Постанова № 62695732, 14.11.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2016 р. Справа № 5015/2276/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Малех І.Б.

суддів Желік М.Б.

Михалюк О.В.

при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.,

розглянувши заяву ОСОБА_2 б/н від 19.08.2014 року

про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.2012 року за нововиявленими обставинами

у справі № 5015/2276/11

за позовом ОСОБА_3, м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівська гарнізонна база", м.Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, м. Львів

про зобов'язання провести розрахунок вартості частини майна товариства відповідно до частки ОСОБА_3 (99%) у статутному капіталі товариства виходячи з ринкових цін, що діяли станом на 31.03.2010р.; надання розрахунку отриманого товариством у 2010р. (01.01.2010р. по 31.03.2010р.) прибутку відповідно до частки ОСОБА_3 (99%) у статутному капіталі товариства; виплатити ОСОБА_3 належну частину вартості майна, відповідно до частки (99%) у статутному капіталі товариства; виплатити ОСОБА_3 належну частину отриманого товариством у 2005р. (01.01.2005р. по 31.03.2005р.)прибутку вартості31.03.2005р.) прибутку вартості

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_5

від відповідача - не з'явився

від третьої особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 04.08.2011 р. частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська гарнізонна база" провести розрахунок вартості частини майна товариства, відповідно до частки ОСОБА_3 (99%) у статутному капіталі товариства, виходячи з ринкових цін та стягнення з відповідача вартості належної позивачу частини майна товариства, що пропорційна частці позивача в статутному капіталі розміром 99%. В частині позовних вимог про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська гарнізонна база" надати розрахунок отриманого товариством у 2010 році (з 01.01.2010 р. по 31.03.2010 р.) прибутку, відповідно до частки позивача (99%) у статутному капіталі товариства та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська гарнізонна база" належної ОСОБА_3 частини отриманого товариством у 2010 році (з 01.01.2010 р. по 31.03.2010 р.) прибутку відповідно до її частки (99%) у статутному капіталі товариства провадження в справі припинено на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України в зв'язку з відмовою позивача від позовних вимог в цій частині.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.2012 р., яку залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 03.10.2012 р., рішення господарського суду Львівської області від 04.08.2011 р. у даній справі частково скасовано: п.2 резолютивної частини рішення суду скасовано; п.3 резолютивної частини рішення суду викладено в новій редакції, згідно якого, стягнуто з ТОВ "Львівська гарнізонна база" на користь ОСОБА_3 вартість частини майна товариства відповідно до належної частки (99%) у статутному капіталі товариства в розмірі 13 359 747,84 грн., 7902грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з ТОВ "Львівська гарнізонна база" в дохід державного бюджету 17 598 грн. державного мита. В решті рішення господарського суду Львівської області від 04.08.2011 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету 30 580,5 грн. судового збору.

У вересні 2014 року ОСОБА_2 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача) звернувся до Львівського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.2012 р. за нововиявленими обставинами.

Підставою зазначеного звернення було наступне.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 06.06.2012 р. позов задоволено, стягнуто з ТОВ "Львівська гарнізонна база" на користь ОСОБА_2 5 830 615,80 грн вартості частини майна товариства, належної йому до виплати при виході зі складу учасників товариства 05.07.2005р., відповідно до частки в статутному фонді в розмірі 25%, з врахуванням 25% річних за прострочки виплати частки майна, індексу інфляції та 3% річних, нарахованих з 05.07.2006 по 24.05.2012 рр., 1 700 грн витрат по сплаті державного мита та 56 125,81 грн витрат на проведення експертиз та експертної оцінки.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.08.2014р. рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 06.06.2012 р. скасовано та постановлено нове рішення про часткове задоволення позову, стягнуто з ТОВ "Львівська гарнізонна база" на користь ОСОБА_2 1 323 308 грн вартості частини майна товариства, 1 700 грн судового збору та 12 908,84 грн витрат на проведення судових експертиз. В решті позову відмовлено.

Відтак, у зв'язку з прийняттям вказаної постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21.08.2014р., ОСОБА_2 звернувся до Львівського апеляційного господарського суду про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.2012 р. за нововиявленими обставинами, оскільки задоволення позовних вимог ОСОБА_3 передбачає часткове накладення грошових вимог двох учасників на одні і ті ж активи товариства.

