Рішення № 62712404, 07.11.2016, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/794/16-ц

Номер провадження 2/438/396/2016

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

07 листопада 2016 року Бориславський міський суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Слиша А.Т.

при секретарі Наминанік О.С.

за участі позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить суд зобов'язати ОСОБА_3 усунути ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 82300), перешкоди у користуванні власністю - земельною ділянкою для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0318 га з кадастровим номером НОМЕР_2 та 1/2 частиною житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель (споруд), які розташовані на АДРЕСА_2 Львівської області, та:звільнити приміщення житлової кімнати літ. 1-11 площею 8,9 кв.м у мансардному поверсі житлового будинку літ. А-1 на АДРЕСА_2 Львівської області від самовільно занесених туди речей; земельну ділянку спільного користування (заїзд) площею 169,0 кв. м на АДРЕСА_2 Львівської області - від складованого на ній будівельного каменю; заборонити перегороджувати земельну ділянку спільного користування - (заїзд) площею 169,0 кв. м на АДРЕСА_2 Львівської області будь-якими речами, насадженнями чи огорожами, а також - закривати на замок хвіртку, встановлену на початку заїзду (проходу) на цю земельну ділянку спільного користування, з 08 до 22 години за місцевим часом; використовувати господарську споруду - дворову вбиральню літ. Ж, яка знаходиться на земельній ділянці для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0318 га з кадастровим номером НОМЕР_2 на АДРЕСА_2 Львівської області; зобов'язати надати їй ключі від навісного замка, встановленого на металевих воротах при в'їзді на присадибну ділянку на АДРЕСА_2 Львівської області, та ключі від дверей у приміщення коридору літ. 1-12 у мансардному поверсі житлового будинку на АДРЕСА_2 Львівської області, для виготовлення дублікатів.

Позовні вимоги мотивує тим, що на АДРЕСА_2 Львівської області ОСОБА_1, на підставі договору дарування, належить 1/2 ідеальна частина дерев'яного житлового будинку під літ. А-1 загальною площею 123,0 кв.м, житловою площею 65,4 кв.м, який складається з п'яти житлових кімнат, однієї кухні та підвалу, з відповідною частиною господарських будівель (споруд) - цегляних сараю-літньої кухні літ. Б, вбиральні літ. Ж, гаражу літ. В, сараїв під літерами Г, Д, замощення (асфальт, бетон) під літ. І, II, металевої огорожі під літ. 1 та земельна ділянка з цільовим призначенням - будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0318 га, кадастровий номер НОМЕР_2;

Інша 1/2 частина вказаного житлового будинку на АДРЕСА_2 з відповідною частиною господарських будівель (споруд) належить відповідачу ОСОБА_3- її колишньому чоловікові.

Згідно з підпунктом 1.1.2 договору дарування, співвласнику житлового будинку з господарськими будівлями (спорудами) на АДРЕСА_2 Львівської області, 1/2 ідеальну частину якого набуто у власність за договором, виділено у користування: житлову кімнату літ. 1-6 площею 18,4 кв.м, коридор літ. 1-3 площею 5,8 кв.м, кладову літ. 1-7 площею 5,4 кв.м, частину сіней літ. а площею 4,4 кв.м, житлову кімнату літ. 1-11 площею 8,9 кв.м, кладову літ. 1-10 площею 9,6 кв.м, частину коридору літ. 1-12 площею 4,2 кв.м, погріб літ. пгб, бетонний ганок літ. а-1, літню кухню літ. Б, вбиральню літ. Ж, частину огорожі літ. 1, частину замощення під літ. І, II, що разом складає загальну площу 89,6 кв.м, житлову площу - 27,3 кв.м.

Реальний розподіл житлового будинку з господарськими будівлями та присадибної земельної ділянки на АДРЕСА_2 Львівської області між співвласниками будинковолодіння (ОСОБА_3 та мною, ОСОБА_1.) було проведено на підставі ухвали апеляційного суду Львівської області від 24 березня 2003 року у цивільній справі № 22а- 324/2003.

Відповідно до вищезазначеної ухвали апеляційного суду Львівської області від 24 березня 2003 року у цивільній справі № 22а-324/2003 у спільне користування ОСОБА_3, ОСОБА_1 для заїзду на земельну ділянку та обслуговування господарських споруд згідно з другим варіантом висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 2020 від 18 листопада 2002 року, проведеної Львівським НДІ судових експертиз, виділено земельну ділянку № 1 з геометричними розмірами сторін по периметру, за ходом годинникової стрілки, в метрах: 3,00; 48,15; 6,72; 7,40; 52,70, що складає площу 169,0 кв.м.

Щодо вказаної земельної ділянки площею 169,0 кв. м, виділеної у спільне користування співвласників житлового будинку АДРЕСА_2 Львівської області згідно з ухвалою апеляційного суду Львівської області від 24.03.2003 року у цивільній справі № 22а-324/2003, між позивачем та ОСОБА_3 виник спір, пов'язаний з тим, що близько двох років тому відповідач перегородив спірну земельну ділянку загального користування складуванням на ній будівельного каменю і добровільно звільняти земельну ділянку наміру не має.

Насипана відповідачем купа будівельного каменю створює позивачу значні незручності у безперешкодному користуванні і вільному доступі (проході) до належних їй об'єктів нерухомого майна на АДРЕСА_2 - земельної ділянки та частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, а також - повністю унеможливлює проїзд до них, порушуючи її рівне з відповідачем право на користування спільною земельною ділянкою.

Відповідач також чинить і інші перешкоди в реалізації повноважень користування належним позивачу майном на АДРЕСА_2. Так, ОСОБА_3 за власного ініціативою навісив замок на металевих розпашних воротах з двох частин, через які існує єдино можливий заїзд на присадибну ділянку. Через такі протиправні дії відповідача позивач не має можливості заїхати у двір машиною, занести великогабаритні речі. Навісний замок на воротах є постійно замкненим, ключі знаходяться у ОСОБА_3; надати позивачу ключ від замка для виготовлення дублікату відповідач відмовляється.

Окрім цього, ОСОБА_3 цілодобово тримає замкненою на навісний замок вхідну хвіртку, встановлену на початку проходу на земельну ділянку спільного користування зі сторони вулиці, відмовляється відкривати хвіртку та пропускати до житлового будинку родичів, знайомих, представників комунальних служб, які знімають покази з приладів обліку споживання комунальних послуг.

Також, за відсутності позивача у будинку на АДРЕСА_2 (через постійні значні конфлікти з відповідачем не має можливості постійно у ньому мешкати), ОСОБА_3 самовільно відчинив зачинену нею на навісний замок дворову вбиральню літ. Ж, розташовану на належній мені на праві власності земельній ділянці і постійно користується нею, хоча має можливість влаштувати власну вбиральню на виділених йому судом у користування земельних ділянках.

Вказана господарська споруда виділена позивачу у користування згідно з ухвалою апеляційного суду Львівської області від 24.03.2003 року у цивільній справі № 22а-324/2003, що відображено також і у тексті договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу Гавдяк Л.Б. 16 червня 2016 року за реєстровим № 376 (підпункт 1.1.2).

При цьому жодних дій, спрямованих на утримання вбиральні в належному санітарно-технічному стані, ОСОБА_3 не здійснює, вважаючи, що тягар обслуговування цього майна повинна нести виключно позивач.

Також, згідно з реальним розподілом спірного житлового будинку з господарськими будівлями, здійсненим на підставі ухвали апеляційного суду Львівської області у користування у мансардному поверсі житлового будинку літ. А-1 позивачу виділені житлова кімната літ. 1-11 площею 8,9 кв.м, кладова літ. 1-10 площею 9,6 кв.м, частина коридору літ. 1-12 площею 4,2 кв.м. Всупереч змісту судового рішення відповідач ОСОБА_3 самовільно поміняв замки у дверях у коридор літ. 1-12, через який здійснюється вхід у мансардний поверх, та у дверях до житлової кімнати літ. 1-11, тримає ці приміщення зачиненими і ключів позивачу не дає. Крім цього, у виділену позивачу в користування житлову кімнату літ. 1-11 площею 8,9 кв.м відповідач заніс предмети домашньої обстановки і особисті речі і зайняв її без на те згоди.

Фактично, ОСОБА_3 позбавив позивача права користування приміщеннями мансардного поверху будинку літ. А-1 на АДРЕСА_2, оскільки самовільно замінені відповідачем замки у вхідних дверях на мансарду є постійно замкненими, ключі знаходяться у ОСОБА_3

Не зважаючи на те, що встановлений судом порядок користування спільним майном відповідно до часток у праві спільної часткової власності є обов'язковим для відповідача, він протиправно порушує його та займає приміщення, виділені у користування позивача, чинить їй перешкоди у користуванні майном, позбавивши її вільного доступу до нього, обмежує у здійсненні права власності на своє майно.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги позову підтримали та дали пояснення , аналогічні за змістом позовної заяви, просили позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся судом про час та місце розгляду справи, про що свідчить рекломендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. Крім цього, оскільки із зазначених повідомлень вбачається, що місцезнаходження відповідача ОСОБА_3 невідоме, останній викликався в суд через оголошення в пресі, зокрема оголошення в газеті «Високий Замок» від 01 листопада 2016 року. Враховуючи вищенаведене, судом згідно ст. 224 ЦПК України проведено заочний розгляд справи на підставі наявних доказів у справі

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.

На підставі ст. ст. 10, 60, 61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Обставини визнані сторонами, не підлягають доказуванню. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі договору дарування посвідченого приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу Гавдяк Л.Б. від 16 червня 2016 року за реєстровим № 376, на АДРЕСА_2 Львівської області належить 1/2 ідеальна частина дерев'яного житлового будинку під літ. А-1 загальною площею 123,0 кв.м, житловою площею 65,4 кв.м, який складається з п'яти житлових кімнат, однієї кухні та підвалу, з відповідною частиною господарських будівель (споруд) - цегляних сараю-літньої кухні літ. Б, вбиральні літ. Ж, гаражу літ. В, сараїв під літерами Г, Д, замощення (асфальт, бетон) під літ. І, II, металевої огорожі під літ. 1 та земельна ділянка з цільовим призначенням - будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0318 га, кадастровий номер НОМЕР_2. Інша 1/2 частина вказаного житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель (споруд) належить відповідачу її колишньому чоловіку ОСОБА_3.

Відповідно до ухвали апеляційного суду Львівської області від 24 березня 2003 року у цивільній справі № 22а- 324/2003 виділено у користування власника ? частини ОСОБА_1 ряд приміщень, в тому числі житлову кімнату 1-11 мансардного поверху будинку «А-1» по АДРЕСА_2, дворову вбиральню. Крім цього, для заїзду на земельну ділянку та обслуговування господарських споруд виділено ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у спільне користування земельну ділянку №1 з розмірами 3,0,48.15;6.72;7,;0;52, 70, що складає площу 169 кв.м

Проте, відповідач чинить перешкоди позивачці у користуванні майном; перегородив земельну ділянку спільного користування, складуванням на ній будівельного каменю; навісив замок на металевих розпашних воротах з двох частин, через які існує єдино можливий заїзд на присадибну ділянку, відмовляючись при цьому надати позивачу ключ від замка для виготовлення дублікату відповідач відмовляється; цілодобово тримає замкненою на навісний замок вхідну хвіртку, встановлену на початку проходу на земельну ділянку спільного користування зі сторони вулиці, відмовляється відкривати хвіртку та пропускати до житлового будинку родичів, знайомих, представників комунальних служб, які знімають покази з приладів обліку споживання комунальних послуг; не вичняє жодних дій, спрямованих на утримання вбиральні в належному санітарно-технічному стані, ОСОБА_3 вважаючи, що тягар обслуговування цього майна повинна нести виключно позивач; самовільно поміняв замки у дверях у коридор літ. 1-12, через який здійснюється вхід у мансардний поверх, та у дверях до житлової кімнати літ. 1-11, тримає ці приміщення зачиненими і ключів позивачу не дає. Крім цього, у виділену позивачу в користування житлову кімнату літ. 1-11 площею 8,9 кв.м відповідач заніс предмети домашньої обстановки і особисті речі і зайняв її без на те згоди.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла не інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливає місце проживання власника та місцезнаходження майна (ст. 317 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Суд вважає, що позовні вимоги про усунення перешкод в користуванні власністю, грунтуються на законі і підлягають до задоволення частково, оскільки доведено факт існування перешкод у здійснені користування та розпоряджання майном позивачу.

Вимоги заборонити перегороджувати земельну ділянку спільного користування - (заїзд) площею 169,0 кв. м на АДРЕСА_2 Львівської області будь-якими речами, насадженнями чи огорожами, а також - закривати на замок хвіртку, встановлену на початку заїзду (проходу) на цю земельну ділянку спільного користування, з 08 до 22 години за місцевим часом стосуються можливих порушень прав позивача з боку відповідача у майбутньому, і відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Тому в цій частині суд відмовляє у задоволенні.

Відповідно до вимог частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись 10,11,60-61,209,212,214-215 ЦПК України, ст.386 ЦК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_3 усунути ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 82300), перешкоди у користуванні власністю - земельною ділянкою для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0318 га з кадастровим номером НОМЕР_2 та 1/2 частиною житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель (споруд), які розташовані на АДРЕСА_2 Львівської області; а саме: звільнити приміщення житлової кімнати літ. 1-11 площею 8,9 кв.м у мансардному поверсі житлового будинку літ. А-1 на АДРЕСА_2 Львівської області від самовільно занесених туди речей;звільнити земельну ділянку спільного користування (заїзд) площею 169,0 кв. м на АДРЕСА_2 Львівської області - від складованого на ній будівельного каменю;заборонити використовувати господарську споруду - дворову вбиральню літ. Ж, яка знаходиться на земельній ділянці для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0318 га з кадастровим номером НОМЕР_2 на АДРЕСА_2 Львівської області; зобов'язати надати ОСОБА_1 ключі від навісного замка, встановленого на металевих воротах при в'їзді на присадибну ділянку на АДРЕСА_2 Львівської області, та ключі від дверей у приміщення коридору літ. 1-12 у мансардному поверсі житлового будинку на АДРЕСА_2 Львівської області, для виготовлення дублікатів.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 551,20 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Львівської області через Бориславський міський суд Львівської області.

Головуючий: суддя А.Т.Слиш