Ухвала суду № 62699100, 08.11.2016, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10970/16-ц

Категорія 26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Васильченка О. В. ,

при секретарі - Лупінос Я. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики удаваним правочином,

В С Т А Н О В И В :

06.09.16 ОСОБА_1, діючи через свого уповноваженого представника ОСОБА_3, пред'явила у суді позов до ОСОБА_2 у якому просила визнати договір позики удаваним правочином.

Після усунення недоліків позовної заяви на підставі ухвали суду від 26.09.16 було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 17.10.16 о 11.00 год.

На поштову адресу вказану в позовній заяві судом були направлені відповідні судові повістки.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 судова повістка повернулася до суду з відміткою «За закінченням встановленого строку зберігання», однак її представник ОСОБА_3 отримав судову повістку 30.09.16 (а.с. 20, 22). Таким чином позивач, вважалася такою, що була належним чином повідомлена про розгляд справи на 17.10.16.

13.10.16 представник позивача звернувся до суду з заявою про відкладення розгляду справи у зв'язку з його зайнятістю в іншому судовому процесі, проте жодних доказів на підтвердження вказаного факту до заяви долучено не було. Відтак, суд визнав неповажними причини неявки представника позивача у судове засідання та відклав судовий розгляд справи на 08.11.16 о 12.00 год. (а.с. 25). Вдруге на адресу позивача та її представника були направленні судові повістки про виклик у суд.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 судова повістка вдруге повернулася до суду з відміткою «За закінченням встановленого строку зберігання», проте її представник ОСОБА_3 отримав судову повістку 21.10.16 (а.с. 28, 29, 30, 22). Таким чином позивач, вважалася такою, що була належним чином повідомлена про розгляд справи на 08.11.16.

У день розгляду справи (08.11.16) ОСОБА_1, повторно не з'явилася у судове засідання, однак особисто через канцелярію суду, подала заяву про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що вона припинила повноваження (довіреність) свого представника ОСОБА_3 з 03.11.16.

Свого права на звернення до суду з заявою про розгляд справи за відсутності позивача, ОСОБА_1 не використала.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

При цьому слід звернути увагу на те, що законодавець вказав суду на те, що позовна заява залишається без розгляду у разі повторної неявки позивача в судове засідання, НЕЗАЛЕЖНО від наявності поважних чи неповажних причин.

Крім того, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальним правами та неухильно виконувати свої процесуальні обов'язки.

Судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету. Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що позивач повторно не з'явився у судове засідання, не направив до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, суд вважає за можливе залишити позов без розгляду.

Особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 2 ст. 207 ЦПК України).

На підставі ст.ст. 207, 210 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики удаваним правочином, залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяО. В. Васильченко