Вирок № 62703602, 15.11.2016, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/2278/16-к

Провадження № 1-кп/175/101/16

Вирок

Іменем України

15 листопада 2016 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Бровченка В.В.,

за участю: секретаря Шаблі А.В.,

прокурора Данильченка В.В.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12016040440000648 відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Караганда Республіки Казахстан, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, непрацюючого, інваліда 3 групи, зареєстрованого АДРЕСА_1, проживаючого у тому ж населеному пункті по АДРЕСА_2,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.121, ч.2 ст.125 КК України,

встановив:

12 березня 2016 року близько 21.00 години ОСОБА_4 знаходився у продуктовому магазині, розташованому по АДРЕСА_3, де між ним і жителькою цього села ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, на ґрунті особистих неприязних відносин раптово виник словесний конфлікт, під час якого остання висловлювалась нецензурно на адресу ОСОБА_4

Після завершення конфлікту ОСОБА_4 і ОСОБА_2 покинули магазин, і остання направилася за місцем свого проживання, а ОСОБА_4 відправився до свого знайомого ОСОБА_5 на АДРЕСА_4 та попросив його показати, де проживає ОСОБА_2 з метою помститися їй за висловлені на його адресу образи.

На прохання обвинуваченого ОСОБА_5 провів його до будинку АДРЕСА_5, де тимчасово мешкала ОСОБА_2, винаймаючи житло у ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5.

На подвір'ї вказаного домоволодіння між ОСОБА_4 з одного боку, та ОСОБА_2 і ОСОБА_6 з другого боку, на ґрунті неприязних відносин виник конфлікт, який переріс у обопільну бійку, під час якої у ОСОБА_4 раптово виник умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 і ОСОБА_2

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи навмисно, з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6, обвинувачений ОСОБА_4 невстановленим органом досудового розслідування предметом, зовні схожим на ніж, завдав останньому один удар у живіт, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини, що починається раною у лівій епігастральній ділянці, яка продовжується у раньовий канал і по своєму ходу наскрізно ушкоджує ліву долю печінки та малий сальник, яке за своїм характером відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх спричинення та, у даному випадку, призвели до смерті, яка настала о 22 годині 30 хвилин ІНФОРМАЦІЯ_6 в реанімаційному відділенні Комунального закладу «Дніпропетровська шоста міська клінічна лікарня» Дніпропетровської обласної ради».

Після цього ОСОБА_4, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2, невстановленим органом досудового розслідування предметом, зовні схожим на ніж, умисно завдав останній один удар в поперекову область, спричинивши тілесне ушкодження у вигляді непроникаючого колото-різаного поранення поперекової області ліворуч, яке розпочинається раною в поперековій області, переходить в раньовий канал і сліпо закінчується в паравертебральних м'язах, яке за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день).

У судовому засіданні ОСОБА_4 свою провину не визнав і пояснив наступне.

Ввечері 12.03.2016 року він знаходився вдома разом зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_7, яка після того, як подоїла корову, попросила донести сумку з молоком у центр села, аби його продати, на що він погодився. Близько 20.00-20.30 години вони зайшли до магазину, в якому працювала дружина, де стали пити чай за прилавком. Через деякий час в магазин зайшла раніше невідома йому ОСОБА_2 з хлопчиком віком 10-12 років, яка одразу почала нецензурно лаятися, на що спочатку продавець ОСОБА_8, а потім ОСОБА_7 зробили їй зауваження, що ОСОБА_2 проігнорувала. Після цього він зробив їй зауваження щодо непристойної поведінки у присутності дитини, на що остання також відреагувала вкрай нецензурно. Сказавши їй, що зараз викличуть поліцію, аби її заспокоїти, ОСОБА_2 з хлопчиком покинула приміщення магазину, а вони утрьох продовжили пити чай. Коли він вийшов з магазину, аби перекурити, то побачив, як неподалік по вулиці рухаються двоє осіб та, подумавши, що то ОСОБА_2 з хлопчиком, вирішив наздогнати їх, щоб провести виховну бесіду, однак коли він це зробив, виявилося, що то інші особи. Опинившись недалеко від будинку, де проживає ОСОБА_5, вирішив зайти до нього, аби запитати про ОСОБА_2, оскільки той місцевий житель. Описавши ОСОБА_5 зовнішній вигляд ОСОБА_2, її тип голосу, останній повідомив, що тією жінкою є ОСОБА_2 Потім він попросив показати, де ОСОБА_2 проживає, пояснивши, що хоче з нею поспілкуватися щодо її поведінки та виховання сина. Коли вони прийшли до ОСОБА_2, то двері будинку відчинила потерпіла, яка одразу накинулася на нього і при цьому нецензурно лаялася. Через деякий час із будинку вийшов невідомий чоловік, який на адресу ОСОБА_2 сказав, що її коханці вже приходять до нього додому та потім зник, а через декілька секунд знову з'явися і мав при собі граблі. Цими граблями чоловік, який, як і ОСОБА_2, був у стані сильного алкогольного сп'яніння, почав замахуватися на нього. Під час конфлікту, який тривав приблизно 1,5-2 хвилини, ОСОБА_5 весь час перебував між ними, однак один з ударів граблями, від яких він намагався увернутися, прийшовся у скроневу частину його голови. Далі на територію домоволодіння зайшла дружина ОСОБА_7 та одразу вивела його за ворота, після чого насварила, та те ж саме зробила з ОСОБА_5 Під час конфлікту він нікому тілесні ушкодження не наносив, а лише намагався уникнути ударів, будь-яких колюче-ріжучих предметів при собі не мав. Коли вони покинули територію домоволодіння, то ні ОСОБА_2, ні невідомий чоловік видимих тілесних ушкоджень не мали. По дорозі звідти вони чули, що словесний конфлікт на подвір'ї продовжувався та чоловік лаяв ОСОБА_2 щодо коханців. Приблизно о 22.00 годині до нього додому приїхали співробітники поліції, які одягнули на нього наручники та забрали до відділення поліції. Цивільні позови потерпілих не визнає, оскільки не причетний до спричинення постраждалим ножових пошкоджень.

Провина обвинуваченого у вчиненні вказаних судом діянь підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка в судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА_4 познайомилася приблизно за рік до конфлікту, коли він приганяв свою корову пасти в череду. Неодноразово у відсутність дружини ОСОБА_7, ОСОБА_4 запрошував її та подругу ОСОБА_10 до себе додому на застілля, надавав продукти харчування. 12.03.2016 року близько 20.00 години вона з ОСОБА_6, ОСОБА_11 та сином ОСОБА_12 пішла до магазину придбати коньяк, аби відсвяткувати минуле свято 8-го Березня. ОСОБА_11 залишився на вулиці, а вони утрьох зайшли до магазину, де за прилавком сиділи ОСОБА_8, ОСОБА_7 і ОСОБА_4, які вживали спиртне. Вказавши на алкогольний напій, який вона бажає придбати, ОСОБА_8 у відповідь упереджено вказала на його велику вартість, після чого між ними розпочався словесний конфлікт, у який втрутився ОСОБА_4 і почав ображати її нецензурною лайкою. В цей час ОСОБА_6 попросив обвинуваченого заспокоїтися, у відповідь на що ОСОБА_4 почав їм погрожувати фізичною розправою, після чого вони пішли додому до ОСОБА_6, де вона винаймала житло. Через деякий час, коли вона перебувала на кухні, почувся гучний стук у вікно. Вийшовши на подвір'я разом з сином, побачила ОСОБА_5 і обвинуваченого, який почав одразу нецензурно лаятися та влаштував штовханину, під час якої вона спіткнулась і впала на поріг, і у цей момент відчула удар якимось предметом в область попереку. Зайшовши до будинку, виявила у себе на тілі спочатку сліди крові, а потім рану. Коли вона прийшла до тями, то побачила поруч лише сина ОСОБА_13, який дзвонив у швидку та до поліції. Коли її забирали до лікарні, у будинку біля дверей вона помітила ОСОБА_6, який лежав на підлозі у скрученому стані, а поруч було багато плям крові. Зі слів сина їй стало відомо, що у той час, коли вона після поранення перебувала у будинку, на подвір'ї відбувалася бійка, під час якої ОСОБА_5 тримав ОСОБА_6, а обвинувачений наносив удари. Сергій, коли впав на коліна, намагався взяти для захисту граблі, однак так і не зміг цього зробити. Коли на подвір'я прийшла ОСОБА_7, бійка припинилася. Оскільки на вулиці було темно, будь-яких предметів у руках ОСОБА_4 вона не бачила. Зі слів лікаря їй стало відомо, що від отриманого порання ОСОБА_6 помер. Просить стягнути з обвинуваченого на її користь 5000 грн. матеріальної шкоди, обравши покарання, пов'язане з ізоляцією від суспільства.

Показаннями потерпілої ОСОБА_1, яка в суді пояснила, що ОСОБА_6 доводився їй батьком. Оскільки її батьки розлучилися, вона постійно проживала з матір'ю, однак періодично приїжджала до нього в гості. Їй відомо, що перед Новим роком батько прийняв до себе додому квартирантів у зв'язку з недостатньою кількістю коштів для проживання. Про обставини події, яка мала місце 12.03.2016 року, їй нічого не відомо. Просила стягнути з обвинуваченого на її користь 40000 грн. моральної шкоди, обравши суворе покарання у виді позбавлення волі.

Показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_12, який в судовому засіданні у присутності законного представника ОСОБА_14 і педагога ОСОБА_15 пояснив, що 12.03.2016 року ввечері він з матір'ю ОСОБА_2 і ОСОБА_6 зайшов до магазину, а ОСОБА_11 лишився чекати їх на вулиці. В цей час продавець тітка ОСОБА_8 почала сваритися на матір нецензурною лайкою. Далі в конфлікт втрутився ОСОБА_4, який також почав обзивати матір нецензурними словами та погрожував фізичною розправою, після чого вони пішли до ОСОБА_6, де на той час проживала мати. Прийшовши додому та щойно знявши куртки, у двері будинку хтось почав сильно стукати. На стук він з матір'ю вийшли на вулицю, де побачили ОСОБА_4 і ОСОБА_5 Після словесного конфлікту між його матір'ю та ОСОБА_4 розпочалася бійка, під час якої обвинувачений, коли мати намагалася втекти до будинку та спіткнулася на порозі, вдарив її ззаду предметом, що мав лезо як у ножа, який тримав у правій руці. Коли мати після удару зайшла до будинку, ОСОБА_6 вибіг на подвір'я, де між ним і ОСОБА_4 розпочалася сварка та бійка, під час якої ОСОБА_5 тримав його руками, а обвинувачений бив ОСОБА_6, який після цього сказав, що його підрізали та одразу впав. Далі ОСОБА_6 зміг самостійно піднятися та взяти в руки граблі, аби вдарити ОСОБА_4, однак не зміг цього зробити і кинув їх над собою, після чого зайшов до будинку. Потім він замкнув двері та подзвонив до швидкої та поліції. В цей час ОСОБА_4 і ОСОБА_5 знаходилися на подвір'ї, куди зайшла ОСОБА_7 і забрала їх з двору. Після того, як матір і ОСОБА_6 забрали до швидкої та поїхали працівники поліції, він з ОСОБА_11 замкнув будинок і пішов додому до бабусі ОСОБА_14, з якою проживає.

Показаннями свідка ОСОБА_11, який в судовому засіданні пояснив, що 12.03.2016 року близько 21.30-22.00 години він зі ОСОБА_2, її сином і ОСОБА_6 пішов скупитися до магазину, в якому ОСОБА_2 весь час сварилася з сином. Спочатку в конфлікт втрутилася продавець магазину, а потім ОСОБА_4 Під час обопільних нецензурних образ, обвинувачений почав погрожувати ОСОБА_2 фізичною розправою, після чого вони пішли додому. Після того як вони прийшли додому до ОСОБА_6, приблизно через 2 хвилини у двері будинку хтось почав сильно стукати. ОСОБА_2 вийшла на подвір'я, де одразу розпочалася сварка, однак між ким саме, він не бачив, оскільки на дверях висіла занавіска. По голосу в одному з чоловіків він упізнав обвинуваченого, який кричав, що зараз уб'є її. Коли він вийшов на вулицю, то у темряві біля воріт почув звуки бійки за участю ОСОБА_2, куди також втрутився ОСОБА_6, а ОСОБА_12 кликав його на допомогу. Першим до будинку повернувся ОСОБА_6 зі слідами крові на животі справа, який одразу впав на підлогу біля дверей у кухню та промовив, що його підрізали, показавши йому рану, однак хто-саме це зробив, не сказав. Через декілька хвилин ОСОБА_2 спіткнулася на порозі та впала, після чого він з ОСОБА_12 підняв її та завів до будинку, де побачив у неї ножове поранення на спині зліва. Після цього він викликав швидку та поліцію, до приїзду яких ОСОБА_2 весь час була без свідомості, а ОСОБА_6 крутився на підлозі та тримався за рану.

Показаннями свідка ОСОБА_16 (до шлюбу ОСОБА_16), яка в судовому засіданні пояснила, що загиблий ОСОБА_6 приходився їй дядьком. У будинку АДРЕСА_5 він почав постійно проживати після розлучення з дружиною приблизно з 2004-2005 року. З минулого літа у ОСОБА_6 почала проживати ОСОБА_2 у якості квартирантки. Від дільничного інспектора їй стало відомо, що в день події ОСОБА_6 самостійно дійшов до карети швидкої та вказав свої анкетні дані. Під час досудового розслідування вона приймала участь в якості понятої при проведенні слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_12 і ОСОБА_5, які розповідали про обставини конфлікту ОСОБА_2 і ОСОБА_6 з ОСОБА_4

Показаннями свідка ОСОБА_17, яка в судовому засіданні пояснила, що вона працює лікарем-хірургом Дніпропетровської 6-ї міської клінічної лікарні. У зв'язку з великою кількість пацієнтів ОСОБА_2 вона не пам'ятає, але всі виявлені у потерпілої тілесні ушкодження відображені в історії хвороби останньої.

Аналогічним показаннями свідка ОСОБА_18

Показаннями експерта ОСОБА_19, яка в судовому засіданні підтвердила висновки проведених нею експертних досліджень і пояснила, що місцезнаходження нападаючого відносно постраждалого, враховуючи виявлені пошкодження на трупі, могло бути як збоку, так і спереду, однак малоймовірно, що пошкодження спричинялося ззаду. Окрім колото-ріжучого поранення, на трупі не було виявлено інших пошкоджень, у тому числі, які б свідчили про самооборону.

Показаннями експерта ОСОБА_20, яка в судовому засіданні підтвердила висновок проведеної нею експертизи і пояснила, що локалізація та характер виявленого у ОСОБА_2 тілесного ушкодження не суперечить механізму його спричинення, на який вказала потерпіла під час проведення слідчого експерименту, тобто при ударі гострим предметом у поперекову область ліворуч.

Матеріалами кримінального провадження № 12016040440000648, а саме:

- довідками Дніпропетровської шостої міської клінічної лікарні, із яких убачається, що до лікарні були доставлені ОСОБА_6 та ОСОБА_2 з тілесними ушкодженнями у вигляді колото-різаних поранень тіла (т.1,а.п.14,15,16);

- висновком експерта № 469/202-Е від 12.04.2016 року, із якого убачається, що при експертизі трупа ОСОБА_6 виявлене тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини, що починається раною у лівій епігастральній ділянці на 1 см нижче лівої реберної дуги по середньо-ключичній лінії, яка орієнтована на 11 та 5 годин стосовно умовного лімбу циферблату годинника, розміром 2,5 х 0,8 см та на 110 см від підошовної поверхні стопи; краї рани співставні, практично рівні, верхній кінець рани близький до гострого, нижній до «П» - подібного, яка продовжується у раньовий канал, який має направлення спереду назад, знизу до гори та зліва направо, довжиною близько 15 см, яке по своєму ходу наскрізно ушкоджує ліву долю печінки та малий сальник. Вказане тілесне ушкодження прижиттєве, виникло за деякий час до настання смерті, вірогідно від однієї механічної дії, спричиненої з достатньою силою і за своїм характером відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, оскільки стоїть у прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Після спричинення зазначеного тілесного ушкодження, можна вважати, що ОСОБА_6 міг самостійно здійснювати активні дії. Його смерть констатована ІНФОРМАЦІЯ_6 о 22.30 годині.

При судово-медико-криміналістичному дослідженні шматка шкіри з раною з епігастральної ділянки ліворуч трупа встановлено, що виявлене тілесне ушкодження заподіяне плоским колюче-ріжучим предметом, із шириною клинка протягом поринулої частини не більше 16,2 мм, маючого гостре лезо і обух товщиною близько 1,0-2,2 мм, зі зміною площини клинка під час знаходження його в рані та утворенням додаткового розрізу шкіри (ширина клинка і товщина обуха приведені з урахуванням скорочувальних властивостей шкіри). При судово-імунологічному дослідженні крові ОСОБА_6 встановлена група крові АВ за ізосерологічною системою АВ0 (т.1,а.п.83-87);

- протоколом огляду трупу від 13.03.2016 року і фото-таблицею до нього, із яких убачається, що у реанімаційному відділенні Дніпропетровської шостої міської клінічної лікарні оглянуто труп ОСОБА_6 з колото-ріжучим пораненням в області живота (т.1,а.п.116-117,119);

- висновком експерта № 153к від 30.03.2016 року, відповідно до якого кров ОСОБА_4 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0 (т.1,а.п.123);

- висновком експерта № 742 від 11-19 квітня 2016 року, відповідно до якого при подальшому дослідженні зразків крові ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виявлений супутній антиген Н.

У сліді на тампоні з вати (об'єкт № 1) встановлена наявність крові людини, при серологічному досліджені якої виявлені антигени А, В і Н, що не виключає можливості її походження як від однієї особи групи АВ з супутнім антигеном Н, у тому числі від ОСОБА_6, так і суміші крові від осіб з виявленими груповими характеристиками крові. Походження крові в слідах від ОСОБА_4 можливе тільки в якості домішок, так як тільки виявлені антигени В і Н являються групоспецифічними для його крові (т.1,а.п.140-142);

- висновком експерта № 743 від 11-19 квітня 2016 року, відповідно до якого в сліді на підкладці куртки, яка належить ОСОБА_6 (об'єкт № 20) встановлена наявність крові людини, при серологічному досліджені якої виявлені антигени В і Н, що не виключає можливості її походження від особи групи В, у тому числі від ОСОБА_4 (т.1,а.п.146-149);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 20.04.2016 року і фото-таблицею до нього, відповідно до яких потерпіла ОСОБА_2 у присутності понятих і спеціаліста СМЕ розповіла про обставини події 12.03.2016 року, при яких ОСОБА_4 спричинив їй тілесне ушкодження (т.1,а.п.188-193);

- висновком експерта № 1559е від 20.04.2016 року, відповідно до якого у ОСОБА_2 виявлене тілесне ушкодження у вигляді непроникаючого колото-різаного поранення поперекової області ліворуч, яке розпочинається раною в поперековій області (на відстані 97 см вгору від підошовної поверхні стоп та на 6,5 см ліворуч від умовної серединної лінії тіла), переходить в раньовий канал, який йде зліва направо з ушкодженням по ходу шкіри, підшкірно-жирової клітковини та сліпо закінчується в паравертебральних м'язах, яке за своїм характером відносяться до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день). Вказане тілесне ушкодження могло бути спричинене від однієї механічної дії гострого предмету, який володів колючо-ріжучими властивостями та діяв у поперекову область ліворуч у напрямку зліва направо, яким могло бути і лезо ножа або інші предмети з аналогічними властивостями, що підтверджується характером рани та напрямком раньового каналу. Враховуючи характер та локалізацію виявленого тілесного ушкодження, ступінь ознак його загоєння, а також дані медичної документації можливо вказати, що воно могло утворитися незадовго до надходження до медичного закладу, тобто можливо і в термін, на який зазначає обстежена та слідчий у постанові та не суперечить механізму його спричинення, на який вказує потерпіла в ході проведення слідчого експерименту 20.04.2016 року (т.1,а.п.197-199);

- висновком експерта № 179к від 22.04.2016 року, відповідно до якого кров ОСОБА_2 належить до групи АВ за ізосерологічною системою АВ0 (т.1,а.п.206);

- висновком експерта № 841 від 25 квітня - 12 травня 2016 року, відповідно до якого при подальшому дослідженні в крові ОСОБА_2 виявлений супутній антиген Н. В слідах на джинсових брюках (об'єкти №№ 1,2), на гольфі (об'єкти №№ 3,4) та футболці (об'єкт № 5), які належать ОСОБА_2, встановлена наявність крові людини, при серологічному досліджені якої виявлені антигени А, В і Н, що не виключає можливості її походження як від однієї особи групи АВ з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0, так і суміші крові від осіб з виявленими груповими характеристиками крові, що свідчить про можливість походження вказаних слідів від потерпілої ОСОБА_2 Походження крові в слідах від ОСОБА_4 можливе тільки в якості домішок, так як виявлені антигени В і Н являються групоспецифічними для його крові (т.1,а.п.210-213);

- висновком експерта № 469/243-Е від 29.04.2016 року, відповідно до якого виявлене у ОСОБА_6 тілесне ушкодження у вигляді проникаючого сліпого колото-різаного поранення черевної порожнини з пошкодженням лівої долі печінки, малого сальника та селезінкової артерії виникло від однієї механічної дії (т.1,а.п.239-243).

Оцінивши у сукупності досліджені у судовому засіданні докази, які є достовірними, допустимими й достатніми, суд дійшов висновку про те, що за вказаних у обвинувальному акті обставин були вчинені кримінальні правопорушення, в яких обвинувачується ОСОБА_4, і ці кримінальні правопорушення вчинені саме ним, і його умисні дії кваліфікує:

- за ч.2 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я потерпілої ОСОБА_2, - за ч.2 ст.121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть ОСОБА_6

Доводи ОСОБА_4 про свою невинуватість суд розцінює як спосіб захисту від обвинувачення з метою уникнення відповідальності за вчинення інкримінованих злочинів, оскільки ці доводи спростовуються сукупністю приведених доказів, у тому числі показаннями свідків ОСОБА_12 і ОСОБА_11, зокрема щодо погроз застосування фізичної розправи, які свідчать про те, що ОСОБА_4 цілеспрямовано прибув у нічний час за місцем проживання ОСОБА_2 з метою помсти за образи нецензурною лайкою і обвинувачення у зраді дружині, висловлені під час конфлікту в магазині у присутності цивільної дружини ОСОБА_7 та продавця ОСОБА_8, які у суді підтвердили зазначені обставини, та саме після конфлікту зі ОСОБА_2 і ОСОБА_6 на подвір'ї останні почергово отримали ножові поранення.

