Ухвала суду № 62714152, 11.11.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/16652/16-к

1кс/755/4553/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" листопада 2016 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Старовойтова С.М., з участю секретаря Драганчук А.В., прокурора Шевченка П.М., розглянувши клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Шевченка П.М. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016101040000189 від 28.10.2016 року про арешт майна,

в с т а н о в и в:

10.11.2016 року прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 Шевченко П.М. звернувся до суду із клопотанням про арешт майна.

На підставі матеріалів, 28.10.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016101040000189 внесено дані про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Клопотанням мотивоване тим, що рішенням Київської міської ради від 02.12.2010 року № 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва» затверджено перелік об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради від 10.12.2010 року № 1112 «Про питання організації управління районами в місті Києві», сміттєзбірник на АДРЕСА_1 передано до сфери управління Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації.

Розпорядженням голови Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 13.02.2015 року № 61 «Про організаційно-правові заходи, пов'язані з виконанням рішення Київради від 09.10.2014 № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва», сміттєзбірник загальною площею 27 кв. м. на АДРЕСА_1 закріплено на праві господарського відання за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва».

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна № 69685478 від 04.10.2016 року власником нежитлової будівлі сміттєзбірника по АДРЕСА_1 є ОСОБА_2.

Підстава виникнення права власності - свідоцтво про право власності серії та номер: САС 933274, видане 23.11.2004 року. Видавник - виконавчий комітет Київської міської ради.

Разом з тим, відповідно до листа Департаменту комунальної власності міста Києва від 19.10.2016 року № 062/02/07-10579 оформлення та видача зазначеного свідоцтва не здійснювалась.

Відповідно до довідки Комунального підприємства «Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 08.11.2016 року, нежитлові приміщення комунальної форми власності загальною площею 27.00 кв.м., розміщені за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться на балансі Комунального підприємства «Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва».

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Вислухавши думку слідчого, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Слідчий суддя прийшов до висновку, про необхідність розгляду клопотання без повідомлення власників майна, відповідно до ст. 172 КПК України з метою необхідності забезпечення арешту майна, а також у зв'язку з ризиками відчуження майна до прийняття судом рішення.

Відповідно до ст. 170 КПК України, КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

3. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Зокрема, відповідно до ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим, також слідчий в судовому довів наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини другої ст. 170 КПК України, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 170-175 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в:

Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Шевченка П.М. про арешт майна - задовольнити.

З метою недопущення відчуження накласти арешт на нежитлове приміщення (сміттєзбірник), що розташований за адресою: АДРЕСА_1, яке відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна № 69685478 від 04.10.2016 року, належить ОСОБА_2.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним у той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя: