Вирок № 62693766, 15.11.2016, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/515/16

№ 1-кп/183/363/16

В И Р О К

іменем України

15 листопада 2016 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Мельника О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Білокурової А.Р.,

прокурора Серченка С.А,

захисника ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12016040350000262 за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України,із середньою-спеціальною освітою, розлученого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -

в с т а н о в и в:

18 травня 2015 року приблизно об 11 годині 00 хвилин до Новомосковського міськрайонного центру зайнятості, розташованого АДРЕСА_2, звернувся ОСОБА_3 із заявою про присвоєння йому статусу безробітного у зв'язку із відсутністю роботи, а отже і заробітку, та інших передбачених законодавством доходів як джерела існування. При написанні заяви про присвоєння статусу безробітного, ОСОБА_3 був ознайомлений зі своїми правами та обов'язками відповідно до присвоєного йому статусу, передбаченими Пам'яткою «Ваші права - Ваші обов'язки», затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №351 від 03.11.2010 року. Відповідно до пункту 5 частини 1 розділу 3 Пам'ятки, особи, зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, зобов'язані своєчасно повідомляти спеціаліста центру зайнятості про всі зміни своїх даних, внесених до персональної картки, а відповідно до пункту 5 частини 2 розділу 3 - особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані відповідно до законодавства України відшкодувати суму виплаченого матеріального забезпечення унаслідок умисного невиконання особою своїх обов'язків та зловживання ними. Після подання вказаної заяви ОСОБА_3 згідно наказу директора Новомосковського міськрайонного центру зайнятості № НТ 150518 від 18 травня 2015 року присвоєно статус безробітного, а згідно наказу №150525 від 25 травня 2015 року призначено допомогу по безробіттю відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

29 грудня 2015 року ОСОБА_3 був знятий з обліку як безробітний та на підставі наказу директора Новомосковського міськрайонного центру зайнятості №НТ 151229 від 29 грудня 2015 року йому припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з невідвідуванням безробітним державної служби зайнятості без поважних причин протягом 30 календарних днів і більше.

За результатами звірки даних Новомосковського міськрайонного центру зайнятості з даними податкової служби складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення №26 від 18 січня 2016 року, відповідно до висновку якого ОСОБА_3 приховав факт трудових відносин з ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» і фактично не будучи безробітним у період з 01 вересня 2015 року по 30 жовтня 2015 року безпідставно отримував допомогу на випадок безробіття за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в сумі 2 498 гривень 77 копійок.

Так, 01 вересня 2015 року ОСОБА_3, діючи умисно та з корисливих мотивів, маючи умисел на безпідставне заволодіння грошовими коштами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, якими розпоряджається Новомосковський міськрайонний центр зайнятості, офіційно перебуваючи у статусі безробітного та отримуючи передбачену Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» допомогу по безробіттю, вступив у трудові відносини з ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» та отримував дохід, не повідомивши належним чином спеціаліста Новомосковського міськрайонного центру зайнятості про зміну свого статусу, як це передбачено ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пунктом 5 частини 1 розділу 3 Пам'ятки «Ваші права - Ваші обов'язки», затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №351 від 03.11.2010 року, тобто умисно приховав відомості щодо свого працевлаштування та в період з 01 вересня 2015 року по 30 жовтня 2015 року безпідставно отримував допомогу на випадок безробіття, таким чином протиправно заволодів та розпорядився на власний розсуд грошовими коштами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в сумі 2 498 гривень 77 копійок, чим завдав матеріальну шкоду вказаному Фонду на зазначену суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 показав, що обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорює та повністю визнає себе винним у пред'явленому йому обвинуваченні. Пояснив, що коли в 2015 році залишився без роботи в травні 2015 року звернувся до Центру зайнятості та став на облік як безробітний, почав отримувати відповідну допомогу. Згодом отримав лист від ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» з пропозицією повернутися до роботи, на яку він погодився. З різних причин не повідомив до Центру зайнятості про своє працевлаштування і отримував як допомогу по безробіттю, так і винагороду за свою працю на вказаному заводі. В скоєному щиро кається. Цивільний позов Новомосковського міськрайонного центру зайнятості Дніпропетровської області визнає у повному обсязі.

Представник потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_2 цивільний позов підтримав та просив його задовольнити.

Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких скоєно злочин, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували. Також в судовому засіданні суд роз'яснив учасникам судового процесу, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Судом було з'ясовано, що учасники судового процесу правильно розуміють зміст вищенаведених обставин та наслідки такого порядку дослідження доказів, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину встановленою та доведеною, його дії підлягають правовій кваліфікації за ч. 1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство). Вина обвинуваченого підтверджується наявними у матеріалах кримінального провадження доказами, які досліджені судом за згодою сторін у порядку, визначеному ч. 3 ст. 349 КПК України.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин у справі, дані про особу обвинуваченого. Так, обвинувачений вчинив злочин невеликої тяжкості, раніше не судимий, відомостей щодо його негативної характеристики за місцем проживання суду не надано, на обліку у лікарів психіатра, нарколога, фтизіатра не перебуває. Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено. Тому, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі у мінімальному розмірі санкції ч. 1 ст. 190 КК України, оскільки, на думку суду, інші види покарань, з огляду на обставини справи, особу обвинуваченого, який не працює, його матеріальний стан і стан здоров'я, призначати недоцільно.

Беручи до уваги наявність пом'якшуючої покарання обставини, особу обвинуваченого та його ставлення до вчиненого, а також усі обставини у справі, суд дійшов до висновку, що обвинувачений згідно зі ст. 75 КК України може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, що суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Крім того, в кримінальному провадженні Новомосковським міськрайонним центром зайнятості Дніпропетровської області заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди у виді безпідставно отриманих коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в сумі 2498 гривень 77 копійок. Розглянувши цивільний позов суд вважає його обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню. Так, відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Оскільки судом встановлено, що протиправні дії обвинуваченого знаходяться в причинному зв'язку з наслідками, що наступили для потерпілого та цивільного позивача, обвинувачений повинен відшкодувати заподіяну своїми діями матеріальну шкоду.

Речові докази та судові витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Цивільний позов Новомосковського міськрайонного центру зайнятості Дніпропетровської області до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1) на користь Новомосковського міськрайонного центру зайнятості Дніпропетровської області (р/р № 37178001002827, код ЄДРПОУ 20306617, МФО 805012, Банк ГУДКУ у Дніпропетровській області) суму у розмірі 2 498 (дві тисячі чотириста дев'яносто вісім) гривень 77 копійок в рахунок відшкодування майнової шкоди.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення лише з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Копію вироку видати обвинуваченому негайно після його оголошення.

Суддя О.М. Мельник