Послідовні показання потерпілої ОСОБА_2, а також свідків ОСОБА_12 і ОСОБА_11 суд визнає об'єктивними, не маючими на меті обмовити ОСОБА_4

Посилання сторони захисту на неможливість визнання цих показань допустимими та належними доказами у зв'язку з їх суперечностями між собою, суд вважає необґрунтованими. Що стосується уточнення потерпілою і цими свідками деяких обставин події, то вони не є істотними і не можуть бути розцінені як непослідовність показань.

Твердження сторони захисту про можливу причетність до спричинення колото-різаного поранення ОСОБА_6 самою потерпілою ОСОБА_21 та іншими особами, які могли знаходитися у будинку, судом не приймаються до уваги як безпідставні.

Посилання захисника і обвинуваченого на акт № 47 від 13.03.2016 року, із копії якого убачається, що при прийомі ОСОБА_4 до ізолятора тимчасового тримання у нього виявлені тілесні ушкодження у вигляді свіжих саден в районі скроні справа, саден на лівій щоці та нижній губі справа (аркуш судового провадження 210), як на доказ побиття обвинуваченого саме ОСОБА_6 12.03.2016 року, судом вважаються необґрунтованими, оскільки органом досудового слідства встановлено і підтверджено у суді про обопільну бійку між ОСОБА_4 з одного боку, та ОСОБА_2 і ОСОБА_6 з другого боку, в результаті якої обвинувачений міг отримати ці тілесні ушкодження.

Сторона захисту також посилалася на показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_5, які, на думку захисту, підтверджують показання обвинуваченого про непричетність до спричинення ножових поранень ОСОБА_2 і ОСОБА_6

Зазначені обставини перевірялися в ході судового розгляду і свого підтвердження не знайшли.

Так, у суді свідок ОСОБА_7 пояснила, що 12.03.2016 року вона разом з цивільним чоловіком ОСОБА_4 після того, як віднесли молоко на замовлення, зайшла до магазину, де працює, аби з'ясувати, коли її зміна та хто прийде до неї на святкування Дня народження. Разом з напарницею ОСОБА_8 вони сіли випити чаю. Близько 20.20 години до магазину зайшла ОСОБА_2 разом з сином та ОСОБА_6 ОСОБА_2 весь час лаялася нецензурною лайкою та поводила себе дуже некоректно по відношенню до сина, який почав плакати. Спочатку ОСОБА_2 зробила зауваження ОСОБА_8, потім вона, однак та не відреагувала. Далі ОСОБА_4 попросив заспокоїтися ОСОБА_2, яка відповіла нецензурною лайкою, після чого ОСОБА_6 вивів її з магазину. Далі вона вийшла на вулицю, де побачила, що ОСОБА_4, який вийшов перекупити зник. У пошуках чоловіка вона вирішила піти до дідуся, який проживає неподалік магазину, однак коли туди підійшла, то зрозуміла, що його там немає, оскільки в будинку не горіло світло. В цей час вона почула крики, які лунали з подвір'я, де проживав ОСОБА_6 із ОСОБА_2. Підійшовши ближче, побачила на території домоволодіння ОСОБА_4, який стояв із піднятими догори руками, аби захиститися від чоловіка з граблями, якого в темряві вона не побачила. ОСОБА_5 у цей час стояв між ними з метою припинити конфлікт. На це вона одразу вивела свого чоловіка за ворота, а потім те ж саме зробила і з ОСОБА_22, після чого син ОСОБА_2 замкнув за ними двері. Відійшовши недалеко від подвір'я ОСОБА_6, вона обернулася назад і побачила, що ті утрьох зайшли до будинку. Вдома вона побачила на обличчі чоловіка садна, однак крові на його руках не було. На її запитання про те, чому ОСОБА_4 пішов додому до ОСОБА_6, останній їй повідомив, що він хотів розібратися зі ОСОБА_21 щодо звинувачень про його статеві стосунки з дівчиною в обмін на морозиво, оскільки це його принизило.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що в суботу 12.03.2016 року вона о 20.00 годині заступила на зміну в магазині в центрі с. Олександрівка, де працює продавцем. Приблизно о 20.30 годині до неї прийшла напарниця ОСОБА_7 із своїм чоловіком ОСОБА_4, з якими вона почала пити чай. Через деякий час до магазину зайшла ОСОБА_2 із сином, а за ними слідом через короткий проміжок часу зайшли ОСОБА_6 і невідомий їй молодий хлопець, який стояв біля вхідних дверей. ОСОБА_2 у нетверезому стані почала сваритися на свого сина нецензурною лайкою, на що спочатку вона зробила їй зауваження, а потім ОСОБА_7. Однак ОСОБА_2 не заспокоювалася, на що ОСОБА_4 зробив також зауваження, внаслідок чого між ними розпочався словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_2 почала говорити про його статеві зв'язки з якоюсь дівчиною. Коли конфлікт трохи вдалося припинити, ОСОБА_6 і ОСОБА_2 пішли з магазину. Після цього ОСОБА_4 вийшов з магазину перекурити, а ОСОБА_7 робила ще деякі покупки, однак коли через 5 хвилин вийшла на вулицю і побачила, що ОСОБА_4 кудись зник, одразу пішла його шукати. Через деякий час вона передзвонила ОСОБА_7 та запитала про ОСОБА_4, на що остання розповіла про те, що знайшла його у дворі ОСОБА_6, де він був учасником бійки з ОСОБА_2, під час якої хтось наносив удари вилами. Також по телефону ОСОБА_7 сказала, що все вже добре та вони з ОСОБА_4 йдуть додому. Пізно ввечері, о котрій годині не пам'ятає, до магазину зайшов дільничний інспектор та повідомив про те, що ОСОБА_4 начебто підрізав ОСОБА_6 Зазначила, що будь-яких ріжучих предметів у день події у ОСОБА_4 вона не бачила. Припускає, що ножове поранення ОСОБА_6 нанесла саме ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що 12.03.2016 року він перебував вдома з подругою та пив пиво, куди близько 21.00 години прийшов ОСОБА_4 і попросив показати, де проживає ОСОБА_2, пояснивши, що бажає з нею поспілкуватися, оскільки та його образила, на що він погодився. Прийшовши до будинку ОСОБА_6, де проживала ОСОБА_2, він постукав у вікно, після чого з будинку вибігла ОСОБА_2 та накинулася на ОСОБА_4, обзиваючись нецензурними словами. Під час конфлікту ОСОБА_4 наніс їй один удар рукою в плече і після цього він розборонив їх. Потім на подвір'я вибіг ОСОБА_6, який накинувся на обвинуваченого з граблями. ОСОБА_4 вибив граблі та вдарив постраждалого кулаком в область голови, після чого він став між ними, аби припинити конфлікт. Потім на вулицю вибіг ОСОБА_12 з палкою в руках, якою намагався вдарити ОСОБА_4, однак влучив йому по руці. Після цього на подвір'я прийшла ОСОБА_7, яка припинила конфлікт і він разом з нею та ОСОБА_4 покинули територію домоволодіння, а ОСОБА_12, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 лишилися на подвір'ї та продовжили конфлікт вже між собою, звуки якого лунали по вулиці.

Суд критично оцінює показання зазначених свідків, оскільки вони повністю спростовуються сукупністю приведених у вироку доказів.

Такі показання цих свідків, на думку суду, обумовлені сімейними та дружніми зв'язками і не спростовують доказів обвинувачення, спрямовані на допомогу ОСОБА_4 уникнути покарання, а тому не приймаються судом до уваги.

Показання свідка ОСОБА_24, яка була допитана в ході судового розгляду, інформація про те, що ОСОБА_2 зловживає алкогольними напоями і у зв'язку з цим позбавлена батьківських прав, а також інші письмові докази, досліджені за клопотанням сторони обвинувачення і сторони захисту, на які суд не посилався у вироку, судом не оцінюються, оскільки даних щодо предмету доказування не містять.

Аналіз усіх доказів по справі дає суду підстави для висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні умисних злочинів, передбачених ч.2 ст.125, ч.2 ст.121 КК України за обставин, встановлених у обвинувальному акті, та необхідність призначення покарання, передбаченого законом.

З огляду на зазначене доводи захисника про необхідність винесення виправдувального вироку є необґрунтованими.

При визначенні виду і міри покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини справи та особу ОСОБА_4, - раніше не судимий і не притягався до кримінальної відповідальності, розлучений, фактично має сім'ю, не працює, є інвалідом 3 групи та страждає онкологічним захворюванням, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом'якшує його покарання, суд визнає незадовільний стан здоров'я.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

Покласти в основу вироку показання потерпілої ОСОБА_2 про стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_4 під час вчинення інкримінованих злочинів, суд не може, оскільки об'єктивних доказів цієї обставини стороною обвинувачення суду не надано та твердження обвинуваченого і показання свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8 про те, що 12.03.2016 року ОСОБА_4 не вживав спиртні напої не спростовані.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст.50, 65-67 КК України, враховуючи обставини справи і особу ОСОБА_4, його ставлення до наслідків вчинених злочинів, які у відповідності зі ст.12 КК України відносяться до категорії невеликої тяжкості та тяжких, а також думку прокурора та потерпілих щодо виду і міри покарання, суд вважає необхідним призначити за правилами ч.1 ст.70 КК України покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.121 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 і попередження нових злочинів.

Під час досудового розслідування потерпіла ОСОБА_2 заявила цивільний позов і просила стягнути з обвинуваченого на її користь матеріальну шкоду у розмірі 5000 грн. (т.2,а.п.37).

Дослідивши надані потерпілою ОСОБА_2 докази на обґрунтування позову, суд вважає позов підлягаючим частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1177 ЦК України майнова шкода, завдана злочином, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Як вбачається з копій квитанцій, які були долучені до матеріалів кримінального провадження № 12016040440000648, на придбання лікарських препаратів ОСОБА_2 витратила 1220,76 грн., а тому з огляду на зазначені письмові докази, суд приходить до висновку, що злочинними діями обвинуваченого їй завдана матеріальна шкода у вказаному розмірі (т.1,а.п.167-168). Доказів того, що ОСОБА_2 зазнала матеріальну шкоду у розмірі 5000 грн. суду не надано.

Під час судового провадження потерпіла ОСОБА_6 заявила цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 40000 грн., який підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав.

Така шкода, виходячи з п.1 та п.2 ч.2 ст.23 ЦК України, може проявлятися у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Відповідно до ч.4 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній… особі неправомірними… діями…, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Виходячи із зазначених положень закону та обставин справи, характеру, глибини та тривалості душевних і емоційних страждань, які перенесла потерпіла ОСОБА_6 у зв'язку зі смертю батька внаслідок протиправних дій ОСОБА_4, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що сума у розмірі 20000 грн. компенсує цю моральну шкоду.

На підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VIII з обвинуваченого підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 551,20 грн. на користь держави за позовні вимоги морального характеру потерпілої ОСОБА_1

Витрати на залучення експертів стороною обвинувачення не заявлялися.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.125, ч.2 ст.121 КК України та піддати кримінальному покаранню:

- за ч.2 ст.125 КК України - у виді обмеження волі строком 2 (два) роки,

- за ч.2 ст.121 КК України - у виді позбавлення волі строком 7 (сім) років.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком 7 (сім) років.

Строк покарання обчислювати по протоколу, складеному відповідно до ст.208 КПК України, тобто з 12 березня 2016 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції від 26.11.2015 року) зарахувати обвинуваченому ОСОБА_4 у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а саме з 12 березня по 15 листопада 2016 року включно.

До набрання вироком законної сили залишити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 (ІПН невідомий) на користь потерпілої ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) 1220,76 грн. (одну тисячу двісті двадцять гривень 76 копійок) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 (ІПН невідомий) на користь потерпілої ОСОБА_1 (ІПН невідомий) 20000 грн. (двадцять тисяч гривень) в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 (ІПН невідомий) на користь держави (одержувач платежу - УДК у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37976087, найменування установи банку - УДК у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області, код банку отримувача (код МФО) - 805012, номер рахунку отримувача - 31212206700079) 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одну гривню 20 копійок) в рахунок відшкодування судового збору за вимоги морального характеру потерпілої ОСОБА_25

Залишки змивів з речових доказів, зразки крові, зрізи нігтьових пластин та змиви з рук ОСОБА_4, осади на ниточках марлі, зразки крові ОСОБА_2, опечатані в паперові пакети, які знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Дніпровського РВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області по квитанціях № 00000239 і № 00000278 на підставі постанов старшого слідчого СВ Дніпровського РВП Дідик А.О. від 13.03.2016 року, 30.03.2016 року, 22.04.2016 року та 05.05.2016 року, - після набрання вироком законної сили знищити як такі, що не мають матеріальної цінності.

8 ножів, які знаходяться на зберіганні у Дніпропетровському районному суді Дніпропетровської області, - після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_7, а у разі відмови їх отримати - знищити як такі, що не мають матеріальної цінності.

Штани та спортивну кофту, приналежні ОСОБА_4, які знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Дніпровського РВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області по квитанції № 00000239 на підставі постанови старшого слідчого СВ Дніпровського ВП Дідик А.О. від 30.03.2016 року, - після набрання вироком законної сили повернути особам, уповноваженим ОСОБА_4, а у разі відмови їх отримати - знищити як такі, що не мають матеріальної цінності.

Гольф жіночий, в'язану футболку та джинси жіночі, приналежні потерпілій ОСОБА_2, які знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Дніпровського РВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області по квитанції № 00000278 на підставі постанови старшого слідчого СВ Дніпровського РВП Дідик А.О. від 18.04.2016 року, - після набрання вироком законної сили повернути потерпілій ОСОБА_2, а у разі відмови їх отримати - знищити як такі, що не мають матеріальної цінності.

Два DVD диски із відеозаписами слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_12 і ОСОБА_5, - зберігати на аркуші 235 кримінального провадження № 12016040440000648.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя В.В. Бровченко