Постанова № 62712835, 09.11.2016, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 листопада 2016 р. Справа № 802/4364/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Воробйової Інни Анатоліївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Фурмана В.В.

представників позивача: Решодько І.М., Шишкіної Н.П.

представників відповідача: Матківської Л.Г., Островерха Р.В., Берещука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид Поділля"

до: Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Краєвид Поділля" (ТОВ "Краєвид Поділля", товариство, позивач) з адміністративним позовом до Жмеринської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області (Жмеринської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, податковий орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002272200 від 20.10.2014 р.

На обґрунтування позову зазначено, що Жмеринською ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області проведено позапланову виїзну документальну перевірку, за наслідком якої складено акт та в подальшому прийнято податкове повідомлення-рішення №0002272200 від 20.10.2014 р., яким зменшено ТОВ "Краєвид Поділля" розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 1 964 307,00 грн.

Фактичною підставою для винесення рішення стало, серед іншого, висновок податкового органу про порушення ТОВ "Краєвид Поділля" ст. 192, п. 198.5, п. 198.6, ст. 198, ст. 199, ст. 200, ст. 201, п. 209.4, ст. 209 Податкового Кодексу України, а саме формування податкового кредиту з ПДВ на підставі податкових накладних оформлених з порушенням.

Не погоджуючись із висновками, що викладені в акті перевірки в частині зняття податкового кредиту по податкових накладних виданих контрагентами ФОП ОСОБА_6, ТОВ "Елеватор Октябрське" та ТОВ "Лобанове Агро", а також виключення із рядка 16.3 декларації за березень 2014 року податку на додану вартість в сумі 1427562,61 грн., сформованого на підставі податкових накладних минулих періодів, позивач звернувся до суду із цим позовом та просить визнати протиправним та скасувати зазначене вище податкове повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача, вимоги, викладені у позовній заяві не визнали, просили відмовити у задоволені позову, посилаючись на наявність порушень в частині як заповнення податкових накладних так і безпідставно сформованих накладних минулих періодів, відповідно, на правомірність прийняття оскаржуваного рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Краєвид Поділля" взято на податковий облік в органах ДПІ 03.05.2007 р. за №82/29-13 і станом на 30.09.2014 р. перебуває на обліку у Барському відділенні Жмеринського ОДПІ. Зареєстровано в якості платника фіксованого сільсьгосподарського податку, податку на додану вартість, орендної плати за землю, з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску .

З 08.09.2014 р. по 23.09.2014 р. працівниками Жмеринської ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Краєвид Поділля" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012р. по 30.06.2014 р. , валютного та іншого законодавства за період з 01.07.12р. по 30.06.14р.

За результатами перевірки складено акт від 30.09.2014 р. №1071/22/34918499 (а.с. 5-53), у якому зафіксовано порушення позивачем:

- ст. 192, п. 198.5, п. 198.6, ст. 198, ст. 199, ст. 200, ст. 201, п. 209.4, ст. 209 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, внаслідок чого у періоді, що перевіряється, платником завищено від'ємне значення в загальній сумі 1964307,00 грн., в тому числі за березень 2014 року в сумі 1950 733,00 грн., за квітень 2014 року в сумі 13 574,00 грн.;

- ст. 192, 198, 199, 200, п. 209.4, ст. 209, п. 15 підрозділу 2 "Особливості справляння податку на додану вартість" розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, у зв'язку з чим встановлено заниження позитивного значення по спеціальній декларації з ПДВ в загальній сумі 1 427 562,00 грн., в тому числі за березень 2014 року в сумі 1 427 562,00 грн.

На підставі висновку даного акту Жмеринською ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області винесено податкове повідомлення-рішення №0002272200 від 20.10.2014 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 1964 307,00 грн., в тому числі за березень 2014 року - 1 950 733 грн., за квітень 2014 року - 13 574 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню №0002272200 від 20.10.2014 року, суд, у першу чергу, звертає увагу на те, що вказане рішення фактично оскаржується позивачем лише в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 443 620,68 гривень, правомірність нарахування якого і є предметом дослідження у цій справі.

Визначаючись стосовно позовних вимог в частині правомірності висновку податкового органу відносно порушення позивачем пункту 198.6 ст. 198 ПК України, зокрема, щодо відсутності в податкових накладних № 1 від 17.10.2013 року, № 2 від 31.10.2013 року, №1 від 30.11.2013 р. виданих контрагентом ФОП ОСОБА_6, обов'язкового реквізиту - "Кількість постачання товарів/послуг", суд зазначає про наступне.

Як встановлено, між ТОВ "Краєвид Поділля" та ФОП ОСОБА_6 укладено договір перевезення вантажу №04/10/13-КП від 04.10.2013р., відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_6 (виконавець) бере на себе зобов'язання доставляти власним автомобільним транспортом ввірений йому замовником на підставі товарно - транспортних накладних вантаж -зернові, олійні, технічні та інші сільськогосподарські культури.

На виконання умов вказаної угоди надано наступні податкові накладні, на підставі яких сформовано податковий кредит, зокрема:

- №1 від 17.10.2013 р. на суму 10 000 грн., в т.ч. ПДВ 1 666,66 грн., сума скоригованого податкового кредиту становить 816 , 67 грн. ;

- №2 від 31.10.2013 р. на суму 5 000 грн., в т.ч. ПДВ 833,33 грн., сума скоригованого податкового кредиту становить 245,00 грн.;

- №1 від 30.11.2013 р. на суму 9 000 грн., в т.ч. ПДВ 1 500 грн., сума скоригованого податкового кредиту становить 735 грн.

Як видно з наданих податкових накладних, в них відсутній такий реквізит, як "Кількість постачання товарів/послуг".

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (ПК України), не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Так, відповідно підпункту "е" пункту 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначається в окремому рядку такий обов'язковий реквізит як: опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.

В свою чергу, на день формування вищевказаних податкових декларацій, форма та порядок заповнення останніх визначались Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. за №1333/20071 (далі - Наказ № 1379).

Так, відповідно до пункту 6.3 Наказу № 1379, не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту порушення порядку заповнення податкової накладної.

Підпунктом 12.5 пункту 12 Наказу № 1379 передбачено, що до розділу I податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме: у графу 6 - кількість (об'єм, обсяг) постачання товарів/послуг. У разі якщо послуги не мають таких показників, а вимірюються лише у вартісному вираженні, у графі 6 указується: "послуга/проценти тощо".

Відповідно до пункту 7 Наказу № 1379, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу їх отримувача.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відтак, враховуючи наведене та відсутність у податкових накладних № 1 від 17.10.2013 року, № 2 від 31.10.2013 року, №1 від 30.11.2013 р. обов'язкового реквізиту ""Кількість постачання товарів/послуг", суд погоджується з висновками податкового органу, щодо порушення порядку заповнення останніх, при цьому, враховує і наступне.

Згідно частин першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну України №88 від 24.05.95 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі Положення №168/704). Відповідно до пунктів 2.15, 2.16 зазначеного Положення первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

В свою чергу, пунктом 201.10 статті 201 ПК України (в редакції чинній станом на день формування податкових накладних) передбачено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Разом з тим, як зазначено представниками позивача, така скарга товариством не подавалась.

Судом не приймаються до уваги доводи представників позивача про те, що реальність господарської операції між позивачем та ФОП ОСОБА_6 підтверджена та не оскаржується відповідачем, а відтак порушення допущені при формуванні накладних не є підставою для неможливості віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки, як зазначено вище, податкова накладна оформлена з порушенням порядку заповнення є достатньою підставою, яка не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, за умови відсутності відповідних заяв та скарг. І у цьому випадку питання щодо реальності не є спірним.

Оцінюючи позицію позивача в частині відсутності порушень при оформленні податкових накладних, виданих контрагентами TOB "Елеватор Октябрське" № 23 від 31.10.2013 року, № 39 від 30.11.2013 року, № 19 від 23.12.2013 року та TOB "Лобанове Агро" № 19/2 від 30.11.2013 року, № 21/2 від 31.10.2013 року, № 19 від 23.12.2013 року, згідно з якими загальна сума скоригованого податкового кредиту становить 14 261,40 грн., а саме, відсутність у графі "Вид цивільно-правового договору" правильної назви договору, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, у спірних накладних у графі "Вид цивільно-правового договору" вказано "договір поставки". Однак, як видно з матеріалів справи, фактичні назви договорів укладених позивачем з контрагентами є наступними: "Договір перевезення вантажу" і "Договір перевезення".

На думку податкового органу, вищевказані розбіжності вказують на те, що податкові накладні оформленні з порушенням вимог статті 201 ПК України, у зв'язку з чим позбавляють ТОВ "Краєвид Поділля" права віднести до податкового кредиту суми податку в розмірі 14 261,40 грн., сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг.

З такими висновками суд погоджується враховуючи наведені вище норми чинного законодавства та окремо зазначає, що як видно зі змісту статті 201 ПК України, в ній наведено перелік обов'язкових реквізитів які має містити податкова накладна. Так відповідно до підпункту "и" пункту 201.1 даної статі, в окремому рядку податкової накладної зазначається такий обов'язковий реквізит, як "вид цивільно- правового договору".

Суд звертає увагу на те, що даний рядок у досліджуваних податкових накладних виданих контрагентами TOB "Елеватор Октябрське" № 23 від 31.10.2013 року, № 39 від 30.11.2013 року, № 19 від 23.12.2013 року та TOB "Лобанове Агро" № 19/2 від 30.11.2013 року, № 21/2 від 31.10.2013 року хоч і заповнений, однак інформація, яка у ньому міститься не відповідає дійсності.

Як встановлено судом, між позивачем та TOB "Елеватор Октябрське" і TOB "Лобанове Агро" укладені договір перевезення вантажу № 12-2/07/13-КП від 12.07.2013 р. та договір перевезення вантажу №27/09/13-ЛА від 27.09.2013 р. відповідно. Тоді як у спірних податкових накладних у рядку «вид цивільно-правового договору» зазначено «договір поставки», предмет якого не є тотожним послугам по перевезеню.

