Ухвала суду № 62700926, 10.11.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 648/4464/15-ц Головуючий в 1 інстанції: Сімчук С.Б.

Провадження №22ц/791/2088/16 Доповідач : Бездрабко В.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2016 року листопада місяця 10 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого : Бездрабко В.О.

Суддів : Борка А.Л.

ОСОБА_1

Секретар : Кутузова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 18 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и л а :

В грудні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що її батьками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у 1976 році збудований житловий будинок №1 по вул. Новій в с.Чорнобаївка, Білозерського району, Херсонської області.

07 жовтня 2005 року ОСОБА_5 помер. Із заявами про прийняття спадщини після померлого до нотаріальної контори звернулася позивач та відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які є спадкоємцями першої черги.

20 жовтня 2006 року померла мати сторін у справі ОСОБА_6. Позивач зазначає, що прийняла спадщину після померлої шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори, проте через відсутність правовстановлюючого документу на домоволодіння їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлих батьків, а тому, із урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_3 просила визнати за нею право власності на 4/6 частини жилого будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в с.Чорнобаївка, вул.Нова,1 Білозерського району Херсонської області в порядку спадкування за законом після померлих батьків.

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 18 серпня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 4/6 частини домобудівлі, розташованої за адресою: с. Чорнобаївка, вул. Нова, 1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 07 жовтня 2005року та ОСОБА_6, померлої 20 жовтня 2006року.

Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Зокрема зазначив на момент смерті ОСОБА_6 він постійно проживав разом з матірю, а тому згідно вимог ч.3 ст.1268 ЦК України є таким що прийняв спадщину, що судом при вирішенні справи не враховано.

Заслухавши доповідача, сторони та їх представників, допитавши свідків, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлена та вбачається з матеріалів справи, що на підставі рішенням зборів №1 колгоспників колгоспу ім.Кірова Білозерського району Херсонської області від 07 лютого 1976року ОСОБА_5 надана у користування присадибна земельна ділянка загальною площею 0,12 га та проведений відвід цієї ділянки по вул. Новій в с.Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області, із визначенням меж відповідно до акту від 24 вересня 1975року (а.с. 4,5).

Рішенням Білозерської районної ради Херсонської області, №203/10 від 07 травня 1976 року ОСОБА_5 наданий дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку на вказаній земельній ділянці (а.с.7). Також видано свідоцтво на забудову садиби в сільських населених пунктах, із погодженим планом забудови садиби (житлового будинку, загальною площею 96 кв м, веранди, площею 27 кв м та літньої кухні, площею 24 кв м, із визначенням строку завершення будівництва до 1978 року) та виданий дозвіл на право виконання будівельних робіт (а.с.8-10).

Згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, що розташований за адресою с.Чорнобаївка вул.Нова, 1 та висновку №898 від 26 лютого 2013 року про технічний стан приватного житлового будинку, домоволодіння складається із житлового будинку з прибудовою, котрі збудовані у 1976 році, а також кухні, прибудови до неї, 3-х сараїв та навісу 1977 року забудови (а.с. 11-16).

Із записів погосподарських книг за 1980-2010р.р. встановлено, що головою домогосподарства за адресою с. Чорнобаївка, вул. Нова, 1, зареєстрований ОСОБА_5 (а.с.65). Разом з цим, згідно відмітки в технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок державна реєстрація права власності на нерухоме майно не проводилась.

Зібранні у справі докази свідчать, що будівництво спірного домоволодіння здійснювалося ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під час перебування з 26 жовтня 1958року у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний сторонами на підставі рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 16 грудня 2002року (а.с.66).

Відповідно до ст. 60 ч.1, ст.68 ч.1 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

07 жовтня 2005 року ОСОБА_5 помер.

Згідно із ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За приписами ст.1269 ч.1, ст.1270 ч.1 ЦК України, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Із спадкової справи до майна померлого ОСОБА_5 вбачається, що з заявами про прийняття спадщини, протягом встановленого законом строку, звернулися діти померлого сторони у справі (а.с.40-44).

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини, можна дійти висновку, що, ухвалюючи рішення в частині визнання за позивачем ОСОБА_3 права власності в порядку спадкування за законом після померлого батька на 1/6 частину спірного домоволодіння, суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що домоволодіння є обєктом спільної сумісної власності подружжя, а отже спадкодавцю на час відкриття спадщини належала ? частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, яка в порядку ст.1226 ЦК України спадкується на загальних підставах.

20 жовтня 2006 року померла ОСОБА_6.

Із заявою від 06 лютого 2007року про прийняття усієї спадщини після померлої до нотаріальної контори звернулася лише позивач (а.с.31), що сторонами не заперечується.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 щодо визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом після померлої матері на ? частину домоволодіння №1 по вул. Нова в с.Чорнобаївка Білозерського району, суд виходив із наданих доказів про прийняття спадщини лише позивачем та письмової відмови завідувача Білозерської державної нотаріальної контори Херсонської області від 01 грудня 2015 року щодо видачі свідоцтва про право на спадщину, у звязку із відсутністю правовстановлюючого документу на нерухоме майно, з урахування відсутності належних та допустимих доказів про прийняття спадщини іншими спадкоємцями померлої.

Колегія суддів погоджується з висновками суду, які підтвердженні зібраними у справі та дослідженими судом доказами.

Заперечуючи проти ухваленого судового рішення, ОСОБА_2 в поданій апеляційній скарзі зазначає, що на час смерті у спадкодавців ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було відсутнє право власності на спірне домоволодіння у звязку з відсутністю правовстановлюючого документу, оформленого у встановленому законом порядку.

Проте, погодитися з такими доводами скарги не можна, оскільки відсутність правовстановлюючого документу на нерухоме майно не свідчить, що померлі за життя не набули права власності на спірне майно.

Питання виникнення у спадкодавців права власності на спадкове майно регулюється законодавством, яке діяло на момент закінчення будівництва спірного будинку, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України "Про власність", Законом України від 7 грудня 1990 року № 533-XII "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", Законом України від 25 грудня 1974 року "Про державний нотаріат", постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 "Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР", Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, та іншими нормативними актами.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися, в тому числі, і на підставі записів у погосподарських книгах.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Оцінюючи у сукупності зібранні у справі докази, у тому числі, виписки із погосподарських книг про належність будинку спадкодавцям батькам сторін по справі; технічний паспорт на будинок; висновки про технічний стан будинку, господарських будівель та прибудови; рішення про надання земельної ділянки у користування для будівництва жилого будинку, тощо, можна дійти висновку про наявність у спадкодавців ОСОБА_5 та ОСОБА_6 права власності на нерухоме майно, яке в порядку ст.1218 ЦК України входить до складу спадщини, яка підлягає спадкуванню.

Згідно із ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно довідки Чорнобаївської сільської ради Білозерського району Херсонської області №02-20/671 від 01 листопада 2016року на час смерті, 20 жовтня 2006року, ОСОБА_6, разом із нею ніхто не був зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2.

З акту комісії депутатів Чорнобаївської сільської ради та громадського помічника інспектора патрульної поліції від 20 жовтня 2016року встановлено, що за період з 2001 року по 2006 рік ОСОБА_2 у житловому будинку №1 по вул.Новій в с.Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області постійно не проживав, фактично почав проживати у будинку з 2007року, після смерті батьків.

Ці обставини також підтвердили допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які пояснили, що за життя ОСОБА_6, впродовж 2005-2006років, за останньою доглядали доньки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, та наймані за кошт позивачки три доглядальниці, які здійснювали постійний цілодобовий догляд за ОСОБА_6 до часу її смерті. Відповідач постійно не проживав із матірю, та яку періодично відвідував.

Слід зазначити, що у визначеному законом порядку факт постійного проживання ОСОБА_2 із спадкодавцем на час відкриття спадщини не встановлений й такі вимоги у цій справі не заявлялися, а покази свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, про допит яких заявляв відповідач, вищевказані обставини не спростовують, а відтак доводи апеляційної скарги в частині прийняття відповідачем спадщини після померлої ОСОБА_6 є неприйнятними та підлягають відхиленню.

З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, за відсутності правових підстав для його скасування.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 18 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : В.О.Бездрабко

Судді : А.Л.Борко

ОСОБА_1