Постанова № 62708614, 09.11.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

09 листопада 2016 року Справа № 814/2051/16

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1

доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Потьомкінська, 24/2,Миколаїв,54030

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлння-рішення від 29.06.2016р. № 5650-13,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.06.2016 року №5650-13.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем при прийнятті податкового повідомлення-рішення не враховано п.12.3.4ПК України, п.4.1.9 ст.4 ПК України, а також те, що вартість автомобіля позивача станом на 01.01.2016 року не складає 750 мінімальних заробітних плат, тому податкове повідомлення-рішення від 29.06.2016 року є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідач надав заперечення проти позову, просить у позові відмовити, оскільки податкове повідомлення-рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивач надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідно до п.4,6 ст.128 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

05 листопада 2013 року за позивачем зареєстровано автомобіль марки Mercedes-Benz ML 350, 2013 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, об'єм двигуна 2987 куб. см. (арк .с. 8)

В липні 2016 року позивач отримав податкове повідомлення-рішення №5650-13 від 29.06.2016 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку у розмірі 25000 грн (арк .с . 9).

З 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" №909-VIII від 24.12.2015. Згідно вказаного нормативно-правового акту в статтю 267 Податкового кодексу України внесено зміни щодо об'єкту транспортного податку.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі.

Згідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті. (підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК). Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (пункт 267.4 статті 267 Податкового кодексу України).

Постановою Кабінету Міністрів України № 66 від18.02.2016 " Про затвердження Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів" затверджено методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, якою п.2 передбачено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. № 403, яким передбачено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), де Цн- коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1, Гк- коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Відповідно до п.267.6.1 п.267.6 ст.267 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Відповідач в обґрунтування правомірності нарахування позивачу транспортного податку надав суду розрахунок вартості транспортного засобу, вартість якого складає 1629826,50 грн., яка є більшою 750 мінімальних заробітних плат ( 750х1378=1 033500). Позивач також суду надав розрахунок вартості автомобіля, який складає 769875,30 грн.

Різниця вихідних даних, з яких складається розрахунок вартість автомобіля позивача та відповідача складається з коефіцієнта з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках (Г). Позивач застосував 45, а відповідач 50.

У додатку 1 до постанови КМУ № 66 зазначено, що до автомобілів строк експлуатації яких понад 1 роки до 2 років - 62, понад 2 років до 3- 50, понад 3 до 4 -45. Оскільки автомобіль позивача 2013 року, то станом на день прийняття податкового повідомлення-рішення від 29.06.2016 йому було вже 3 роки, тому відповідач повинен був застосувати до розрахунка вартості автомобіля коефіцієнт 45, а не 50.

Крім того, суд вважає суми в наданому податковою розрахунку такими, що не відповідають дійсності, виходячи з наступного.

У поясненнях наданих відповідачем разом з розрахунком зазначено, що він був здійснений з урахуванням офіційного сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, при цьому модель автомобіля відповідачем було обрано ML 350. Однак, судом встановлено, що в переліку моделей на офіційному сайті відсутня модель ML 350, а відтак суду не відомо на підставі, яких даних податковою зазначено у розрахунку вартість автомобіля позивача 1629826,50 грн.

Оскільки, відповідачем не доведено обґрунтованість розрахунку на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення, а саме не вірно обрано коефіцієнт експлуатації та не відомо чим керувався податковий орган визначаючи ціну автомобілю, то податкове повідомлення-рішення від 29.06.2016 року прийняте в порушення вимог діючого законодавства.

При цьому, посилання позивача на порушення відповідачем п.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України не приймається судом до уваги з оглядом на наступне:

Відповідно до підпункту 12.3.4. пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду (ч. 1 статті 3 Бюджетного кодексу України).

Миколаївською міською радою прийнято "Положення про податок на майно", затверджене рішенням від 18.03.2015 року № 46/24, стосовно об'єкта оподаткування, який визначався ст.267 в редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" № 71 від28.12.2014 року.

В 2016 році міською радою не приймалось рішення стосовно податку на майно з урахуванням змін, які були внесені до Податкового Кодексу України - Законом України № 909 від 24.12.2015.

Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України № 909 від 24.12.2015 року передбачено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Відповідно до п.12.3.5 ст.12 ПК України у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Таким чином, у відповідача були повноваження для нарахування транспортного податку, не заважаючи на відсутність рішення міської ради ( п.12.3.5), за умови, якщо б вартість автомобіля позивача була об'єктом оподаткування в розумінні п.267.2.1 ст.267 ПК України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони відповідно до вимог ст. 2 КАС України.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, відповідач не довів, що податкове повідомлення-рішення від 29.06.2016 року № 5650-30 прийнято правомірно та вартість автомобіля позивача є об'єктом оподаткування транспортним податком вартість 750 мінімальних заробітних плат, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до статі 94 КАС України

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області від 29.06.2016 року № 5650-13.

3. Присудити на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 20 коп.), сплачений платіжним дорученням №21301 від 13.10.2016 року за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Є.В. Марич