;

- звертає увагу на те, що фінансовий стан ДП Енергоринок має братись до уваги судом при розгляді питання розстрочення виконання рішення, так загальна заборгованість ДП Енергоринок перед кредиторами (генеруючими) компаніями дорівнює 28316857743,41 грн. станом на 01.10.2016 року;

- розстрочка виконання рішення призводить до накопичення боргових зобовязань ДП Енергоринок перед генеруючими компаніями, несе загрозу в забезпеченні енергетичної безпеки держави;

- несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобовязань призводить до неможливості виконання позивачем зобовязань перед генеруючими компаніями та дисбалансу оптового ринку електроенергії в цілому;

- з метою забезпечення повних розрахунків з виробниками електроенергії позивач вимушений залучати кредитні кошти в уповноваженому банку, на сьогоднішній день підприємство вичерпало всі ресурси для покриття дефіциту коштів недоотриманих від енергопостачальних компаній, що ставить під сумнів можливість розрахунків підприємства в подальшому в повній мірі розраховуватись з виробниками електроенергії;

- ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе сам субєкт господарювання, а відповідно нерентабельність та неприбутковість відповідача стосується діяльності самого відповідача, у звязку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному порушується принцип збалансованості інтересів сторін;

- вважає надання розстрочки виконання рішення суду у справі № 908/2614/16 неможливим та таким, що порушує принципи рівності сторін. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача підтримав вимоги клопотання про надання розстрочки виконання рішення. Також надав суду із супровідним листом повідомлення додаткові докази по справі.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, позицію відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 29.08.2007 року між Державним підприємством Енергоринок, далі ДПЕ, та Відкритим акціонерним товариством Запоріжжяобленерго, далі ЕК, був укладений договір купівлі-продажу електроенергії № 4243/02, далі ОСОБА_3, за умовами якого (п. 2) ДПЕ зобовязується продавати, а ЕК зобовязується купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п. 3.2., 3.5. Договору ДПЕ продає, а ЕК купує електричну енергію в точках поставки на межі балансової належності електричних мереж, що визначені в Акті розмежування балансової належності електричних мереж і експлуатаційної відповідальності (додаток 4 до цього Договору), в обсягах, які визначаються згідно з розділом 4 цього Договору. Точки обліку електричної енергії наведені у додатку № 1 до цього Договору «Перелік місць встановлення приладів та систем розрахункового обліку». Право власності на електричну енергію, яка постачається за цим Договором, переходить від ДПЕ до ЕК в момент передачі електричної енергії в точках поставки. Вартість електричної енергії, купленої ЕК у ДПЕ у розрахунковому місяці, визначається у відповідності до Правил ОРЕ за середньозваженою ціною та фактичними обсягами отриманої ЕК електроенергії.

Умовами п. 6.1., 6.2., 6.4. Договору сторони узгодили, що оплату за куплену електроенергію ЕК здійснює відповідно до ІВКОР грошовими коштами, що перераховуються на поточні рахунки із спеціальним режимом використання ДПЕ з поточних рахунків із спеціальним режимом використання ЕК, відкритих відповідно до чинних нормативно-правових актів України, які регулюють порядок розрахунків за електроенергію, а також з інших рахунків ЕК. Перерахування коштів ЕК за куплену у ДПЕ електроенергію здійснюються кожного банківського дня розрахункового місяця з урахуванням умов пункту 6.3. і зараховується сторонами як оплата за електричну енергію, куплену ЕК у ДПЕ у цьому місяці з урахуванням умов п.п. 6.4. та 6.5. цього Договору та окремих рішень Кабінету Міністрів України. Остаточний розрахунок за куплену ЕК в ДПЕ електроенергію в розрахунковому місяці здійснюється ЕК до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, з поточних або інших (крім поточного із спеціальним режимом використання) рахунків ЕК. У цьому випадку ЕК зобовязана обовязково вказати призначення платежу. Якщо до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, ЕК не здійснила повну поточну оплату вартості електроенергії за розрахунковий місяць, ДПЕ надсилає до ЕК факсимільним звязком попередження про можливість обмеження споживання в обсязі недоплаченої ЕК в розрахунковому місяці електроенергії. Обмеження може бути застосоване ДПЕ після 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 7.3.2. Договору передбачена відповідальність ЕК за порушення строків оплати за отриману електроенергію, передбачених розділом 6 цього Договору. В разі несплати ЕК за куплену в ДПЕ електроенергію у терміни, встановлені п. 6.4. цього Договору, з 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, ДПЕ має право нарахувати пеню ЕК у розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення) за кожен день прострочення та штраф в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу. Пеня нараховується до повного виконання ЕК зобовязання по оплаті купленої в ДПЕ електроенергії.

Згідно з п. 11.6. Договору цей договір укладено на термін з « 01» вересня 2007 року до « 31» грудня 2007 року. Дія Договору автоматично продовжується на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не заявила письмово про намір розірвати цей ОСОБА_3 за один місяць до дати закінчення строку дії цього Договору.

У звязку порушенням Відкритим акціонерним товариством Запоріжжяобленерго (далі Боржник) п. 6.4. Договору та виникненням заборгованості перед Державним підприємством Енергоринок (далі Кредитор) в сумі 177793793,83 грн. за куплену в лютому, грудні 2012 року та грудні 2013 року електроенергію сторони домовилися про розстрочення її погашення шляхом реструктуризації, а також про нарахування трьох процентів річних за прострочення оплати в сумі 4510955,23 грн. та пені в сумі 489483,07 грн., про що сторонами укладено договір про реструктуризацію заборгованості № 63 Р/02 від 30.09.2013 року, ОСОБА_3 2.

До договору про реструктуризацію заборгованості № 63 Р/02 від 30.09.2013 року між сторонами була підписана додаткова угода № 153 Р/02 від 11.07.2014 року.

Відповідно до п. 1.1. Договору 2 Кредитор та Боржник домовились в порядку та на умовах, визначених цим Договором, про розстрочення погашення заборгованості (надалі реструктуризація), що виникла у Боржника перед Кредитором на підставі договору купівлі-продажу електроенергії від 29.08.2007 року № 4243/02, укладеного між ДП Енергоринок та ВАТ Запоріжжяобленерго.

Згідно з п. 2.1. Договору 2 (з врахуванням редакції додаткової угоди № 153 Р/02 від 11.07.2014 року) загальна сума грошового боргу (заборгованості), що підлягає реструктуризації за цим Договором, складає 177793793,83 грн. (сто сімдесят сім мільйонів сімсот девяносто три тисячі сімсот девяносто три грн. 83 коп.), а саме:

- заборгованість за електричну енергію в сумі 131836164,72 грн., у т.ч. ПДВ 21972694,12 грн. за договором від 29.08.2007 № 4243/02, яка придбана Боржником у лютому 2012 року у сумі 57004523,31 грн. та грудні 2012 року у сумі 74831641,41 грн. та підтверджується Актом звірки розрахунків (Додаток № 1);

- заборгованість з 3% річних в сумі 3915112,26 грн., з яких:

а) 2506637,26 грн. - 3% річних за прострочення оплати коштів у сумі 57004523,31 грн. з 15.03.2012 року до 01.09.2013 року,

б) 1408475,00 грн. 3% річних за прострочення оплати коштів у сумі 74831641,41 грн. з 15.01.2013 року до 01.09.2013 року

та які нараховано на підставі ст. 625 ЦК України за порушення п. 6.4. договору купівлі-продажу електроенергії від 29.08.2007 року № 4243/02;

- пені в сумі 389483,07 грн., яку нараховано на підставі п. 7.3.2. за порушення п. 6.4. договору купівлі-продажу електроенергії від 29.08.2007 року № 4243/02;

- заборгованість за електричну енергію в сумі 40957190,81 грн. у т.ч. ПДВ 6826198,47 грн. за договором від 29.08.2007 року № 4243/02, яка придбана Боржником у грудні 2013 року та підтверджується Актом про наявність та розмір заборгованості (Додаток № 2);

- заборгованість з 3% річних в сумі 595842,97 грн. за прострочення оплати коштів у сумі 40957190,81 грн. з 15.01.2014 року 11.07.2014 року, що нараховані на підставі ст. 625 ЦК України за порушення п. 6.4. договору купівлі-продажу електроенергії від 29.08.2007 року № 4243/02;

- пені в сумі 100000,00 грн., яку нараховано на підставі п. 7.3.2 за порушення п. 6.4. договору купівлі-продажу електроенергії від 29.08.2007 року № 4243/02.

Умовами п. 2.2., 2.4 2.6. Договору 2 сторони визначили, що погашення суми заборгованості за електроенергію здійснюється шляхом щомісячного перерахування грошових коштів Боржником згідно з графіком на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Кредитора № 26032301861 в АТ «Ощадбанк», МФО 300465 з обовязковим зазначенням у призначенні платежу реквізитів (дати та номера) цього Договору, періоду виникнення заборгованості та періоду погашення, в т.ч. ПДВ. Сплата 3% річних, пені та штрафу здійснюється шляхом перерахування грошових коштів Боржником на поточний рахунок Кредитора № 26008302861 в АТ «Ощадбанк», МФО 300465 з обовязковим зазначенням у призначенні платежу реквізитів (дати та номера) цього Договору, суті платежу (виду заборгованості: 3% річних, пені та штрафу). Загальний строк реструктуризації (погашення) заборгованості Боржника перед Кредитором за цим Договором встановлюється до 31 грудня 2018 року (включно). Перший платіж з погашення заборгованості, що підлягає реструктуризації за цим Договором, повинен бути здійснений не пізніше 31 січня 2014 року (включно).

Відповідно до п. 2.7. Договору 2 (в редакції додаткової угоди № 153 Р/02 від 11.07.2014 року) кожний черговий платіж має бути здійснений Боржником не пізніше останнього числа місяця, в якому він (платіж) підлягає перерахуванню згідно з графіком:

Рік погашенняМісяць погашення Загальна сума, грн. Електроенергія у т.ч. ПДВ, грн. Період виникнення заборгованості за е/е3% Річних, грн. Пеня, грн.

1234567 2014січень2 269 012,662 197 269,41Грудень 2012 р.65 251,876491,38 лютий2 269 012,662 197 269,41Грудень 2012 р.65 251,876491,38 березень2 269 012,662 197 269,41Грудень 2012 р.65 251,876491,38 квітень2 269 012,662 197 269,41Грудень 2012 р.65 251,876491,38 травень2 269 012,662 197 269,41Грудень 2012 р.65 251,876491,38 червень2 269 012,662 197 269,41Грудень 2012 р.65 251,876491,38 липень2 269 012,662 197 269,41Грудень 2012 р.65 251,876491,38 серпень2 369 012,6698300,00Грудень 2012 р.66701,876741,38 2 197 269,41Грудень 2013 р.

вересень2 369 012,662 197 269,41Грудень 2012 р.66701,876741,38 98300,00Грудень 2013 р. жовтень2 369 012,662 197 269,41Грудень 2012 р.66701,876741,38 98300,00Грудень 2013 р. листопад2 369 012,662 197 269,41Грудень 2012 р.66701,876741,38 98300,00Грудень 2013 р. грудень43 522 046,442 197 269,41Грудень 2012 р.655 294,84105 491,38 40 563 990,81Грудень 2013 р. Всього за 2014 рік68 881 185,7067324 423,73 1378 865,41177 896,563 початку реструктуризації68 881 185,7067324 423,73 1 378 865,41177 896,56 2015січень2269 012,662 197 269,41Грудень 2012 р.65 251,876491,38 лютий2269 012,662 197 269,41Грудень 2012 р.65 251,876491,38 березень2269 012,662 197 269,41Грудень 2012 р.65 251,876491,38 квітень2269 012,662 197 269,41Грудень 2012 р.65 251,876491,38 травень2269 012,662 197 269,41Грудень 2012 р.65 251,876491,38 червень2269 012,662 197 269,41Грудень 2012 р.65 251,876491,38 липень2269 012,662 197 269,41Грудень 2012 р.65 251,876491,38 серпень2269 012,662 197 269,41Грудень 2012 р.65 251,876491,38 вересень2269 012,662 197 269,41Грудень 2012 р.65 251,876491,38 жовтень2269 012,662 197 269,41Грудень 2012 р.65 251,876491,38 листопад2269 012,662 197 269,41Грудень 2012 р.65 251,876491,38 грудень2269 012,662 197 269,41Грудень 2012 р.65 251,876491,38Всього за 2015 рік27228151,9226367232,92 783 022,4477 896,563 початку реструктуризації96 109 337,6293 691 656,65 2 161 887,85255 793,12 2016січень2269 012,662 197 269,41Грудень 2012 р.65 251,876491,38 лютий2269 012,662 197 269,41Грудень 2012 р.65 251,876491,38 березень2269 012,662 197 269,41Грудень 2012 р.65 251,876491,38 квітень2269 012,662 197 269,41Грудень 2012 р.65 251,876491,38 травень2269 012,662 197 269,41Грудень 2012 р.65 251,876491,38 червень2269 012,662 197 269,41Грудень 2012 р.65 251,876491,38 липень2269 012,662 197 269,41Грудень 2012 р.65 251,876491,38 серпень2269 012,662 197 269,41Грудень 2012 р.65 251,876491,38 вересень2269 012,662 197 269,41Грудень 2012 р.65 251,876491,38 жовтень2269 012,662 197 269,41Грудень 2012 р.65 251,876491,38 листопад2269 012,66124481,47Грудень 2012 р.65 251,876491,38 2 072 787,94Лютий 2012 р. грудень2269 012,662 197 269,41Лютий 2012 р.65 251,876491,38Всього за 2016 рік27228151,9226367 232,92 783 022,4477 896,563 початку реструктуризації123 337 489,54120 058 889,57 2 944 910,29333 689,68 2017січень2269 012,662 197 269,41Лютий 2012 р.65 251,876491,38 лютий2269 012,662 197 269,41Лютий 2012 р.65 251,876491,38 березень2269 012,662 197 269,41Лютий 2012 р.65 251,876491,38 квітень2269 012,662 197 269,41Лютий 2012 р.65 251,876491,38 травень2269 012,662 197 269,41Лютий 2012 р.65 251,876491,38 червень2269 012,662 197 269,41Лютий 2012 р.65 251,876491,38 липень2269 012,662 197 269,41Лютий 2012 р.65 251,876491,38 серпень2269 012,662 197 269,41Лютий 2012 р.65 251,876491,38 вересень2269 012,662 197 269,41Лютий 2012 р.65 251,876491,38 жовтень2269 012,662 197 269,41Лютий 2012 р.65 251,876491,38 листопад2269 012,662 197 269,41Лютий 2012 р.65 251,876491,38 грудень2269 012,662 197 269,41Лютий 2012 р.65 251,876491,38Всього за 2017 рік27 228 151,9226 367 232,92 783 022,4477 896,563 початку реструктуризації150565 641,46146426122,49 3 727932,73411 586,24 2018січень2269 012,662 197 269,41Лютий 2012 р.65 251,876491,38 лютий2269 012,662 197 269,41Лютий 2012 р.65 251,876491,38 березень2269 012,662 197 269,41Лютий 2012 р.65 251,876491,38 квітень2269 012,662 197 269,41Лютий 2012 р.65 251,876491,38 травень2269 012,662 197 269,41Лютий 2012 р.65 251,876491,38 червень2269 012,662 197 269,41Лютий 2012 р.65 251,876491,38 липень2269 012,662 197 269,41Лютий 2012 р.65 251,876491,38 серпень2269 012,662 197 269,41Лютий 2012 р.65 251,876491,38 вересень2269 012,662 197 269,41Лютий 2012 р.65 251,876491,38 жовтень2269 012,662 197 269,41Лютий 2012 р.65 251,876491,38 листопад2269 012,662 197 269,41Лютий 2012 р.65 251,876491,38 грудень2269 012,662 197 269,53Лютий 2012 р.65 251,936491,65Всього за 2018 рік27 228 152,3726 367 233,04 783 022,5077 896,833 початку реструктуризації177793 793,83172793355,53 4 510 955,23489 483,07Згідно з п. 5.1. Договору 2 цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками та діє до 31 грудня (включно) 2018 року.

Позивач в позові вказує, що починаючи з жовтня 2015 року по червень 2016 року відповідач (боржник) порушив виконання своїх зобов'язань за договором реструктуризації в частині оплати трьох процентів річних та пені за період з 01.10.2015 року по 30.06.2016 року (9 місяців), внаслідок чого у останнього виникла заборгованість зі сплати трьох процентів річних та заборгованість зі сплати пені в загальній сумі 645689,25 грн.

Так, на виконання умов Договору, позивач продав відповідачу електричну енергію за період: лютий 2012 року, грудень 2012 року та грудень 2013 року, а відповідач прийняв електричну енергію за вказаний період, що підтверджується підписаними сторонами у справі без зауважень та заперечень актами купівлі-продажу електроенергії від 29.02.2012 року, 31.12.2012 року, 31.12.2013 року, засвідчені копії яких містяться у справі (а.с. 26-28).

Втім, відповідач в порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості № 63 Р/02 від 30.09.2013 року свої зобовязання зі сплати трьох процентів річних та пені згідно графіку, визначеного вказаним договором, починаючи з жовтня 2015 року по червень 2016 року не виконав, у звязку з чим за ним утворився борг зі сплати трьох процентів річних в сумі 587266,83 грн. та борг зі сплати пені в сумі 58422,42 грн., що разом складає 645689,25 грн., який і намагається стягнути позивач.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір купівлі-продажу, різновидом якого є договір на постачання продукту, яким виступає електрична енергія. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що учасниками судового процесу є субєкти господарювання, в розумінні ст. 55 ГК України, тому до спірних правовідносин слід застосувати норми права, які регулюють питання постачання продукції електричної енергії, зокрема договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Так, згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобовязується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Тобто, положення про порядок оплати товару - електричної енергії, його ціни, порядку розрахунків потрібно брати із загальних положень, присвячених договору купівлі-продажу, а саме використовувати вимоги ст. ст. 655-697 ЦК України

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобовязаний сплатити повну ціну переданого товару.

Матеріали справи свідчать, що за укладеним з позивачем договором про реструктуризацію заборгованості № 63 Р/02 від 30.09.2013 року відповідач взяв на себе зобовязання не пізніше останнього числа місяця щомісячно здійснювати погашення заборгованості за електроенергію, що виникла на підставі договору купівлі-продажу електроенергії № 4243/02 від 29.08.2007 року, три проценти річних в сумі 65251,87 грн. (кожного місяця), пеню в сумі 6491,38 грн. (кожного місяця).

Фактичні обставини справи свідчать, що відповідач свої договірні зобовязання з щомісячної сплати трьох процентів річних та пені за період з жовтня 2015 року по червень 2016 року у строк, передбачений умовами договору про реструктуризацію заборгованості № 63 Р/02 від 30.09.2013 року, не виконав.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобовязує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобовязань з оплати трьох процентів річних та пені за договором про реструктуризацію заборгованості № 63 Р/02 від 30.09.2013 року, а також доведено порушення відповідачем строку їх оплати, встановленого умовами договору, а наявність заборгованості з пені в сумі 58422,42 грн. та трьох процентів річних в сумі 587266,83 грн., що разом складає 645689,25 грн. підтверджується матеріалами справи. Відповідач доказів сплати боргу з пені та трьох процентів річних станом на день розгляду справи суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги Державного підприємства Енергоринок про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго заборгованості в сумі 645689,25 грн., яка складається із боргу зі сплати пені в сумі 58422,42 грн. та боргу зі сплати трьох процентів річних в сумі 587266,83 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо клопотання про надання розстрочки виконання рішення суду, слід зазначити наступне.

Статтею 121 ГПК України визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Законодавець визначає, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно з п. 7.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду обґрунтоване приписами п. 6 статті 83 ГПК України, якою передбачене право господарського суду при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити виконання рішення.

До обставин, що ускладнюють виконання рішення відповідач відносить складний фінансовий стан підприємства, наявність значної дебіторської заборгованості споживачів перед підприємством, загрозу банкрутства, наявність податкового боргу, накладення арешту на все майно та на рахунки підприємства постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП № 51242091 від 12.07.2016 року, відсутність коштів на банківських рахунках, неможливість звернення стягнення на майно, наявність інфляційних процесів в економіці.

Вказані обставини боржник вважає винятковими, оскільки вони перешкоджають своєчасно виконати рішення у спосіб та порядок визначені судом, а тому просить задовольнити його клопотання про надання розстрочки виконання рішення суду.

На підтвердження викладених обставин відповідач надав довідку № 005-46/220 від 24.10.2016 року про заборгованість станом на 30.09.2016 року, довідку № 007-33/16256 від 26.10.2016 року про розрахунки з ДП Енергоринок, довідку № 007-33/16141 від 24.10.2016 року про проведення розрахунків за спожиту електроенергію станом на 01.10.2016 року, довідку про дебіторську заборгованість № 007-33/16022 від 21.10.2016 року, довідку № 007-33/16021 від 21.10.2016 року, довідку № 005-09/216 від 24.101.2016 року щодо дефіциту обігових коштів, довідку № 005-09/218 від 24.10.2016 року, довідку № 005-09/217 від 24.10.2016 року, довідку щодо податкового боргу станом на 01.10.2016 року № 003-09/215 від 24.10.2016 року, довідки про залишки коштів на поточних рахунках № 09-09/224 від 26.10.2016 року, № 09-09/225 від 26.10.2016 року, № 09-09/229 від 26.10.2016 року, № 09-09/231 від 26.10.2016 року, № 09-09/230 від 26.10.2016 року, № 09-09/227 від 26.10.2016 року, № 09-09/226 від 26.10.2016 року, № 09-09/228 від 26.10.2016 року, постанови НКРЕ про алгоритм перерахування коштів № 167 від 11.02.2016 року, № 275 від 29.02.2016 року, № 507 від 30.03.2016 року, № 768 від 29.04.2016 року, постанови про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 51242091 від 12.07.2016 року.

Так, з вказаних довідок вбачається наявність станом на 01.10.2016 року дебіторської заборгованості споживачів Запорізької області перед ВАТ Запоріжжяобленерго за спожиту електричну енергію в загальній сумі 1199708,00 тис. грн., в тому числі юридичних осіб: 1040638,30 тис. грн., фізичних осіб: 159069,70 тис. грн. Разом з тим надані відповідачем довідки про залишок коштів на поточних рахунках в банках свідчать про наявність у останнього грошових коштів, однак постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № ВП 51242091 від 12.07.2016 року накладено арешт на кошти, що містяться на всіх рахунках в наступних банківських установах: Філія «Запорізьке регіональне управління» ПАТ КБ «Приватбанк», ПАТ «УкрСиббанк», ПАТ «Акціонерний банк «Укргазбанк», ПАТ «Раффайзенбанк Аваль», ПАТ «Державний ощадний банк», ПАТ «Акцент-Банк», Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго у межах суми 19483695,77 грн. Разом з тим постановою від 12.07.2016 року також накладено арешт на все майно, що належить Відкритому акціонерному товариству Запоріжжяобленерго, у межах суми звернення стягнення 19483695,77 грн.

