Ухвала суду № 62701915, 10.11.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 320/12252/14 Головуючий у 1 інстанції

№ провадження 22-ц/778/3864/16 ОСОБА_1

Доповідач: Бєлка В.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бєлки В.Ю.

Суддів: Воробйової І.А.

ОСОБА_2

При секретарі: Книш С.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 /ОСОБА_4/ ОСОБА_5 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 серпня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що 29.04.2008 року ВАТ «Сведбанк» (правонаступник - ПАТ «Сведбанк») та фізична особа - громадянин України яким є ОСОБА_4, уклали кредитний договір № 0708/0408/45-008, з подальшим внесення змін та доповнень.

Відповідно до умов вищевказаного кредитного договору, банк зобов'язується надати Боржнику кредит у сумі 65000, 00 USD, а відповідач зобов'язується повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. банк {кредитор) свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у сумі 65000,00 USD.

В свою чергу, відповідач, неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, грубо порушує істотні умови кредитного договору, в результаті чого станом 27.07.2014 р., має прострочену заборгованість: - за кредитом - 64516,97 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складам 758254,85 грн., по відсотках - 46109,46 дол. США., що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 541915,12 грн., пеня - 54121,73 дол. США., що по курсу НБУ на дату розрахунку складає 636081,71 грн.

Аналізуючи норми ст. 266. ч. 2 ст. 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою. Таким чином, розмір неустойки становить: пеня -188927,62 грн.

В забезпечення виконання зобовязань позичальника, що випливають з основного договору, відповідно до ст. 553 ЦК України, 29.04.2008 року ВАТ «Сведбанк» (правонаступник ПАТ "Сведбанк") та фізична особа - громадянка України, якою є ОСОБА_6 уклали договір Поруки № 0708/0408/45-008-Р-1.

Відповідно до умов договору поруки ОСОБА_6 як поручитель поручається за виконання ОСОБА_4 обов'язків, що виникли на підставі основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 серпня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором № 0708/0408/45-008 від 29.04.2008 року в розмірі 1489097,59 грн., а саме:

- 758254,85 гривень заборгованість за кредит;

- 541915,12 гривень заборгованість за відсотками;

- 188927,62 гривень заборгованість з пені.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3654 гривні.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3 /ОСОБА_4/ О.І. зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що зявилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон їх регулює.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що 28.11.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк», який в свою чергу виступає правонаступником Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» (далі ПАТ «Сведбанк») та Факторинговою компанією «Вектор Плюс» (далі ФК «Вектор-Плюс») укладено договір факторингу. Відповідно до п.2.1,2.2 договору банк відступає Фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу якої належить банку на підставі документації. З моменту відступлення банком Фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів.

28.11.2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу. Відповідно до п.2.1, 2.2. договору клієнт (ТОВ «ФК «Вектор Плюс») відступає Фактору (ТОВ «Кредитні ініціативи») свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу якої належить клієнту на підставі документації. З моменту відступлення клієнтом Фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів.

Отже, внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором від 29.04.2008 № 0708/0408/45-008 позичальником згідно якого є ОСОБА_4.

29.04.2008 року ВАТ «Сведбанк» (правонаступник - ПАТ «Сведбанк») та фізична особа ОСОБА_4, уклали Кредитний договір № 0708/0408/45-008, з подальшим внесення змін та доповнень.

Відповідно до умов вищевказаного кредитного договору, банк зобов'язується надати боржнику (за кредитним договором - позичальникові) кредит у сумі 65000, а відповідач зобов'язується повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

Відповідач, неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, порушує істотні умови кредитного договору, в результаті чого станом 27.07.2014 р., має прострочену заборгованість:

- за кредитом - 64516,97 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складам 758254,85 грн.;

- по відсотках - 46109,46 дол. США., що за офіційним курсом НБУ на д розрахунку складає - 541915,12 грн.;

- пеня - 54121,73 дол. США., що по курсу НБУ на дату розрахунку складає 636081,71 грн.

В забезпечення виконання зобовязань позичальника, що випливають з основного договору, відповідно до ст. 553 ЦК України, 29.04.2008 року ВАТ «Сведбанк» (правонаступник ПАТ "Сведбанк") та фізична особа ОСОБА_6, уклали договір поруки № 0708/0408/45-008-Р-1.

Відповідно до умов договору поруки ОСОБА_6, як поручитель поручається за виконання ОСОБА_4 обов'язків, що виникли на підставі основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

Відповідно до умов договору поруки, відповідачі, відповідають перед позивачем за порушення обов'язків за договором, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник.

Банк належним чином виконав свої обов'язки за кредитним договором, проте відповідачі порушують умови договору, у зв'язку з чим у них виникла заборгованість перед позичальником.

Суд першої інстанції дослідивши обставини справи обґрунтовано зазначив у рішенні, що посилання представника відповідача ОСОБА_4 на недоведеність відступлення права вимоги, є безпідставними, оскільки рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 26.03.2014, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 31.07.2014, було задоволено позов ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Зазначеними судовими рішеннями встановлено факт правомірності переходу права вимоги до ТОВ «Кредитні ініціативи», що потягнуло за собою прийняття рішення про задоволення позову. Відповідно до ст. 61 п.3 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також колегія погоджується з висновком суду про те, що посилання представника відповідача на незгоду з розміром заборгованості є недоведеними, оскільки за весь час розгляду справи не скористувався своїм правом надати контр розрахунок, заявити клопотання про призначення бухгалтерської експертизи, скласти акт звірки рахунків, не надано таких розрахунків і до апеляційної скарги.

Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 /ОСОБА_4/ ОСОБА_5 відхилити, а рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 серпня 2015 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: