Ухвала суду № 62710920, 14.11.2016, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

14.11.2016

Справа № 642/ 3814/15-к

Провадження № 1кс/642/1913/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про обрання запобіжного заходу тримання під вартою

14 листопада 2016 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова Гримайло А.М. при участі секретаря Левченко В..М. , прокурора Сльоти Є.С., слідчого Коноплі Д.В., розглянувши винесене в кримінальному провадженні №12013220510000527 від 20.02.2013 клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 9 ч. 2 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

14 листопада 2016 року до Ленінського районного суду м.Харкова звернувся слідчий Холодногірського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області (м. Харків) старший лейтенант поліції ОСОБА_2 із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_1

Вивченням клопотанням із долученими до нього додатками встановлено, що на початку листопада 1994 року, довідавшись від малознайомої жінки на імя Катерина про проживання в м. Самара, Російської Федерації її вітчима, який зі слів працює ювеліром, займається скупкою золота і зберігає його у себе в будинку, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, переслідуючи єдину мету з корисливих спонукань заволодіти майном вітчима Катерини, скоївши на нього розбійний напад, обєднали загальні зусилля в стійку злочинну групу. При цьому, ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_5, загальними діями примусили Катерину повідомити їм точну адресу помешкання її вітчима, час його повернення з роботи, місце, де він залишає автомобіль, де останній зберігає гроші та золото.

Продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на підготування до здійснення вищезазначеного злочину, ОСОБА_1, ОСОБА_5 і ОСОБА_3, у період з 10 по 12 листопада 1994 року домовилися, з метою приховання розбійного нападу, який готується ними на вітчима Катерини, скоїти навмисне вбивство останньої.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на здійснення вбивства ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_4 і ОСОБА_3, 12.11.1994 року близько 24 години вивезли її на автомобілі ОСОБА_4 марки ВАЗ-2107, д.н.з. НОМЕР_1, у лісовий масив біля окружної автодороги, в районі дитячого табору «Лісова галявина». Там ОСОБА_3, разом з ОСОБА_1, маючи намір спрямований на позбавлення життя потерпілої і бажаючи при цьому заподіяти їй особливі страждання, нанесли сімнадцять колото-різаних поранень різних частин тіла, а також відокремили шкірно-мязовий шар з молочними залозами на передній поверхні грудної клітини.

Однак ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по незалежним від них причинам, повязаних з їхнім затриманням 24.11.1994 року, заздалегідь підготовлений злочин скоєння розбійного нападу на вітчима Катерини у м. Самара, Російської Федерації не змогли довести до кінця.

За даним фактом 14.11.1994 року прокуратурою Ленінського району м. Харкова порушено кримінальну справу №24940038 за ознаками ст. 93 та ч. 2 ст. 142 КК України.

24.10.1996 року була винесена постанова про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в якості обвинуваченого по даній кримінальній справі в здійсненні злочину, передбаченого п. Е, Ж ст. 93, ч. 2 КК України (в редакції 1960 року).

25.10.1996 року кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1, була зупинена на підставі п. 1 ст. 206 КПК України.

27.06.1996 року була винесена постанова про розшук обвинуваченого ОСОБА_1 та обрано у відношенні нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що було санкціоновано прокурором Ленінського району м. Харкова.

Приймаючи до уваги, що в Кримінально процесуальний кодекс в 2001 році були внесені зміни, згідно яким запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обирається підозрюваному або обвинуваченому постановою судді, керуючись ст. ст.156, 165-2 КПК України (в редакції 2001 року), 29.08.2006 року направлено лист в прокуратуру Ленінського району м. Харкова, з проханням звернутись до суду Ленінського району м. Харкова про винесення постанови про обрання відносно ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, 08.02.2008 року суддею Ленінського районного суду м. Харкова Ольховським Є.Б. винесено постанову про дозвіл на затримання для доставки в суд гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

23.07.1996 року ОСОБА_1 біло оголошено в міждержавний розшук. 24.09.1996 року відомості про оголошення міждержавного розшуку ОСОБА_1 надійшли до ГІАЦ МВС РФ.

01.11.2007 року ОСОБА_1 було оголошено в міжнародний розшук.

27.03.2008 року по вказівці керівництва УКР ГУМВС України в Харківській області розшук ОСОБА_1 було передоручено ВКР ХМУ ГУМВС України в Харківській області та ОРС «Розшук» надано №3008001.

20.02.2013 року вказану кримінальну справу було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013220510000527 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого п.п. 4, 9 ч. 2 ст. 115 КК України.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, неодружений, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Повідомлення про підозру ОСОБА_1 13.08.2013 року було повідомлено заочно у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п.п. 4, 9 ч. 2 ст. 115 КК України.

Крім того, будучи допитаною мати розшукуваного ОСОБА_7 пояснила, що місцезнаходження її сина їй не відоме.

За місцем реєстрації ОСОБА_1 відсутній, його місцезнаходження встановити неможливо, про що в матеріалах кримінального провадження є відповідні рапорти працівників СКР ХМУ ГУМВС України в Харківській області у звязку з чим досудове розслідування по кримінальному провадженню було зупинене та розшук підозрюваного ОСОБА_1 було активізовано.

21.02.2013 року до слідчого відділу Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області надійшов лист з Бюро Інтерполу МВС України, про те, що гр-н ОСОБА_1 перебуває в активному міжнародному розшуку каналами МОКП Інтерполу за ініціативою ВКР ХМУ ГУМВС України в Харківській області. Інформація про теперішнє місце розшукуваного відсутня.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 Кримінального процесуального кодексу України Слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш мякий запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та як передбачено ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які

мають істотне значення для встановлення обставин кримінального

правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного,

обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4 ) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити

кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав , передбачений КПК України.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали дане клопотання.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного увязнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали, вважає, що клопотання підлягає задоволенню, так як при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України слідчий суддя враховує наявність ризиків передбачених п.1, п.4, п.5, ч.1 ст.177, ст. 172 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 184 КПК України врахована наявність ризиків передбачених вищевказаними пунктами ст. 177 КПК України і що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбачених ст. 177 КПК України .

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства

Таким чином слідчий суддя вважає, що подане клопотання слідчого достатньо мотивоване та підлягає задоволенню.

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховує підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України та не визначає розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства а також який спричинив загибель людини.

Керуючись ст.ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 183,193-194, 196, 369-372, 395 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого Холодногірського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області (м. Харків) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 - задовольнити.

Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань (№ 27).

Слідчий суддя А.М. Гримайло