Рішення № 62714603, 09.11.2016, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 листопада 2016 р. Справа № 902/604/16

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Траст", м.Київ

до: Науково-технічного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "ММ ХАЙТЕК" ЛТД, м.Вінниця

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з додатковою відповідальністю "ЖЛ", м.Житомир Закрите акціонерне товариство "Житомирські ласощі", м.Житомир

про стягнення 192 929,68 грн

За участю секретаря судового засідання Гнатовської Л.С.

За участю представників:

позивача: не з'явився.

відповідача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 22.02.2016 р., паспорт серії АА № 019087 виданий Тростянецьким РВ УМВС України у Вінницькій області 16.06.1995 р.

ОСОБА_2, довіреність № б/н від 15.08.2016 р., паспорт серії АВ № 782572 виданий Жмеринським РВ УМВС України у Вінницькій області 06.12.2007 р.

треті особи: не з'явились.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Траст" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Науково-технічного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "ММ "ХАЙТЕК" ЛТД про стягнення 192 929,68 грн заборгованості .

Ухвалою суду від 20.07.2016 р. (суддя Грабик В.В.) порушено провадження у справі, залучено до участі в справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з додатковою відповідальністю "ЖЛ" (код ЄДРПОУ - 37546647) та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 17.08.2016 р.

Ухвалою суду від 17.08.2016 р. розгляд справи відкладено на 03.10.2016 р.

Постановою Верховної Ради України від 08.09.2016 р. суддю Грабика В.В. звільнено з посади судді у зв'язку з чим розпорядженням керівника апарату Господарського суду Вінницької області від 13.09.2016 р. здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 902/604/16, за результатами якого справу було розподілено судді Банаську О.О.

Ухвалою суду від 14.09.2016 р. справу 902/604/16 прийнято до свого провадження, призначено засідання на 03.10.2016 р. з залученням до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Закрите акціонерне товариство "Житомирські ласощі".

Ухвалою суду від 03.10.2016 р. розгляд справи відкладено до 26.10.2016 р.

Ухвалою суду від 26.10.2016 р. розгляд справи відкладено до 09.11.2016 р.

07.11.2016 р. на адресу суду від представника позивача надійшло письмове пояснення по суті спору в якому останній зазначає про розгляд даної справи без участі останнього

Треті особи до суду не з'явились, причини неявки суду не повідомили, хоча про дату, час та місце проведення судового засіданні останні були повідомлені належним чином - ухвалою суду від 26.10.2016 р. надісланої рекомендованою кореспонденцією.

Факт обізнаності третіх осіб про розгляд даної справи підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які знаходяться в матеріалах справи та поданням письмових пояснень.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення третіх осіб належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд враховує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Враховуючи те, що норми ст.ст.38, 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.

Проте, треті особи своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористались, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду третіх осіб, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Також суд зазначає, що станом на 09.11.2016 р. від третіх осіб не надійшло жодних письмових пояснень, відзиву, клопотань чи заяв по суті спору.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

В межах дня судом в судовому засіданні оголошувалась перерва по закінченні якої представником відповідача надано суду додаткові докази (акти звірок).

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Як вбачається із позовної заяви без номеру від 12.07.2016 р., додаткових письмових пояснень від 03.08.2016 р. від 28.09.2016 р. та від 04.11.2016 р. в якості підстави позовних вимог про стягнення 192 929,68 грн заборгованості позивач посилається на поставку Науково-технічному підприємству у формі Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "ММ "ХАЙТЕК" ЛТД (Дистриб'ютор, Відповідач) товару (кондитерські вироби) Товариством з додатковою відповідальністю "ЖЛ" (Продавець) на суму 3 234 808,03 грн, яке в подальшому уклало з позивачем ряд договорів про відступлення права вимоги згідно Договору поставки № 285 від 03.02.2014 р. на вказану вище суму, яка залишились неоплаченою у повному обсязі (а.с.2-6, 11-13, 67-69, 88-94, т.1, а.с.1-3, 188-192, т.3).

Відповідач у відзиві на позовну заяву без номера від 15.08.2016 р., доповненні до відзиву від 03.10.2016 р. та від 26.10.2016 р., поясненні до доповнення та уточнення відзиву на позовну заяву від 09.11.2016 р. позов не визнає та просить суд у задоволенні позову в частині стягнення з Науково-технічного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "ММ "ХАЙТЕК" ЛТД на користь позивача 192 929,68 грн заборгованості відмовити вказуючи на таке:

- позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами;

- за умовами додатку № 1 до договору поставки № 285 від 03.02.2015 р. Постачальник є боржником та має сплатити борг за отриману послуги по реалізації товару (компенсацію дистриб'ютору: бонус на фінансування торгового персоналу, бонус на компенсацію логістичних затрат ЕКТ ТДВ "ЖЛ"; бонус за якісну роботу системи мобільної торгівлі з коректними даними тощо) на користь відповідача з урахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 249 361,54 грн, тобто, фактично заборгованість позивача перед відповідачем за бонусними оплатами складає 56 431,86 грн;

- розмір заборгованості, вказаний в позові в сумі 192 929,68 грн не збігається з сумою претензії, в якій зазначається сума в розмірі 192 122,00 грн;

- відомості про відсутність первинних документів по спірній поставці товару в зв'язку з рейдерським захопленням підприємства є надуманим та нічим не підтвердженим;

- жодних даних та документів, які б підтвердили наявність первісної заборгованості в сумі 3 234 808,03 грн на момент укладення договорів про відступлення права вимоги та залишок боргу на день звернення до суду в розмірі 192 929,68 грн в матеріалах справи немає;

- з урахуванням даних бухгалтерського обліку відповідача за ним рахується переплата перед позивачем в розмірі 448 632,61 грн;

- угоди про переуступку № 642 від 19.11.2015 р. та № 643 від 20.11.2015 р. укладені на суми, що фактично значно менші за суми зазначені у відповідній угоді, які не відповідають реальній заборгованості на час складання відповідних угод;

- жодних письмових повідомлень про укладення угод про перевід боргу відповідач не отримував (а.с.83-87, 200-203, т.1, а.с.72-77, т.3).

В письмових поясненнях від 03.08.2016 р. та додаткових поясненнях від 28.09.2016 р. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з додатковою відповідальністю "ЖЛ" вказала, що первинні документи ним не були надані позивачу з підстав здійснення на підприємстві рейдерської атаки невідомими особами, якими було викрадено всю готову продукцію, сировину та пакувальні матеріали, було захоплено адміністративну будівлю та викрадено всі документи, в тому рахунку і Договір поставки № 285 від 03.02.2014 р. та всі первинні документи на суму 3 234 808,03 грн (а.с.74-76, т.1, а.с.31-33, т.3).

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 03.02.2014 р. між Товариством з додатковою відповідальністю "ЖЛ" (Продавець) та Науково-технічним підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "ММ "ХАЙТЕК" ЛТД (Дистриб'ютор, Відповідач) було укладено Договір поставки № 285 від 03.02.2014 р. (а.с.11-13, 88-94, т.1).

За умовами договору (п.1.1) Продавець зобов'язується поставити відповідачу кондитерські вироби (товар), а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим Договором.

Товар придбаний Дистриб'ютором за цим Договором в повному обсязі підлягає продажу виключно у Вінницькій області. Дистриб'ютор продає товар від свого імені, за свій рахунок та проводить свою господарську діяльність самостійно без участі продавця (п.п.1.2, 1.3 Договору).

Асортимент, ціна, кількість кожної партії Товару зазначаються в товарно - транспортних накладних (ТТН) Продавця, які є невід'ємною частиною цього Договору, є взаємно погодженими і обов'язковими для сторін. Загальна кількість товару, що поставляється за цим Договором, визначається як сума всіх партій Товару поставлених за цим Договором (п.п.2.2, 2.3 Договору).

Вартість тари, упаковки, піддонів, маркування включена до вартості товару (п.2.9 Договору).

Сторони домовились, що доставка товару здійснюється транспортом Продавця на умовах СРТ: склад дистриб'ютора (вантажоодержувача), який знаходиться за адресою: м.Вінниця, вул.Гонти, 96.

При цьому, право власності на товар переходить до Дистриб'ютора з моменту підписання його уповноваженим представником ТТН Продавця про отримання товару, а при доставці товару транспортом Продавця при отриманні Перевізником (передачі товару Перевізнику) (п.3.4 Договору).

Товар передається Дистриб'ютору під розпис у видатковій товарно - транспортній накладній Продавця, на підставі і в обмін на виписану Дистриб'ютором довіреність, завірену печаткою та підписом уповноваженої особи Дистриб'ютора (п.3.9 Договору).

