Ухвала суду № 62696242, 14.11.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Ястребова Л. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 року справа №805/1527/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Ястребової Л.В.,

суддів: Компанієць І.Д., Гаврищук Т.Г.,

секретар Терзі Д.А.,

за участі представників позивача Беззубченко Л.В., Касьянова М.М.,

представника відповідача Борисевича Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року по справі № 805/1527/16-а за позовом Дочірнього підприємства «Інгаз» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.05.2016 року № 00001281200.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року позов задоволено, внаслідок чого скасовано податкове повідомлення - рішення від 13.05.2016 року №00001281200 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2016 року на суму 406760,00 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначив, що ним правомірно було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, оскільки при здійсненні перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за січень 2016 року на рахунок платника податку в банку на суму 406760 грн., а саме перевірці імпортних операцій встановлено відсутність підтвердження сплати в бюджет за податковими зобов'язаннями згідно ВМД № 700080000/2016/000201 від 25.01.16 в розмірі 58630,06 грн. та № 700080000/2016/000244 від 29.01.2016 у розмірі 348129,67 грн.

Під час апеляційного розгляду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представники позивача проти доводів апеляційної скарги заперечували.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач, Дочірне підприємство "ІНГАЗ" є юридичною особою, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.(а.с.10-11).

Згідно Свідоцтва № 200146996, є платником податку на додану вартість з 14.07.1997 року та перебуває на обліку Маріупольської ОДПІ.

У своїй діяльності керується Статутом підприємства у новій редакції зі змінами (а.с.15-26).

З 23.02.2016 року по 22.03.2016 року посадовими особами Маріупольської ОДПІ було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2016 року, щодо суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, за результатом якої складено Акт перевірки №164/05-83-15-12-1/14361569 від 22.03.2016 року.(а.с.27-32)

Згідно висновків Акту встановлено порушення позивачем п. 200.4 ст. 200 ПК України, ДП «Інгаз» завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за січень 2016 року на 406 760,00 грн.(а.с.33 зворот)

На підставі акту перевірки податковим органом сформовано податкове повідомлення-рішення № 00001281200 від 13.05.2016 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2016 року на суму 406 760,00 грн.(а.с.33)

Не погодившись з актом перевірки позивачем було подано до податкового органу заперечення, на які податковим органом висновки акту перевірки №164/05-83-15-12-1/14361569 від 22.03.2016 року були залишені без змін (а.с.35-40).

Суть спору полягає в правомірності складання позивачем податкового повідомлення-рішення.

Згідно із п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно із пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Пунктом 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.(п. 201.12 ст. 201Податкового кодексу України)

Із п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України вбачається, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу ; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/ послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/ послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету (п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України).

Статтею 74 Митного кодексу України імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Відповідно до п. 27 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України митні платежі: мито; акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції); податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).

Згідно ч. 1 ст. 299 Митного кодексу України сплата митних платежів може здійснюватися із застосуванням авансових платежів (передоплати).

В силу ч. 2 ст. 299 Митного кодексу України авансовими платежами (передоплатою) є грошові кошти, внесені платником податків за власним бажанням на рахунки, відкриті на ім'я органів доходів і зборів в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, як попереднє грошове забезпечення сплати майбутніх митних платежів.

За приписами ч. 4 ст. 299 Митного кодексу України кошти авансових платежів не вважаються митними платежами, доки особа, яка внесла такі платежі, не зробить розпорядження про це органу доходів і зборів та не будуть виконані відповідні митні формальності. З моменту початку виконання таких митних формальностей кошти авансових платежів у сумі, на яку зроблено розпорядження, не підлягають використанню на будь-які інші цілі. Після завершення митних формальностей кошти у сумі, на яку зроблено розпорядження, перераховуються органом доходів і зборів до державного бюджету. У разі відмови від завершення митних формальностей сумі авансових платежів, на яку зроблено розпорядження, повертається статус авансових платежів.

Відповідно до положень пп. «б» п.6 ч.8 ст. 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що сплата митних платежів, у томі числі і податку на додану вартість, є обов'язковою передумовою завершення митного оформлення і випуску товару у вільний обіг.

Згідно Акту перевірки, підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення стало те, що при перевірці імпортних операцій було встановлено відсутність митних платежів та безпідставність віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Із матеріалів справи вбачається, що з метою митного оформлення імпортованого товару у січні 2016 року позивачем до митного органу подано митну декларацію № 700080000/2016/000201 від 25.01.2016 року, у якій сума податку на додану вартість становить 58 630,06 грн., мито - 13 959,54 грн., та № 700080000/2016/000244 від 29.01.2016 року у якій сума податку на додану вартість становить 348 129,67 грн., мито - 82 888,02 грн. (а.с.43,50)

22.01.2016 року та 27.01.2016 року позивач перерахував на рахунок Донецької митниці ДФС кошти у сумі 70 000,00 грн. та 430000,00 грн. відповідно із призначенням, як передоплата митного оформлення.(а.с.49, 55).

Відповідно до акту про звірення залишків сум коштів передоплати на відповідному рахунку митного органу між позивачем та митницею станом на 01.01.2016 року позивачем перераховано на рахунок митного органу протягом 2015 року кошти у сумі 670 500,00 грн., при цьому станом на 01.01.2016 року наявний залишок коштів передоплати у сумі 3 271,06 грн.(а.с.41).

Із акту про звірення залишків сум коштів передоплати на відповідному рахунку митного органу між позивачем та митницею станом на 01.02.2016 року вбачається, що позивачем перераховано на рахунок митного органу протягом 2016 року кошти у сумі 501 000,00 грн., при цьому станом на 01.02.2016 року наявний залишок коштів передоплати у сумі 663,77 грн.(а.с.42)

Позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем були зареєстровані видані та отримані податкові накладні, що відповідає п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України.

Донецька Митниця ДФС у листі № 127/05 від 27.05.2016 року підтвердила, що митні платежі у сумі 72 589,60 грн. ( в т.ч. податок на додану вартість - 58 630,06 грн., ввізне мито - 13 959,54 грн.) сплачені за митною декларацією № 700080000/2016/000201 від 25.01.2016 року, перераховані до Державного бюджету України 26.01.2016 року 431 017,69 грн. ( в т.ч. податок на додану вартість - 348 129,67 грн., ввізне мито - 82 888,02 грн.) сплачені за митною декларацією № 700080000/2016/000244 від 29.01.2016 року, перераховані до Державного бюджету України 01.02.2016 року.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем надано документи щодо оплати товару, ввезеного на територію України за досліджуваною операцією та сплату відповідного податку на додану вартість, а також те, що сплата митних платежів у цьому випадку здійснювалась із застосуванням авансових платежів, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірне відображення позивачем під час складання декларації з податку на додану вартість за січень 2016 року суми у розмірі у 406 760,00 грн., як такої, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Актом камеральної перевірки не доводиться порушення позивачем вимог п.200.4ст.200 Податкового кодексу України, а тому доводи апеляційної скарги колегією суддів не прийняті до уваги.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Повний текст ухвали складений 15 листопада 2016 року.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року по справі №805/1527/16-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Л.В. Ястребова

Судді: І.Д. Компанієць

Т.Г. Гарищук