Постанова № 62696108, 09.11.2016, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/972/16 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні про захист порушених прав, -

встановив:

14 липня 2016 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні про захист порушених прав, а саме: - зобов'язати Відділ Державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні зняти арешт з майна ОСОБА_1, а саме квартири за адресою: вул. Д.Ульянова, 185-Б, м. Херсон.

Обґрунтовуючи свою правову позивач зазначає, що 16 серпня 2011 році приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Воєводіною І.М. було видано виконавчий напис №1653 від 16 серпня 2011 року, відповідно до якого з позивача на користь ОСОБА_3 стягнуто борг у розмірі 160000 грн. Дізнавшись про виконавчий напис ОСОБА_1 повернула ОСОБА_3 належні грошові кошти, що підтверджується розпискою від 30 серпня 2011 року. Виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №1653 від 16.08.2011 року завершене 30 листопада 2012 року на підставі п.5 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» в зв'язку з неможливістю встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника. При цьому під час відкриття виконавчого провадження постановою від 22.08.2011 року ВП№28299342 накладено арешт на все майно, що належить позивачу. Правові підстави для накладення арешту відсутні, однак ВДВС Суворовського РУЮ у місті Херсоні ГТУЮ у Херсонській області не зняла арешт, а запропонувала позивачу звернутись до суду з відповідним позовом.

Представник позивача 09 листопада 2016 року подав до суду клопотання про проведення судового засідання в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не прибув, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення 31 жовтня 2016 року потового відправлення № 7300331438420.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, згідно вимог ч.6 ст. 128 КАС України, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Розглянувши надані сторонами документи, зваживши доводи представника позивача викладені в адміністративному позові, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 22 серпня 2011 року ВП№28299342 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу №1653 від 16 серпня 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу у сумі 160000,00 грн, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику за адресою м. Херсон, вул. Д.Ульянова,185 в межах суми звернення стягнення 160000 грн та заборонено відчужувати будь-яке майно, що належить боржнику. Доказів направлення даної постанови на адресу божника та доказів її отримання ОСОБА_1 в строк до 29 серпня 2011 року (дата для добровільного виконання постанови) сторони суду не надали.

Відповідно до листа ВДВС Суворовського РУЮ у м. Херсоні №21944 від 08 жовтня 2015 року позивача повідомлено про те, що на примусовому виконанні відділу перебувало виконавче провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса №1653 від 16.08.2011 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в розмірі 160000,00 грн, в рамках якого було накладено арешт на все майно боржника. 30 листопада 2012 року виконавче провадження завершено на підставі п.5 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» та повторно до виконання не пред'являлось, оскільки на час примусового виконання ВДВС Суворовського РУЮ у м. Херсоні рішення суду боржником не виконано, у зв'язку з цим керуючись ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» зняття арешту з майна боржника не є правомірним.

Таким чином, на момент розгляду справи в суді відносно позивач не провадяться виконавчі дії, а виконавче провадження ВП №28299342 повернуто стягувачу на підставі постанови від 30 листопада 2012 року про повернення виконавчого документа стягувачу. Строк повторного пред'явлення виконавчого документа сплинув 30 листопада 2013 року, виконавчий документ повторно не пред'являвся, а в матеріалах справи знаходиться розписка ОСОБА_3 від 30 серпня 2011 року про отримання від ОСОБА_1 грошових коштів в погашення заборгованості в розмірі 160000,00 грн.

Отже, на час судового розгляду справи на виконанні у ВДВС Суворовського РУЮ у місті Херсоні не перебуває виконавче провадження, в межах якого на майно позивача було накладено арешт.

На момент судового розгляду справи арешт з майна позивача залишається не знятим, що перешкоджає реалізації законних прав, свобод та інтересів ОСОБА_1

При вирішенні спору по суті, суд враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції чинній на момент винесення постанови про накладення арешту на майно позивача) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.

Як вже зазначалось вище, 22.08.2011 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, п.4 якої накладено арешт на все майно боржника, яке складається з майна, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Д. Ульянова, 185.

Виконавче провадження, в рамках якого винесено вказану постанову повернуто стягувачу та повторно не пред'являлось.

На момент звернення позивача до ВДВС Суворовського РУЮ у м. Херсоні підстави для арешту майна, накладеного постановою ВДВС Суворовського РУЮ у м. Херсоні від 22 серпня 2011 року, були відсутні, а доказів протилежного сторони суду не надали.

Так, ВДВС Суворовського РУЮ у м. Херсоні не заперечує того факту, що виконавче провадження, в рамках якого і було винесено постанову про відкриття провадження якою накладено арешт на все майно та заборону на його відчуження від 22.08.2011 року ВП№28293342, повернуто стягувачу, про що згідно норм Закону України «Про виконавче провадження» виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження, в якій і зазначається про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника) (п.5 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» в останній редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ч.4 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» в останній редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Таку постанову було винесено 30 листопада 2012 року, про що самостійно зазначає відповідач.

Крім того, згідно ч.1, ч.2 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Таким чином, вбачається, що майно звільняється з-під арешту, зокрема за постановою державного виконавця: у разі прийняття судом рішення про звільнення майна з-під арешту; сплати боржником повної суми боргу за виконавчим документом до реалізації арештованого майна боржника. Таку постанову державний виконавець приймає не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про звільнення майна з-під арешту надсилається боржнику та до органу (установи), якому була надіслана постанова про накладення арешту на майно боржника на виконання.

Отже, аналіз вищевикладених норм чинного законодавства, матеріалів справи вказує на те, що старший державний виконавець ВДВС Суворовського РУЮ у м. Херсоні Гора А.В. не виконав свого обов'язку щодо направлення постанови про закінчення виконавчого провадження із зазначенням у ній про зняття арешту, накладеного на майно боржника, органу (установі), якому була надіслана постанова про накладення арешту на майно боржника на виконання, у встановлений строк для зняття арешту з нерухомого майна. Тобто, відповідач після закінчення виконавчого провадження не вчинив необхідних дій у передбаченому законом порядку для зняття накладеного арешту з нерухомого майна позивача та для виключення запису про це з відповідних реєстрів.

З огляду на протиправність дій державного виконавця щодо не направлення постанови про закінчення виконавчого провадження сторонам із зазначенням про зняття арешту та не проведення дій щодо виключення майна з-під арешту, з метою повного захисту прав позивача та в межах заявленої позовної вимоги, суд вважає за доцільне задовольнити цей позов, зобов'язавши Суворовський районний відділ державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області зняти арешт з нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1, який накладено в рамках виконавчого провадження № 28299342.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Суд згідно ст.86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити цей адміністративний позов повністю.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 14, 71, 86, 94, 128, 158 - 163, 181 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні про захист порушених прав - задовольнити.

Зобов'язати Суворовський районний відділ державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області зняти арешт з нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1, який накладений в рамках виконавчого провадження № 28299342.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Кузьменко Н.А.

кат. 11.5.