Загальна сума Договору визначається як сукупна вартість Товару фактично переданого дистриб'ютору за ТТН в період дії цього Договору (п.4.6).

Оплата кожної поставленої партії Товару здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця, протягом строку, який встановлений в Додатку №1 (але не більше 26 календарних днів з моменту отримання товару). Відлік строку оплати починається з дати фактичного отримання товару на складі Покупця (п.4.7 Договору).

Із змісту процесуальних документів позивача слідує, що на виконання умов укладеного Договору поставки Продавцем було поставлено на адресу відповідача товар на умовах вищевказаного Договору на загальну суму 3 234 808,03 грн.

В подальшому на вказану суму - 3 234 808,03 грн - між Товариством з додатковою відповідальністю "ЖЛ" (Первісний кредитор/Продавець) та позивачем (Новий кредитор) було укладено ряд договорів про відступлення права вимоги, а саме:

- 17.11.2015 р. було укладено Договір про відступлення права вимоги № 644 на загальну суму 900 000,00 грн (а.с.14-15, т.1);

- 18.11.2015 р. було укладено Договір про відступлення права вимоги № 573 на загальну суму 900 000,00 грн (а.с.16-17, т.1);

- 19.11.2015 р. було укладено Договір про відступлення права вимоги № 642 на загальну суму 900 000,00 грн (а.с.18-19, т.1);

- 20.11.2015 р. було укладено Договір про відступлення права вимоги № 643 на загальну суму 534 808,03 грн (а.с.20-21, т.1).

Згідно укладених договорів про відступлення права вимоги, які за своїм змістом є ідентичними, Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредитору і стає кредитором за Договором № 285 від 03.02.2014 р., укладеного між Первісним кредитором та відповідачем (п.1.1 Договорів).

Згідно п.1.2 укладених Договорів, Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від відповідача належного виконання всіх зобов'язань за Основним договором.

Пунктами 2.1 Договорів про відступлення права вимоги визначено, що Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає грошові зобов'язання по оплаті вартості товару, поставленого Первісним кредитором відповідачу за Договором поставки № 285 від 03.02.2014 р., укладеного між Первісним кредитором та відповідачем на загальну суму по всіх Договорах 3 234 808,03 грн (900 000,00+ 900 000,00+900 000,00+534 808,03).

Одночасно з укладанням даного Договору Первісний кредитор передав Новому кредитору оригінали всіх документів, на підставі яких утворилась заборгованість Боржника перед Первісним кредитором по Основному договору загалом у розмірі 3 234 808,03 грн. Із всіма первинними документами щодо утворення боргу Боржник ознайомився перед підписанням даного Договору і жодних претензій чи зауважень з приводу боргу немає (п.2.2 Договорів).

Первісний кредитор зобов'язаний сповістити Боржника про відступлення права вимоги за Договорами протягом 20 календарних днів з моменту їх підписання, шляхом надсилання з повідомленням про вручення Боржнику копії Договорів або вручення особисто під розписку представнику Боржника (п.2.4 Договорів).

Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої вимоги (п.2.5 Договорів).

У відповідності до п.2.6 Договорів відповідач перераховує плату визначену в п.2.1 платіжним дорученням згідно Основного договору та/або погодженого графіка погашення, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Із матеріалів справи, зокрема, довідки ПАТ "БТА Банк" № 028-35-01055/2301 від 04.07.2016 р. слідує, що в період з 17.12.2015 р. по 03.03.2016 р. відповідачем було перераховано позивачу 2 362 649,95 грн (а.с.24-25, т.1).

05.02.2016 р. відповідачем було поставлено позивачу товар на суму 679 228,41 грн на підставі Видаткової накладної № РН-0502030 (а.с.22, т.1).

В цей же день між сторонами було укладено Угоду № 2 про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до п.2 якої, зобов'язання відповідача зменшуються на суму кредиторської заборгованості перед позивачем, яка становить 679 228,40 грн, а інші умови продовжують діяти (а.с.23, т.1).

Таким чином заборгованість відповідача за твердженням позивача за договорами про відступлення права вимоги складає 192 929,68 грн (3 234 808,03 - 2 362 649,95 - 679 228,41).

09.06.2016 р. на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою про оплату вказаного боргу, яка за твердженням позивача була залишена без відповіді та реагування (а.с.26-28, т.1).

З огляду на зміст заперечень відповідача до предмету доказування у даній справі входить з'ясування фактичної кількості та вартості переданого позивачем відповідачу товару та встановлення дійсного розміру заборгованості відповідача перед Товариством з додатковою відповідальністю "ЖЛ" на момент укладення договорів про відступлення права вимоги.

Як вказувалось вище в якості доказів обґрунтованості розміру боргу позивачем надано суду Договір поставки № 285 від 03.02.2014 р., Договір про відступлення права вимоги № 644 від 17.11.2015 р., Договір про відступлення права вимоги № 573 від 18.11.2015 р., Договір про відступлення права вимоги № 642 від 19.11.2015 р., Договір про відступлення права вимоги № 643 від 20.11.2015 р., Угоду № 2 від 05.02.2016 р., про зарахування зустрічних однорідних вимог, банківську довідку № 028-35-01055/2301 від 04.07.2016 р. надаючи юридичну оцінку яким суд приймає до уваги наступні положення чинного законодавства.

Відповідно до норм чинного законодавства (ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи зі змісту частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 цього Закону визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 (далі - Положення) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з пунктом 2.2 Положення первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо неможливо, безпосередньо після її завершення.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Такими доказами можуть бути, зокрема, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Судом встановлено. що умовами Договору поставки № 285 від 03.02.2014 р. передбачено передачу товару на підставі товарно-транспортної накладної (п.п.3.4, 4.3, 4.6 Договору).

При цьому відповідно до положень п.2.2 Договорів про відступлення права вимоги одночасно з укладанням даного Договору Первісний кредитор передав Новому кредитору оригінали всіх документів, на підставі яких утворилась заборгованість Боржника перед Первісним кредитором по Основному договору.

Пунктом 2.3 Договорів переуступки сторони обумовили, що Первісний кредитор повинен передати Новому кредитору всі документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за Основним договором, в термін до 3-х календарних днів з моменту підписання цього Договору.

Як свідчать матеріали господарської справи № 902/604/16 позивачем на підтвердження факту продажу відповідачу товару на загальну суму 3 234 808,03 грн первинні бухгалтерські документи (як-то накладні, товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару, податкові накладні, які могли б вказати на відображення у органах державної фіскальної служби факту передачі відповідачу спірних товарів, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо) суду не надано.

Водночас доказів виконання ТДВ "ЖЛ" своїх зобов'язань по п.п.2.2, 2.3, 2.4 Договорів відступлення права вимоги матеріали справи не містять.

Суд зауважує, що в письмових поясненнях від 03.08.2016 р. та додаткових поясненнях від 28.09.2016 р. Товариство з додатковою відповідальністю "ЖЛ" особисто визнало, що первинні документи по даному спору ним позивачу не передавались з незалежних від них обставин.

Відсутність даних документів у позивача також визнається ним і про наведене свідчить подане позивачем клопотання про витребування доказів від відповідача, яке було задоволено судом та долучений до вказаного клопотання лист від 25.07.2016 р. адресований ТДВ "ЖЛ" і відповідь на нього від останнього від 01.08.2016 р. (а.с.54-60, т.1).

В свою чергу відповідачем до своїх пояснень надано товарно-транспортні накладні, платіжні доручення за весь період дії Договору № 285 від 03.02.2014 р. (2014 р. - 2015 р.), акт звірки станом на 01.11.2015 р., акт звірки станом на 27.09.2016 р. за період 01.01.2008 р. по 27.09.2016 р., довідку про рух коштів № 4/03/010 від 03.10.2016 р., довідку РВ АТ "ОТП Банк" в м.Вінниця від 25.10.2016 р. № В00-01-3/754 з яких вбачається, що всього за вказаний період було поставлено ТДВ "ЖЛ" продукції на суму 107 038 697,81 грн (а.с.115-142, 204-249, т.1, а.с.1-252, т.2, а.с.78-170, т.3).

В частині здійснення розрахунків відповідачем оплачено по 27.11.2015 р. 104 445 452,52 грн боргу, що свідчить про наявність боргу перед ТДВ "ЖЛ" у розмірі 2 593 245,29 грн (107 038 697,81 - 104 445 452,52).

В подальшому ТОВ "Ренесанс Траст" було сплачено 2 362 649,95 грн.

Згідно укладеної Угоди № 2 про зарахування зустрічних однорідних вимог були зараховані однорідні вимоги в сумі 679 228,40 грн, про що свідчить видаткова накладна № РН - 0502030.

