Ухвала суду № 62714129, 14.11.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 листопада 2016 року м. Київ № 826/17271/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами

за позовом

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

до

Публічного акціонерного товариства державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів»

про

надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 96 824,04 грн. за рахунок майна платника податків, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві з позовом до Публічного акціонерного товариства державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів»про надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 96 824,04 грн. за рахунок майна платника податків.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства (надалі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

У преамбулі Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (надалі – Закон №3674-VI) визначено правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №3674-VІ судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.

Згідно ч.2 ст.4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, ставка судового збору встановлюється у розмірі – 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» установлена мінімальна заробітна плата з 01 січня 2016 року у місячному розмірі 1 378,00 гривень.

Даний позов містить одну вимогу немайнового характеру.

В контексті наведеного вище позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 1 378,00 грн. за вимогу немайнового характеру.

Разом з тим, доказів на підтвердження сплати судового збору у належному розмірі позивачем до позовної заяви не додано, натомість разом з позовною заявою подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Згідно пункту 5 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Клопотанням позивача про відстрочення сплати судового збору мотивоване тим, що Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві у зв’язку з скрутним майновим станом не має можливості сплатити судовий збір.

Стаття 5 Закону України «Про судовий збір» визначає вичерпний перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору, проте Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві відсутня у зазначеному переліку.

Пунктом 4 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року №484-VIII, статтю 5 Закону України «Про судовий збір» викладено в новій редакції, в якій пільги щодо сплати судового збору (звільнення від сплати судового збору) на органи Державної фіскальної служби України не розповсюджуються.

Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень вказаного Закону передбачено Кабінету Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Таким чином, законодавцем не встановлено підстав для звільнення від сплати судового збору державних органів, у випадку посилання таких органів на відсутність видатків та коштів на рахунках.

Згідно із положеннями ч.1 ст.10 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не надає привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору. Надання такого привілею порушить принцип рівності сторін.

Отже, суд дійшов висновку, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення позивача від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору, а відтак, суд не вбачає підстав для задоволення даного клопотання.

Відповідно до ч.2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості – зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Письмовими доказами є документи, які за змістом ч.2 ст.69, ч.4 ст.79, п.6 ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях.

Відповідно до частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві, зокрема, зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п’ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п.4 ч. 1).

В порушення ч.2 ст.106 КАС України контролюючим органом у позовній заяві не наведено підстав виникнення боргу та не додано доказів на підтвердження узгодження суми боргу у встановленому законодавством порядку, що унеможливлює встановлення дати виникнення заборгованості та її підстави, а також не надано належних доказів в підтвердження існування обставин, з якими законодавець пов’язує виникнення права контролюючого органу на звернення до суду з даними вимогами, що, в свою чергу спричиняє перешкоди у вирішенні питання про можливість відкриття провадження у даній справі з огляду на приписи п.7 ч.3 ст.108 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду належних доказів на підтвердження сплати судового збору у повному обсязі (р/р 31218206784007, код банку 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ в місті Києві, код за ЄДРПОУ 38004897, код класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач: УДКСУ у Печерському районі); наведення підстав виникнення боргу та подання доказів на підтвердження узгодження суми боргу у встановленому законодавством порядку.

Керуючись статтями 106-108 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В :

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Встановити позивачу 5-ти денний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О.Іщук