Ухвала суду № 62696372, 11.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 листопада 2016 року м. Київ К/800/24884/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, за участю третьої особи на стороні відповідача - Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, в якому просив визнати незаконним рішення Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови нарахувати йому одноразову грошову допомогу в зв'язку із втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України, зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву про проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з вищою групою інвалідності та більшим відсотком втрати працездатності.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства внутрішніх справ України від 16 лютого 2016 року про відмову у нарахуванні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги; зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 грудня 2015 року про проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з вищою групою інвалідності та більшим відсотком втрати працездатності.

Міністерство внутрішніх справ України звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на вказані судові рішення, яка ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 23 вересня 2016 року, з урахуванням положень ст.ст.213,214 КАС України, залишалась без руху у зв'язку із несплатою судового збору.

Недолік касаційної скарги відповідачем усунуто, судовий збір сплачено.

Разом з тим, дослідивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, у відкритті провадження за касаційною скаргою необхідно відмовити з наступних підстав.

Як встановлено судами, наказом №262 о/с від 20 серпня 2011 року ОСОБА_1 звільнено з органів МВС України, а 05 вересня 2011 року він проходив обстеження у Хмельницькій обласній МСЕК, за результатами якого йому встановлено ІІІ групу інвалідності, про що видано довідку серії "ХМ" №000808, в якій зазначено, що причина інвалідності - захворювання, яке пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до частини 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" позивачу було проведено виплату одноразової грошової допомоги в зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

27 серпня 2015 року Хмельницька обласна МСЕК провела повторний огляд позивача та встановила ІІ групу інвалідності, пов'язану з проходженням служби в органах внутрішніх справ, й визначила більший відсоток ступеню втрати працездатності.

18 грудня 2015 року позивач звернувся до Головного управління Національної Поліції в Хмельницькій області із заявою щодо отримання одноразової грошової допомоги відповідно до частини 6 статті 23 Закону та абзацу 2 пункту 1 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №707 від 12 травня 2007 року.

Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області листом №128/121/29/03-2016 від 16 лютого 2016 року відмовило позивачу у виплаті вказаної допомоги на підставі пункту 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року.

Частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" №565-XII від 20 грудня 1990 року встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" Кабінет Міністрів України постановою №707 від 12 травня 2007 року затвердив Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №707), пунктом 1 якого передбачено, що у разі виникнення у працівника міліції, податкової міліції або членів його сім'ї права на отримання грошової допомоги в розмірі, більшому за раніше виплачену суму, виплата проводиться за вирахуванням такої суми.

В подальшому Кабінет Міністрів України прийняв постанову №850 від 21 жовтня 2015 року (набрала чинності 31 жовтня 2015 року), якою затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850), згідно з п.2 якого днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, зокрема, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

За змістом же пункту 4 вказаного Порядку якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Як вже зазначалось, 27 серпня 2015 року Хмельницькою обласною МСЕК було проведено повторний огляд позивача із встановленням другої групи інвалідності, яка пов'язана із проходженням служби в органах внутрішніх справ, та визначено більший відсоток ступеню втрати працездатності, а тому оскільки право позивача на отримання грошової допомоги в розмірі, більшому за раніше виплачену суму, виникло раніше, ніж набрав чинності Порядок №850, посилання відповідача на його пункт як на підставу відмови у виплаті зазначеної одноразової допомоги є протиправним.

Відповідно до п.5 ч.5 ст.214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (а у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки не містить належних доводів в підтвердження незаконності прийнятих судами попередніх інстанцій рішень, а тому, з врахуванням наведених приписів п.5 ч.5 ст.214 КАС України, не викликає необхідності перевірки судом касаційної інстанції матеріалів справи, що в свою чергу, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути відповідачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.С. Пасічник