Рішення № 62699975, 09.11.2016, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 522/25209/14-ц

Провадження № 2/500/1817/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2016 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Смокіної Г.І.

при секретарі Рашковій Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста ОСОБА_1 цивільну справу за позовом Концерну «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Концерн «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просить стягнути з неї матеріальну шкоду в сумі 6108,08 грн. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач у період з 06.07.2012 по 05.04.2013 року працювала на посаді начальника філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» (далі-Філія). У період з 27.01.2014 по 14.02.2014 року у відповідності до питань програми, узгодженої слідчим слідчого відділу Білгород-Дністровського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області та ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22.11.2013 року по справі № 495/9347/13-к у рамках кримінального провадження № 12013171020000011 від 04.09.2013 року за ч.2 ст.191 Кримінального кодексу України Білгород-Дністровською обєднаною державною фінансовою інспекцією в Одеській області було проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2012 року по 01.01.2014 року. В ході ревізії було встановлено порушення вимог чинного законодавства України, чим Філії було завдано матеріальну шкоду (збитки) в розмірі 18324,24 грн. Відповідальними особами відповідно до покладених на них обов'язків та законодавства за фінансово-господарські операції є начальник Філії ОСОБА_2; директор бази відпочинку «Приморськ» Філії ОСОБА_1; завідуючий господарством бази відпочинку «Приморськ» ОСОБА_3 За результатами проведеної ревізії було складено Акт позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Філії від 21.02.2014 року № 840-16/004, на підставі якого було видано обов'язкову для виконання Вимогу про усунення виявлених ревізією порушень фінансової дисципліни. На виконання вимоги Філією зобов'язано стягнути з відповідальних осіб за фінансово-господарські операції відповідно до покладених на них обов'язків та законодавства, а саме з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, суму 18324,24 грн. Просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 заподіяну позивачу матеріальну шкоду в розмірі 6108,08 грн.

В судове засідання представник позивача не прибув, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявилась, про час та місце розгляду справи була сповіщена належним чином, про причину неявки не повідомила, раніше у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала з тих підстав, що жодними діями чи бездіяльністю під час виконання своїх службових обовязків майнової шкоди позивачу не завдавала. Відсутня посадова інструкція чи інший документ, який містив би перелік її посадових обовязків, внаслідок порушення яких могла бути завдана шкода підприємству, договір про повну матеріальну відповідальність з нею не укладався, в рамках кримінального провадження її вина доведена не була. Акт позапланової ревізії базується на домислах, не вказано, які саме обовязки нею порушено, чим ці обовязки передбачені, в чому полягає її вина. Позивачем не надано відповідних доказів. Просила у задоволенні позову відмовити.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити, виходячи з такого.

Судом встановлено, що з 07.06.2012 по 05.04.2013 року ОСОБА_2 працювала на посаді начальника філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс», розташованої за адресою: м.Одеса, вул.Армійська,10-а (а.с.197,198).

У період з 27.01.2014 року по 14.02.2014 року у відповідності до питань програми, узгодженої слідчим слідчого відділу Білгород-Дністровського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області та ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22.11.2013 року по справі №495/9347/13-к у рамках кримінального провадження №12013171020000011 від 04.09.2013 року за ч.2ст.191 Кримінального кодексу України провідним державним фінансовим інспектором Білгород-Дністровської об'єднаної державної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції Одеській області було проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Філії за період з 01.01.2012 року по 01.01.2014 року.

В ході проведення зазначеної ревізії було встановлено, що в порушення п.2,3 ст.8 п.1, 2, 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні п.2.13, п.2.14 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.05.1995 року № 88, п.2.6, п.3.3, п.3.11, п.4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, Філією в період з липня 2012 року по травень 2013 року до бази відпочинку «Приморськ» передавались прибуткові касові ордери, згідно яких від фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 приймалась готівка за спожиті ним комунальні послуги та енергоносії та видавались квитанції до прибуткових касових ордерів, засвідчені відбитком печатки Філії, без оприбуткування готівки до каси, чим Філії було завдано матеріальної шкоди (збитків) в сумі 18324,24 грн.

За результатами проведеної ревізії було складено Акт позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Філії від 21.02.2014 року № 840-16/004 (а.с.183-192).

