Постанова № 62705708, 11.11.2016, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/11354/16-а

Категорія 18

2-а/295/399/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2016 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді - Зосименка О.М.

при секретарі - Зелінській І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до командира роти №3 УПП у м. Житомирі лейтенанта поліції Поліщука О.В., третя особа - Департамент патрульної поліції, про визнання неправомірними дій та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що постановою серії ПС2 № 563737 від 17.08.2016 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

У постанові інспектор вказав, що ОСОБА_1 не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при перестроюванні. З викладеним у постанові позивач не погоджується, вказує, що подавав сигнал світловим покажчиком повороту, крім того інспектор не врахував заперечення водія, не склав протокол та розглянув справу про адміністративне правопорушення на місці зупинки автомобіля.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, відповідач в судове засідання не з'явився, представник третьої особи проти позову заперечив.

Суд, заслухавши сторони та їх представників, дослідивши письмові матеріали справи, відеоматеріал, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що лейтенантом поліції Поліщуком О.В. УПП у м. Житомирі ДПП 17.08.2016 року було оформлено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 563737 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КупАП, оскільки останній не подав сигнал світловим покажчиком повороту.

Згідно Закону України «Про національну поліцію» до повноважень національної поліції відповідно до покладених на неї обов'язків належать: виявляти причини та умови, вживати заходів щодо попередження та усунення виявлених адміністративних правопорушень; патрульні поліцейські уповноважені перевіряти документи, що посвідчують особу, чи документи, що підтверджують певне право особи; складати протоколи про адміністративні правопорушення, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення; у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймати рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечувати їх виконання.

Згідно ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення, накладати адміністративні стягнення та стягувати їх на місці мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень у випадках, які чітко передбачені нормами цієї статті.

За правилами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.05.2015 року №5-рп/2015 у справі №1-11/2015 яке є обов'язковим до виконання на території України дійшов висновку, що словосполучення "за місцем його вчинення", яке міститься в положенні частини першої статті 276 КУпАП, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.

Враховуючи, що водій заперечував проти притягнення його до адмінвідповідальності, інспектор здійснюючи розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення та оформляючи постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, порушив низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи) щодо порядку оформлення та розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема: не роз'яснено права правопорушнику; за відсутності фіксації в автоматичному режимі вищевказаного адміністративного правопорушення, працівником патрульної поліції, в порушення вимог ч.1 ст. 258 КУпАП не було складено протокол про адміністративне правопорушення; не досліджено доказів вчинення правопорушення; водію не надано матеріалів на ознайомлення; не відібрано пояснення у водія, який заперечував проти вчинення ним порушення.

Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Із наданого відеозапису реєстратора не вбачається скоєння позивачем адміністративного правопорушення за вчинення якого його притягнуто до адмінвідповідальності.

Крім того, в порушення ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, матеріалів адміністративної справи, які б свідчили про наявність в діях позивача ознак адміністративного правопорушення, відповідачем суду не надано.

Таким чином, оскільки при складанні процесуального документа спостерігається порушення з боку уповноваженої особи щодо правомірності оформлення вказаного документа, процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, та не надано суду доказів та матеріалів адміністративної справи, які б свідчили про наявність в діях позивача ознак адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позову в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 року №5-рп/2015, Законом України «Про дорожній рух», Законом України «Про національну поліцію», Правилами дорожнього руху, ст.ст. 33, 122, 222, 276, 280, 283, КпАП України, ст. ст. 9, 11, 71, 128, 159, 161-163 КАС України, суд, -

постановив:

позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії лейтенанта патрульної поліції 3-ї роти батальйону УПП у м. Житомирі ДПП Поліщука О.В. щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу.

Скасувати постанову лейтенанта патрульної поліції 3-ї роти батальйону УПП у м. Житомирі ДПП Поліщука О.В. серії ПС2 № 563737 від 17.08.2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КупАП, та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Богунський районний суд м. Житомира.

Суддя О.М. Зосименко