Рішення № 6270887, 21.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.07.09 р. Справа № 37/148

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,

припомічнику Левшиній Я.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

позовною заявою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк, ідентифікаційний код 13511245

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Красноармійськ, ідентифікаційний номер НОМЕР_2

про: стягнення неустойки в розмірі 401,42 грн. за користування майном за весь час прострочення

за участю уповноважених представників:

від Позивача Вощенко В.О. (за довіреністю № 77 від 17.09.2008р.);

від Відповідача не зявився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався з 18.06.2009р. на 07.07.2009р., з 07.07.2009р. на 21.07.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Красноармійськ (далі Відповідач) про стягнення неустойки в розмірі 402,42 грн. за користування майном за весь час прострочення на користь державного бюджету.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на припинення орендних правовідносин за договором оренди майна № 3450/2007 від 20.12.2007р. у звязку із відмовою та ухилення Відповідача від повернення орендованого майна за актом приймання-передачі балансоутримувачу.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір оренди № 3450/2007 нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.12.2007р. з додатками, листи на адресу Відповідача від 22.08.2008р. № 06-03-7112, від 09.01.2009р. №20-06-03-00071 та від 12.02.2009р. №20-06-03-01466 з доказами отримання Відповідачем; розрахунок неустойки та свідоцтво про державну реєстрацію Відповідача у якості фізичної особи підприємця.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.611, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 12 Господарського процесуального кодексу України.

Заявою від 17.07.2009р. № 10-14-07794 Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України у звязку із технічною помилкою при підготування позову змінив його предмет, заявивши до стягнення суму неустойки у розмірі 401,42грн., що відповідає фактично наданому розрахунку.

Позивачем надані додаткові документи (а.с.а.с.39-41) для залучення до матеріалів справи.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на відсутність у нього документів, на яких ґрунтується вимоги, про що зазначив у запереченнях від 01.07.2009р. (а.с.30).

Представники сторін справи у судовому засіданні підтримали свою позицію, викладену письмово.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши у судових засіданнях представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

20.12.2007р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) був укладений договір оренди №3450/2007 нерухомого майна, що належить до державної власності (а.с.а.с.6-11), згідно п.п. 1.1., 10.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне майно частину нежитлового вбудованого приміщення площею 4,0 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_1 на першому поверсі двоповерхової будівлі учбового корпусу, що перебуває на балансі Красно армійського індустріального інституту державного вищого навчального закладу „Донецький національний технічний університет”, на період з 20.12.2007р. до 14.12.2007р. включно.

Згідно умов розділу 3 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобовязання із перерахування орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України (за базовий місяць розрахунку - жовтень 2007р. становить 63,12 грн. без ПДВ), що підлягає корегуванню кожного місяця на індекс інфляції, до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% та 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця.

Умовами п. 3.7. договору за прострочення сплати орендної плати встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 2-х облікових ставок Національного банку України за кожен день прострочення.

20.12.2007р. обєкт оренди відповідно до п.п.2.1, 2.4. договору був переданий Відповідачу, про що сторонами складений відповідний акт приймання-передачі (а.с.13).

Листом від 22.08.2008р. № 06-03-7112 (а.с.14) Позивач повідомив Відповідача про наявність заборгованості з орендної плати, нарахованої за період більший, ніж три місяці підряд, у звязку з чим зазначив про відмову від договору в порядку ст. 782 Цивільного кодексу України і необхідність погашення заборгованості, сплати пені і повернення державного майна балансоутримувачу. Вказаний лист отриманий Відповідачем 30.08.2008р., як вбачається із повідомлення про вручення поштової кореспонденції (а.с.16).

Листом від 09.01.2009р. №20-06-03-00071 (а.с.17) Позивач нагадав Відповідачеві про відмову від договору згідно попереднього листа та зазначив на необхідності погашення існуючої заборгованості. Відповідно до повідомлення про вручення поштової кореспонденції (а.с.18) цей лист був отриманий Відповідачем 19.01.2009р.

У листі від 12.02.2009р. №20-06-03-01466 (а.с.19) Позивач зазначив Відповідачеві про припинення нарахування орендної плати у звязку із відмовою від договору та повідомив про виявлену помилку у розрахунку заборгованості та пені. Цей лист був отриманий Відповідачем 17.02.2009р. (а.с.21)

За таких обставин Позивач наполягає на задоволені вимог, викладених у заяві від 17.07.2009р. № 10-14-07794 (а.с.а.с.39-41).

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях від 01.07.2009р. (а.с.30). При цьому, Відповідач не надав навів жодного аргументу по суті спору, не надав ніяких доказів на підтвердження своєї позиції, не скористався правом ознайомитися із матеріалами справи, передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, та ухилився від підписання акту звірення розрахунків (а.с.34), складеного і надісланого йому Позивачем на виконання вимог ухвали суду.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 17.07.2009р. № 10-14-07794, оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення змінити предмет позову, тим більше, що така зміна фактично полягає у виправлені допущеної описки у позовній заяві щодо визначення суми вимог у розмірі, який не співпадає із наданим розрахунком.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, з урахуванням такого:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до сплати неустойки за період неповернення орендованого майна після припинення орендних правовідносин у звязку із відмовою від договору.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та Цивільним кодексом України, а також - умовами договору оренди №3450/2007 нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.12.2007р.

Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення правовідносин (прав та обовязків) є, зокрема, договір. Аналогічні положення закріплені і ст.ст. 144, 173, 174 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди №3450/2007 нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.12.2007р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обовязку із здійснення платежів з орендної плати (з їх відповідним пропорційним розподілом між державним бюджетом та балансоутримувачем) щомісяця не пізніше 15 числа місяця, відповідно до умов договору оренди.

В контексті приписів ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України сторони можуть здійснювати свої права за договором протягом строку відповідних орендних правовідносин, у тому числі користуватися обєктом оренди, до припинення відповідних правовідносин у будь-який передбачений діючим законодавством спосіб.

Частиною 6 ст.283 Господарського кодексу України до відносин оренди допускається застосування відповідних положень Цивільного кодексу України. В свою чергу, за змістом ст. 782 Цивільного кодексу України у разі невнесення наймачем (орендарем) плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд, наймодавець (орендодавець) має право відмовитися від договору, що кореспондується із ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України. При цьому, згідно ч.2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються.

За змістом наведених приписів можливість припинення правовідносин за договором оренди у звязку із відмовою Орендодавця покладена у залежність від наявності наступної сукупності умов:

- наявність прострочення орендних платежів не менше ніж за три місяці підряд на момент відмови від договору;

- одержання орендарем повідомлення про відмову від договору.

Як вбачається із матеріалів справи, Відповідач на момент надсилання Позивачем листа від 22.08.2008р. № 06-03-7112 (а.с.14) про відмову від договору не здійснював орендних платежів з моменту його укладання тобто більше ніж за три місяці підряд, що зумовлює висновок про наявність однієї з зазначених вище обовязкових умов. Будь-яких доказів іншого Відповідачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

В свою чергу, факт отримання цього листа Відповідачем 30.08.2008р. достатньою мірою підтверджується повідомленням про вручення поштової кореспонденції (а.с.16), а відтак наявність іншої обовязкової умови для припинення орендних правовідносин у звязку із відмовою від договору.

Таким чином, орендні правовідносини між сторонами за договором №3450/2007 від 20.12.2007р. припинились 30.08.2008р.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” наслідком припинення договору оренди є обовязок орендаря повернути обєкт оренди на умовах, визначених у договорі. Аналогічні положення щодо обовязку повернення із вказівкою на негайність його здійснення закріплені і в ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України та безпосередньо визначені в п. 5.12. договору.

Між тим, до матеріалів справи Позивачем на надано належного у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказу акту приймання-передачі про повернення обєкту оренди балансоутримувачу.

За змістом ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі невиконання наймачем обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи наведену позицію і встановлені обставини, перевіривши правильність арифметичних розрахунків позовних вимог (а.с.5), суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню з Відповідача в доход державного бюджету, скільки Позивач звільнений від їх сплати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13511245) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Красноармійськ (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення неустойки в розмірі 401,42грн. за користування майном за весь час прострочення на користь державного бюджету задовольнити у повному обсягу.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Красноармійськ (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету (р/р 31115093700060, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22080200, УДК у м. Красноармійську ГУДКУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 34686579) суму неустойки в розмірі 401,42 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Красноармійськ (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету державне мита в сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 21.07.2009р. оголошено та підписано повний текст судового рішення.

5.Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання ним законної сили.

Суддя