Виходячи з наведеного, за весь період дії Договорів сальдо на користь відповідача із ТДВ "ЖЛ" становить 448 633,06 грн (107 038 697,81 - 104 445 452,52 - 2 362 649,95 - 679 228,40).

Як стверджувалось судом вище в період з 17.11.2015 р. по 20.11.2015 р. Продавцем по Договору № 285 від 03.02.2014 р. - ТДВ "ЖЛ" було відступлено право вимоги позивачу згідно чотирьох укладених Договорів на суму 900 000,00 грн по кожному окремо та по Договору № 643 від 20.11.2015 р. на суму 534 808,03 грн.

З метою встановлення дійсного розміру заборгованості на момент укладення договорів про відступлення права вимоги судом було досліджено всі наявні в справі ТТН, платіжні доручення, акти звірок станом на 12.03.2015 р., 11.06.2015 р., 09.07.2015 р., 04.08.2015 р., 07.09.2015 р., 05.10.2015 р., 01.11.2015 р. (які підписані та скріплені печаткою ТДВ "ЖЛ" і відомості в яких кореспондуються із актом звірки станом на 27.09.2016 р. за період 01.01.2008 р. по 27.09.2016 р.), що надані відповідачем та які стверджують, що станом на 01.11.2015 р. заборгованість відповідача перед Постачальником ТДВ "ЖЛ" становила 3 015 343,35 грн без урахування відмітки відповідача про неврахування накладної на повернення від 21.10.2015 р. на суму 147,44 грн.

У період з 01.11.2015 р. по 16.11.2015 р. (період укладення договорів про відступлення права вимоги) було поставлено відповідачу товару на суму 834 158,77 грн, а надійшло коштів за вказаний період 1 584 983,93 грн, що підтверджується наявними у справі банківськими довідками, товарно-транспортними накладними, актами звірок.

Таким чином станом на 16.11.2015 р. борг відповідача перед ТДВ "ЖЛ" за договором поставки № 285 від 03.02.2014 р. становить 2 264 518,19 грн (3 015 343,35 + 834 158,77 - 1 584 983,93).

17.11.2015 р. відповідачем проведено оплату на рахунок ТДВ "ЖЛ" в розмірі 46 248,09 грн і в цей же день останнім укладено договір з позивачем про відступлення права вимоги № 644 на суму 900 000,00 грн.

Таким чином станом на 17.11.2015 р. борг відповідача перед ТДВ "ЖЛ" за договором поставки № 285 від 03.02.2014 р. становить 1 318 270,10 грн (2 264 518,19 - 46 248,09 - 900 000,00).

18.11.2015 р. було поставлено відповідачу товару на суму 511 997,03 грн, а надійшло коштів за вказаний період 170 933,85 грн, а також укладено договір з позивачем про відступлення права вимоги № 573 на суму 900 000,00 грн.

Таким чином станом на 18.11.2015 р. борг відповідача перед ТДВ "ЖЛ" за договором поставки № 285 від 03.02.2014 р. становить 859 333,28 грн (1 318 270,10 + 511 997,03 - 70 933,85 - 900 000,00).

19.11.2015 р. відповідачем було перераховано 51 202,16 грн, а також укладено договір з позивачем про відступлення права вимоги № 642 на суму 900 000,00 грн.

Таким чином станом на 19.11.2015 р. борг відповідача перед ТДВ "ЖЛ" за договором поставки № 285 від 03.02.2014 р. становить від'ємне значення в розмірі (-91 868,88 грн) (859 333,28 - 51 202,16 - 900 000,00).

20.11.2015 р. відповідачем було перераховано 36 944,10 грн, а також укладено договір з позивачем про відступлення права вимоги № 643 на суму 534 808,03 грн.

Таким чином станом на 20.11.2015 р. борг відповідача перед ТДВ "ЖЛ" за договором поставки № 285 від 03.02.2014 р. становить від'ємне значення в розмірі (- 663 621,01 грн) (- 91 868,88 - 36 944,10 - 534 808,03).

З наведеного вище вбачається, що згадані угоди № 642 від 19.11.2015 р. та № 643 від 20.11.2015 р. укладені на суми, що не підтверджені жодними фінансовими первинними документами і які являються меншими ніж фактично існуюча на момент їх укладення сума боргу відповідача перед ТДВ "ЖЛ" за договором поставки № 285 від 03.02.2014 р.