Згідно вищевказаного акту (а.с.191) відповідальними особами відповідно до покладених на них обов'язків та законодавства за фінансово-господарські операції є:

- начальник Філії «Одеське управління військової торгівлі Концерну «Військторгсервіс» ОСОБА_2 з 07.06.2012 по 05.04.2013 року, яка мала контролювати надходження коштів згідно укладених договорів з ФОП «ОСОБА_4О.» про відшкодування за спожиту воду та електроенергію на базі відпочинку «Приморськ»;

- директор бази відпочинку «Приморськ» філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» ОСОБА_1 з 13.06.2012 року по теперішній час, який надав розпорядження завгоспу ОСОБА_3 контролювати показання лічильників і згідно знятих показань отримувати з підприємця ОСОБА_4 кошти за спожиту воду та електроенергію та вносити їх до каси філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс»;

- завідуючий господарством бази відпочинку «Приморськ» ОСОБА_3 з 26.04.2012 по 25.11.2013 року, який згідно показань лічильників виписував прибуткові касові ордери та отримував з підприємця ОСОБА_4 кошти у відшкодування за спожиту воду та електроенергію.

На виконання зазначеного акту Білгород-Дністровською об'єднаною державною фінансовою інспекцією Державної фінансової інспекції в Одеській області Державною фінансовою інспекцію в Одеській області видано обов'язкову для виконання Вимогу про усунення виявлених ревізією порушень фінансової дисципліни від 26.02.2014 року № 840- 16/610 (далі-Вимога) (а.с.193-195).

Відповідно до п.2 Вимоги Філію зобов'язано стягнути з відповідальних осіб за фінансово-господарські операції відповідно до покладених на них обов'язків та законодавства суму 18324,24 грн., в тому числі з колишнього начальника філії «Одеське управління військової торгівлі «Концерну Військторгсервіс» ОСОБА_2, на яку покладений контроль за надходженням коштів згідно укладених договорів з ФОП «ОСОБА_5О.» про відшкодування за спожиту воду та електроенергію на базі відпочинку «Приморськ»; директора бази відпочинку «Приморськ» філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» ОСОБА_1, який надав розпорядження завгоспу ОСОБА_3 контролювати показання лічильників і згідно знятих показань отримувати з підприємця ОСОБА_4 кошти за спожиту воду та електроенергію та вносити їх до каси філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс»; колишнього завідуючого господарством бази відпочинку «Приморськ» ОСОБА_3, який згідно показань лічильників виписував прибуткові касові ордери та отримував з підприємця ОСОБА_4 кошти у відшкодування за спожиту воду та електроенергію.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2014 року у справі № 815/3705/14 за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Одеській області до Концерну «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» про зобовязання вчинити певні дії зобов'язано Концерн «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» вчинити дії, що визначені у п.2 вимоги від 26.02.2014 року № 840-16/610, тобто стягнути з відповідальних осіб грошові кошти у сумі 18324,24 грн. (а.с.178-182).

Відповідно доч.ч.1,2,3 ст.130 Кодексу законів про працю України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Згідно ч.ч.1,2 ст.132 Кодексу законів про працю України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

Згідно з п.2 ч.1 ст.133 Кодексу законів про працю України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у відповідності з законодавством обмежену матеріальну відповідальність несуть керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами працівникам, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних, грошових чи культурних цінностей.

Статтею 134 Кодексу законів про працю України передбачений перелік випадків покладення повної матеріальної відповідальності на працівників за шкоду, заподіяну з їх вини підприємству, установі, організації.

Частиною 5 ст.135-3 Кодексу законів про працю України передбачено, що розмір підлягаючої покриттю шкоди, заподіяної з вини кількох працівників, визначається для кожного з них з урахуванням ступеня вини, виду і межі матеріальної відповідальності.

Відповідно до п.п.2,3,16,20постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» від 29.12.1992 р. №14 судовому розгляду підлягають заяви власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу до працівника про відшкодування шкоди, якщо відшкодування не може бути проведене за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу шляхом відрахування із заробітної плати, зокрема у випадку припинення працівником трудових відносин з даним підприємством.

Суд у кожному випадку зобов'язаний з'ясовувати наявність прямої дійсної шкоди та її розмір, якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди, в чому полягала його вина, в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду, чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними, який майновий стан працівника. Якщо шкоду заподіяно кількома працівниками, в рішенні суду має бути зазначено, які конкретно порушення трудових обов'язків допустив кожен працівник, ступінь його вини та пропорційна їй частка загальної шкоди, за яку до нього може бути застосовано відповідний вид і межі матеріальної відповідальності.

Розмір шкоди, заподіяної з вини кількох працівників, визначається для кожного з них з урахуванням ступеня вини, виду і меж матеріальної відповідальності.

Судам необхідно перевіряти, чи додержаний власником або уповноважений ним органом встановленийст.233 Кодексу законів про працю Українирічний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення в суд з позовом про її відшкодування. Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником. Днем виявлення шкоди, встановленої при ревізії або перевірці фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації, слід вважати день підписання відповідного акта або висновку.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено письмовими поясненнями позивача (а.с.169), що посадова інструкція начальника Філії відсутня, договір про повну матеріальну відповідальність з відповідачем не укладався.

Так, згідно п.6.1 Положення про філію «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс», затвердженого 26.04.2007 року (а.с.22-27) управління поточною діяльністю Філії здійснює начальник Філії, який діє на підставі цього Положення і в межах наданої довіреності.

Згідно п.5.12 вищевказаного Положення начальник Філії несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України за правильність і достовірність бухгалтерського обліку та звітності.

Пунктом 8 Акту позапланової ревізії від 21.02.2014 року № 840-16/004 встановлено відповідальних осіб відповідно до покладених на них обовязків та законодавства за фінансово-господарські операції, зокрема, начальника Філії ОСОБА_2 у період перебування на посаді з 07.06.2012 року по 05.04.2015 року, яка мала б контролювати надходження коштів згідно укладених з ФОП «ОСОБА_4О.» договорів.

Разом з цим, суду не надано доказів покладення на відповідача обовязку по контролю за надходженням коштів до каси Філії, відсутні докази того, що шкода виникла саме внаслідок невиконання відповідачем вищевказаних трудових обовязків, зокрема, щодо контролю за надходженням коштів або неправильної постановки бухгалтерського обліку чи його недостовірності, а також докази протиправності та вини в діях останнього.

Крім того, згідно акту перевірки прибуткові касові ордери, згідно яких від фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 приймалась готівка за спожиті ним комунальні послуги та енергоносії та видавались квитанції до прибуткових касових ордерів, засвідчені відбитком печатки Філії, без оприбуткування готівки до каси, передавались Філією до бази відпочинку «Приморськ» в період з липня 2012 року по травень 2013 року. Враховуючи, що відповідача звільнено з посади з 05.04.2013 року, зазначений в акті період перевищує термін перебування відповідача на посаді начальника Філії.

Суд не приймає до уваги Положення про філію «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс», затверджене 28.01.2015 року, на яке посилається позивач у письмових поясненнях (а.с.171-179), пунктом 5.3 якого визначений перелік посадових обовязків начальника Філії, а п.5.4 передбачена персональна відповідальність керівника Філії в межах своїх повноважень за майно та грошові кошти, закріплені за Філією, оскільки вказане Положення затверджене після звільнення відповідача з посади начальника Філії.

Постановою від 05.04.2014 року кримінальне провадження № 4201317102000011 від 04.09.2013 року за ознаками ч.2 ст.191 КК України, в рамках якого проводилася позапланова ревізія, закрито у звязку з встановленням відсутності події кримінального правопорушення.

Таким чином, позивачем не надано суду доказів наявності у відповідача трудових обовязків, невиконання або неналежне виконання яких відповідачем завдало шкоди позивачу, протиправності та вини в діях відповідача, що є обовязковою умовою для покладення на працівника матеріальної відповідальності, не обгрунтований розмір шкоди, який позивач просить стягнути з відповідача, в сумі 6108,08 грн.

Відповідно до ст.138 Кодексу законів про працю України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбаченихстаттею 130цього Кодексу.

Частиною 3 ст.10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи зібрані у справі докази, суд вважає позовні вимоги до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 6108,08 грн. не підлягаючими задоволенню.

Керуючись ст.ст.10,11,60,213-215 ЦПК України, ст.ст.130,132,133,134,135-3,138,233 КЗпП України, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» від 29.12.1992 р. №14 суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Концерну «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди відмовити.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_6