Постанова № 62696281, 09.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1584/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Аліменка В.О., секретаря судового засідання Тищенко Н.В., за участю позивача ОСОБА_2, та його представника ОСОБА_3, представника відповідачів Глущенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві, Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

03.02.2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві, Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві №1016 о/с від 06.11.2015 в частині звільнення його підполковника міліції з 06.11.2015р. з посади начальника відділу кримінальної поліції у справах дітей Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві у запас Збройних сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів); поновлення його на посаді начальника відділу кримінальної поліції у справах дітей Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві з 06.11.2015; зобов'язання Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві розглянути його рапорт, поданий 04.11.2015 р. про звільнення за пунктом 64 «з» у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) згідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у зв'язку із виявленням бажання проходити службу в Національній поліції; зобов'язання Головне управління Національної поліції у місті Києві розглянути кандидатуру ОСОБА_2 для зайняття посади у відповідності до пункту 9 розділу XI Прикінцевих положень Закону України «Про національну поліцію», у Головному управлінні Національної поліції у місті Києві та видати відповідний наказ з цього приводу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 06.11.2015 за №1016 о/с в частині його звільнення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки він виявив бажання проходити службу в Національній поліції та подав відповідний рапорт на звільнення у зв'язку з переведенням до іншого органу, який не був належним чином розглянутий, внаслідок чого він до грудня 2015 року виконував обов'язки працівника внутнішніх органів, як посадова особа складав відповідні документи, і тільки 11.01.2016р. отримав наказ про його звільнення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.04.2016 р. у задоволені позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач видав спірний наказ в межах повноважень, у спосіб та відповідно до діючого законодавства, що свідчить про його правомірність і відсутність підстав для його скасування.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.04.2016р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги, представник відповідачів заперчувала проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ та з 15.06.2015р. займав посаду начальника відділу кримінальної поліції у справах дітей Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві, що підтверджено послужним списком (т.1 а.с.45).

04.11.2015р. ОСОБА_2 склав та подав на начальника Головного управління в м.Києві рапорт про звільнення його з органів внутрішніх справ за підпунктом «з» пункту 64 (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) з 06.11.2015 відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (т.1 а.с.7).

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві №1016 о/с від 06.11.2015 підполковника міліції ОСОБА_2 звільнено з посади начальника відділу кримінальної поліції у справах дітей Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві у відповідності з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ на підставі п. 64 «г» (через скорочення штатів) у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) (т.1 а.с.6).

З вказаним наказом позивач ознайомився 11.01.2016р.

Вищенаведені обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України), Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 р. № 114 (далі - Положення № 114), Законом України «Про міліцію» від 20.12.1990 р. № 565-ХІІ, який діяв станом на момент виникнення спірних правовідносин і втратив чинність 07.11.2015 р. (далі - Закон № 565-ХІІ), Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 р. № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» (далі - Постанова № 730).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 3 КЗпП України визначено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Частиною 1 статті 18 Закону № 565-ХІІ передбачено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 1 Закону №580-VIІI національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Відповідно до п.1 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VIІI він набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування.

Пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIІI встановлено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Так, 06.08.2015 Закон №580-VIІI було опубліковано в Голосі України №141-142.

Тобто, позивач був попереджений про звільнення через скорочення штатів в силу закону із моменту опублікування закону за три місяці.

Приписами пунктів 9,10,11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIІI передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

В контексті наведеного слід зазначити, що пункти 9 та 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIІI передбачають вирішення питання щодо подальшого проходження служби діючими співробітниками міліції до 06.11.2015 року. Вказані норми є імперативними, тобто неприйняття працівника на службу до поліції до вказаного терміну є безальтернативною підставою для його звільнення зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Отже, Законом передбачена альтернатива вибору працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, а саме: прийняття на службу за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

З аналізу вказаних норм слідує, що працівники міліції можуть бути прийняті на службу до поліції за власним бажанням та у спосіб, визначений п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIІI.

Згідно п.п. «з» п.64 Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, установи, організації, а згідно із пп. «г» п. 64 того ж Положення № 114 звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволені позовних вимог виходив з того, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази направлення чи подачі позивачем рапорту від 04.11.2015 року Головному управлінню МВС України в м. Києві, зокрема відмітки про його прийняття (реєстрації) або доказів направлення вказаного рапорту поштою, тобто, обставини виявлення ОСОБА_2 бажання проходити службу в органах Національної поліції документально не підтверджені.

Проте, колегія суддів з вказаним висновком суду першої інстанції не погоджується з наступних підстав.

По перше, факт складання та подачі ОСОБА_2 рапорту від 04.11.2015р. про звільнення його з 06.11.2015р. з органів внутрішніх справ за підпунктом «з» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, представником відповідача не заперечувався, ці обставини не є спірним, оскільки саме цей рапорт від 04.11.2015р. був підставою для прийняття відповідачем наказу №1016 о/с від 06.11.2015 про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника відділу кримінальної поліції у справах дітей Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві.

Крім того, в суді апеляційної інстанції в судовому засіданні представник відповідачів не заперечував факт подачі позивачем рапорту від 04.11.2015р., та вказане підтверджено матеріалами справи (т.1 а.с.140).

07.11.2015р. позивач подав до Національної поліці м.Києва заяву про прийняття його на службу до поліції (т.1 а.с.145).

Таким чином, суд першої інстанції не вірно встановив обставини у справі.

Крім того, проаналізувавши зміст рапорту позивача від 04.11.2015р. вбачається, що позивач просив його звільнити з органів внутрішніх справ за підпунктом «з» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації), проте, як спірний наказ був прийнятий у відповідності до п. 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів) у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік).

Крім того, ті обставини, що позивач дійсно виявив бажання проходити службу у Національній поліції і довів його до керівництва у визначений законодавством спосіб та строки підтверджується матеріалами справи та встановлені колегією суддів наступними обставинами.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на початку листопада 2015 року начальником відділу кадрового забезпечення Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві на загальній нараді районного управління внутрішніх справ було запропоновано усім працівникам даного органу, які виявили бажання продовжувати проходити службу в Національній поліції, скласти відповідні рапорти та надати їх йому з метою атестування кандидатів на службу в органах поліції. Вказане підтверджено показаннями свідків, які були допитані в залі суду.

Показаннями свідка ОСОБА_6 підтверджується бажання та складання ОСОБА_2 рапорту про його звільнення у зв'язку з з переходом на роботу до поліції.

Крім того, суду апеляційної інстанції були надані (дослідженні оригінали) документи, які складалися та велися працівниками міліції (поліці) як до дня звільнення позивача зі служби так і після його звільнення, в яких є записи зроблені позивачем про вчиненя відповідних дій і після наказу про звільнення позивача, а саме:

- Журнал обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Святошинського РУ ГУМВС України в м.Києві (інвентарний номер 2312) на 46 аркушах (т.2 а.с.220-244). Вказаний журнал ведеться працівником міліції, який здійснює пропуский режим до адміністративного будинку ОВС. Згідно змісту вказаного журналу ОСОБА_2, як працівник органів внутрішніх справ, робив відповідні записи у продовж періоду з 07.11.2015р. по 27.12.2015р.;

- Журнал єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події Святошинського РУ ГУМВС України в м.Києві (інвентарний номер 2350) на 12 аркушах (т.2 а.с.245-256). Вказаний журнал ведеться згідно з Інструкцією про єдиний облік, в якому реєструються заяви і повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, що надійшли від фізичних та юридичних осіб. Персональна відповідальність за правильність ведення цього журналу покладається на оперативного чергового органу внутрішніх справ, який інформацію реєструє самостійно без погодження з керівництвом органу внутрішніх справ. Згідно вказаного журналу позивач у продовж з 07.11.2015р. по 26.12.2015р. робив відповідні записи у журналі як працівник органів внутрішніх справ;

- Книга прийому та здачі чергувань черговими Святошинського РУ ГУМВС України в м.Києві (інвентарний номер 2350) на 28 аркушах (т.2 а.с.257-284). Згідно вказаної книги позивач у продовж з 07.11.2015р. по 27.12.2015р. робив відповідні записи у книзі як працівник органів внутрішніх справ.

