ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
07 листопада 2016 року м. Київ К/800/27086/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги Головного управління Національної поліції в Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення коштів,
в с т а н о в и в :
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 24.02.2016 року № 85 о/с в частині звільнення ОСОБА_1; поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора дозвільної системи Бородянського ВП Ірпінського ВП ГУ Національної поліції в Київській області з 24.02.2016 року; зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове утримання за час вимушеного прогулу з 24.02.2016 року по день поновлення на роботі; стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 заподіяну моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року позов ОСОБА_1 було залишено без задоволення.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскаржуваний наказ виданий з дотриманням норм Закону України «Про Національну поліцію», положень Інструкції та інших законів України, а отже скасуванню не підлягає.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року - скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 24.02.2016 року № 85 о/с в частині звільнення ОСОБА_1. Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора дозвільної системи Бородянського ВП Ірпінського ВП ГУ Національної поліції в Київській області з 25.02.2016 року. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.02.2016р. по 19.09.2016р. включно у розмірі 22 492 (двадцять дві тисячі чотириста дев'яносто дві) грн. 32 (тридцять дві) коп. з відрахуванням обов'язкових платежів, що підлягають утриманню з нарахованої суми. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
Прийняття рішення про проведення атестації відносно конкретного поліцейського та, власне, проведення атестації може мати місце у виключних випадках, а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
До списку поліцейських, які підлягають атестуванню, підлягають включенню лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені ч. 2 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію".
Разом з тим, відповідачами, на яких покладено обов'язок доказування, не доведено, що ОСОБА_1 підлягав атестації та, відповідно, включенню до списку поліцейських, які підлягають атестації, оскільки не наведено підстав для проведення атестації ОСОБА_1, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", та не надано відповідних доказів, які б підтверджували, що позивач мав бути призначений на вищу посаду чи переміщення на нижчу посаду, або щодо нього виявлено ознаки службової невідповідності.
Отже, рішення про призначення атестації позивача є незаконним.
Також, наслідком невідповідності займаній посаді за результатами тестування є, у тому числі, переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність. Дійшовши висновку про невідповідність позивача займаній посаді, атестаційна комісія не обґрунтувала необхідність звільнення його зі служби в поліції при наявності позитивної характеристики безпосереднього та прямого керівників, не розглянувши, при цьому, можливості переведення на нижчу посаду за наявності обґрунтованих підстав.
Отже, відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ Головного управління Національної поліції в Київській області області № 85 о/с від 24.02.2016 в частині звільнення ОСОБА_1 через службову невідповідність, діяв з порушенням вимог ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" та Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1465 від 17.11.2015, у зв'язку з відсутністю підстав для атестування позивача, прийнятого на службу в поліцію, прийняття рішення без повного та всебічного вивчення документів особової справи позивача, аналізу повноти виконання позивачем функціональних обов'язків, показників службової діяльності тощо.
Крім того, відмовляючи в задоволенні позову в частині стягення моральної шкоди, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не довів належним чином позовні вимоги в цій частині.
Також, відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення витрат на правову допомогу суд апеляційної інстанції виходив з того, що відсутні докази про оплату витрат за надання правової допомоги.
У касаційній скарзі Головне управління Національної поліції в Київській області не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду апеляціїної інстанції залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
В обгрунтування касаційної скарги зазначає, що свої рішення атестаційні комісії, як то передбачено п. 18 розділу ІV Інструкції про проведення атестування поліцейських, приймають більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії, з певною свободою розсуду, коли обирається з декількох юридично допустимих рішень, визначених у п. 15 розділу ІV Інструкції, те, яке комісія вважає кращим за даних обставин, що в свою чергу свідчить про наявність в атестаційній комісії дискреційних повноважень при прийнятті рішень за результатами атестування поліцейських.
Отже, рішення про невідповідність поліцейського займаній посаді та необхідність звільнення зі служби в поліції за результатами атестування належить до виключної компетенції атестаційної комісії.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Обставини, які зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судом попередньої інстанції з наданням їм належної правової оцінки. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що судом неправильно застосовано норми матеріального або процесуального права.
З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и в :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення коштів.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя М.М. Заїка
Судове рішення № 62696457, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 07.11.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/998/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: