Постанова № 62713798, 15.11.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року справа № 823/1591/16

м. Черкаси

09 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Мишенка В.В.,

при секретарі - Гордієнку Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (далі-позивач) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) заборгованість зі сплати фінансових санкцій в сумі 102 764 грн. 69 коп.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено те, що ФОП ОСОБА_1 має непогашений податковий борг перед бюджетом у сумі 102764,69 грн. зі сплати штрафних санкцій, який виник на підставі проведеної перевірки та винесених податкових повідомлень-рішень від 26.11.2015 № 0000162100, № 0000172100.

Представник позивача звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач на судове засідання не прибув, свого представника не направив, хоча належним чином повідомлявся судом про день та час судового розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт господарювання 05.06.2006, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, за видом діяльності «роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами».

Судом встановлено, що 04.11.2015 посадовими особами позивача проведена фактична перевірка магазину «Продукти», розташованого за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Жовтнева, 17, в якому здійснює господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1.

Під час перевірки встановлено, факт зберігання прозорої рідини з характерним запахом спирту в пластиковій тарі об'ємом 2 л. та її реалізації без марок акцизного податку встановленого зразка і супровідних документів.

З результатами перевірки складено акт № 135/23-00-21-0225/НОМЕР_3 від 04.11.2015, в якому встановлено порушення відповідачем ч. 1 ст. 9 та ч. 1, 4 ст. 11 ЗУ «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Черкаській області прийнято податкові повідомлення-рішення: - № 0000162100 від 26.11.2015 про застосування фінансових санкцій в сумі 85 000 грн.; - № 0000172100 від 26.11.2015 про застосування фінансових санкцій в сумі 17 000 грн.. Рішення про застосування фінансових санкцій № 0000162100 та № 0000172100 від 26.11.2015 направленні відповідачу, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до облікової картки ФОП ОСОБА_1, остання має несплачений борг в сумі 102764,69 грн. з урахуванням пені за несвоєчасну сплату в сумі 764,69 грн., що виникла внаслідок нарахувань пені на основну суму недоїмки за кожень день прострочення платежу у відповідності до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України.

Спеціальним Законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі- Закон №481/95).

Частиною 1 статті 9 Закону №481/95 спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, спирт-сирець виноградний, спирт-сирець плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби повинні відповідати вимогам затверджених і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку нормативних документів, які діють в Україні.

Маркування алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, які реалізуються в Україні, здійснюється таким чином: на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, які реалізуються через торговельну мережу, в доступній для споживача формі згідно з чинним законодавством про мови вказуються: загальна та власна назви виробу; найменування виробника; знак для товарів і послуг; географічна назва місця виготовлення виробу, якщо найменування виробника не відображає місця розташування суб'єкта господарювання; вміст спирту (% об.); місткість посуду; вміст цукру (якщо це регламентується нормативними документами); позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України). Штриховий код повинен бути нанесений на видиму сторону етикетки, або контретикетки, або пляшки (іншого посуду). На видимій стороні етикетки, або контретикетки, або корка, або пляшки (іншого посуду) виробу повинні бути зазначені дата виготовлення виробу, код суб'єкта господарювання та номер ліцензії на виробництво. Розлив алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, здійснюється виключно у передбачену діючими стандартами скляну тару, бляшанки із харчового алюмінію, а також у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла чи глазурованої кераміки. Розлив алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, з вмістом спирту етилового понад 8,5 % об'ємних одиниць здійснюється виключно у тару (посуд) місткістю 0,05 л, 0,1 л, 0,2 л, 0,25 л, 0,275 л, 0,33 л, 0,35 л, 0,37 л, 0,375 л, 0,4 л, 0,45 л, 0,5 л, 0,61 л, 0,7 л, 0,75 л, 1,0 л і більше. Продукція, призначена для експорту, маркується згідно з умовами відповідної угоди на експорт. (ч. 1 ст. 11 Закону №481/95 ).

Згідно абз. 1-2 ч. 4 ст. 11 Закону №481/95 виробник може наносити на етикетки додаткову інформацію щодо характеристики продукту. Етикеточна продукція розробляється товаровиробником алкогольних та тютюнових виробів і повинна відповідати вимогам чинного законодавства про мови (крім додаткової інформації щодо характеристик продукту), не потребує додаткових узгоджень, є промисловою власністю виробника та захищається згідно з чинним законодавством про промислову (інтелектуальну) власність. Власні назви алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначаються їх виробниками і можуть відтворювати зареєстрований чи поданий на реєстрацію знак для товарів і послуг або бути його частиною.

У відповідності до ч. 2 ст. 17 Закону №481/95 встановлено, що виробництво, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень; розлив алкогольних напоїв у тару, не передбачену статтею 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості виробленої (реалізованої) продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менше 85000 гривень.

Згідно п. 10 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 02.06.2003 N 790 у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Частина 5 ст. 17 Закону №481/95 передбачає, що у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Беручи до уваги, що податкові повідомлення-рішення від 26.11.2015 № 0000162100, № 0000172100 є чинними, а тому обов'язковими до виконання, однак фінансові санкції відповідачем не сплачені, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Так, пунктом 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стяуються.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 95, 159 - 163, КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (ідентифікаційний код 39497534) податковий борг в сумі 102764 (сто дві тисячі сімсот шістдесят чотири) грн. 69 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Мишенко