Вирок № 62706882, 15.11.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 243/7023/16-к

Номер провадження 1-кп/243/610/2016

В И Р О К

Іменем України

"15" листопада 2016 року м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Чемодурової Н.О.

при секретарях Воліковій О.О., Жмарьові П.Б.,

за участю:

прокурорів Костенко М.П., Пономарьової О.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Горлівка Донецької області, громадянина України, українця, не одруженого, не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

02 липня 2016 року близько 02 години 30 хвилин ОСОБА_2 знаходився разом з своїми знайомими ОСОБА_1 та ОСОБА_4 поблизу ставку, що розташований за адресою: м. Слов'янськ, пров. Тургенєва. В ході спілкування між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виникла сварка. Під час сварки ОСОБА_2, розуміючи характер протиправних дій, тримаючи у правій руці ніж, знаходячись в безпосередній близькості до потерпілого, діючи умисно з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_1, не менше трьох ударів в область тулубу, лівої частини плечового суглобу, спричинивши своїми протиправними діями рану в області 6-го міжребер'я по лопатковій лінії ліворуч, рановий канал якої проникає у ліву плевральну порожнини, лівобічний пневмоторакс, підшкірну ємфизему ліворуч, яка відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечне для життя в момент заподіяння. Рана в області лівої лопатки, яка за своїм характером є колото-різаною, відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, як потребуючі для свого загоєння терміну понад 6 днів, але менш як 21 день. Рана в області лівого плечового суглоба, яка за своїм характером є колото - різаною, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень що спричинили короткочасний розлад здоров'я, як потребуючі для свого загоєння терміну понад 6 днів, але менш як 21 день.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у висунутому обвинуваченні визнав повністю, і суду пояснив, що наприкінці весни 2016 року він почав сумісно проживати у м. Слов'янськ з дівчиною на ім'я ОСОБА_4. Вдень 01 липня 2016 року у магазині «Трьошка» м. Слов'янськ він купив складний ніж, оскільки він йому дуже сподобався, та пластмасову маску «Вендета», оскільки вона могла йому знадобитись на свято «Хелоуін», яке щороку святкується 31 жовтня. Ввечері 01 липня 2016 року він посварився зі своєю дівчиною, і приблизно об 23 годині вона залишила квартиру та пішла гуляти з друзями. Приблизно о 01 годині ночі 02 липня 2016 року він на таксі поїхав шукати свою дівчину. При цьому, він з собою взяв сумку для ноутбука, в якій знаходилась придбана цього ж дня маска. Ніж був у кармані брюк. Біля одного з кафе м. Слов'янськ він зустрів ОСОБА_4 з незнайомим хлопцем. Всі разом вони сіли у таксі, маючи намір відвести знайомого ОСОБА_4 додому, а потім поїхати по власним справам. Але по дорозі у таксі між ним і ОСОБА_4 виникла сварка. Не бажаючи бути присутнім при сварці знайомий ОСОБА_4, який є потерпілим в кримінальному провадженні, вийшов з автомобіля. ОСОБА_4 вийшла за потерпілим, а він вийшов за дівчиною. Дівчина та потерпілий йшли вдвох, і просили залишити їх. При цьому ОСОБА_4 усіляко провокувала його на ревнощі, казала, що потерпілий - це її новий хлопець. В якусь мить він не витримав, і вирішив побити потерпілого. Він цілком усвідомлював, що потерпілий є більшим і сильнішим за нього, а тому одяг на обличчя маску «Вендета», щоб потерпілий не пошкодив йому обличчя. Після цього він наніс удар ножем в лопатку потерпілого, між ними зав'язалась бійка, яка подовжувалась приблизно 2-3 хвилини, до тих пір, поки він не втратив свідомість від удару потерпілого ногою в обличчя. Прийшовши до тями він нікого не побачив і пішки пішов додому. Розкаюється у вчиненому. Просив вибачення у потерпілого в залі суду.

Позов прокурора про відшкодування витрат, понесених на стаціонарне лікування ОСОБА_1 в сумі 8593 грн. 52 коп. визнав повністю, не заперечував проти його задоволення.

Потерпілий ОСОБА_1 в залу суду не з'явився, надав суду заяву про розгляд кримінального провадження у його відсутності, в якій просив призначити обвинуваченому не строге покарання, зазначив, що будь-яких претензій до нього не має. Допитаний в попередніх судових засіданнях показав, що пізно в ночі 02 липня 2016 року він їхав в машині таксі з малознайомими ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Несподівано між ними виникла сварка, і він, не бажаючи більше бути присутнім при сварці, зупинив таксі та вийшов на вулицю. Але ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вийшли слідом за ним. Коли він йшов вдвох з ОСОБА_4 біля ставка, несподівано з заду він почув, як його нібито обдало кип'ятком в область лопатки. Він не одразу зрозумів, що ОСОБА_2 наніс йому ножове поранення. Між ним та ОСОБА_2 почалась бійка, в ході якої він вибив ніж з рук ОСОБА_2 Бійка подовжувалась до тих пір, поки він не вдарив ОСОБА_2 ногою в обличчя, і він не втратив від удару свідомість. Ножем обвинувачений спричинив йому рану біля серця зліва, рану на лівому плечі, рану в районі нижнього ребра, була пробита легень. Тридцять один день він перебував на стаціонарному лікуванні.