Доводи протилежного матеріали справи не містять.

Суд зауважує, що з метою встановлення існування заборгованості у розмірах вказаних у договорах відступлення права вимоги на момент їх укладення, судом неодноразово ухвалами від 03.10.2016 р. та 26.10.2016 р. вимагалось від позивача та третіх осіб надати відповідні докази.

Однак, вказані вимоги суду залишились невиконаними.

Враховуючи встановлені обставини суд приймає до уваги наступні положення законодавства.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

Поряд з тим, як встановлено ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обовязку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Вказана правова позиція відображена в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 23.09.2015 р. у справі № 6-979цс15.

Доказів повідомлення відповідача про заміну кредитора у зобов'язанні за договором поставки № 285 від 03.02.2014 р. (листи, телеграми, поштові квитанції тощо) на вимогу суду ні позивачем, ні третіми особами не надано, а тому суд приходить до переконливого висновку, що проведення оплати відповідачем за період з 17.11.2015 р. по 17.12.2015 р. на рахунок ТДВ "ЖЛ" є належним виконанням його зобов'язань по договору поставки № 285 від 03.02.2014 р.

Також суд акцентує увагу на тому, що у письмових поясненнях позивача від 03.08.2016 р. останній зазначив, що частково неоплаченим залишається договір про відступлення права вимоги № 643 від 20.11.2015 р.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, законодавець передбачив право відступлення тільки дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки на момент укладення договорів про відступлення права вимоги № 642 від 19.11.2015 р. заборгованість відповідача перед ТДВ "ЖЛ" існувала в меншому розмірі, а на момент укладення договору № 643 від 20.11.2015 р. взагалі була відсутня, остання із вказаних угод не породжує жодних прав та обов'язків для відповідача перед ТОВ "Ренесанс Траст".

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 01.04.2015 р. у справі № 3-30гс15, від 17.06.2015 р. у справі № 235гс15 та від 16.09.2015 р. у справі № 3-555гс15.

Приймаючи рішення суд, з урахуванням наведеного вище, оцінює критично твердження позивача про дійсність права вимоги на момент укладення договорів про відступлення права вимоги з огляду на невизнання їх недійсними в судовому порядку.

Окрім того боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання (ст.518 ЦК України).

Надаючи оцінку встановленим обставинам в сукупності із нормами матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних відносин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в зв'язку з недоведеністю позивачем факту наявності заборгованості відповідача перед ТДВ "ЖЛ" в розмірі 3 234 808,03 грн за договором поставки № 285 від 03.02.2014 р. на момент укладення договорів про відступлення права вимоги.

Також судом не приймається до уваги положення п.2.2 договорів про відступлення права вимоги в якому зазначено, що Боржник ознайомився перед підписанням даного Договору із первинним документами і жодних претензій чи зауважень з приводу боргу немає позаяк Боржник не являвся підписантом вказаних договорів.

Відмовляючи у позові, суд з огляду на наявні у справі факти звернення до судових органів щодо невнесення відомостей до ЄДР по вчиненому кримінальному порушенню зауважує, що у випадку доведення у встановленому кримінально-процесуальним законом порядку факту вчинення злочину, що стосується факту поставки товару і визначення винної у скоєнні такого злочину особи у позивача є право, за визначених процесуальним законом обставин, ініціювати перегляд даного судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на позивача відповідно до ст.49 ГПК України.

09.11.2016 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Траст" до Науково-технічного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "ММ "ХАЙТЕК" ЛТД про стягнення 192 929 грн 68 коп. заборгованості відмовити повністю.

Повне рішення складено 14 листопада 2016 р.

Суддя О.О. Банасько

віддрук. 7 прим.:

1 - до справи.

2 - ТОВ "Ренесанс Траст" - пров. Мічуріна, 3/2 А, офіс 21, м. Київ, 01014.

3, 4, 5, 6 - ТДВ "ЖЛ" - вул. Покровська (Щорса), 67, м. Житомир, 10003; пров. Мічуріна, 3/2 А, м. Київ, 01014; а/с 11, м.Житомир, 10014; вул. О.Теліги, 41, Шевченківський р-н., м. Київ, 04086.

7 - ЗАТ "Житомирські Ласощі" - вул. Щорса, 67, м. Житомир, 10003.