Справа № 815/5467/16
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2016 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Бойко О.Я.,
за участі:
секретаря судового засідання - Белінського Г.В.,
позивача - ОСОБА_1 за паспортом
представника позивачів - ОСОБА_2 за ордером,
представника відповідача - Телега О.Ф. за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправною відмову від 30.09.2016 року та зобов'язання повторно розглянути клопотання, -
СУТЬ СПОРУ:
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати відмову Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області вих. № Ш - 13166/0-5570/6-16 від 30.09.2016 року, якою було відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га. за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Шомполівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населених пунктів);
- зобов'язати Головне Управління Держгеокадастру в Одеській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 01.09.2016 року за вхідним номером № Ш-13166/0/5-16 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га. за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Шомполівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населених пунктів).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
Позивач звернувся з клопотанням від 01.09.2016 року, яке зареєстровано за № Ш- 13166/0/5-16 до ГУ Держгеокадастру в Одеській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Шомполівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населених пунктів).
ГУ Держгеокадастру в Одеській області листом за № Ш- 13166/0-5570/6-16 від 30.09.2016 року відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Шомполівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населених пунктів).
Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити посилаючись на обґрунтування викладені у позові (а.с.4-9).
Представник позивача зазначив, що в листі ГУ Держгеокадастру в Одеській області яким розглянуто звернення позивача не міститься жодної мотивованої законної підстави відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
Позивач та його представник вважають відмову протиправною такою, що винесена з порушенням норм чинного законодавства.
Представник відповідача позов не визнав та заперечував проти його задоволення з підстав, викладених у письмових запереченнях ГУ Держгеокадастру в Одеській області проти позову (а.с.24-28).
В обґрунтування письмових заперечень представник відповідача зазначив, що відповідно до вимог чинного земельного законодавства повноваження по передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах Одеської області з 01.01.2013 року покладені на ГУ Держгеокадастру в Одеській області.
Головним управлінням було з'ясовано, що зазначена земельна ділянка, яку бажає отримати у власність позивач, входить до земельного масиву, запроектованого для відведення військовослужбовцям - учасникам АТО у власність для ведення особистого селянського господарства.
Представник відповідача зазначив, що ГУ Держгеокадастру в Одеській області обґрунтовано відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та рекомендувало обрати іншу земельну ділянку та звернутися з відповідною заявою до Головного управління.
Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач відповідно до посвідчення серії А № 417165 є учасником Чорнобильської катастрофи та відповідно до посвідчення серії Є № 013473 є інвалідом ІІ групи (а.с.18).
01.09.2016 року позивач звернувся до Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га. за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Шомполівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населених пунктів) (а.с.10-11).
Суд встановив, що до клопотання позивач додав, копію свого паспорту, копію ідентифікаційного номеру, графічні матеріали на якому зазначене бажане місце розташування земельної ділянки та копії посвідчення інваліда ІІ групи, ветерана військової служби та ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.14-18).
30.09.2016 року за № Ш-13166/0-5570/6-16 ГУ Держгеокадастру в Одеській області надало відповідь про відмову у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с.12-13).
Підставою для відмови ГУ Держгеокадастру в Одеській області у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою стало те, що земельний масив на території Одеської області було визначено на виконання доручення Держземагенства України від 15.05.2014 року щодо забезпечення земельними ділянками військовослужбовців - учасників антитерористичної операції у східних та південно - східних областях України.
Також в листі відмові відповідач зазначив, що у складі представлених матеріалів доданих до заяви, відсутня інформація щодо безпосередньої участі позивача у проведенні антитерористичної операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Земельні правовідносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 121 Земельного кодексу України кожен громадянин має право на безоплатне отримання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.
Відповідно до ч.2 ст.116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно з ч.6 ст.118 Земельного кодексу України Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
З огляду на матеріали справи, суд робить висновок, що позивач виконав вимоги ч.6 ст. 118 Земельного кодексу України та надав відповідачу клопотання та всі необхідні документи зокрема: копію свого паспорту, копію ідентифікаційного номеру, графічні матеріали на якому зазначене бажане місце розташування земельної ділянки та копії посвідчення інваліда ІІ групи, ветерана військової служби та ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС.
Частиною 7 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Перелік підстав для відмови у наданні дозволу є вичерпним.
Крім того, у своїх запереченнях на позов представник відповідача, як на підставу своєї відмови послався на застосування ним п.14 статті 12 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Відповідно до цієї норми Закону учасникам бойових дій встановлено першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом. На запитання суду чи звертався хто не будь із учасників бойових дій за отриманням дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність за тим самим місцем розташування, на яке претендує позивач відповідно до доданих ним графічних матеріалів, представник відповідача пояснила, що жодних звернень з боку військовослужбовців - учасників АТО щодо надання безоплатно у власність земельних ділянок, які належать до запроектованого земельного масиву до нього не надходило. Таким чином, суд робить висновок про відсутність будь-якої черги на відведення земельних ділянок взагалі, а відтак - і порушення правил черговості.
Також суд вважає безпідставним посилання представника позивача на окреме доручення Голови Держземагентства від 15.05.2014р. №252/3-14-0.13, як на підставу відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Так, відповідно до тексту даного документу доручено надати Департаменту землеустрою, використання та охорони земель матеріали про земельні масиви, нанесені на планово-картографічну основу (масштаб не дрібніше 1:10000) у розрізі сільських, селищних, міських рад не менше 3 га за межами населеного пункту та в межах населеного пункту, загальною площею не менше 100 га по регіону, які можуть бути придатними для забезпечення конституційних прав військовослужбовців Збройних сил України, які захищають національні інтереси у цей складний для держави час, на безоплатне отримання земельних ділянок із земель запасу державної (комунальної) власності.
Отже з огляду на, зазначений вище, текст доручення суд робить висновок, що воно не містить посилань на будь-яку підставу для відмови в наданні позивачеві дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства.
Таким чином відповідач ГУ Держгеокадастру у Одеській області відмовляючи позивачу порушив його право на отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Відповідно до ч.2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідач повинен діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яким спрямоване це рішення.
Протиправні дії Головного управління Держгеокадастру в Одеській області перешкоджають позивачу у реалізації законодавчо наданого йому права, чим порушує принципи рівності перед законом та пропорційності, які визначені ст.2 КАС України.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 документально підтверджені, та обґрунтовані, базуються на положеннях чинного законодавства, отже належать до задоволення.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору в порядку п.10 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», питання про їх розподіл судом не вирішується.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 69-71, 159-163 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправною та скасувати відмову Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області вих. № Ш - 13166/0-5570/6-16 від 30.09.2016 року, якою було відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га. за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Шомполівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населених пунктів).
3. Зобов'язати Головне Управління Держгеокадастру в Одеській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 01.09.2016 року за вхідним номером № Ш-13166/0/5-16 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га. за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Шомполівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населених пунктів).
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складений 15 листопада 2016 року.
Суддя О.Я. Бойко
.
Судове рішення № 62708742, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 15.11.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/5467/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: