Постанова № 62708764, 14.11.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 листопада 2016 рокум. ПолтаваСправа №816/1720/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Публічного акціонерного товариства "Агрохім Велика Багачка" про накладення арешту на кошти та інші цінності, що перебувають на розрахункових рахунках у банку,

В С Т А Н О В И В:

Миргородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - позивач, Миргородська ОДПІ) звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Агрохім Велика Багачка" (надалі - ПАТ "Агрохім Велика Багачка", відповідач) про накладення арешту на кошти та інші цінності, що перебувають на розрахункових рахунках платника податків.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача, на момент звернення до суду, податкового боргу зі сплати податку на додану вартість у розмірі 61114,88 грн та відсутністю майна, що могло б бути використане контролюючим органом для погашення такого боргу.

Відповідач письмових заперечень проти позову до суду не надав.

Сторони явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань до суду не надав.

Згідно з частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів, суд визнав за можливе розглядати справу без участі представника відповідача.

Зважаючи на неявку в судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, відповідно до приписів частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

ПАТ "Агрохім Велика Багачка" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 05486970 /а.с. 9-11/.

Залученим до матеріалів справи витягом з інтегрованої картки відповідача за платежем: "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100" підтверджено, що за особовим рахунком ПАТ "Агрохім Велика Багачка" обліковується податковий борг у розмірі 61114, 88 грн /а.с. 35/.

Миргородською ОДПІ на підставі рішення від 28.09.2016 №1 здійснено вихід за адресою реєстрації відповідача з метою проведення опису майна у податкову заставу, за результатами якого встановлено, що майно у ПАТ "Агрохім Велика Багачка" відсутнє /а.с. 24/.

Податковим керуючим складено акт опису майна від 28.09.2016 /а.с. 24/.

Посилаючись на наявність у відповідача податкового боргу та відсутність майна для його погашення, контролюючий орган звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

В силу положень підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Виходячи зі змісту вищенаведеної норми, законодавець виділяє такі підстави для реалізації права контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків:

1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг;

2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу, з зв`язку з тим, що балансова вартість цього майна менша за суму податкового боргу;

3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом, є адміністративний арешт майна такого платника податків (арешт майна), підстави і порядок застосування якого визначені статтею 94 Податкового кодексу України.

У пункті 94.2 цієї статті передбачені обставини, за наявності яких може бути застосовано адміністративний арешт майна: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Згідно з підпунктами 94.6.1 та 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 названого Кодексу, керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

При цьому, частиною другою пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

За змістом наведених правових норм, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування:

1) арешт на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу;

2) адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом (не виключно обов'язку сплатити податкове зобов'язання), який застосовується за адміністративним або судовим рішенням (в залежності від виду майна).

Крім того, суд звертає увагу на те, що норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та статті 94 Податкового кодексу України регулюють різні правовідносини та встановлюють різні підстави для їх застосування. Так, норми статті 94 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. У свою чергу, підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює коло суспільних відносин щодо накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках та не може бути застосований до майна платника податків, відмінного від коштів.

За таких обставин, звернення контролюючого органу до суду з вимогою про накладення арешту на кошти з підстав, передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, може здійснюватися без урахування норми статті 94 Податкового кодексу України, оскільки норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є спеціальними по відношенню до норм пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, та містять різні підстави застосування арешту коштів на рахунку платника податків.

Наявність у відповідача податкового боргу та відсутність майна підтверджено залученими до матеріалів справи письмовими доказами: копією податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року /а.с. 15/, копіями податкових повідомлень-рішень від 21.10.2014 №0005251606 /а.с. 16/, від 03.12.2014 №0002082200 /а.с. 18/, від 08.05.2015 №0001911606 /а.с. 19/, копією податкової вимоги від 03.11.2014 №18590-16 /а.с. 25/, копією акта опису майна від 28.09.2016 /а.с. 24/, витягом з інтегрованої картки платника податків /а.с. 35/.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд зауважує, що позивачем у прохальній частині позовної заяви не зазначено суму, в межах якої має бути накладено арешт на кошти та інші цінності на розрахункових рахунках ПАТ "Агрохім Велика Багачка".

Разом з цим, матеріалами справи підтверджено, що за відповідачем обліковується податковий борг зі сплати податку на додану вартість у розмірі 61114,88 грн та у останнього відсутнє майно, що може слугувати джерелом для його погашення.

А відтак, приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, позовні вимоги Миргородської ОДПІ належить задовольнити частково.

Згідно з частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 7-11, 41, 69-71, 86, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Накласти арешт на кошти та інші цінності, що перебувають на розрахункових рахунках Публічного акціонерного товариства "Агрохім Велика Багачка" (код ЄДРПОУ 05486970) у розмірі 61114,88 грн (шістдесят одна тисяча сто чотирнадцять гривень вісімдесят вісім копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.С. Бойко