Вирок № 62712966, 15.11.2016, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8376/15-к

провадження № 1-кп/753/82/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Сизової Л.А., за участю секретаря Яблонської І.К., прокурора Хіменка В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Харківської області, Харківського району, с. Безлюдівка, українця, громадянина України, середня освіта, одруженого, на утриманні має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого монтажником в ПП «Акватех», місця реєстрації не має, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, притягнутого до кримінального відповідальності Центральним райсудом м. Миколаєва за ч.1 ст. 185 КК України, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.15 ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2, 16.03.2015 року, приблизно о 16 год. 30 хв., знаходячись в приміщенні магазину «Сільпо», розташованому по вул. Дніпровська набережна, 33 в м. Києві, вирішив повторно таємно викрасти чуже майно, яке належить ТОВ «Фоззі-Фуд» (код ЄДРПОУ 32294926). Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2, вважаючи що за його діями ніхто не спостерігає, узяв з торгових полиць та сховав під куртку, в яку був одягнений, продукти, а саме: ковбасу «Брауншвейську», вагою 1,402 кг, на загальну суму 246грн.64коп. (без ПДВ); м'ясо криля натуральне в консервах, 2 шт. на загальну суму 106грн.86коп. (без ПДВ), а всього на загальну суму 353грн.50коп. (без ПДВ), після чого, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, пройшов касову зону не розрахувавшись за товар, однак довести свій злочин до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками охорони магазину «Сільпо».

Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_2 вину у скоєнні злочину визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що 16.03.2015 року він прийшов у магазин «Сільпо», щоб придбати продукти. Оскільки йому потрібні були грошові кошти, то він вирішив викрасти продукти, після чого, узяв з полиць ковбасу та консерви і, сховавши їх під куртку, пройшов повз крайню касу, проте був затриманий охоронцями. Товар у нього був вилучений.

Інші докази по справі відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України не досліджувалися.

Визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності його позиції, роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд вважає, що ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторно, як особа яка виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, тобто скоїв злочин , передбачений ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд визнає: щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до злочину середньої тяжкості, його особу, що вину визнав повністю, щиро розкаявся, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, працює, характеризується позитивно за місцем проживання та роботи, на утриманні має малолітню дитину, і вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі.

З урахуванням обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, його особи, того, що тяжких наслідків від злочину не настало, суд вважає за можливе призначити йому покарання у виді позбавлення волі, але з застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з іспитовим строком, що, на думку суду, є необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст.ст. 366-368 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у скоєнні злочину , передбаченого ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді одного року шести місяців позбавлення волі.

На підставі ст.. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов»язки.

На підставі ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися в інспекцію для реєстрації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 - особисте зобов»язання до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Речові докази: ковбасу «Брауншвейську», консерви «М»ясо криля» залишити в ТОВ «Фоззі-Фуд», диск - при матеріалах провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ: