Рішення № 62694418, 09.11.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/1262/16-ц

Провадження № 22-ц/779/2152/2016

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Якимів Р. В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Бойчука І.В.,

суддів Ясеновенко Л.В., Проскурніцького П.І.,

секретарів Драганчук У.М. Шемрай Н.Б.,

з участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на заочне рішення Калуського міськрайонного суду від 09 серпня 2016 року

в с т а н о в и л а :

Заочним рішенням Калуського міськрайонного суду від 09 серпня 2016 року задоволено позов ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № LOK- KC-036 від 15.11.2006 року в розмірі 4910320,03 грн.,що відповідно до офіційного курсу НБУ 26,213621 станом на 04.03.2016 року складає 187 319,42 долари США (187 319,42 [Долар США] - заборгованість за кредитом) звернути стягнення на нерухоме майно, а саме: готель «Прикарпатський», зазначений в плані літерою «А», загальною площею 2697,2 кв.м., який розташований за адресою: Івано-Франківська обл., Калуський р-н, м. Калуш, вул. Підвальна (вул. Жданова), буд. 9, що належить Відповідачу на праві власності, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу, в тому числі нотаріального укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем із встановленням початкової ціни продажу предмету іпотеки на рівні, зазначеному в Договорі іпотеки, а саме - 4 910 320,03 гривень, будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки та 73654,8 грн. судового збору.

Апелянт на дане рішення подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що не погоджується з висновками суду щодо обґрунтованості заявленого позивачем обсягу позовних вимог, що вказані в уточненій позовній заяві від 18.06.2016 р. в загальній сумі

1 820 263,46 доларів США,

На підтвердження правильності загального обсягу заборгованості позивач додав до свого позову розрахунок суми заборгованості, який на думку апелянта, не відтворює дійсного стану виконання боргових зобов'язань за кредитним договором №LOK- КС-036 від 15 листопада 2006 року.

Судом не було належно досліджено того факту, що у наданому розрахунку, починаючи з 25.10.2010 року, позивачем безпідставно здійснено розрахунок заборгованості за ставкою 15,80% річних, у той час, як згідно доданих до позовної заяви і наявній в матеріалах справи і додатковій угоді № 2 від 14.06.2007 року до кредитного договору №LOK-KC-036 від 15 листопада 2006 року відсоткова ставка становила 12,80% річних, а з часу підписання сторонами додаткової угоди № 1 від 23.03.2007 року до кредитного договору №LOK-KC-036 від 15 листопада 2006 року, відсоткова ставка становила 13,95% річних. Жодних інших додаткових угод до Кредитного договору, якими регулюється питання відсоткових ставок за кредитом, позивач не надав, тому апелянт вважає, що в суду не було підстав погоджуватися з доводами Банку про правомірність розрахунку ціни позову за завищеною відсотковою ставкою.

Завищена позивачем відсоткова ставка в розмірі 15,80% за період з 25.10.2010 р. по 04.03.2016 року суттєво змінює дійсний стан розрахунків за кредитним договором №LOK-КС-036 від 15.11.2006 р., що у свою чергу тягне за собою змінення розрахунку пені за несвоєчасно сплачені відсотки і дає всі підстави вважати, що заявлені позивачем вимоги значно перевищують дійсний стан заборгованості.

Апелянт зазначає що нарахуванням пені банком є неправомірним, і вважає, що пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті Україні - гривні, проте позивач обчислює пеню за несвоєчасність виконання зобовязань за договором у доларах США.

15 листопада 2006 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладе н договір іпотеки. У подальшому між Банком та Позичальником в рамках Кредитного договору укладались додаткові угоди, у зв'язку із чим відповідних змін та доповнень зазнав і договір іпотеки, наслідок чого між іпотекодавцем та іпотекодержателем було укладено 27.03.2007 р. додатковий договір до договору іпотеки, відповідно до якого було внесено зміни до п. 12 договору іпотеки, згідно з яким сторони взаємно узгодили, що вартість предмету іпотеки складає 4 910 320,03 гривень, згідно експертного заключення по оцінці забезпечення кредиту від 16 березня 2007 року.

Суд не дав належної оцінки обставинам справи, внаслідок чого прийшов до хибного висновку про задоволення заявлених вимог, внаслідок чого позивач отримав лише незначне часткове задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки, в той час як його вартість значно перевищує обсяг задоволених вимог.

Просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 15.11.2006 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № LOK-KC-036 на підставі якого отримала кредит у розмірі 250 000,00 доларів США із сплатою 12,80 % відсотків за користування кредитом (а.с.10-15).

Додатковим договором №3 до кредитного договору від 25.10.2010 року сторони передбачили за користування кредитом відсотки у розмірі 15.8 % річних (а.с. 119-120).

Згідно розрахунку заборгованості по кредиту, станом на 04.03.2016 року вбачається, що відповідачка має заборгованість у розмірі 1820263,46 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ 26,21 станом на 04.03.2016 року становить 47715696,46 грн з яких: 474978,10 дол США заборгованість за кредитом; 476322,52 дол США заборгованість по процентах за користуванням кредитом; 200783,90 дол США заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 668178,94 дол США пеня за несвоєчасність виконання зобовязана договором (а.с.19-33).

В забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 15.11.2006 року уклали договір іпотеки, відповідно до якого відповідачка надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: готель «Прикарпатський», зазначений в плані літерою «А» загальною площею 2697,2 кв.м., а саме підвал пр.I-XIII загальною площею 629,8 кв.м, готельні номери №1-99 загальною площею 1280,4 кв.м., приміщення XIV-IXV загальною площею 725,2 кв.м., приміщення №38-46 загальною площею 61,8 кв.м., що складає цілу ідеальну частку та який розташований в м.Калуші, вул.Підвальна (вул.Жданова),буд.9, Івано-Франківської області (а.с.16-18).

У відповідності ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, у відповідності ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 були порушені умови вищевказаного договору.

Так, згідно п.4.2 кредитного договору № LOK-KC-036 від 15.11.2006 року, при порушенні позичальником будь-якого із зобовязань за договором, позичальник сплачує банку відсотки за користуванням кредитом в розмірі 28% на річних від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом.

Відповідно до п.5.1 договору, при порушенні клієнтом будь-якого із зобовязань щодо сплати відсотків за користуванням кредитом, передбачених п.п.2.2.2,4.1,4.2,4.3,4.4 термінів повернення кредиту, передбачених п.п 1.2,2.2.3,2.2.16,2.3.2, винагороди, передбаченого п.п.2.2.5,4.4,4.5,4.6,4.7 клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу,за кожен день прострочки платежу,але не більше подвійної облікової ставки НБУ,яка діяла у період,за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 1 ст.33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленої статтею 38 цього закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно договору іпотеки від 15.11.2006 р., з метою забезпеченням виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором було укладено даний договір, згідно якого забезпеченням виконання зобовязань виступав предмет іпотеки - готель «Прикарпатський», зазначений в плані літерою «А», загальною площею 2697,2 кв.м., який розташований в м.Калуші, вул.Підвальна (вул.Жданова) буд.9 Івано-Франківської області.

При цьому суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку, що позивачем правомірно нарахована заборгованість за умовами кредитного договору № LOK- KC-036 від 15.11.2006 року в розмірі 4910320,03 грн., з огляду на наступне.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено право за рішенням суду на зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), якщо такий перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Оскільки судом першої інстанції у даній справі постановлено заочне судове рішення, тому не було предметом розгляду клопотання представника апелянта щодо зменшення розміру неустойки.

Колегія суддів вважає, що оскільки розмір тіла кредиту є меншим за нараховану позивачем пеню та з огляду на особу відповідача, яка припинила з 2013 року підприємницьку діяльність, тому розмір пені за даним кредитним договором слід зменшити до 50000 дол США, що еквівалентно 1310500 грн по курсу НБУ 26,21 грн станом на 04.03.2016 року.

Тому, з урахуванням зменшення розміру пені, слід змінити заборгованість за кредитним договором № LOK- KC-036 від 15.11.2006 року і визначити її в розмірі 1 202 084,52 дол США, що відповідно до курсу Нацбанку України 26,21 грн станом на 04.03.2016 року становить 31 506 635,27 грн, а саме: 474978.10 дол США заборгованість за кредитом (по курсу НБУ 12449176 грн); 476322,52 дол США заборгованість за процентами (по курсу НБУ 12484413,25 грн); 200783,90 дол США заборгованість за комісією (по курсу НБУ 5262546,02 грн); 50000 дол США пеня, що еквівалентно 1310500 грн.

Також судом першої інстанції при постановленні даного рішення порушено вимоги закону щодо способу реалізації предмета іпотеки. Зокрема, відповідно до позовних вимог, банк просив звернути стягнення на предмет іпотеки як судовим так і позасудовим способом.

Суд першої інстанції встановив спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу, в тому числі нотаріального укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем із встановленням початкової ціни продажу предмету іпотеки на рівні, зазначеному в договорі іпотеки, а саме - 4 910 320,03 гривень, будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Проте, такі доводи суду не відповідають вимогам ст. 39 Закону України «Про іпотеку», тому колегія суддів вважає, що оскільки позивач не ставить питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, тому законом визначено інший спосіб його реалізації, а саме шляхом застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього закону. Даною правовою нормою чітко регламентовано порядок реалізації предмета іпотеки і даний спосіб підлягає застосуванню при розгляді даної справи по суті.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність звернення стягнення на предмет іпотеки за початковою ціною предмета іпотеки, визначеному в іпотечному договорі та додатку до нього, однак не враховано вищенаведені обставини, які є важливими, тому рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки слід змінити.

В решті рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального і процесуального права, тому його слід залишити в силі, а інші доводи апеляційної скарги слід відхилити.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Калуського міськрайонного суду від 09 серпня 2016 року в частині звернення стягнення на предмет іпотеки змінити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № LOK- KC-036 від 15.11.2006 року в розмірі 1 202 084,52 дол США (один мільйон двісті дві тисячі вісімдесят чотири долари, пятдесят два центи США), що відповідно до курсу Нацбанку України 26,21 грн станом на 04.03.2016 року становить 31 506 635,27 грн ( тридцять один мільйон пятсот шість тисяч шістсот тридцять пять гривень двадцять сім копійок) звернути стягнення на предмет іпотеки: готель «Прикарпатський», зазначений в плані літерою «А», загальною площею 2697,2 кв.м., який розташований за адресою: Івано-Франківська обл., Калуський р-н, м. Калуш, вул. Підвальна (вул. Жданова), буд. 9, що належить ОСОБА_2 на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу від 19.09.2006 року, реєстраційний номер 15995216, шляхом надання права продажу ПАТ КБ «ПриватБанк» предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу із застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку» із встановленням початкової ціни предмету іпотеки, зазначеної в додатковому договорі до договору іпотеки від 27.03.2007 року, а саме - 4 910 320,03 грн (чотири мільйони девятсот десять тисяч триста двадцять гривень три копійки), за ціною продажу, визначеною на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: І.В. Бойчук

ОСОБА_3

ОСОБА_4