Постанова № 62708637, 11.11.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4370/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2016 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В. розглянувши у порядку письмового провадження за наявними матеріалами адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення від 02.07.2016 року,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання неправомірним та скасуванню податкового повідомлення-рішення № 21916-1301 від 02.07.2016 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у контролюючого органу - ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області були відсутні підстави для визначення позивачу зобов'язань із земельного податку, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення № 21916-1301 від 02.07.2016 р. є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки позивач відповідає законодавчо встановленим критеріям, за яких суб'єкт підприємницької діяльності не є платником плати (податку) за землю, а саме: знаходиться на спрощеній системи оподаткування (сплачує єдиний податок, який у т.ч. включає плату (податок) за землю, згідно п. 297.1 ст. 297 ПК У країни), та використовує земельну ділянку у власній господарській діяльності.

В судове засідання призначене на 08.11.2016 року представник позивача не з'явився. Від представника позивача надійшло до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.11.2016 року заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до договору купівлі-продажу від 15 липня 2010 року, що укладений між АТ СПМК-603 «ВЕНТИЛЯЦІЯ» ЗАКРИТОГО ТИПУ (продавець) та позивачем ОСОБА_1 (покупець), нежитлові будівлі за договором переходять у власність покупця, а саме: склад - 1; підсобні - 2,3; загальною площею 507,2 кв. м. що складає 40/100 частин нежитлових будівель. Враховуючи, що документи, визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оформлені на фізичну особу - нарахування плати за землю (земельного податку або орендної плати) здійснює контролюючий орган, який видає платникові податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою встановленою у порядку, визначеному ст.,58 ПК України (п.286.5 ст.286 ПК України). Представник відповідача заперечував проти задоволення клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи відсутність потреби заслухати свідка або експерта, та можливість вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, суд вважає за доцільне розглянути справу у порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини якими обґрунтовуються вимоги позивача, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач знаходиться на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку з 01.01.2013р., що підтверджується Свідоцтвом платника єдиного податку Серії А № 534459 виданий ДПІ у Київському районі м. Одеси.

Позивач, також, є власником 40/100 (сорок сотих) частини нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Аеродромна, буд. 5-А, що підтверджується договором купівлі-продажу від 15 липня 2010 року, що укладений між АТ СПМК-603 «ВЕНТИЛЯЦІЯ» ЗАКРИТОГО ТИПУ та позивачем (надалі - договір). Нежитлові будівлі за цим договором включають в себе склад - 1, підсобні - 2,3; загальною площею 507, 2 кв.м. що складає 40/100 частин нежитлових будівель. Вказана нерухомість використовується позивачем, відповідно до ст. 320 ЦКУ, у своєї господарської діяльності, зокрема як склад для зберігання власного товару, що є предметом здійснення його підприємницької діяльності у відповідності до затверджених Свідоцтвом про сплату єдиного податку видів діяльності.

Державною податковою інспекцією в Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області на підставі п.286.5. ст.286 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення №21916-1301 від 02.07.2016 року про нарахування ОСОБА_1 податку на землю з фізичних осіб в розмірі 20116,88 грн.

Згідно ст.125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Підпунктом 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно з ст.269 ПК України, платниками податку на землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Землекористувачами в розумінні п.п.14.1.73. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Судом встановлено, що позивач провадить господарську діяльність на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, при цьому місцем провадження господарської діяльності позивача вказано: м. Одеса, вул. Аеродромна, 5-А.

Особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлено главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Так, п.п.4 п.297.1 ст.297 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.

Таким чином, законодавством встановлені дві обов'язкові умови, за яких суб'єкт підприємницької діяльності не є платником земельного податку: - перебування на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку; - земельні ділянки, які є об'єктом плати за землю, мають використовуватися для провадження господарської діяльності.

Отже, враховуючи, що позивач є платником єдиного податку і використовує приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Аеродромна, 5-А, в межах такої підприємницької діяльності, суд дійшов висновку, що нарахування йому податковим органом земельного податку є неправомірним та суперечить вимогам чинного законодавства, відтак оскаржуване рішення податкового органу є протиправним та підлягає скасуванню.

Посилання відповідача на той факт, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято стосовно ОСОБА_1А, як фізичної особи, а не як суб'єкта підприємницької діяльності, який не є платником єдиного податку, не заслуговують на увагу, оскільки фізична особа-підприємець не є окремим учасником цивільно-правових відносин. Це лише статус фізичної особи громадянина, який він набуває після державної реєстрації суб'єктом підприємницької діяльності.

При цьому, поняття фізична особа-підприємець є більш вузьким, ніж поняття фізична особа, та використовується лише у господарських відносинах суб'єктів господарювання. Цивільний кодекс та чинне законодавство України не містять норм щодо права власності і не виділяють такого суб'єкта права власності, як фізична особа-підприємець.

Отже, суб'єктом права власності визнається саме фізична особа та правовий статус фізичної особи-підприємця не впливає на правовий режим майна, що перебуває у його власності, тому нерухоме майно реєструється саме за фізичної особою, а не фізичною особою-підприємцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення від 02.07.2016 року підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання неправомірним та скасуванню податкового повідомлення-рішення № 21916-1301 від 02.07.2016 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 02.07.2016 року № 21916-1301.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 551,20 грн.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Я.В. Балан