Ухвала суду № 62696822, 15.11.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/8315/16-к Провадження №11-кп/773/600/16 Головуючий у 1 інстанції:Ясельський І. В. Категорія:ч. 3 ст. 185 КК України Доповідач: Оксентюк В. Н.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2016 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Оксентюка В.Н.,

суддів - Матвійчук Л.В., Осіпука В.В.,

з участю секретаря - Леміщак Ю.О.,

прокурора - Кравчука О.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 120 120 201 800 000 62 за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Волинської області Кравчука О.В. на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 вересня 2016 року, якою обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 176, ч. 1 та ч. 2 ст. 345 КК України повернуто прокурору Волинської області, -

В С Т А Н О В И В:

Зазначеною ухвалою обвинувальний акт щодо обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 2 та ч. 3 ст. 176, ч. 1 та ч. 2 ст. 345 КК України повернуто прокурору Волинської області.

Суд своє рішення мотивував тим, що у відповідності до пунктів 5 та 7 частини другої статті 291 КПК України в обвинувальному акті мають міститися відомості про фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правовому кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, а також про розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Посилається на те, що в обвинувальному акті зазначено статус ОСОБА_2 як підозрюваного, а не обвинуваченого, відсутнє в обвинувальному акті належно сформульоване обвинувачення та не вказано розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Вважає, що з урахуванням практики Європейського суду з прав людини зазначені упущення унеможливлюють якісно і в повній мірі здійснювати ОСОБА_2 захист від обвинувачення та порушує його право на захист.

Прокурор у поданій апеляційній скарзі вказує, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема у ньому містяться усі відомості про фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статтю закону України про кримінальну відповідальність, а також міститься формулювання обвинувачення з посиланням на шкоду, яка заподіяна групі компаній вказаними кримінальними правопорушеннями.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 КПК України, обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду. Відповідно до положень частини четвертої цієї статті, свої права як обвинуваченого така особа може реалізувати після надходження обвинувального акту до суду.

Обвинувальний акт містить офіційне доведення до відома ОСОБА_2 компетентним органом (слідчим та прокурором) твердження при вчинення ним кримінальних порушень, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, оскільки це твердження містить детальне інформування особи про зміст пред'явленого йому обвинувачення.

Просить ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.09.2016 року скасувати та призначити новий розгляд провадження в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Заслухавши доповідача, який виклав зміст ухвали суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, прокурора, який апеляційну скаргу підтримав, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які апеляційну скаргу заперечили, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 414 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9) дату та місце його складення та затвердження.

Ці вимоги закону прокурором під час складання обвинувального акту щодо ОСОБА_2 повністю дотримані.

Посилання суду в своїй ухвалі на те, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 не відповідає вищевказаним вимогам закону, оскільки в ньому не сформульовано обвинувачення та не визначено розміру шкоди завданого кримінальним правопорушенням, є безпідставним.

Як вбачається з обвинувального акту щодо ОСОБА_2, в ході досудового розслідування встановлено, що кримінальним правопорушенням групі компаній, а саме ТОВ «Нова телевізійна група», ТОВ «ТВ-Клуб Медіа» та ТОВ «Рекламна телевізійна група» заподіяна матеріальна шкода на загальну суму 708 737.94 гривні. Аналогічним чином визначена матеріальна шкода завдана ТОВ «Телерадіокомпанія України» на суму 19 600 гривень, ТОВ «Торсат» на 12 964.27 гривень, ТОВ «Континент-ТВ» на 57 059.82 гривні.

В обвинувальному акті викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а саме ( час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), правову кваліфікацію кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і статті ( частину статті) закону України про кримінальну відповідальність і з врахуванням встановлених обставин сформульовано прокурором обвинувачення.

Посилання місцевого суду на невідповідність обвинувального акту практиці Європейського суду з прав людини також є необґрунтованими, оскільки обвинувальний акт складений компетентним органом ( слідчим та прокурором) і він містить достатньо інформації про зміст оголошеного ОСОБА_2 за ч. 2 та ч. 3 ст. 176 КК України та за ч. 1 та ч. 2 ст. 345 КК України обвинувачення, а також надає обвинуваченому та його захиснику можливість належним чином організувати свій захист від пред'явленого обвинувачення.

Таким чином висновки суду першої інстанції викладені в ухвалі від 16 вересня 2016 року є необґрунтованими і не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. При прийнятті рішення про повернення обвинувального акту прокурору суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, що відповідно до пунктів другого та четвертого статті 409 КК України, є підставою для скасування судового рішення.

За таких обставин ухвала суду про повернення обвинувального акта щодо ОСОБА_2 прокурору для приведення його у відповідність з вимогами Кримінального процесуального кодексу України підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 415 КПК, Апеляційний суд Волинської області,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора Луцької місцевої прокуратури задовольнити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 вересня 2016 року про повернення прокурору Луцької місцевої прокуратури Волинської області обвинувального акту у кримінальному провадженні № 120 120 201 800 000 62 про обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 2 та ч. 3 ст. 176 КК України ч. 1 ст. 345 та ч. 2 ст. 345 КК України скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Оксентюк В.Н. Матвійчук Л.В. Осіпук В.В.