ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
15 листопада 2016 року Справа № 914/1316/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,перевіривши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк"на рішенняГосподарського суду Львівської області від 26.07.2016та постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 28.09.2016у справі№ 914/1316/16 Господарського суду Львівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Парус"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Ажур"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осібтретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Державне підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції Українипровизнання недійсними договорів
ВСТАНОВИВ:
Подана Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" до Вищого господарського суду України касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надіслання її копії іншій стороні у справі.
Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі
Згідно із ч. 4 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.
У пункті 61 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору); прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони (ст. 26, 27, 29 ГПК України). Тому, якщо до касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії третім особам, прокурору, який бере участь у справі, то така касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом (п. 3 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України).
Як доказ направлення копії касаційної скарги третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у даній справі - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до касаційної скарги скаржником додано фіскальний чек № 6503905523647 від 18.10.2016 та опис вкладення у цінний лист, які свідчать про направлення поштового відправлення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за адресою: 01032, б-р. Т. Шевченка, 33-Б, м. Київ.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, адресою місцезнаходження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є: 04053, вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ. Доказів направлення копії касаційної скарги третій особі за вказаною адресою матеріали справи не містять, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення касаційної скарги.
Неповідомлення сторони у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені статтями 42, 43 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 ГПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 42, 43, 86, 111, п. 3, 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" на рішення Господарського суду Львівської області від 26.07.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 у справі № 914/1316/16 повернути скаржнику.
Головуючий суддя: Л. Іванова
судді: Л. Гольцова
Т. Козир
Судове рішення № 62695469, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 15.11.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 914/1316/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: