Постанова № 62708828, 14.11.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 листопада 2016 р. № 820/4621/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

1-го представника позивача - Саніна А.О.,

2-го представника позивача - Резніченко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нертус Агро" до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання протиправними дій та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд: визнати протиправним і скасувати припис Державної екологічної інспекції № 02-25-128 від 19 серпня 2016 року, складений щодо нього.

В обґрунтування позову вказано, що висновки акту перевірки достатньо не підтверджені, в діях позивача порушень вимог природоохоронного законодавства не встановлено. Вказаний акт перевірки та припис, на думку позивача, є незаконними з огляду на те, що позивач не є особою, на яку відповідно до вимог чинного законодавства покладений обов'язок здійснення заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів, тобто позивач не є суб'єктом господарської діяльності у сфері поводження з відходами. Позивач також не є особою, зобов'язаною здійснювати первинний поточний облік за формою №1-ВТ та подавати статистичну звітність щодо поводження з відходами, затверджувати план відповідним наказом та представляти копії наказу. Усі вимоги відповідача, наведені у спірному приписі, за твердженням позивача, є такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, і тому спірний припис Державної екологічної інспекції у Харківській області підлягає скасуванню.

Відповідачем надано заперечення на адміністративний позов, в яких зазначено, що всі суб'єкти господарювання незалежно від форм власності повинні здійснювати ведення Журнал первинного обліку відходів по формі № 1-ВТ та подавати статистичну звітність за формою № 1-ВТ, також Держекоінспекцією під час проведення перевірки позивача встановлено, що план організації роботи підприємства у сфері поводження з відходами відсутній, склад і властивості відходів, що утворюються на підприємстві, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища не визначений, зазначене є порушенням п. в.) та п. к) ст. 17 Закону України «Про відходи». Відповідач вважає оскаржуваний припис таким, що винесений на підставі, в порядку та у спосіб, передбачений чинним законодавством, а тому просив суд у задоволення позовних вимог відмовити.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог процесуального законодавства, надав клопотання про перенесення розгляду справи, будь-яких доказів поважності причин неприбуття до суду не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.. Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що у період з 01 серпня 2016 року по 19 серпня 2016 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Харківській області Білоножком Сергієм Вікторовичем проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, за результатами якої складено акт № 449/01-04/02-09, який в останній день перевірки підписано керівником ТОВ «Нертус Агро» без зауважень (а.с.30-44).

Відповідно до висновків акту, позивачем допущені порушення вимог Закону України "Про відходи", а саме: на підприємстві утворюються побутові та промислові відходи, наприклад: дрантя замаслене, фільтри масляні, повітряні, масло моторне, шини, лампи люмінесцентні та інш. Первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються не ведеться, а саме: журнал первинного обліку відходів по формі №1-ВТ підприємством не ведеться; державна статистична звітність по формі № 1-відходи підприємством не складається та не здається до органів державної статистики; план організації роботи у сфері поводження з відходами на підприємстві не розроблено; склад і властивості відходів, що утворюються, ступінь їх небезпечності для навколишнього природнього середовища на підприємстві не визначені та не погоджені.

19 серпня 2016 року відповідачем складено припис №02-25-128 про усунення порушень природоохоронного законодавства, яким ТОВ "Нертус Агро" зобов'язано: п.1 - вирішити питання щодо здійснення первинного обліку відходів по формі 1-ВТ; п.2 - забезпечити ведення та здавання статистичної звітності за формою № 1-відходи до державних органів; п.3 - розробити та надати до Держекоінспекції план організації роботи підприємства у сфері поводження з відходами; п.4 - вирішити питання щодо визначення та погодження складу і властивостей відходів, що утворюються на підприємстві, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища (а.с.11-12).

