Постанова № 62692528, 01.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2016 р.

м.Одеса

Справа № 815/2293/16

Категорія: 5.3

Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача: - Потапчука В.О.

суддів - Жука С.І.

- Семенюка Г.В.

при секретарі - Алексєєвої Н.М.

за участю представника апелянта – Пісова М.П.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області, Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування припису до акту перевірки від 25.04.2016 року №47/09, -

В С Т А Н О В И Л А:

З позовом до суду звернулось ТОВ “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання протиправним та скасування припису до акту перевірки від 25.04.2016 року №47/09.

Під час судового розгляду, в зв’язку із реорганізацією Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області та утворенням іншого суб’єкта владних повноважень, суд залучив до участі у справі другого відповідача, правоприємника - Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв’язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

В судове засідання суду апеляційної інстанції надійшло клопотання від представника «Інфоксводоканалу» про перенесення розгляду справи у зв’язку з тим, що представник залучений в іншому судовому засіданні.

Представник відповідача заперечував проти задоволення даного клопотання у зв’язку з тим, що «Інфоксводоканал» має великий штат юристів, які займаються представництвом інтересів підприємства в судах, а тому «Інфоксводоканал», будучи належним чином сповіщений про дату та час розгляду справи, мав достатній час для підготовки слухання справи та залучення іншого представника.

Колегія суддів, з огляду на те, що «Інфоксводоканал», своєчасно, належним чином сповіщений про час та дату справи, мав змогу визначитися з представництвом для розгляду справи, вважає можливим продовжити розгляд справи, відмовити у задоволенні клопотання про перенесення розгляду справи, для додержання строків розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини виникли внаслідок того, що відповідачем по справі винесено припис щодо порушення прав споживачів.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Сім’я Демчук Т.І. в складі 7 осіб, в тому числі- інваліда 2-ї групи, дитини та неповнолітнього мешкає в квартирі №87 будинку №100 по вулиці Добровольського в місті Одеса.( а.с.74)

Демчук Т.І.. та ООО « Инфокс» 25 травня 2011 року склали договір № 45600-5 про надання послуг постачання холодної води та водовідведення, підведення гарячої води.

Згідно п.1.2 договору облік постачання води в квартиру здійснюється обліковим прибором.

Пункт 2.1 договору передбачає, що облік об’ємів поставляємої холодної води сплачується на підставі показів приборів обліку води.

Пункт 3.2.12. договору передбачає, що 000 «Інфокс» проводить за свій рахунок роботи по усуненню виявлених несправностей, пов’язаних по отриманню послуг, виниклих по його вині.

Пункт 3.3.5 договору регулює, що зміни до договору, які впливають на зміну тарифів, вносяться за згодою сторін, а пункт 5.4 договору передбачає, що всі спори між сторонами, по яким не було досягнуто сторонами згоди, вирішуються в судовому порядку

Згідно п.3.2.2 позивач зобов’язаний контролювати показники приборів обліку води та встановлений міжпровірочний інтервал водоміра.

Прибори обліку постачання холодної води, відповідно до складених актів, були встановлені в квартирі водокористувача представниками ООО « Інфокс».( а.с.75-77)

Договір не передбачає збільшення тарифів водопостачання водопостачальником в одностороньому порядку, в разі зняття водопостачальником водомірних приладів для перевірки, а також не регулює порядок проведення вказаної процедури, та не передбачає будь яких обов’язків Демчук Т.І з цього приводу.

Прилад обліку води, встановлений в квартирі Демчук Т.І. своєчасно не пройшов періодичну перевірку. Позивач, який відповідно до договору, не здійснював своєчасно передбачену договором перевірку приладів обліку води та своєчасно не виявив вказаних обставин прострочення міжпровірочного інтервалу водоміра, вирішив, що його показники не можливо враховувати при обліку та у розрахунках за послуги водопостачання та водовідведення. В зв’язку с чим у період з 01.02.2014 року по 25.02.2015 року ( момент перевірки-більше одного року) позивач самостійно, в односторонньому порядку, змінив тарифи нарахування постачання води по даному рахунку в сторону їх збільшення, за нормами споживання, у відповідності до кількості зареєстрованих в квартирі осіб - на суму 3728.26 грн, з чим не погодився споживач та не сплатив вказану суму, продовжуючи сплату за послуги по показникам нового прибору обліку води..

Спонукаючи боржника передати йому вказану суму - 3728.26 грн., постачальник води, не зважаючи на те, що подальший облік водопостачання Демчук Т.І. здійснювався з 26.02.2015 року новим лічильником холодної води, не скориставшись передбаченим договором правом на судове звернення, при вирішенні вказаного спору та стягнення в судовому порядку спірної заборгованості у відповідності до п. 5.4 договору, припинив в односторонньому порядку 29.07.2015 року водовідвід з квартири сім’ї Демчук Т.І.. шляхом тампонування каналізаційних стоків квартири (акт № 495-3 від 29.07.2015 року), використовуючи при цьому систему « Крот» та не належне йому майно - каналізаційні водовідвідні труби будинку. ( а.с.78)

В подальшому, в зв’язку з ізоляцією належних умов проживання в квартирі, виниклими антисанітарними умовами проживання, позбавлення можливості користування туалетом, пральною машиною та іншими життєвими необхідностями Демчук Т.І., звернулась до відповідача за захистом своїх прав, а також з цивільним позовом до суду.

На підставі вказаного звернення, щодо протиправних дій філії «Інфоксводоканал» - ТОВ «Інфокс», стосовно блокування внутрішньо будинкової інженерної системи та каналізації в квартирі № 87 за адресом: м. Одеса, вул.. Добровольського,100, згідно наказу на проведення позапланової перевірки від 07.04.2016 року № 106-аг та направлення на проведення перевірки від 07.04.2016 року № 147, у період з 12.04.2016 року по 25.04.2016 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області (правонаступником якого є відповідач) проведено позапланову перевірку позивача по справі з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів.

За результатами проведення перевірки відповідачем встановлені порушення п.2 п.3 ч.1 ст.4, ч.3 ст.6,ч1 ст14,абз.1 ч.4 ст17,ч.4 ст.18,ч.1 ч.4 ст.19,п.5 ч.1 ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», ч.4 ст.17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», ч.1 ст.4 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення»,п.1. ч.2. ст..21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.8 ч.2 п.10,ч.5 п 15 пп.1 пп.4 п.32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених ПКМУ № 630 від 21.07.2005 року, п.7 Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого ПКМУ № 474 від 08.07.2015 року.

Перевіркою було підтверджено, що 27.07.2015 року за вищевказаною адресом, в квартирі проживання сім’ї Демчук Т.І. здійснено припинення надання послуг з водовідведення у зв’язку з наявністю несплаченої, встановленої в односторонньому порядку позивачем суми в розмірі 3728.26 грн. за послуги водопостачання. Припинення постачання послуг здійснено за допомогою систем «Крот», шляхом проникнення вказаним системним апаратом через домові водовідводі системи до водовідвідних систем з квартири боржника та тампонування їх.

На підставі перевірки складено акт позапланової перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 25.04.2016 №47/09, в якому міститься припис про зобов’язання усунення недоліків і вчинення певних дій (а.с. 21-24).

В приписі, зобов'язано позивача відновити послугу з водовідведення за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського, будинок №100, кв.87; провести перерахунок розміру плати за фактично ненадані послуги з водовідведення у період з 27.07.2015р. до дня відновлення послуги водовідведення, відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №151 від 17.02.2010р.; провести коригування нарахувань за послуги з централізованого холодного водопостачання, які були виставлені споживачу Демчук Т.І. за нормами споживання, з урахуванням вимог ч.2 п.10 Правил №630, а саме, з урахуванням показників приладів обліку холодної води; виключити з договору несправедливі умови, зокрема п.3.3.3. та абз.5 п.7.3., друге речення пп.3.4.5.

Не погоджуючись з висновками вказаного акту перевірки і виданим на його підставі приписом, ТОВ “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” оскаржено припис у судовому порядку.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку щодо протиправності винесеного припису та акту перевірки позивача.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, в порушення ч.2 п.2.8 Порядку №310, вийшов за межі з'ясування питань, необхідність перевірки яких стала підставою для її здійснення, тобто за межі вимог, зазначених у зверненні Демчук Т.І., а при оформленні направлення на перевірку та проведення останньої також ним, на думку суду першої інстанції, порушено ч.5 ст.6 Закону України “ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ”.

Колегія суддів не може погодитись з вказаними висновками суду першої інстанції, вважає, що при призначені перевірки за зверненням Демчук Т.І., при проведені перевірки, складені акту та припису, відповідач дів на підставі наданих йому чинним законодавством повноваженням.

Колегія суддів приймає до уваги, що припинення послуг по водовідведенню прийнятим позивачем способом - повної ізоляції квартири від комунальних систем водовідводу, що спричинило антисанітарію в квартирі, неможливість користування туалетом, приборами особистої гігієни надає підстави вважати споживачу, що його права, як споживача, були цими діями порушені, та надає право споживачу звернутись за захистом своїх прав до відповідних органів.

Споживач, в даному випадку, вибрав захист своїх прав шляхом звернення зі скаргою до відповідача, та до суду що, на думку колегії суддів, не заперечується чинним законодавством України.

Видаючи наказ на перевірку, за зверненням споживача, та проводячи вказану перевірку відповідач, на думку колегії суддів, діяв в межах наданих йому повноважень, передбачених Законом України « Про захист прав споживачів», Закону України « Про основні засади державного нагляду(контролю) у сфері господарської діяльності», Постанови Кабінету Міністрів України № 1097 від 16.12.2015 року.

Відповідно до ч.3 ст. 5 ЗУ «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.

Відповідно до положення про Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів ( правонаступником якого є апелянт), яке затверджене Указом Президента України від 13.04.2011 року № 465/2011, Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України. ( далі Положення)

Держспоживінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Держспоживінспекція України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Відповідно до п.6 ч.5 Положення Держспоживінспекція, з метою організації своєї діяльності, розглядає скарги, заяви і пропозиції громадян з питань, що належать до компетенції Держспоживінспекції України, її територіальних органів.

На підставі п.п.6.1.1. та п.п. 6.1.6 Положення відповідач має право: перевіряти у суб’єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов’язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, давати суб’єктам господарювання обов’язкові до виконання приписи щодо припинення порушень прав споживачів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що проведення перевірки на підставі звернення громадянки Демчук Т.І. та винесення припису відповідачем здійснено на підставі наданих йому повноважень.

При цьому колегія суддів вважає, що висновки перевірки, здійсненої відповідачем, виявлені при цьому порушення зі сторони позивача відповідають обставинам справи.

Колегія суддів вважає правильними висновки відповідача, що прийнявши в односторонньому порядку рішення про збільшення розміру плати за послуги, виставивши при цьому в односторонньому порядку користувачу рахунок на суму 3728.26 грн., з чим з чим не погодився водокористувач, відповідач з метою спонукання водокористувача самостійно здійснив, не передбачений, узгодженим між ними договором про водопостачання, засіб припинення водовідводу з квартири водокористувача. Вказані дії водопостачальника не відповідають умовам складеного сторонами договори в зв’язку з чим є надуманими та противоправними.

Колегія суддів наголошує, що виниклий між сторонами договору спір про одностороннє збільшення тарифів поставником послуг, з яким не погодився водокористувач, повинен був вирішений, відповідно до ст. 5.4 договору в судовому порядку. Метод припинення водоводу, шляхом ізоляції квартири від системі загальних водо - каналізаційних стоків будинку за несплачений, збільшений в односторонньому порядку тариф, в якій мешкає сім’я в складі 7 осіб, (серед яких є інваліді 2 групи, діти, та неповнолітні), на думку колегії суддів, не дає можливості водокористувачу скористатись іншим абонентом надання цих послуг до вирішення спору в суді – є методом шантажу та містить елементи недоброчесної, агресивної підприємницької діяльності, яка фактично містить елементи примусу, істотно впливає на свободу вибору або поведінку споживача, що відповідає ознакам цієї противоправної діяльності, передбаченої в ст.19 Закону Україна «Про підприємницьку діяльність».

Суд першої інстанції, досліджуючи вказані дії позивача, на думку колегії суддів, неправомірно визнав їх такими, що відповідають чинному законодавству України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції при розгляді справи взагалі не досліджував питання яким чином та методом позивач здійснив відключення квартири сім’ї Демчук Т.І. від водовідводу , що є на думку відповідача є нечесною, агресивною підприємницькою практикою, та не надав вказаним обставинам належної оцінки, не вияснив наявність повноважень у позивача для здійснення вказаних дій.

Так, з матеріалів справи вбачається, що припинення водовідводу позивачем був здійснено за допомогою апарату «Крот» ( тампонування стоків каналізаційної системи квартири в місці їх зєднання з загальними водовідвідними системами будинку) .

В судовому засіданні апеляційної інстанції було вияснено, що припинення водовідводу за вказаною технологією не передбачено умовами договору, а також вияснено технологію вказаної дії, та встановлено, що водовідвід припинено шляхом використання проходу апарату «Крот» через основні водовідвідні каналізаційні труби будинку, до водовідводу з квартири водокористувача та трамбування вказаного водовідводу.

Представник позивача пояснив суду апеляційної інстанції, (вказані обставини не заперечувались сторонами), що загальна труба водовідводу будинку, яка використовувалась позивачем для здійснення тампонації, йому не належить, власник труби йому не надавав права на використання цього майна у вказаних цілях.

Суд першої інстанції вказані обставини не дослідив та не дав оцінку тим обставинам, що позивач здійснив дії не передбачені договором водопостачання з використанням не належного йому майна.

Суд першої інстанції також не дав оцінку тому, що вказані обставини вже були встановлені судовим рішенням апеляційного суду Одеської області від 29.03.2016 року по справі № 523/15194/15-ц за позовом Демчук Т.І. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» про усунення перешкод в користуванні каналізацією.

Вказаним судовим рішенням встановлено порушення прав споживача Демчук Т.І. та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» усунути перешкоди в користуванні каналізаційною трубою в квартирі Демчук Т.І., а саме - безкоштовно здійснити детампонування каналізаційної труби, що не потребує додаткового доказу вказаних обставин в інших судових справах.

Суд першої інстанції, при прийняті рішення, також проігнорував висновки Верховного суду України, які є обов’язковими для застосування згідно ст. 244-2 КАС України, відповідно до яких періодична повірка, обслуговування та ремонт квартирних засобів обліку води, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки відноситься до послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Підприємства, які надають послуги населенню з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, повинні включати оплату такої послуги, як періодична повірка, обслуговування та ремонт квартирних засобів обліку води у тариф на оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території.

При цьому, суд першої інстанції не прийняв до уваги, що сім’я Демчук Т.І не є власником вказаної квартири, а використовує її на правах найму, а серед наймачів є інваліди 2 групи, діти, неповнолітні.

Суд першої інстанції також не взяв до уваги заперечення представника відповідача, у яких чітко зазначено, що борг, у зв’язку з яким позивач здійснив обмеження водопостачання ( тампонування каналізаційної труби), виник у зв’язку з тим, що Інфоксводоканалом в односторонньому порядку змінено нарахування послуги з обслуговування засобів обліку води в сторону збільшення та нарахування водопостачання за час такого обслуговування, що є не передбаченим з огляду на договірні відносини.

Суд першої інстанції, на думку колегії суддів, також не застосував норми діючого законодавства, а саме, згідно п. 3 Постанови КМУ від 21 липня 2005р. за № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв, визначених відповідно до частини третьої статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (проведення ремонтних і профілактичних робіт, міжопалювальний період для систем опалення, ліквідацію наслідків аварій або дії обставин непереборної сили). Пунктом 23 зазначеної постанови встановлено, що за несвоєчасну оплату послуг споживач сплачує пеню в установлених законом та договором розмірах. Однак, діючим законодавством не передбачено право водопостачальних підприємств в односторонньому порядку припиняти водопостачання і водовідведення за несплату самовільно збільшеної суми боргу.

При цьому, колегія суддів вважає, що пункти оскарженого припису, які зобов’язують позивача змінити умови договору, не підлягають розгляду в адміністративному судочинству так як спір про правомірність договірних умов, внесення до них змін, відміну чи заміну умов договору вирішуються між сторонами в порядку цивільного чи господарського судочинства.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції задовольнив адміністративний позов з формальних підстав не дослідив належним чином суті правовідносин між позивачем, як суб’єктом надання послуг, споживачем - Демчук Т.І. та не надавав належної оцінки порушенням прав споживача. При цьому суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відсутність у відповідача повноважень для призначенні перевірки та видачі направлення на перевірку, не погодився з наявністю порушень, вказаних в акті перевірки, визнав оскаржений припис безпідставним та здійсненим з порушенням вимог чинного законодавства, що не відповідає встановленим в судовому засіданні обставинами.

Колегія суддів вважає, що відповідачем було правомірно призначено перевірку, надано в акті перевірки вірну оцінку вчиненим позивачем порушенням прав спожив. Ним також, в межах наданих йому законодавством повноважень правомірно винесено оскаржений припис, та відповідач, при цьому, діяв в межах компетенції. При цьому відповідач, у відповідності до обставин справи, встановив, що позивач, в односторонньому порядку збільшивши суму сплати послуг, з якою не згодився водокористувач, примушуючи Демчук Т.І сплати спірний борг, в порушення п 5.4 договірних відносин не звернувся з цим питанням до суду, а самостійно, застосував замість судового порядку вирішення спору, непередбачений договором послуг спосіб шляхом ізоляції квартири сім’ї Демчук Т.І. від систем водовідводу будинку, в період коли сплата послуг здійснювалась водокористувачем згідно договору, без будь яких заперечень сторін, чим порушив їх права та умови складеного договору.

За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому, на підставі ст.. 202 КАС України постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою слід відмовити у задоволенні адміністративного позову позивачу.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 202,207,211,254 КАС України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області –задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року -скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області, Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування припису до акту перевірки від 25.04.2016 року №47/09, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду

Повній текст постанови виготовлений 8 листопада 2016 року.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Жук С.І.

Семенюк Г.В.