Постанова № 62698745, 27.09.2016, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/4164/16-п

Номер провадження 3/570/1030/2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2016 року

Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Кушнір Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Рівненського РВП Рівненського відділу поліції ГУНПУ в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, офіційно непрацевлаштованого,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

в с т а н о в и в:

22 серпня 2016 року о 21 год. 30 хв. в с.Тайкури Рівненського району Рівненської області на автодорозі Рівне-Тайкури-Оженино ОСОБА_1 керував автомобілем "ВАЗ 2121" (державний номерний знак НОМЕР_1) з явними ознаками алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного спяніння в присутності двох свідків.

Правопорушника належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, проте в судове засідання після відкладення слухання справи він не з'явився, подавши письмові пояснення, в яких вважає дії працівника поліції неправомірними, зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням, а саме без присутності свідків. Крім того, внаслідок дій поліцейського у нього погіршилося самопочуття, підвищився артеріальний тиск. Просить суд взяти до уваги пояснення та закрити провадження у справі.

Адвокат правопорушника ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що на його думку, працівник поліції зупинив ОСОБА_1 без жодної на те законної підстави та в подальшому, складаючи протокол, діяв з перевищенням своїх службових повноважень, що є неприпустимим. Зазначає, що до моменту, поки правопорушника не зупинив екіпаж поліції, він не здійснювали порушення правил дорожнього руху, які б давали підстави для зупинення транспортного засобу та перевірки стану водія.

Інспектор з ДНСН Рівненського РВП Рівненського ВП ГУНПУ в Рівненській області ОСОБА_3, який складав даний протокол, категорично заперечив доводи правопорушника та повністю підтримав обставини справи, викладені у протоколі. Показав, що під час несення служби 22 серпня 2016 року в межах села Тайкури Рівненського району Рівненської областіна автодорозі Рівне-Тайкури-Оженино поза населеним пунктом зупинено водія ОСОБА_1 При спілкуванні з останнім інспектором було помічено почервоніння шкіри обличчя, невиразну вимову, запах алкоголю, дезорієнтацію у просторі. Паспортні дані водія було записано зі слів останнього, інших, ніж вказані в протоколі свідків даної події не було, оскільки була пізня пора. Інспектором вилучено у водія посвідчення на право керування транспортними засобами та видано тимчасовий талон, його та автомобіль доставлено за місцем проживання.

Відповідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

П.2.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, визначено, що на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.

У відповідності до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного спяніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідно до вимог пп.«а» п.2.9 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Зі змісту ч.1 ст.130 КУпАП об'єктивна сторона правопорушення полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан спяніння. Суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у цьому випадку є водії транспортного засобу.

В п.2 Постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про адміністративні правопорушення на транспорті», міститься роз'яснення що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти, як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Встановлені судом обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 № 210926 від 22.08.2016 року.

Протокол про адміністративне правопорушення складено у присутності правопорушника і копію цього протоколу йому було вручено, про що свідчить його власноручний запис та підпис у вказаному протоколі. Відповідно до тексту протоколу йому було розяснено його права, передбачені ст.63 Конституції України і ст.268 КпАП України. Зокрема, на підтвердження відмови правопорушника від проходження медичного огляду на визначення стану спяніння свідчить його власноручний підпис у протоколі.

Висловлені твердження правопорушника на обставину, що протокол не може являтись належним доказом його вини в зв'язку з тим, що з він був складений з грубими порушеннями є необґрунтованими та безпідставними.Тому, навіть наявні помилки, у випадку їх доведення, при складанні протоколу не можуть бути підставою для звільнення водія від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам, які пред'являються чинним законом до такого документу, визнано належним доказом та крім того в матеріалах провадження наявні і інші беззаперечні докази які підтверджують вину останнього, зокрема, пояснення в суді інспектора, який допитаний за клопотанням скаржника та повністю підтвердив фактичні обставини справи.

Згідно ст.245 КпАП України завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У ст.251 КУпАП зазначено, що докази у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доводи правопорушника щодо незаконності дій працівника поліції суддя також відхиляє, вбачаючи їх такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за вчинені дії, скарги нічим з боку правопорушника не підтверджуються.

При судовому розгляді справи правопорушник та його адвокат нових доказів та пояснень, які не були відомі інспектору при складанні протоколу, не надали. Наведені ними доводи про безпідставність притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи, зокрема власноручно записаними поясненнями правопорушника, не дають підстав для закриття провадження у справі.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан спяніння.

При обранні виду та визначенні розміру адміністративного стягнення враховую обставини вчинення адміністративного правопорушення та те, що дії, вчинені ним, характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпечність, становлять небезпеку дорожньому руху та несуть загрозу для його учасників та особу правопорушника, який покликається на свій тяжкий матеріальний стан, що, на його думку, унеможливлює стягнення штрафу. Суддею враховано, що дане правопорушення є суспільно небезпечним, носить умисний характер та є неповагою правопорушника до безпеки руху та потенційною загрозою для інших транспортних засобів та пішоходів. Вважаю, що штраф та позбавлення спеціального права, протипоказань для чого не встановлено, які передбачені санкцією вказаної статті в редакції Закону України від 07.07.2016 р. № 1446-VIII у відповідності до ст.23 КпАП України буде мірою відповідальності, достатньою для досягнення мети виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, послужить його вихованню в дусі поваги до правил співжиття а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вирішено питання про стягнення судового збору відповідно до ст.40-1 КУпАП.

Керуючись ст. 130 ч.1, 283, 284 КпАП України

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в прибуток Рівненського районного суду Рівненської області (Отримувач коштів УДКСУ у Рівненському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012756. Банк отримувача ГУДКСУ в Рівненській області. Код банку отримувача (МФО) 833017. Рахунок отримувача 31217206700295. Код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір в розмірі 275 грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Кушнір Н.В.