Пунктом 6.2 Порядку № 1379 передбачено, що податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку. Однак, в силу пункту 6.3 цього Порядку не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту:

відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

порушення порядку заповнення податкової накладної;

податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

З огляду на вищевикладене, суд не погоджується з доводами позивача, що оформлення податкової накладної без дотримання вимог статей 198, 201 ПК України, не може бути перешкодою при реалізації права позивача на віднесення сум сплаченого ПДВ в розмірі 14261,40 грн., оскільки, Податковим кодексом України та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженого Міністерством фінансів України 01 листопада 2011 року № 1379, передбачені обов'язкові вимоги до заповнення реквізитів у податковій накладній та наслідки, які настають у разі порушення порядку заповнення податкової накладної.

Надаючи правову оцінку виявленим порушенням стосовно неправомірного включення ТОВ "Краєвид Поділля" до рядка 16.3 декларації за березень 2014 року податку на додану вартість в сумі 1427562,61 грн., сформованого на підставі податкових накладних минулих періодів (до набуття чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок окремих податків" №713-VII від 19.12.2013 року), суд зазначає про наступне.

Як зазначалось вище, нормами ПК України визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

Всі податкові накладні, отримані TOB "Краєвид Поділля" до 01.01.2014 року, на підставі яких було сформовано податковий кредит у сумі 1 427 562,61 грн. оформлені у відповідності до норм чинного законодавства та жодних порушень під час формування вказаного податкового кредиту перевіркою не встановлено, що також не заперечується відповідачем.

Згідно Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість № 678 від 13.11.2013 року, у рядку 16.3 відображаються суми податку на додану вартість, включені до податкового кредиту за операціями сільськогосподарських або переробних підприємств із вивезення сільськогосподарської продукції або продукції власного виробництва переробних підприємств у митному режимі експорту. Значення цього рядка переноситься з рядка 16.3 декларації 0121-0123/0140 до рядка 16.3 декларації 0110.

Сума податку на додану вартість у рядку 16.3 декларацій - 0121-0123/0140 відображається згідно з бухгалтерською довідкою, в якій така сума розраховується, виходячи із фактично сплаченої (нарахованої):

- постачальникам товарів/послуг, вартість яких була включена до складу виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит по сільськогосподарських товарах (супутніх послугах), вивезених у митному режимі експорту (декларації 0121-0123);

- та включеної до податкового кредиту суми податку постачальникам товарів/послуг, визначених відповідно до пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, вартість яких включена до вартості експортованої продукції власного виробництва (декларація 0140).

Бухгалтерська довідка має бути складена згідно з податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК України, які є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, з урахуванням норм пункту 198.6 статті 198 Кодексу, та містити вичерпний їх перелік.

Судом встановлено, що у березні 2014 року TOB "Краєвид Поділля" здійснило продаж сільськогосподарської продукції власного виробництва у митному режимі експорту із застосуванням нульової ставки. В податковій декларації за березень 2014 року TOB "Краєвид Поділля" здійснило коригування суми податкового кредиту, яка підлягає відображенню у рядку 16.3, про що було складено бухгалтерську довідку.

Пунктом 197.21 статті 197 ПК України, на яку міститься посилання в акті, було передбачено оподаткування експорту зернових та технічних культур сільськогосподарським підприємствами - виробниками за нульовою ставкою.

Однак дана норма не визначала порядок формування податкового кредиту і не містила заборони щодо включення до довідки, на підставі якої здійснювалося коригування сум податкового кредиту, що приймав участь у операціях з вивезення за межі митної території України у звітному періоді - березні 2014 року, податкових накладних, які виписані у податкових періодах - до 01.01.2014 року. Більше того, така заборона не встановлена жодною іншою нормою.

З огляду на це, відповідач дійшов хибного висновку щодо неможливості використання податкового кредиту, який сформований до 01 січня 2014 року, тобто до набуття чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок окремих податків" №713-VII від 19.12.2013 року, а відтак висновок податкового органу щодо завищення ТОВ "Краєвид Поділля" від'ємного значення ПДВ за березень 2014 року в сумі 1427562,61 грн. є необґрунтованим.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено).

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з приписів вказаної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення від 20.10.2014 року № 0002272200 підлягає скасуванню в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 427 562,61 грн., а відтак, позов підлягає частковому задоволенню. В решті позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області від 20.10.2014 року № 0002272200 в частині 1 427 562,61 (одного мільйона чотириста двадцяти семи тисяч п'ятсот шістдесяти двох гривень 61 копійки).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид Поділля" (пров. Дружби, 11, с.Ялтушків, Барський район, Вінницька область, 23021) понесені судові витрати згідно платіжного доручення №317 від 09.12.2014 р. по сплаті судового збору в сумі 2 630,88 (дві тисячі шістсот тридцять гривень 88 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Жмеринської ОДПІ Головного управління Державної фіксальної служби у Вінницькій області (вул. Б.Хмешльницького, 18, м.Жмеринка, Вінницька область).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна