Постанова № 62708644, 15.11.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 листопада 2016 р. Справа № 814/1678/16

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, доОчаківської об'єднаної державної податкової інспекції (Новоодеське відділення) Головного управління ДФС у Миколаївській області, провизнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2016р. № 29181-13, від 30.06.2016р. № 29180-13, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області з вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача №29181-13 від 30.06.16 про визначення податкового зобов'язання з податку на нерухомість за 2015 рік в сумі 25055,46 гривень та №29181-13 від 30.06.16 про визначення податкового зобов'язання з податку на нерухомість за 2015 рік в сумі 11646,52 гривень.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що оскільки Новоодеська міська рада Новоодеського району Миколаївської області прийняла рішення про встановлення ставок податку на нерухоме майно лише 20.01.15, враховуючи положення п.12.3.4. ст.12 Податкового кодексу України, вони можуть застосовуватися не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом, тобто не раніше 01.01.16.

Позивачка зазначила, що рішення Новоодеської міської ради взагалі не є чинним, оскільки не було оприлюднено в порядку, передбаченому Законом.

Відповідач позов не визнав, свої заперечення обґрунтував тим, що з 01.01.15 набрав чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28.12.14, яким чітко передбачено обов'язок сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. Ставки податку визначені п.266.5.1. ст.266 ПК України.

Представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження.

З урахуванням заявленого клопотання та керуючись ч. 6 ст. 128 КАС України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно володіє на праві приватної власності комплексом будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 956,2 кв.м, комплексом за адресою: АДРЕСА_2, нежитловою будівлю за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 2139,2 кв.м., житловим будинком за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 266,4 кв.м.

20.01.15 Новоодеською міською радою Новоодеського району Миколаївської області видано рішення №4 «Про місцеві податки і збори». Відповідно до цього рішення встановлено ставку для об'єктів нежитлової нерухомості в розмірі 1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Станом на 01.01.15 розмір мінімальної заробітної плати становив 1218 гривень, тобто ставка податку 12,18 гривень (1%).

На підставі цього, Очаківською ОДПІ обраховано сума податку на нерухоме майно позивачки.

30.06.16 уповноваженою особою Очаківською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №29180-13 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в сумі 25055,46 гривень за 2015 рік (арк.спр.8) та податкове повідомлення-рішення №29181-13 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в сумі 11646,52 гривень за 2015 рік (арк.спр.9).

Відповідно до Закону України від 28.12.2014 р. №71-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи» були внесені зміни до Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого до останнього було включено ст. 266 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до п.266.5.1. ст.266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідні повноваження, їх розмежування між Верховною Радою та місцевими радами, зокрема, щодо податків, визначені в ст. 12 ПК України.

Згідно ст. 8 ПК України, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки і збори.

Відповідно до пп.10.1.1 п.10.1 ст.10 ПК України, податок на майно належить до місцевих податків. Відповідно до ст. 265 ПК України, однією із складових податку на майно є податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

У відповідності до пп.12.3.4. п.12.3 ст.12 ПК України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Таким чином, умовою застосування місцевого податку - податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в 2015 році, відповідно до пп. 12.3.4. п.12.3 ст.12 ПК України є офіційне оприлюднення рішення Новоодеською міською радою Новоодеського району Миколаївської області в строк до 15 липня 2014 року.

В цьому ж випадку, сільрадою було видано рішення про встановлення місцевого податку лише 17.01.15, тобто значно пізніше ніж 15.07.14, а тому за приписами пп. 12.3.4. п.12.3 ст.12 ПК України ці норми можуть застосовуватися не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Крім того, відповідно до ст.57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Відповідно до ч.5 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» рішення органів місцевого самоврядування, інші нормативно-правові акти публікуються в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках тощо) та друкованих засобах масової інформації відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Тобто, обов'язковою умовою чинності нормативно-правового акту органу місцевого самоврядування є його оприлюднення в офіційних виданнях та друкованих засобах масової інформації.

Враховуючи, що рішення Новоодеської міської ради Новоодеського району Миколаївської області №4 від 20.01.15 є нормативно-правовим актом, але всупереч вимогам ст.57 Конституції України, ч.5 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», ст.22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» не було оприлюднено у офіційних друкованих засобах масової інформації, воно не є чинним.

Застереження у п.4 II. Прикінцеві положення Закону України від 28.12.2014 р. №71-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи» про те, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» не може стосуватися порядку оприлюднення цих рішень у офіційних друкованих засобах масової інформації, оскільки це конституційна вимога, яка викладена і у інших Законах України.

Зазначене застереження стосується решти обмежень та обов'язків розробника регуляторного акту, передбачених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» щодо затвердження планів діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, розроблення аналізу його впливу, оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій та інше.

Також неможливо у цьому випадку використати п.12.3.5 ст.12 ПК України, який уповноважує контролюючий орган нараховувати місцеві податки за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

В редакції зазначеного пункту, що діяв протягом 2015 року, передбачалась можливість нарахування грошового зобов'язання з місцевого податку виходячи із застосуванням їх мінімальних ставок передбачених ПК України. Але, п.266.5.1.ст.266 ПК України передбачає лише максимальні ставки зазначеного податку. Мінімальні розміри ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ПК України не передбачені взагалі. А за таких обставин, контролюючий орган за відсутності рішення органу місцевого самоврядування не має можливості визначити грошового зобов'язання з вказаного податку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у відповідача не було підстав для визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік, оскільки в строк до 14.07.14 Новоодеською міською радою Новоодеського району Миколаївської області не було офіційно оприлюднено відповідне рішення про встановлення ставок такого податку.

Положеннями підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України передбачено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акту суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи викладене, позов належить задовольнити, а спірні податкові повідомлення-рішення - скасувати.

Судові витрати покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції (Новоодеського відділення) Головного управління ДФС у миколаївській області від 30.06.2016 року № 29180-13 та № 29181-13.

3. Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області судовий збір в сумі 1653,63 гривень (одна тисяча шістсот п'ятдесят три грн. шістдесят три коп.).

4. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко