Вирок № 62703153, 15.11.2016, Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 164/2061/16-к

п/с 1-кп/164/101/2016

Категорія:

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2016 року смт. Маневичі

Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Ониско Р.В.,

з участю секретаря судового засідання Шолом С.І.

прокурора Кирда А.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Маневичі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016030160000363 від 02.09.2016 року відносно обвинуваченого

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Рудка-Червинська, Камінь-Каширського району Волинської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого, зареєстрованого: АДРЕСА_2,

,-

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України , суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 будучи судимим 7 червня 2013 року Ковельським міськрайонним судом Волинської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України до 2 (двох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі, на шлях виправлення не став та маючи не зняту та не погашену судимість, вчинив умисний злочин проти власності.

Так, 02.09.2016 року, приблизно о 10 годині, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прийшов до подвір'я свого знайомого ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_3, для вживання алкогольних напоїв. З цією метою ОСОБА_1 через хвіртку зайшов на подвір'я ОСОБА_2, яке обгороджене дерев'яним парканом, підійшов до його будинку та виявив, що будинок ОСОБА_2 зачинений і той вдома відсутній. Далі ОСОБА_1 побачив на подвір'ї біля хвіртки велосипед вітчизняного виробництва та вирішив його викрасти, маючи на меті в подальшому його продати, отримати за нього грошові кошти та витратити їх на власні потреби. Знаючи, що ОСОБА_2 за місцем проживання відсутній та переконавшись, що поблизу на вулиці нікого немає і вважаючи таким чином, що його дії є непомітними для інших осіб, ОСОБА_1, переслідуючи корисливу мету, вивів з подвір'я ОСОБА_2 крадений велосипед вітчизняного виробництва сірого кольору, який належить ОСОБА_3 та з місця вчинення злочину разом з краденим втік.

Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 527 від 21.10.2016, залишкова вартість наданого на дослідження велосипеда на момент його викрадення, тобто станом на 02.09.2016, становить 800 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 наніс потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на суму 800 гривень.

Крім того, 02.09.2016 року, приблизно о 12 годині, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився неподалік продовольчого ринку, що розташований на вулиці Ринковій в смт. Маневичі Волинської області. Підійшовши до території ринку та проходячи повз торговий кіоск НОМЕР_1, який належить приватному підприємцю ОСОБА_4, ОСОБА_1 зауважив, як з центральних залізних воріт ринку, на яких були розвішені предмети одягу для продажу, на землю впав полімерний манекен з жіночою сукнею синього кольору. Побачивши це, у ОСОБА_1 виник умисел на вчинення крадіжки цих предметів. Далі ОСОБА_1 продовжуючи свої злочинні дії, реалізуючи свій злочинний умисел на вчинення повторної крадіжки, переконавшись, що поруч на вулиці нікого немає і тому вважаючи, що його дії є непомітними для інших осіб, переслідуючи корисливу мету, підняв з землі манекен з жіночою сукнею, заховав їх під руку та з місця вчинення злочину втік.

Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 482 від 18.10.2016, ринкова вартість досліджуваної жіночої сукні на момент її викрадення, тобто станом на 02.09.2016, становить 467 гривень 50 копійок. Залишкова вартість досліджуваного манекену, виготовленого із полімерного матеріалу, на момент його викрадення, тобто станом на 02.09.2016, становить 35 гривень 75 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями наніс потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 503 гривні 25 копійок.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні крадіжок велосипеда та жіночої сукні і манекену визнав повністю і суду показав, що в один із днів на початку вересня 2016 року о першій половині дня він зайшов по місцю проживання свого знайомого ОСОБА_2, який проживає в АДРЕСА_3. Останнього в дома не виявилось і він побачивши біля хвіртки велосипед вирішив його викрасти. Він вивів велосипед з подвір'я та повів його на пункт прийому металобрухту, де продав. Цього ж дня він проходив біля ринку в смт. Маневичі Волинської області та побачив як вітер зірвав манекен з жіночою сукнею. Він непомітно для інших підібрав манекен з сукнею та пішов з місця події. В подальшому пропонував придбати сукню незнайомій жінці та був затриманий працівниками поліції. Злочини вчиняв в стані сп'яніння. В скоєному розкаюється, просить його суворо не карати.

У зв'язку з визнанням обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, відсутністю заперечень з боку учасників судового провадження, судом на підставі ч.3 ст.349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які правильно розуміють обвинувачений та прокурор і які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши докази, які є в матеріалах кримінального провадження, як з точки зору допустимості, так і з точки зору достовірності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 в судовому проваджені доведена повністю у встановленому судом обсязі, а вчинене ним кримінальне правопорушення правильно кваліфіковано органом досудового слідства і має всі ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшує та обтяжує покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1 згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 згідно ст.67 КК України - є вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

Визначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини що пом'якшує та обтяжує покарання, особу підсудного, те що він раніше судимий, по місцю проживання характеризується посередньо, не працює, і вважає, що він заслуговує покарання у виді позбавлення волі, оскільки призначення більш м'якого покарання не забезпечить виправлення останнього та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з вимог Кримінального закону про справедливість, обґрунтованість та індивідуалізацію покарання, суд приходить до висновку, що мета покарання, зазначена в ст.50 КК України, може бути досягнена в умовах відбування ОСОБА_1 покарання з випробуванням, з встановленням йому достатнього випробувального строку відповідно до вимог ст.75 КК України та покладенням на нього передбачених ст.76 КК України зобов'язань.

Саме таке покарання буде відповідати вимогам ст.65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Речові докази: жіночу сукню синього кольору та манекен, передані на зберігання власниці ОСОБА_4; велосипед вітчизняного виробництва, сірого кольору, передані на зберігання власнику ОСОБА_3 - слід повернути останнім.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений.

На майно арешт накладено - не було.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 слід обрати у вигляді особистого зобов'язання.

Суд вважає за необхідне стягнути понесені судові витрати в рахунок відшкодування витрат на проведення у кримінальному провадженні судових товарознавчих експертиз, з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави в сумі 1 143, 48 грн.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (три) роки позбавлення волі.

В силу вимог ст.75 КК України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від відбуття призначеного покарання з встановленням іспитового строку 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язок: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти в органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції;

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили обрати у вигляді особистого зобов'язання та покласти на останнього обов'язки у вигляді:

1) Прибувати на першу вимогу прокурора та судді у визначений ними час.

2) Не залишати межі населеного пункту, в якому він проживає, а саме смт. Маневичі Волинської області, без дозволу прокурора або суду.

Речові докази: жіночу сукню синього кольору та манекен, передані на зберігання власниці ОСОБА_4; велосипед вітчизняного виробництва, сірого кольору, передані на зберігання власнику ОСОБА_3 - повернути останнім.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави суму 1 143, 48 грн. в рахунок відшкодування витрат на проведення по даному кримінальному провадженню судово - товарознавчих експертиз .

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та засудженому.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: Маневицького районного

суду Волинської області Р.В. Ониско.