Ухвала суду № 62696263, 09.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 361/4330/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Сердинський В.С. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

09 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретаря судового засідання Тищенко Н.В., за участі представника відповідача Кендюх Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2016 р. ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, яким просила визнати причини пропущення строку звернення до суду поважними та поновити їй пропущений строк звернення до суду, визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати їй пенсії по інвалідності 3 групи з дитинства з 01 червня 2015 року згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зобов'язати відповідача поновити їй виплату пенсії та здійснити виплату недоотриманої суми пенсії, внаслідок невиконання вимог законодавства України, починаючи з 01 червня 2015 року, а також стягнути на користь позивача з Броварського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Київській області витрати по сплаті судового збору в розмірі 551,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 05 березня 2015 року їй призначено пенсію по інвалідності 3 групи як інваліду з дитинства згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З 01.04.2015 р. відповідачем припинено виплату їй пенсії, оскільки вважає, що внаслідок того, що вона працює і є державним службовцем, то відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015р. № 213, виплата пенсії їй припиняється.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2016 р. позовні вимоги задоволені у повному обсязі: поновлено ОСОБА_3 строк звернення до адміністративного суду; визнано протиправними дії Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо невиплати ОСОБА_3 пенсії по інвалідності 3 групи з дитинства з 01 червня 2015 року по 31 грудня 2015 року, згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язано Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Київській області поновити виплату пенсії ОСОБА_3 та здійснити виплату недоотриманої суми пенсії внаслідок невиконання Броварським об'єднаним управлінням пенсійного фонду України в Київській області вимог законодавства України, з 01 червня 2015 року по 31 грудня 2015 року. Стягнуто з Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн.. 20 коп.

Відповідач не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2016 як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VIII від 02.03.2015 р. внесені зміни до ст.37 Закону України «Про державну службу». Оскільки позивач отримує пенсію і працює як державний службовець, то виплата призначеної пенсії відповідно до вказаних змін припиняється.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Позивач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріалами справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 з 07 серпня 2014 року по 21 березня 2016 року працювала на посаді державного виконавця відділу ДВС Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області. З 21 березня 2016 року позивач працює головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, що підтверджується копією її трудової книжки (а.с.10-13).

З 05 березня 2015 року позивачу призначено пенсію по інвалідності 3 групи як інваліду з дитинства згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

12 лютого 2016 року ОСОБА_3 звернулась до Броварського об'єднаного управлінням Пенсійного Фонду України у Київській області з заявою з проханням повідомити її на підставі чого припинено нарахування та виплату пенсії (а.с.8).

Листом від 17 лютого 2016 року №77/У-01 відповідач повідомив позивача, що тимчасово з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року особам (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни ІІІ групи, учасників бойових дій та осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») працюючих на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених у Законах України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус судів», пенсії не виплачують (а.с.9).

Крім того, встановлено, що позивач з 05 березня 2015 року отримує пенсію по інвалідності 3 групи як інвалід з дитинства згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Право на отримання пенсії позивач отримала в результаті заключення медико-соціальної експертної комісії, оскільки з дитинства має захворювання, а саме: АV блокаду серця 3 ступеню. Вказаний діагноз потребував хірургічного втручання, шляхом вживляння кардіостимулятора.

07 листопада 2014 року ОСОБА_3 прооперовано в Київській обласній лікарні та вживлено штучний водій ритму серця.

Згідно заключення медико-соціальної експертної комісії, позивачу призначено пенсію по інвалідності з дитинства довічно.

Штучні водії ритму серця потребують заміни кожні 8-10 років. Ціна кардіостимулятора приблизно складає 2-3 тисячі доларів США і, так як позивач не є матеріально-забезпеченою, нею було вирішено грошові кошти з пенсійної картки не витрачати, а накопичувати на купівлю кардіостимулятора в майбутньому. При перевірці балансу на картці, позивач виявила відсутність грошових коштів на своєму рахунку.

Лише з листа Броварського об'єднаного управлінням Пенсійного Фонду України у Київській області №77/У-01 від 17 лютого 2016 року позивачу ОСОБА_3 стало відомо, що з 01 квітня 2015 року їй припинено виплату пенсії, відповідно до Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення», яким тимчасово у період з 01 квітня 2015 року особам, на яких поширюється дія Закону України «Про державну службу» (тобто державним службовцям та особам які до них прирівняні), пенсії не виплачуються.

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки згідно ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як було вище зазначено, позивач дізналася про порушене право з листа Броварського об'єднаного управлінням Пенсійного Фонду України у Київській області №77/У-01 від 17 лютого 2016 року, отже строк для звернення до суду за захистом своїх прав позивачем ОСОБА_3 було пропущено з поважних причин.

З 01.04.2015р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VIII від 02.03.2015 р. (надалі - Закон № 213).

Згідно п.5 Закон № 213 внесено зміни у статтю 37 Закону України "Про державну службу", а саме назву викласти в такій редакції: "Стаття 37. Пенсійне забезпечення державних службовців"; частину четверту замінити чотирма частинами такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року:особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цієї статті, не виплачуються; у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особам відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

З 1 січня 2016 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку і на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про прокуратуру", "Про наукову і науково-технічну діяльність", виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

У зв'язку з цим частини п'яту - п'ятнадцяту вважати відповідно частинами восьмою - вісімнадцятою.»

Також, відповідно до п. 2 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 порядок виплати пенсії працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів незалежно від часу призначення пенсії.

Пунктом 4 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 визначено, що Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: підготувати та подати до 1 травня 2015 року на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних (крім пенсій військовослужбовців і наукових працівників), на загальних підставах; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Пунктом 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону № 213 встановлено, що в разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника - консультанта народного депутата України.

Таким чином, дана правова норма чітко визначає подію, з ненастанням якої припиняють свою дію норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно до законів України «Про державну службу» та інших спеціальних законів, зазначених вище.

З матеріалів справи вбачається, що позивач дійсно станом на 01.04.2015 р. займала посаду державного службовця, яка у майбутньому (при наявності достатнього стажу) давала б їй право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Відповідач вважає, що оскільки позивач працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», то в період з 1 квітня по 31 грудня 2015 року пенсія, призначена згідно з Законом «Про державну службу» виплачуватись не повинна.

Проте, як вже зазначалося вище, відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до законів України "Про державну службу".

На виконання вказаного пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213, Закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року прийнятий не був.

Таким чином, у зв'язку з зазначеним з вказаної дати втратили чинність норми Закону України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом також не можуть призначатися.

В наслідок вказаних обставин, особам, які підпадають під дію Закону України «Про державну службу», пенсія може призначатися лише відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з 01.06.2015 р. відсутні підстави для невиплати позивачу пенсії, оскільки, з 01.06.2015 р. посада на якій працює позивач не дає їй право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», отже, у відповідача і відсутні підстави застосовувати до позивача положення ст. 37 Закону України «Про державну службу».

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції, що з 01.06.2015 р. позивачу повинна бути відновлена виплата пенсії, а дії відповідача щодо відмови у поновленні виплати позивачу пенсії є протиправними. Порушені пенсійні права позивача підлягають судовому захисту шляхом покладення на відповідача обов'язку відновити виплату позивачу пенсії.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для її скасування.

Повний текст ухвали виготовлено 14.11.2016 р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2016 р., залишити без задоволення.

Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, залишити без змін.

Стягнути на користь спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у Печерському районі; рахунок отримувача: 31211206781007; код класифікації доходів бюджету: 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО): 820019) судовий збір в сумі 606 (шістсот шість) гривень 32 копійки за рахунок бюджетних асигнувань Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (код ЄДРПОУ 37892505), адреса: 07400, м. Бровари, бульвар Незалежності,11).

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Епель О.В.

Кобаль М.І.