Ухвала суду № 62697752, 10.11.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/3414/16-ц Головуючий у І інстанції Марчук О. Л.Провадження № 22-ц/780/4720/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1.Категорія 58 10.11.2016

УХВАЛА

Іменем України

10 листопада 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Мельника Я.С., Матвієнко Ю.О.,

при секретарі: Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2016 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3, -

встановила:

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2016 року скаргу задовольнили частково.

Визнано бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_3 по невинесенню постанови про повернення виконавчого документа у виконавчому провадженні ВП № 48989987 протиправною.

Зобовязано державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департамент ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_3 розглянути заяву представника боржника ОСОБА_2 ОСОБА_4 від 07 червня 2016 року про повернення виконавчого листа № 362/2760/13-ц, виданого 03 березня 2015 року Васильківським міськрайонним судом Київської області та, за результатами її розгляду, вирішити питання про повернення вказаного виконавчого документа до суду шляхом винесення відповідної постанови в порядку і відповідно до вимог статті 48 Закону України «Про виконавче провадження».

В задоволенні решти вимог скарги відмовлено.

Не погоджуючись з даною ухвалою, представник Департаменту державної виконавчої служби - ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні скарги відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, а також матеріали справи та доводи апеляційної скарги в порядку, передбаченому ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що за виконавчим листом № 362/2760/13-ц, виданим 03 березня 2015 року Васильківським міськрайонним судом Київської області на стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрексімбанк» заборгованості за кредитним договором державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_3, здійснюється виконавче провадження ВП № 48989987, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

Ухвалою судді Апеляційного суду Київської області Коцюбри О.П. від 29 липня 2015 року ПАТ «Укрексімбанк» поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за його апеляційною скаргою на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2015 року на виконання якого 03 березня 2015 року було видано виконавчий лист № 362/2760/13-ц.

Представник боржника ОСОБА_4 звернулася до органу ДВС із заявою від 07 червня 2016 року (яку було отриманого органом ДВС 12 червня 2016 року) про повернення виконавчого листа № 362/2760/13-ц від 03 березня 2015 року у звязку із відновленням судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду.

Натомість, згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, станом на час розгляду даної скарги, державним виконавцем у виконавчому провадженні ВП № 48989987 постанови про повернення виконавчого документа до суду не винесено.

Отже, така бездіяльність державного виконавця суперечить вимогам статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» чим порушує права особи, яка подала скаргу, як сторони виконавчого провадження, а тому є протиправною.

Тобто, вимоги скарги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо решти вимог скарги, вирішуючи їх по суті, суд виходить з наступного.

У пункті 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам розяснено, що суд не має права зобовязувати посадову особу державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадженняможуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

У звязку з наведеним, суд першої інстанції вважає, що відсутні підстави для зобовязання державного виконавця винести постанову про повернення виконавчого документа до суду, оскільки згідно із Законом України «Про виконавче провадження»такі дії можуть здійснюватися лише державним виконавцем.

Одночасно суд враховує положення пункту 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» відповідно до яких, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи; наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

Таким чином, з метою усунення допущених порушень та поновлення порушених прав боржника, суд першої інстанції вважає за необхідне зобовязати державного виконавця розглянути заяву представника боржника від 07 червня 2016 року про повернення виконавчого документу та, за результатами її розгляду, вирішити питання про повернення вказаного виконавчого листа до суду шляхом винесення відповідної постанови в порядку і відповідно до вимог статті 48 Закону України «Про виконавче провадження».

Щодо доводів апеляційної скарги, то вони не містять жодних доказів які б спростували законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Таким чином, ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, передбачених законом підстав для її скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Керуючись ст.ст. 209, 218 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відхилити.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2016 залишити без змін.

Судове рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Волохов Л.А.

Судді: Мельник Я.С.

ОСОБА_6