При цьому надані відповідачем в обґрунтування клопотання про надання розстрочку довідки оцінюються судом критично з огляду на те, що всі вказані документи складені відповідачем в односторонньому порядку, відтак є його власними документами, а тому не можуть вважатися належними доказами.

Відповідно до п. 10 Пленуму Верховного суду України Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження № 14 при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки або відстрочки виконання судового рішення, має бути підтверджена відповідними засобами доказування, а до заяви повинні бути додані докази щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Так, законодавець встановлює, що підставою неможливості виконання судового акту можуть бути обставини, визначені боржником за допомогою приписів статей 1, 8, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення (стандарти) бухгалтерського обліку: 2 «Баланс»; 3 «Звіт про фінансові результати»; 10 «Дебіторська заборгованість»; 11 «Зобовязання»; 5 «Звіт про власний капітал».

На підтвердження виняткових обставин неможливості виконання рішення суду відповідач зазначених документів не надав. Документів, які можуть підтвердити фінансове становище підприємства суду не надано.

Разом з тим незадовільний фінансовий стан підприємства не є безумовною підставою для розстрочки або відстрочки виконання рішення. Зазначеної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові №10/1994 від 24 березня 2009 року.

Разом з тим відповідачем не обґрунтовано належними та допустимими доказами необхідність надання розстрочки виконання рішення суду саме на 18 місяців.

При цьому, судом враховано, що стаття 42 Господарського кодексу України визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Одночасно судом враховано, що відповідач є комерційним підприємством. Отже, невиконання відповідачем зобовязань негативно відображується на підприємстві позивача. А подальше ухилення відповідача від сплати заборгованості суттєво зачіпає інтереси позивача і завдає істотної, в тому числі й матеріальної шкоди.

Стаття 33 ГПК України зобовязує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач, посилаючись на конкретні обставини не довів суду їх винятковість, наявність ускладнення виконання рішення суду або обєктивної неможливості його виконання визначеними способом та порядком, в т.ч. не надав доказів в підтвердження фінансового стану підприємства.

За такими обставинами, у задоволенні клопотання відповідача у справі Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго щодо розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2016 року у справі № 908/2614/16 на 18 календарних місяців починаючи з листопада 2016 року згідно графіку слід відмовити.

Разом з тим, суд вважає за необхідне розяснити відповідачу, що він не позбавлений можливості звернутися до суду із заявою в порядку ст. 121 ГПК України знову в загальному порядку, надавши відповідні докази стосовно фінансового стану підприємства.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 9685,34 грн. покладаються на відповідача у справі - Відкрите акціонерне товариство Запоріжжяобленерго, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 08.11.2016 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 530, 599, 611, 629, 638, 639, 655, 714 ЦК України, ст. ст. 55, 193 ГК України, ст. ст. 42, 43, 33, 34, ч. 1 ст. 35, 43, 44, 49, 82-84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Державного підприємства Енергоринок до Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго, 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926, на користь:

- Державного підприємства Енергоринок, 01032, м. Київ-32, вул. Симона Петлюри, буд. 27, код ЄДРПОУ 21515381, пеню в сумі 58422 (пятдесят вісім тисяч чотириста двадцять дві) грн. 42 коп., три проценти річних в сумі 587266 (пятсот вісімдесят сім тисяч двісті шістдесят шість) грн. 83 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 9685 (девять тисяч шістсот вісімдесят пять) грн. 34 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено 14.11.2016 року.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.