Представник відповідачів на запитання суду не змогла пояснити яким чином позивач після звільнення з органів внутрішніх справ робив у вказаних документах відповідні записи як працівник РВ Святошинського РУ ГУМВС України в м.Києві.

Відповідно до ч. 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, аналізуючи надані Журнал обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Святошинського РУ ГУМВС України в м.Києві, Журнал єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події Святошинського РУ ГУМВС України в м.Києві та Книгу прийому та здачі чергувань черговими Святошинського РУ ГУМВС України в м.Києві, враховуючи приписи ст.ст.70, 71 КАС України щодо належності та допустимості доказів, колегія суддів дійшла висновку, що позивач, як працівник міліції, дійсно виявив бажання проходити службу в Національній поліції, склав і подав 04.11.2015 р. відповідний рапорт до керівництва про звільнення його у зв'язку з переходом на роботу до поліції, тобто, у визначений законодавством спосіб та строки, внаслідок чого він був допущений до виконання службових обов'язків, як працівник правоохоронних органів, і вказане підтверджено відповідними доказами.

Внаслідок вказаного, колегія суддів ввжає, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу № 1016 о/с від 06.11.2015 року в частині звільнення позивача, поновлення позивача на посаді та зобов'язання відповідача Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві розглянути рапорт, поданий 04.11.2015 р. про звільнення за п.п. «з» п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у зв'язку із виявленням бажання проходити службу в Національній поліції, є обгрутнованими і підлягають задоволенню.

Крім того, позовні вимоги про зобов'язання другого відповідача Головне управління Національної поліції у місті Києві розглянути кандидатуру ОСОБА_2 у відповідності до порядку, передбаченого розділом VI та пунктом 9 Розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» є частково обґрунтованими, та, з огляду на принцип діскреції, підлягають частковому задоволенню, а саме в частині зобов'язання Головного управління Національної поліції в Київській області розглянути кандидатуру позивача, у відповідності до порядку, передбаченого розділом VI та пунктом 9 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію».

Колегія суддів вважає, що відповідач не довів правомірність прийнятого наказу.

Також апеляційним судом при розгляді даної справи враховано правову позицію Вищого адміністративного суду, висловлену в ухвалі від 19.10.2016 року у справі № 810/315/16 (К/800/27560/16).

Судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для її скасування, та прийняття нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Повний текст постанови виготовлено 14.11.2016 р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 211, 212, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2016 р., задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві, Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі та зобов`язання вчинити дії, скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві, Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі та зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві № 1016 о/с від 06.11.2015 року в частині звільнення підполковника міліції ОСОБА_2 з 06.11.2015 року з посади начальника відділу кримінальної міліції у справах дітей Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві у запас Збройних Сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів).

Поновити ОСОБА_2 на посаді начальника відділу кримінальної міліції у справах дітей Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві з 06.11.2015 року.

Зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві розглянути рапорт поданий 04.11.2015 року підполковником міліції ОСОБА_2 про звільнення за пунктом 64 «з» у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) згідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у зв'язку із виявленням бажання проходити службу в Національній поліції.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції у місті Києві розглянути кандидатуру ОСОБА_2 у відповідності до порядку, передбаченого розділом VI та пунктом 9 Розділу XI Закону України «Про Національну поліцію».

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Допустити негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника відділу кримінальної міліції у справах дітей Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві з 06.11.2015 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

В.О. Аліменко

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Аліменко В.О.

Епель О.В.