Ухвала суду № 62692048, 17.10.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/49091/15-ц

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2016 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Писанця В.А.,

при секретарі - Ясеновенко К.О.,

за участі представника особи, в інтересах якої подано клопотання,адвоката Мотрука М.В., представника ПАТ «Альфа-Банк»Мандригеля Р.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката Мотрука М.В. про зняття тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,-

В С Т А Н О В И В :

12.09.2016 року до суду надійшло клопотання адвоката Мотрука М.В. в інтересах ОСОБА_3 про зняття тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, що встановлене ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 28.12.2015 року.

Обгрунтовуючи вказане клопотання, адвокат зазначив, що Печерський районний суд міста Києва ухвалою від 28.12.2015 року у справі №757/49091/15-ц задовольнив подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №49107742 та обмежив ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України. Однак, станом на день звернення з означеним клопотанням, обставини справи у виконавчому провадженні №49107742 змінились на користь ОСОБА_3, а тому тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник особи, яка подала клопотання - адвокат Мотрук М.В. вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у ньому.Крім того додатково пояснив , що представник ОСОБА_3 звертався до Головного державного виконавця ВПВР УДВС головного територіального управління юстиції у м.Києві з клопотанням про скасування обмеження у праві виїзду за кордон , але воно не було розглянуто і відповіді на нього не надано, а тому вважає , враховуючи судову практику з розгляду таких справ, що саме суд повинен вирішити зазначене клопотання , оскільки держаний виконавець на нього не реагує.

Представник відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судове засідання не з'явився, про час розгляду клопотання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, пояснень щодо справи суду не надав.

Представник стягувача ПАТ «Альфа-Банк» Мандригеля Р.С. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання , посилаючись на те , що тимчасове обмеження громадянина України у праві виїзду за межі України покладено на суд , а припинення обмеження виїзду на державного виконавця

Заслухавши пояснення представника особи, від імені якої подано клопотання, представника стягувача , дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України знаходиться виконавче провадження №49107742 по виконанню виконавчого листа №415/4173/14-ц від 09.10.2015 року, виданого Лисичанським міським судом Луганської області про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ТОВ «Східно-Українська Металургійна компанія», ТОВ «НІКА-ХОЛДІНГ», ТОВ «Метали і полімери» на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 3167183,02 дол. США.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 28.12.2015 року у справі №757/49091/15-ц задоволено подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 та тимчасово обмежено ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документа, до виконання зобов'язання по виконавчому провадженню №49107742.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

У ст. 2 протоколу №4 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зазначається, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

Згідно із ч.1 ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням державного виконавця.

Нормами ЦПК України не передбачено умов, порядку та способу припинення , обмеження виїзду за рішенням суду. Однак у випадку неможливості державним виконавцем винести відповідну постанову про скасування обмеження у праві у виїзду за кордон слід виходити із загальних принципів цивільного судочинства , які гарантують особі право звернення до суду за захистом , передбачених ст..ст.1,3,4 ч.8,9 ст.8 ЦПУ України. Положеннями ч.1 ст.15 ЦПК України передбачено , що суд розглядає у порядку цивільного судочинства справи щодо : захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних , житлових земельних , сімейних трудових відносин;інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Відповідно до ст..3,4 ЦПК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом порушених , невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи охоронюваних інтересів, у спосіб , визначений законами України. З урахуванням пояснень у судовому засіданні заявника про не розгляд державним виконавцем клопотань про скасування обмеження у праві виїзду за кордон , суд вважає , що в такому випадку порушено право заявника , яке підлягає захисту судом .

Пунктом 5 ч. 1 ст. 6 Закону України « Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України» передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Як вбачається із наказу про прийом на роботу №1/к-000105 від 04.05.2016 року ОСОБА_3 працює у ТОВ «Завод сталевої дробі» на посаді заступника директора з питань корпоративного розвитку.

Згідно довідки вих. №26/08/1 від 26.08.2016 року щомісячна заробітна плата ОСОБА_3 за основним місцем роботи в ТОВ «Завод сталевої дробі» становить 6500,00 гривень.

Частиною 1 статтею 128 Кодексу законів про працю України встановлено, що при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п'ятдесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.

Згідно ч. 4 ст. 78 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати п'ятдесят відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі в разі відрахування за кількома виконавчими документами.

Квитанціями №1453104 від 31 травня 2016 року, №55847 від 08 липня 2016 року, №132836 від 16 серпня 2016 року підтверджується сплата ОСОБА_3 відсотків згідно договору про відкриття кредитної лінії від 21.08.2009 року у розмірі 100 доларів США щомісячно на виконання рішення Лисичанського міського суду Луганської області.

Водночас, згідно наказів про відрядження та пояснюючих записок на ім'я директора ТОВ «Завод сталевої дробі» вбачається, що ОСОБА_3 позбавлений можливості виконувати розпорядження керівника товариства та відбувати у відрядження за межі території України.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Статтею 139 Кодексу законів про працю України визначається, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Враховуючи підтвердження сплати періодичних платежів на виконання рішення суду, необхідності захисту конституційних прав на працю та свободу пересування, відсутності інших підстав для подальшої дії ухвали суду про тимчасове обмеження в праві у виїзді за межі України,суд приходить до висновку про можливість задоволення вимог клопотання в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України», ст.377-1 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву адвоката Мотрука М.В. про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, - задовольнити.

Скасувати встановлене ухвалою Печерського районного суду міста Києва по цивільній справі №757/49091/15-цвід 28.12.2015 року тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3 (паспорт громадянина України НОМЕР_2, виданий Алчевським МВ УДМС України в Луганській області 07.06.2013 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1).

Копію ухвали направити для виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для подальшого направлення до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України для своєчасного зняття боржника з контролю.

Направити копію ухвали для відома Головному центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В. А. Писанець