Ухвала суду № 62702183, 08.11.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/4822/16 Головуючий у 1 інстанції: Дулебко Н.І.

Провадження № 22-ц/783/5953/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 В. І.

Категорія: 19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі: головуючого судді Берези В.І., суддів: Бойко С.М., Копняк С.М., за участю секретаря судового засідання Брикайло М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на ухвалу Сихівського районного суду мЛьвова від 16 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» про захист прав споживача, визнання правочину недійсним,-

встановила:

оскаржуваною ухвалою заяву представника позивача ОСОБА_3, подану в інтересах ОСОБА_2, про забезпечення позову, задоволено. З метою забезпечення позову до набрання законної сили рішенням у справі заборонено органам державної реєстрації прав та обтяжень здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна - квартири №50 в будинку №18 на вул. Гната Хоткевича у м. Львові (реєстраційний номер обєкта нерухомості 746369746101), яка належить на праві власності ОСОБА_2 (м. Львів, вул. Гната Хоткевича, 18/50, ІПН 300720175).

Ухвалу суду оскаржив відповідач ОСОБА_4 «Факторингова компанія «Вектор Плюс», просить таку скасувати, постановити нову, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає, що ухвала суду є незаконною та необгрунтованою. На думку апелянта, припущення заявника про те, що ОСОБА_4 «Факторингова компанія «Вектор Плюс» може здійснити перереєстрацію майна, не відповідає матеріалам справи. Зазначає, що запис про іпотеку в реєстрі нерухомого майна за адресою нерухомого майна (79000, м Львів, АДРЕСА_1) відсутній, здійснити перереєстрацію майна неможливо. В обґрунтування апеляційної скарги посилається також на практику Європейського Суду з прав людини в призмі тлумачення права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 параграфу 1 Конвенції.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_3, який апеляційну скаргу заперечив, у відсутності апелянта, який про розгляд справи повідомлений, поважних причин неявки не підтвердив, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційноїскарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2016, яка набрала законної сили 12.07.2016, визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №25169964 від 9 жовтня 2015 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 стосовно обєкта нерухомого майна - кватири №50 в будинку №18 на вул. Гната Хоткевича у м. Львові; скасовано запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №11540578 від 9 жовтня 2015 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про реєстрацію речового права власності на вказану квартиру за ОСОБА_4 «ФК «Вектор Плюс» на підставі договору іпотеки №4411 від 15 серпня 2008 року, який містить застереження про можливість іпотекодержателя задовольнити свої вимоги шляхом передання йому права власності на предмет іпотеки.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того , що між сторонами виник спір та невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання можливого рішення суду, зумовити необхідність вчинення додаткових дій для відновлення порушеного, в разі встановлення цього судом, права. Тому прийшов до висновку , що заборона органам державної реєстрації прав та обтяжень здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна - квартири №50 в будинку №18 на вул. Гната Хоткевича у м. Львові, не суперечить заявленим позовним вимогам та положенням ЦПК України.

З такими висновками погоджується і колегія суддів.

У провадженні Сихівського районного суду м. Львова знаходиться цивільна справа за позовом, поданим представником позивача ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2, до ОСОБА_4 «Факторингова компанія «Вектор Плюс», ПАТ «Омега Банк», про визнання недійним договору факторингу №15 від 28 листопада 2012 року, укладеного між ПАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Омега Банк», та ОСОБА_4 «ФК ОСОБА_6», в частині уступки права вимоги за кредитним договором №1304/0808/71-008 від 15 серпня 2008 року та договором іпотеки №4411 від 15 серпня 2008 року, з моменту його укладення. В забезпечення зазначеного позову подано заяву.

Як видно з матеріалів справи, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира №50 в будинку №18 на вул. Гната Хоткевича у м. Львові (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 746369746101) на праві приватної власності належить ОСОБА_2

Як видно з бази даних про реєстрацію заяв та запитів, в очікуванні на реєстрацію знаходиться заява про державну реєстрацію іпотеки за №18099723, подана приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, адреса об'єкта нерухомого майна: м. Львів, вул. Г.Хоткевича, 18/50.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення майна з-під арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Частиною 3 ст. 151 ЦПК України передбачено, щозабезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У п. 4 Постанови пленуму Верховного Суду Українивід 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Відповідно до ч.6 ст.153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з наявних спірних правовідносин, предметом яких є оспорюваний договір факторингу, за яким відбулась уступка права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки. Предмет іпотеки - квартира належна позивачу.

Оскільки оспорюваний договір стосується передачі прав вимоги щодо іпотечного майна, належного позивачу, відтак, вирішення даної справи впливає на права позивача та у випадку вчинення дій щодо реєстрації майна предмета іпотеки, право позивача буде порушене та невжиття зазначених в ухвалі заходів може утруднити виконання рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали про забезпечення позову.

Керуючись п.1 ч.1 ст.312, ст.ст.313,315,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

ухвалила:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» відхилити.

Ухвалу Сихівського районного суду м.Львова від 16 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий: Береза В.І.

Судді: Бойко С.М.

ОСОБА_8