Під час розгляду справи №5015/2276/11 у Львівському апеляційному господарському суді за заявою ОСОБА_2 про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.2012 р. за нововиявленими обставинами, розгляд справи зупинявся, оскільки постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.08.2014р. та рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 06.06.2012р. у справі № 2-11/11(2/1328/11/12) в частині вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська гарнізонна база" про стягнення 25 % річних та інфляційних втрат, а також в частині розподілу судових витрат було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 15.10.2014р., а справу №2-11/1(2/1328/11/12) в зазначеній частині вимог передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області. В решті постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.08.2014 р. у даній справі залишено без змін.

При новому розгляді означених вимог рішенням господарського суду Львівської області від 13.01.2015 у справі № 2-11/11(2/1328/11/12), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2015, позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Львівська гарнізонна база" на користь ОСОБА_2 1 949 613,36 грн 25 % річних та 919 699,05 грн інфляційних втрат. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.08.2015 у справі № 2-11/11(2/1328/11/12) постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2015 та рішення господарського суду Львівської області від 13.01.2015 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

При новому розгляді рішенням господарського суду Львівської області від 29.02.2016 у справі № 2-11/11(2/1328/11/12) (у складі головуючого судді Сухович Ю.О., суддів Кидисюка Р.А., Петрашка М.М.) у задоволенні позову, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, про стягнення 25% річних та інфляційних нарахувань відмовлено, стягнуто з ОСОБА_2 в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 28 693,12 грн за подання касаційної скарги.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 2-11/11(2/1328/11/12) (у складі головуючого судді Марка Р.І., суддів Бонк Т.Б., Костів Т.С.), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.10.2016 року, рішення господарського суду Львівської області від 29.02.2016 у справі № 2-11/11(2/1328/11/12) скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, про стягнення 25% річних та інфляційних нарахувань задоволено, стягнуто з ТОВ "Львівська гарнізонна база" на користь ОСОБА_2 992 481,00 грн 25% річних та 445 486,67 грн інфляційних втрат, стягнуто з ТОВ "Львівська гарнізонна база" в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 28 693,12 грн за розгляд касаційної скарги, стягнуто з ТОВ "Львівська гарнізонна база" на користь ОСОБА_2 1 700 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 1 870 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги у Львівському апеляційному господарському суді.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.07.2015р. у справі №5015/2276/11 (колегією суддів у складі головуючого судді Матущака О.І., суддів: Дубник О.П., Юрченка Я.О.) заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.2012 р. задоволено. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.2012 р. у справі № 5015/2276/11 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська гарнізонна база" про зобов'язання провести розрахунок вартості частини майна товариства та виплату частини майна товариства, а також вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.05.2016 року скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.07.2015р. у справі №5015/2276/11, справу №5015/2276/11 передано на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду в іншому складі суду.

При цьому Вищий господарський суд вказав, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р. за нововиявленими обставинами та відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3 без зазначення конкретно встановлених фактичних обставин, з посиланням на наявні в матеріалах справи документи, лише зазначив, що під час проведення судово-економічної експертизи, за результатами якої складено висновок від 12.06.2012 р., не було враховано того факту, що за товариством числяться невиконані зобов'язання по виплаті частини майна товариства (у розмірі, пропорційному частці у 25% статутного капіталу) колишньому учаснику - ОСОБА_2, а оскільки на сьогоднішній день єдиним матеріальним активом товариства є його нерухоме майно, товариство неспроможне через свій фінансовий стан провести розрахунки з ОСОБА_2 будь-яким іншим чином, ніж у примусовому порядку в ході виконавчого провадження.

11.11.2016 року від представника позивача на адресу суду надійшли додаткові пояснення (б/н від 09.11.2016 року) та від представника відповідача додаткові пояснення (б/н від 10.11.2016 року).

Представники третьої особи в судовому засіданні просили долучити Висновок експерта №284/16 за результатами проведення експертно-економічного дослідження від 07.11.2016 року.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти долучення Висновку експерта №284/16 за результатами проведення експертно-економічного дослідження від 07.11.2016 року, з підстав, викладених в письмових поясненнях (б/н від 09.11.2016 року).

Колегія суддів, розглянувши клопотання про долучення Висновку експерта №284/16 за результатами проведення експертно-економічного дослідження від 07.11.2016 року, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, прийшла до висновку про долучення Висновку експерта №284/16 за результатами проведення експертно-економічного дослідження від 07.11.2016 року до матеріалів справи.

Представники третьої особи в судовому засіданні вимоги заяви ОСОБА_2 б/н від 19.08.2014 року про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.2012 року за нововиявленими обставинами у справі № 5015/2276/11 підтримали, просили постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.2012 року у справі № 5015/2276/11 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні, наведеним у відзиві на заяву ОСОБА_2 про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.2012 року за нововиявленими обставинами (б/н від 20.07.2016 року) та письмових поясненнях (б/н від 09.11.2016 року).

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку поданій заяві, заслухавши пояснення сторін у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами задовольнити, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.2012 р. скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, з огляду на наступне.

Положеннями ст.112 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане. З аналізу положень чинного в Україні законодавства вбачається, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Частиною 1 ст.113 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

З матеріалів справи вбачається та судом апеляційної інстанції встановлено, що в якості підстави для звернення до Львівського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р. в даній справі за нововиявленими обставинами, ОСОБА_2 зазначено постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.08.2014р. у справі №2-11/11(2/1328/11/12) за позовом останнього до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська гарнізонна база" про стягнення вартості частини майна при виході учасника з товариства.

Згідно роз'яснень, викладених у постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" №17 від 26.12.2011р. до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України.

Нововиявленою обставиною в даному випадку, є встановленні по справі №2-11/11(2/1328/11/12) факти, а саме:

Відповідно до Статуту ТОВ "Львівська гарнізонна база" в редакції, затвердженій загальними зборами учасників товариства від 22.10.04 р. його учасниками були ОСОБА_2 та третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 Статутний капітал товариства був сформований за рахунок вкладів учасників товариства в розмірі 16 500 грн., де частка ОСОБА_2 складала 4 125 грн., що становить 25 % статутного фонду товариства, а частка ОСОБА_3 - 12 375 грн., що становить 75 % статутного фонду товариства.

Судами встановлено, що 01.07.05 р. ОСОБА_2 звернувся до ТОВ "Львівська гарнізонна база" з нотаріально посвідченою заявою про вихід зі складу учасників ТОВ "Львівська гарнізонна база" та просив в порядку ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", ст. 148 ЦК України провести з ним розрахунки, шляхом передання йому майна товариства в натурі, відповідно до його частки в статутному фонді, на момент виходу з товариства.

05.07.05р. рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Львівська гарнізонна база" прийнято вказану заяву ОСОБА_2 та вирішено провести виплату вартості частини майна товариства, пропорційну частці ОСОБА_2 в статутному фонді, грошовими коштами.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право вийти в установленому порядку з товариства.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника в статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом (ст. 148 ЦК України).

Згідно ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" та п. 12 статуту ТОВ "Львівська гарнізонна база" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці в статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Отже, при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю, у товариства виникає обов'язок сплатити йому вартість частини майна товариства, пропорційну його частці в статутному фонді товариства, або здійснити такий розрахунок на вимогу учасника та за згодою товариства у натуральній формі.

Тобто, судами по справі №2-11/11(2/1328/11/12) встановлено, що в порушення вищезазначених норм матеріального права та положень Статуту ТОВ „Львівська гарнізонна база" не здійснило виплату ОСОБА_2 вартості належної йому частки у статутному фонді товариства, в встановленому законом розмірі та строк.

Не виплата ОСОБА_2 вартості належної йому частки в статутному фонді товариства, у встановленому законом розмірі та строк та задоволення позовних вимог ОСОБА_3 , постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.2012 р, створює часткове накладення грошових вимог двох учасників на одні і ті ж активи товариства.

Даний факт підтверджується також висновком експерта №284/16 за результатами проведення експертно-економічного дослідження від 07.11.2016 року Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, дослідження проведено ОСОБА_8. На вирішення експертно-економічного дослідження поставлено питання:

Якою є пропорційна вартість частки майна ОСОБА_3, що підлягає виплаті в звязку з її виходом зі складу учасників ТОВ „Львівська гарнізонна база", станом на 31.03.2010 р., за умови врахування судових рішень по справі № 2-11/11(2/1328/11/12), щодо виплат учаснику Товариства ОСОБА_2 ?

згідно з даним висновком, документально визначити вартість частки майна ОСОБА_3, що підлягає виплаті в зв'язку з її виходом зі складу учасників ТОВ „Львівська гарнізонна база" станом на 31.03.2010 р. не видається за можливе, в зв'язку з наступним:

при врахуванні судових рішень по справі № 2-11/11(2/1328/11/12), щодо виплати учаснику товариства ОСОБА_2, в фінансовій звітності товариства не враховані зобов'язання по виплаті частки майна учаснику ОСОБА_2 (дата виходу 05.07.2005 р.), що станом на 31.03.2010 р. не виплачені.

при врахуванні даних, відображених у бухгалтерській довідці №78 від 31.03.2011 р., фінансова звітність товариства за 2005-2006 роки, містить неузгодження з поточними зобов'язаннями товариства перед ОСОБА_3, які не враховані в повному обсязі в облікових документах.

Згідно ст. 148 Цивільного кодексу України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного фонду був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Відповідно до п.п. 12.1-12.3, 12.5-12.6, 12.8, 12.12, 12.14 розділу 12 статуту ТзОВ "Львівська гарнізонна база" встановлено, що учасник має право в будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників чи товариства.

Вихід учасника - фізичної особи відбувається на підставі поданої товариству заяви про вихід, підпис учасника на якій засвідчується нотаріально. Заява про вихід подається особисто або через представника.

Учасник вважається таким, що вибув з товариства з наступного дня після подання заяви про вихід, якщо інший строк не передбачений в заяві.

При виході учасника з товариства йому виплачується частина вартості майна товариства на день виходу, пропорційна його частці в статутному капіталі. Вартість частки визначається, як частина власного капіталу товариства, пропорційна його частці в статутному капіталі, відповідно до установчих документів в останній редакції. Вартість частки розраховується головним бухгалтером товариства за балансом, складеним на день виходу учасника.

Вартість частки повинна бути розрахована і повідомлена учаснику, який виходить, у місячний строк з дня подання заяви про вихід. Якщо учасник не згідний з наданим йому розрахунком, він вправі звернутись до суду.

За бажанням учасника та за згодою товариства, частка може бути виділена в натурі. Виділення частки в натурі можливе, з урахуванням інтересів збереження основної діяльності товариства.

Розрахунки з учасником, який вийшов з товариства, повинні бути проведені не пізніше 12 місяців, з дня подання заяви про вихід, але не раніше затвердження звіту за рік, в якому подана заява.

Згідно ч.1 ст.145 Господарського кодексу України, майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності, відповідно до вимог закону.

Необхідно зазначити, що при проведенні судово-економічної експертизи, висновок від 12.06.2012 р., якої знаходиться в матеріалах справи, не було враховано того факту, що за товариством числяться невиконані зобов'язання по виплаті частини майна товариства (у розмірі, пропорційному частці у 25% статутного капіталу) колишньому учаснику - ОСОБА_2

Враховуючи те, що на сьогоднішній день єдиним матеріальним активом товариства є його нерухоме майно, товариство неспроможне через свій фінансовий стан провести розрахунки з ОСОБА_2 будь-яким іншим чином, ніж у примусовому порядку, в ході виконавчого провадження.

В свою чергу, виконавче провадження передбачає примусову реалізацію майна на прилюдних торгах, витрати на які, будуть здійснюватись виключно за рахунок майна товариства, оскільки інших джерел грошових надходжень у товариства відсутні.

Відтак, тільки після реального виконання судового рішення у справі № 2-11/11(2/1328/11/12) на користь ОСОБА_2 можна буде визначити вартість чистих активів товариства, за рахунок яких можливе задоволення позовних вимог ОСОБА_3, у пропорційному відношенні до її частки в статутному капіталі.

За таких обставин, стягнення на користь ОСОБА_3, яка вийшла з товариства в березні 2010 року, вартості частини майна товариства, без урахування його пасивів, тобто зобов'язань перед ОСОБА_2, є передчасним.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами необхідно задовольнити, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.2012 р. скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Згідно з ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами задовольнити.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.2012 р. у справі № 5015/2276/11 скасувати. Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська гарнізонна база" (79039, Львівська обл., м.Львів, вул.Маринецька,7, ЄДРПОУ 32326800, п/р 26005012258100 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005) на користь ОСОБА_2 (79022, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 18 270, 00 грн. за розгляд заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами.

4. Стягнути з ОСОБА_3 (79069, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь ОСОБА_2 (79022, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 18 270, 00 грн. за розгляд заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови виготовлений 14.11.2016 р.

Головуючий суддя Малех І. Б.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Михалюк О.В.