Постанова № 62713154, 09.11.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2016 р. Справа №805/3562/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 13год.34хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Троянової О.В.

при секретарі Кудрі В.Г.

за участю:

позивача ОСОБА_1 - особисто

представника відповідача ОСОБА_2- за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області

про визнання протиправними та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 08 вересня 2015 року № 1048-0514-21-08-22,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 08 вересня 2015 року № 1048-0514-21-08-22/а.с.4-6/.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що прийняте відповідачем рішення про застосування фінансових санкцій від 08 вересня 2015 року № 1048-0514-21-08-22 є незаконним та необґрунтованим, та таким, що підлягає скасуванню, посилаючись на те, що позивач не отримував акт перевірки та не має уявлення, які саме порушення були визначенні відповідачем.

Позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій областівід 08 вересня 2015 року № 1048-0514-21-08-22,/а.с.6/.

Позивач в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позовні заяві, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях, в яких зазначив, що оскаржуване рішення прийнято на підставі діючого законодавства в межах та у спосіб передбачений діючим законодавством з урахуванням висновків акту перевірки. Вказував, що за результатами проведеної фактичної перевірки, встановлено порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 48/195-ВР, а саме встановлено реалізація алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії. Під час судового засідання 9 листопада 2016 року представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач-ОСОБА_1 в якості фізичної особи-підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1. Позивач перебуває на обліку платника податків в Костянтинівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС. Відповідно до повідомлення за формою №16-ОПП від 07.07.2015р. №1504660700209 позивач взятий на обліку за неосновним місцем обліку у ДПІ у Красногвардійському р-ні м. Дніпропетровська /а.с.16,52/.

Відповідач - Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу та керуючись Податковим кодексом України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

У період з 17 липня 2015 року відповідно до п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України та на підставі наказу Костянтинівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 17 липня 2015 року № 172 та направлень на проведення фактичної перевірки від 17 липня 2015 року № 142 та № 141 проведено фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), а саме магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», який розташований за адресою АДРЕСА_1, тривалістю не більше 10 діб /а.с.25-29/.

Під час проведення контрольної розрахункової операції, до початку перевірки контролюючим органом встановлено факт реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а саме пляшки пива ємкістю 1л на розлив за ціною 22,00 грн. (19,00 грн. пиво та 3,00 грн. тара).

Перевірка розпочата 17.07.2015 р. о 15 год.45 хв., закінчення перевірки 24.07.2015 р. о 15 год.00 хв.

За наслідками фактичної перевірки позивача складено акт перевірки № 03/05-14-21-11-3-2781109690 від 24 липня 2015 року.

В ході перевірки встановлено порушення, а саме реалізація алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії.

Тобто, відповідно до висновків перевірки, встановлено порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 48/195-ВР, а саме в частині реалізації алкогольних напоїв без придбання відповідної ліцензії /а.с.29/.

З урахуванням висновків перевірки Костянтинівською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області 8 вересня 2015 року року прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 1048/0514-21-08-22, яким до позивача були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн./а.с.32/. Дане рішення було направлено позивачу 9 вересня 2015 року, але було повернуто до відповідача з відміткою поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання», про що свідчить наявна в матеріалах справи копія конверту, квитанції та опису вкладення к поштовий конверт та свідчить про необізнаність позивача про наявність заборгованості перед державою/а.с.33/.

Як з'ясовано в судовому засіданні у позивача - він не отримував акт перевірки та не має уявлення, які саме порушення були визначенні відповідачем, про існування дізнався лише 20 вересня 2016 року під час розгляду справи № 805/2776/16-а за позовом Костянтинівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області до позивача про стягнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 17000 грн. Тому, позивач не погоджуючись із прийнятим рішенням звернувся до суду із даним позовом.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльностіКонституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним рішення про застосування фінансових санкцій від 08 вересня 2015 року № 1048-0514-21-08-22, яким до позивача були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.враховуючи наступне.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року №481-95-ВР.

Статтею 17 вказаного Закону визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року №790 затверджений Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", пунктом 3 якого визначено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Пунктом 6 Порядку передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", приймаються, зокрема, керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу державної податкової служби відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством. Порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, та прийняття рішення щодо їх застосування встановлюються зазначеними органами відповідно до їх компетенції.

За приписами п. 8 Порядку, рішення про застосування фінансових санкцій до суб'єкта господарювання за порушення норм Закону складається за формою згідно з додатком до цього Порядку.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що перевірка проводилась в присутності ОСОБА_5 - продавця магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», який розташований за адресою АДРЕСА_1, якому були вручені 17.07.2015 р. направлення на проведення перевірки. В акті перевірки також зазначено, що позивач відмовився підписувати акт перевірки, ознайомлюватися з актом перевірки та одержувати акт перевірки, на підставі чого відповідачем 24 липня 2015 року був складений акт № 910/05-14-21-11-3-2781109690 про відмову від отримання та підписання акта перевірки/а.с.30/.

В зв'язку з відмовою позивача та присутнього під час перевірки ОСОБА_5 від отримання та підписання, даний акт перевірки від 24 липня 2015 року був направлений на адресу позивача 28.07.2015 р., але повернутий відміткою поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання», про що свідчить наявні в матеріалах справи копія конверту, квитанції та опису вкладення к поштовий конверт/а.с.31/.

В судовому засіданні з'ясовано у позивача,що ні 17 липня 2015 року, ні 24 липня 2015 року магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», який розташований за адресою АДРЕСА_1 не працював,в зв'язку з тим, що прийнято рішення про зупинення діяльності в цій місцевості, про що було повідомлено і податкову. Присутній в той час, за цією адресою громадянин ОСОБА_5 виконував тимчасово обов'язки охоронця та вантажника, провести розрахунок та продати товар він не мав змоги та жодних повноважень. Сам позивач особисто не міг бути присутнім при проведені перевірки в зв'язку зі знаходженням у м. Дніпропетровську.

Як вбачається з наданих позивачем письмових пояснень, всі документи, які підтверджують діяльність в магазині за адресою АДРЕСА_1 зберігалися в головному офісі, який знаходиться в м. Донецьку.

Відповідно до акту перевірки перевіряючими зазначено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями до перевірки не надано. В той же час відповідачем не надано відомостей які б спростовували, чи підтверджували взагалі наявність у позивача відповідної ліцензії на момент проведення перевірки.

Як з'ясовано в судовому засіданні у представника відповідача при придбані товару розрахункова операція не проводилась, товар та грошові кошти за придбаний товар повернуто не було.

Письмових доказів, які б підтверджували факти реалізації суб'єктом господарювання підакцизних товарів в момент проведення фактичної перевірки суду не надано.

Суд встановив, що 7 липня 2015 року позивач був взятий на облік за неосновним місцем в Державній податкові службі у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська у зв'язку з наявністю магазинів, які знаходяться за адресою АДРЕСА_3, м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_4 м. Дніпропетровськ/а.с.50/.

За адресою місця торгівлі зареєстровано і електронний контрольно-касовий апарат.

22 липня 2015 року позивачу Костянтинівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області було видане реєстраційне посвідчення № НОМЕР_2 на реєстратор розрахункових операцій для використання в господарській одиниці - магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», за адресою АДРЕСА_3, м. Дніпропетровськ, та № 300140254 на реєстратор розрахункових операцій для використання в господарській одиниці - магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», за адресою АДРЕСА_4 м. Дніпропетровськ. Дата реєстрації РРО 16 липня 2015 року/а.с.51/.

Відповідно до ліцензії виданої Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 25 серпня 2015 року серії НОМЕР_4, позивачу надано право на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тільки пивом) терміном дії з 25 серпня 2015 року по 25 серпня 2016 року, дата реєстрації 17 серпня 2015 року, реєстраційний номер НОМЕР_3. Місце здійснення діяльності АДРЕСА_2 магазин. ( ар.с.47).

Відповідно до відміток про внесення щоквартальної плати за ліцензію сплата за ліцензію зроблено за період з 25 серпня 2015 року до 25 листопада 2015 року, з 25 листопада 2015 року до 25 лютого 2016 року, з 25 лютого 2016 року до 25 травня 2016 року, з 25 травня 2016 року до 25 серпня 2016 року. Відповідно до додатку до ліцензії № 60401011679, право на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тільки пивом) було продовжено з 30 серпня 2016 року до 30 серпня 2017 року/а.с.48/.

Встановивши дані факти, суд може зробити висновок, що позивач з 22 липня 2015 року здійснював свою діяльність у м. Дніпропетровську. Крім того, 24 липня 2015 року о 13 год. 41 хв. позивачем була отримана видаткова накладна № 12823 на придбання товару на суму 2940 грн. саме у м. Дніпропетровську/а.с.53/, а тому суд не приймає посилання відповідача на те, що позивач відмовився від підпису та отримання другого екземпляру акту, оскільки на час проведення перевірки він не знаходився у м. Костянтинівці.

Щодо підписання акту перевірки від 24 липня 2015 року продавцем магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», ОСОБА_5, суд зазначає, що до суду не було надано жодного доказу в яких саме правовідносинах перебуває ОСОБА_5 з позивачем.

Крім того, позивачем на підтвердження здійснення своєї діяльності в м. Дніпропетровську до суду також було надані договір оренди від 16 березня 2015 року № 23/01, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 як орендодавцем та позивачем як орендарем, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування магазин продовольчих товарів за адресою АДРЕСА_4 м. Дніпропетровськ, загальною площею 42,8 м.кв./а.с.54-57/, акт прийому-передачі від 16 березня 2015 року до договору оренди від 16 березня 2015 року/а.с.58/, розписку від 16 березня 2015 року/а.с.59/, договір суборенди нежитлових приміщень від 1 червня 2015 року № 3/06/15, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАЙКО» як орендарем та позивачем як суборендарем, відповідно до умов якого орендар передає в суборенду суборендарю, а суборендар приймає в суборенду нежиле приміщення площею 85,3м.кв., розташоване за адресою АДРЕСА_3, м. Дніпропетровськ/а.с.60-65/, акт приймання-передачі нежитлового приміщення в суборенду від 15 червня 2015 року за договором суборенди від 1 червня 2015 року № 3/06/15.

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься копія діючої ліцензії, виданої на ім'я позивача, яка дії до 30 серпня 2017 року/а.с.47-48/. Отже, висновок контролюючого органу щодо здійснення реалізації алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії спростовується наявним доказом. Крім того, відповідного письмового розпорядження про анулювання ліцензії позивач також не одержував.

Суд також не приймає до уваги як доказ заяву громадянина ОСОБА_7 до відповідача з проханням перевірити на підставі чого, нібито, здійснюється продаж тютюнової та алкогольної продукції без ліцензії в магазині за адресою АДРЕСА_1, який належить підприємцю ОСОБА_1./а.с.34/, оскільки суду не відомо хто такий громадянин ОСОБА_7 та яке відношення він має до позивача, з яких підстав йому стало відомо про факт реалізації тютюнової та алкогольної продукції без ліцензії у вищезазначеному магазині позивача. Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що дана заява була написана саме громадянином ОСОБА_7

Таким чином, враховуючи з'ясовані судом обставини, суд дійшов висновку, що Костянтинівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області не законно прийнято оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій від 08 вересня 2015 року № 1048-0514-21-08-22, яким до позивача застосовані фінансові санкцій ї розмірі 17000 грн.

Частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підстав викладеного вище, суд дійшов висновку, що позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та таким, що підлягає задоволенню.

Оскільки прийняте рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до вимог ст.94 КАС Українисуд присуджуєфізичній особі-підприємцюМороз Андрію Володимировичусудові витрати у сумі 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнуваньКостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій областіпро визнання протиправними та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 08 вересня 2015 року № 1048-0514-21-08-22 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій областівід 08 вересня 2015 року № 1048-0514-21-08-22про застосування фінансових санкцій, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визначено суму штрафу у розмірі 17000 грн.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім)грн. за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивні частини у судовому засіданні 9 листопада 2016 року

Повний текст постанови виготовлено та підписано протягом п'яти днів.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.