Ухвала суду № 62696214, 14.11.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Волгіна Н.П.

Суддя-доповідач - Ястребова Л. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 року справа №805/3017/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд, у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Компанієць І.Д., Сухарька М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року у справі № 805/3017/15-а за позовом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в інтересах Слов'янського регіонального виробничого підрозділу комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання неправомірними дій та скасування рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

24 липня 2016 року Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" в інтересах Слов'янського регіонального виробничого підрозділу комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (надалі - відповідач) про визнання дій щодо прийняття рішення № 0007731705 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 96 268,56 грн. неправомірними та скасування рішення № 0007731705 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (а.с. 5-11).

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано неправомірним Рішення Слов'янської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області № 0007731705 від 21 травня 2015 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в інтересах Слов'янського регіонального виробничого підрозділу КП "Компанія "Вода Донбасу" на суму 96 268,56 грн.

Скасовано Рішення Слов'янської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області № 0007731705 від 21 травня 2015 року про застосування до Слов'янського регіонального виробничого підрозділу КП "Компанія "Вода Донбасу" за несплату або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування штрафу у розмірі 52 363,77 грн та нарахування пені в розмірі 43 904,79 грн за період з 23 грудня 2014 року до 31 березня 2015 року на загальну суму 96 268,56 грн.

В задоволенні іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с. 96-97).

Відповідач, вважаючи постанову суду першої інстанції незаконною та необгрунтовааною, такою, що прийнята з порушенням матеріального права, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що ДФС України надані роз'яснення щодо однозначного тлумачення та застосування норм Закону № 2464, а саме, платники єдиного внеску, які перебувають на обліку у фіскальних органах, розташованих на території, де проводиться АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, на період антитерористичної операції звільняються від своїх обов'язків, зокрема, щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, подання звітності, тощо. Платники, які продовжують здійснювати господарську діяльність, нараховувати, обчислювати і сплачувати заробітну плату, зобов'язані виконувати всі встановлені Законом № 2464-VІ функції. Апелянт також зазначив, що Закон № 1669 не скасовує обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VІ, а лише надає можливість платникам ЄВ на період проведення АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі. Крім того, апелянт зазначає, що згідно п.п. 28 ч. 1 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII (надалі - Закон № 911-VIII ) підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669, яким розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» закону № 2464 було доповнено п. 9 -3 виключено, а отже застосування п. 9 -3 Закону № 2464 є незаконним.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом першої, апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи - 00191678, місцезнаходження: 87547, Донецька область, місто Маріуполь, вул. К. Лібкнехта, б.177-а, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 22).

Слов'янський регіональний виробничий підрозділ КП "Компанія "Вода Донбасу" є відокремленим підрозділом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" без статусу юридичної особи, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи - 35397869, місцезнаходження: 84112 Донецька область, місто Слов'янськ, вулиця Леніна, будинок 13 та зареєстровано у відповідача як платник єдиного внеску, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та витягом з реєстраційної картки платника Інформаційної системи «Податковий блок» (а.с. 26,72).

Відповідач, Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, на яке чинним законодавством покладено владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин, діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України.

21 травня 2015 року відповідачем, на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 до ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» прийнято рішення № 0007731705 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 23.12.2014 року по 31.05.2015 року, а саме, штраф у розмірі 52363,77 грн. (10 % своєчасно не сплачених сум єдиного внеску) та пеню у розмірі 43904,79 грн. (0,1% від суми недоїмки), разом - 96268 грн.56 коп., яка отримана позивачем 26 травня 2015 року за вх. № 213 (а.с. 12).

До рішення № 0007731705 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) єдиного внеску додано розрахунок штрафних санкцій (а.с. 13).

02 червня 2015 року в.о. директора Слов'янського регіонального виробничого підрозділу КП "Компанія "Вода Донбасу" звертався до Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області зі скаргою № 05/819 на рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) від 21.05.2015 року № 0007731705, в якій просив вищезазначене рішення Слов'янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області скасувати (а.с.56-57).

09 липня 2015 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийнято рішення № 5916/10/05-99-10-03-12-1 про залишення вищезазначеної скарги позивача без задоволення, а рішення Слов'янської ОДПІ № 0007731705 від 21.05.2015 року - без змін (а.с. 16-17).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що спірне рішення відповідача № 0007731705 від 21.05.2015 року про застосування до позивача штрафу у розмірі 52 363,77 грн. та нарахування пені в розмірі 43 904,79 грн. за період з 23 грудня 2014 року до 31 березня 2015 року на загальну суму 96 268,56 грн. за несплату або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, а що стосується позовних вимог позивача про визнання неправомірними дій щодо прийняття відповідачем рішення № 0007731705 від 21.05.2015 року, то, на думку суду, в даному випадку необхідним і достатнім способом захисту порушеного права є саме скасування вищезазначеного рішення, а вимоги позивача в частині визнання неправомірними дій по його прийняттю не підлягають задоволенню у зв'язку із тим, що обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі - ПК), Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ від 08.07.2010 року (далі - Закон № 2464-VІ), Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII від 02.09.2014 року (далі - Закон № 1669-VII) та іншими нормативно-правовими актами стосовно спірних правовідносин.

У відповідності до п. 1. ч. 1. ст. 4 Закону № 2464-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені ст. 9 Закону № 2464-VІ, зокрема, ч. 8 цієї статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Абзацем 1 ч. 2 ст. 25 Закону № 2464-VІ визначено, що її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VІ, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

За змістом цієї норми вбачається, що датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду даної справи, антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 не закінчилась.

На виконання Закону № 1669-VII, (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року було затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно з додатком до якого, до зазначених населених пунктів належить, зокрема, м. Слов'янськ Донецької області.

05.11.2014 р. Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. № 1275-р затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого також включено м. Слов'янськ Донецької області.

Пунктом 3 наведеного розпорядження визнані такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053 та від 05.11.2014 р. № 1079-р.

З викладеного вбачається, що позивач здійснює свою діяльність в межах населеного пункту, на території якого здійснювалася антитерористична операція, а саме, м. Слов'янськ Донецької області, яке відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців є основним місцем реєстрації позивача.

Частиною 4 статті 11 Закону №1669 передбачено внесення змін до Закону № 2464-VI, а саме розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» (в редакції,чинної у спірний період) доповнено пунктом 9-3 такого змісту: «Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464-VI за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, 05 листопада 2014 року звернувся до начальника Слов'янської ОДПІ ГУ Міндоходів України в Донецькій області із заявою за вих. № 02/1361, в якій просив звільнити його від виконання свої обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме, від нарахування, утримання, сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та подання звітності (а. с. 18), тобто, вищезазначена заява подана позивачем не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції, як визначено Законом № 2464 для сплати зобов'язань по єдиному внеску.

Крім того, слід зазначити, що ст. 10 Закону №1669 визначено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Сертифікатом (висновком) Торгово-промислової палати України № 1735 про настання обставин непереборної сили Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» від 25 листопада 2014 року, зареєстрований за вих. № 5270/05-4, на підставі п.п. 100.4, 100.5 статті 100 Податкового кодексу України засвідчено настання обставин непереборної сили Комунальному підприємству «Компанія «Вода Донбасу» з 10 червня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької та Луганської областей та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів. Також зазначено, що на момент видачі сертифікату Торгово-промисловою палатою України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо (а.с. 21).

Аналогічний Сертифікат (висновок) № 1201 за вих. № 4260/05-4 від 29 жовтня 2014 Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили отримано Слов'янським регіональним виробничим підрозділом КП "Компанія "Вода Донбасу" із засвідченням обставин непереборної сили також з 10 червня 2014 року (а.с. 20).

Колегія суддів зазначає, що Слов'янським регіональним виробничим підрозділом КП "Компанія "Вода Донбасу" дійсно несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувався єдиний внесок у спірний період (з 23.12.2014 року по 31.03.2015), що не заперечується позивачем.

Разом з тим, слід зазначити, що у період невиконання обов'язків платника єдиного внеску, позивач здійснював господарську діяльність на території населених пунктів, які включено до Переліку населених пунктів, на території яких провадиться антитерористична операція та в силу вимог Закону № 1669 звільнявся від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 № 2464-VІ на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Таким чином, відповідач не мав права нараховувати позивачу штрафні санкції та пеню у загальному розмірі - 96268,56 грн.

Щодо посилання апелянта на те, що згідно п.п. 28 ч. 1 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII (надалі - Закон № 911-VIII ) підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669, яким розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» закону № 2464 було доповнено п. 9 -3 виключено, а отже застосування п. 9 -3 Закону № 2464 є незаконним колегія суддів дійшла до висновку про неможливість застосування до спірних правовідносин норми вищезазначеного Закону з огляду на наступне.

Пунктом 28 розділу І Закону № 911-VIII виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669.

Зазначений закон набрав чинності з 01 січня 2016 року, що передбачено п. 1 розділу ІІ цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що принцип, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на положення ч. 1 ст. 58 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від лютого 1999 року у справі № 1-7/99 п. 28 розділу І Закону № 911 не має зворотної дії.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення Слов'янської ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області рішення від 21.05.2015 року №0007731705 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у загальному розмірі - 96 268,56 грн.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. 195, ст. 196, ст. 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року у справі № 805/3017/15-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя : Л.В. Ястребова

Судді: І.Д. Компанієць

М.Г. Сухарьок