Під час судового розгляду відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження тих обставин, які ніким не оспорювалися. Перед встановленням такого порядку дослідження доказів, судом було з'ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів, в частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин, їм роз'яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.

Таким чином, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю. Суд визнає, що протиправні дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 121 КК України, так як обвинувачений спричинив потерпілому ОСОБА_1 умисне тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено до тяжких злочинів, особу винного, який є раніше не судимим, на обліку в спеціалізованих медичних установах у м. Слов'янськ не перебуває, посередньо характеризується за місцем мешкання.

Суд вважає переконливим та приймає до уваги висновки судово-психіатричної експертизи №1154 від 02 листопада 2016 року, відповідно до яких ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 виявляє шизотипічний розлад. У період часу, відповідний інкримінованому правопорушенню не міг повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. Підпадає під дію ст. 20 КК України - обмежена осудність. В даний час ОСОБА_2 хронічним психічним захворюванням не страждає, не може в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире розкаяння у скоєному злочині та повне визнання своєї вини.

Обставин, згідно з положеннями статті 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому, органом досудового розслідування та судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Пленум Верховного суду України у своїй постанові №7 від 03.06.2005р. «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» визнав правильною практику судів, які, отримавши на розгляд кримінальну справу з обвинувальним висновком і встановивши під час судового розгляду, що злочин скоєно в стані обмеженої осудності особою, яка потребує застосування примусових заходів медичного характеру, постановляють обвинувальний вирок і при призначенні засудженому покарання враховують його психічний стан як пом'якшуючу покарання обставину з одночасним застосуванням примусової заходи медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги за місцем відбування покарання. Своєрідність зазначеної психіатричної допомоги полягає в тому, що вона надається обмежено осудним особам у примусовому порядку одночасно з відбуванням покарання, призначеного вироком суду.

За змістом статей 20, 94 КК України надання обмежено осудній особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку не зумовлюється призначенням їй певного виду покарання. Тому слід вважати, що ця допомога може надаватися таким особам незалежно від виду призначеного покарання: якщо воно пов'язане з позбавленням волі, то здійснення зазначеного примусового заходу медичного характеру покладається на медичну службу кримінально-виконавчих установ, а якщо не пов'язано, - на психіатричні заклади органів охорони здоров'я за місцем проживання засуджених.

З урахуванням вищезазначених обставин, суд вважає, що по відношенню до обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно обрати покарання у виді позбавлення волі з одночасним застосуванням примусових заходів медичного характеру, а погоджуючись з думкою прокурора, дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого може бути досягнуте без ізоляції від суспільства в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку.

Заявлений позов Слов'янської місцевої прокуратури в інтересах комунального лікувально-профілактичного закладу «Міська клінічна лікарня м. Слов'янськ» про стягнення з ОСОБА_2 понесених витрат на лікування ОСОБА_1 в розмірі 8593 грн. 52 коп. в судовому засіданні повністю доведений та підлягає задоволенню.

У ході досудового слідства фахівцями науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України в Донецькій області по справі проведена експертиза холодної зброї №2/2-66 від 26.08.2016р. Витрати, пов'язані з проведенням експертного дослідження в сумі 351 грн. 84 коп., на підставі ст. 118 КПК України, включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченого згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України.

Питання про речові докази слід вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_2 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання за цією статтею Кримінального Закону у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з одночасним застосуванням примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем проживання засудженого.

Застосувати ст. ст. 75, 76 КК України та у відповідності з цими статтями Кримінального Закону звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного за цим вироком з випробуванням на строк 3 (три) роки, зобов'язавши його періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у виді тримання під вартою скасувати, звільнивши ОСОБА_2 з-під варти негайно.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь держави 351 (триста п'ятдесят одну) грн. 84 коп. процесуальних витрат.

Позовну заяву Слов'янської місцевої прокуратури в інтересах комунального лікувально-профілактичного закладу «Міська клінічна лікарня м. Слов'янськ» - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь комунального лікувально-профілактичного закладу «Міська клінічна лікарня м. Слов'янськ» в рахунок відшкодування коштів, витрачених на лікування ОСОБА_1 кошти в сумі 8593 (вісім тисяч п'ятсот дев'яносто три) грн. 52 коп., які зарахувати на р/р 35416001049258, МФО 834016 ГУ ДКСУ в м. Слов'янськ Донецької області, ОКПО 01991197.

Речові докази в кримінальному провадженні №12016050510001887: залучений постановою слідчого від 02 липня 2016 року металевий розкладний ніж, який переданий на зберігання до камери схову Слов'янського ВП - знищити; залучений постановою слідчого від 02 липня 2016 року одяг ОСОБА_2, який переданий на зберігання до камери схову Слов'янського ВП - знищити; залучений постановою слідчого від 07 липня 2016 року одяг ОСОБА_1, який переданий на зберігання до камери схову Слов'янського ВП - знищити;

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Суддя

Слов'янського міськрайонного суду Н.О. Чемодурова