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі - Закон № 877) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст. 1 Закону № 877 заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Згідно ст. 6 Закону № 877 однією з підстав для здійснення позапланового заходу є: обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення;

Відповідно до п. 1,2 ст. 7 Закону № 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Згідно з п. 6 ст. 7 Закону № 877, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Статтею 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 року №1264-ХІІ визначено, що відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Згідно із п. "а" ч. 1 ст. 20-2 Закону № 1264-ХІІ до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про використання та охорону земель; про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про охорону атмосферного повітря.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року №442 на Державну екологічну інспекцію (Держекоінспекцію) покладено функції зі здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів, у зв'язку з ліквідацією Державної інспекції сільського господарства України та її територіальних органів.

Так, Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 454/2011 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України.

Згідно п.п. 2 п. 4 вказаного Положення Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про використання та охорону земель.

Відповідно до п. 6.4 Положення, Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що Держекоінспекція наділена повноваженнями щодо проведення перевірок щодо додержання вимог природоохоронного законодавства.

Під час перевірки контролюючим органом встановлено, що на підприємстві утворюються побутові відходи, однак Журнал первинного обліку відходів по формі № 1-ВТ ТОВ «Нертус-Агро» не ведеться та статистична звітність до органів статистики не подається, що також не заперечувалось представником позивача.

Судом встановлено, що між ТОВ «Нертус-Агро» та ТОВ «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП» укладено договір від 19 травня 2016 року № 43/2016 про передачу відходів, а саме: шин, люмінесцентних ламп, бактерицидних ламп (а.с.45-49).

На підтвердження виконання договору до суду надано копії акту надання послуг від 24 травня 2016 року № 102, акту №23/05-16 прийому передачі матеріальних цінностей від 23.05.2016 року, товарно-транспортної накладної №23/05-16 від 23.05.2016 року, з яких вбачається, що виконавцем (ТОВ «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП») надано позивачу послуги щодо утилізації відпрацьованих автошин, люмінесцентних та бактерицидних ламп (а.с.50, 78, 79).

Також до матеріалів справи за клопотанням представника позивача залучено акт про списання товарів №61 від 24.05.2016 року на склад утилізації ТОВ "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП", копію розпорядження від 20.05.2016 року та актів щодо демонтажу ламп від 23.05.2016 року.

Позивачем надано до суду довідку №26/08-01 від 26.08.2016 року (а.с.56) з відповідними додатками, відповідно до якої позивач повідомляє, що технічне обслуговування автомобілів, які знаходяться на балансі підприємства, здійснюється за рахунок підприємства по безготівковому розрахунку, послуги з обслуговування транспорту надають підприємству сторонні організації.

Позивачем додано до довідки копії акту виконаних послуг № СІ-У6160-016 від 16.06.2016р від ТОВ «ТЛА ХАРКІВ», акту виконаних робіт № 1999 від 06.05.2016р. від ТОВ «АКТИВ-ТРАНС ХАРКІВ», замовлення-наряду № 106 від 22.04.2016р. від ТОВ ВКП «МАГИСТР», акту виконаних робіт № 117 від 05.05.2016р. від ПП ОСОБА_5, замовлення-наряду № 109 від 10.08.2015р. від ТОВ ВКП «МАГИСТР», акту виконаних робіт № 261 від 15.09.2015р. від ПП ОСОБА_5, акту виконаних робіт № 1593 від 11.07.2014р. від ТОВ «АКТИВ-ТРАНС ХАРКІВ» (а.с.57-68), що, за твердженням позивача, свідчить про те, що на підприємстві не утворюються побутові та промислові відходи, такі як дрантя замаслене, фільтри масляні, повітряні, масло моторне та інше.

Позивачем надано до суду договір №19/05-14 від 19.05.2014 року, укладений з ФОП ОСОБА_6 щодо надання послуг з приймання та утилізації зношених автомобільних покришок, відходів РТІ та автокамер, а також договір-доручення на аутсорсинг №43-х/500 від 13.04.2012 року, укладений з Асоціацією «Українська спілка підприємств заготівельників, переробників та утилізаторів відходів «ЗЕЛЕНА КРАПКА» щодо послуг зі збирання, сортування, транспортування, переробки (утилізації) відходів (тари, упаковки, будь-яких інших пакувальних матеріалів) (а.с.80-93).

Щодо виявлених під час перевірки порушень природоохоронного законодавства суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про відходи» суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: а) запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; б) забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилася продукція цих підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, або укладати угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію; в) визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь небезпечності відходів для навколишнього природного середовища та здоров'я людини відповідно до нормативно-правових актів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища; г) на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку; д) забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки; е) брати участь у будівництві об'єктів поводження з відходами; є) здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обґрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації; ж) не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки; з) не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; и) здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів; і) своєчасно в установленому порядку сплачувати екологічний податок, що справляється за розміщення відходів; ї) надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища інформацію про відходи та пов'язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи; й) призначати відповідальних осіб у сфері поводження з відходами; к) забезпечувати розробку в установленому порядку та виконання планів організації роботи у сфері поводження з відходами; л) відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України; м) забезпечувати професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами; н) мати ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами і/або дозвіл на транскордонне перевезення небезпечних відходів; о) мати погоджений із уповноваженими органами виконавчої влади план дій на випадок виникнення надзвичайної ситуації, пов'язаної з поводженням з небезпечними відходами; п) передбачати при укладанні угод на поставку в Україну товарної продукції утилізацію чи вивезення з України використаних пакувальних матеріалів і тари; р) здійснювати планування нового будівництва або реконструкції об'єкта поводження з відходами з дотриманням вимог законодавства про містобудування; с) мати дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, якщо їхня діяльність призводить до утворення відходів, для яких Пзув перевищує 1000; т) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Частина 4 зазначеної статті визначає, що суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об'єкт утворення відходів.

Зі змісту ст.17 Закону України «Про відходи» вбачається, що на суб'єкти господарювання покладено обов'язок на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.

Відповідно п. 1.1. наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 07.07.2008 № 342, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2008 р. за № 824/15515 «Про затвердження типової форми первинної облікової документації № 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари» та Інструкції щодо її заповнення» (надалі Наказ № 342), ця Інструкція встановлює порядок ведення первинного обліку відходів та пакувальних матеріалів і тари за типовою формою № 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари» (далі - типова форма № 1-ВТ), яку заповнюють підприємства, установи, організації усіх форм власності, видів економічної діяльності та організаційно-правових форм господарювання і фізичні особи-підприємці (далі - підприємства), у процесі діяльності яких утворюються відходи, у тому числі відходи пакувальних матеріалів і тари (далі - упаковка).

На підставі викладеного вбачається, що всі суб'єкти господарювання незалежно від форм власності повинні здійснювати ведення Журналу первинного обліку відходів по формі № 1-ВТ та подавати статистичну звітність за формою № 1-ВТ.

Укладання договорів щодо утилізації відходів з третіми особами не звільняє суб'єкт господарювання від обов'язку ведення Журналу первинного обліку відходів по формі № 1-ВТ та подання статистичної звітності за формою № 1-ВТ.

Відповідно до акту перевірки Держекоінспекцією під час проведення перевірки позивача встановлено, а також не заперечувалось представником позивача, що план організації роботи підприємства у сфері поводження з відходами відсутній, склад і властивості відходів, що утворюються на підприємстві, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища не визначений, що є порушенням п. в.) та п. к) ст. 17 Закону України «Про відходи».

Зазначеними пунктами зобов'язано суб'єктів господарювання визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь небезпечності відходів для навколишнього природного середовища та здоров'я людини відповідно до нормативно-правових актів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, забезпечувати розробку в установленому порядку та виконання планів організації роботи у сфері поводження з відходами.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). За приписами ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Суд зазначає, що припис Державної екологічної інспекції № 02-25-128 від 19 серпня 2016 року відповідає вимогам чинного законодавства, винесений на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, а тому є правомірним. Доказів, що свідчать про протилежне, до суду не надано.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 69-72, 86, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Нертус Агро" до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання протиправними дій та скасування припису - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 15 листопада 2016 року.

Суддя Полях Н.А.