Ухвала суду № 62692004, 14.11.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

Справа № 802/1021/16-а

14 листопада 2016 року

м. Вінниця

Суддя-доповідач Вінницького апеляційного адміністративного суду Ватаманюк Р.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Голови Вінницької обласної державної адміністрації Коровія Валерія Вікторовича про визнання протиправною бездіяльності посадової особи,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху, оскільки встановлено її невідповідність вимогам ч.6 ст. 187 КАС України.

При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги та подати до суду докази сплати судового збору.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, позивачем отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 10.10.2016.

25.10.2016 до Вінницького апеляційного адміністративного суду надійшла заява позивача щодо усунення недоліків апеляційної скарги. У вказаній заяві позивач просить зменшити йому розмір судового збору у зв'язку з тим, що має тяжкий майновий стан, отримує пенсію нижчу від прожиткового мінімуму, інших доходів не має. Крім того, позивачем заявлено клопотання про відвід судді - доповідача та всьому складу Вінницького апеляційного адміністративного суду .

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апелянта, вважаю, що клопотання про зменшення розміру судового збору задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Виключний перелік заяв та клопотань, за подання яких не справляється судовий збір, встановлений частиною 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір".

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" також встановлено перелік категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору. Зазначені переліки є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

З огляду на викладене, позивач, як і було вказано в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір", відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

При цьому, даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору.

Посилання позивача на тяжкий майновий стан, нижчий від прожиткового мінімуму є необґрунтованими, оскільки дана обставина не є встановленою законом підставою для звільнення від сплати судового збору.

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані ст. 88 КАС України.

Так, відповідно до ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання і документи, які свідчили б про важкий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію, тощо), а також навести інші обставини, які в указували на неможливість сплати судового збору (перебування на лікуванні, наявність утриманців, тощо) .

Разом із позовною заявою позивачем подано до суду довідку УПФ України в Тростянецькому районі № 502 від 11.07.2016 (а.с. 5) відповідно до якої позивач отримує пенсію за віком, зокрема за лютий-липень 2016 року отримав 6 912 грн. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 про залишення апеляційної скарги без руху зазначено, що за подання апеляційної скарги в даному випадку належить сплатити судовий збір в сумі 606, 32 грн. Таким чином, сума яка підлягає сплаті за подання апеляційної скарги не перевищує місячний розмір пенсійного забезпечення позивача.

Слід також зазначити, що позивач в апеляційної скарги вказав, що являється інвалідом, однак в матеріалах справи відсутні будь-які докази цього, натомість відповідно до довідки УПФ він являється пенсіонером за віком.

Отже, як вбачається з наведеного та підтверджується матеріалами адміністративної справи, позивачем не надано суду апеляційної інстанції жодних належних доказів наявності тяжкого майнового стану які б слугували підставою для зменшення розміру судового збору.

Щодо вимоги позивача про відвід судді-доповідача, вважаю, що на даному етапі судового процесу вона не може бути розглянута з огляду на наступне.

Порядок вирішення питання про відвід (самовідвід) визначено положеннями статтей 30 та 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 31 КАС України у разі заявлення відводу (самовідводу) суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід (самовідвід) окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Таким чином, заява про відвід судді передбачає певну процедуру розгляду, яка може бути дотримана лише після відкриття апеляційного провадження у справі.

Оскільки, апеляційне провадження у справі не відкрито, вказані обставини виключають можливість розгляду заяви про відвід судді - доповідача.

Також КАС України не передбачає можливості вирішення відводу усьому складу апеляційного суду.

Таким чином, станом на 14.11.2016 вимоги ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху від 04.10.2016 не виконано.

Згідно з частиною третьою статті 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, у відповідності до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

З урахуванням вказаного, керуючись ч. 1, 3 ст. 108, ст. 187, ч. 3 ст. 189 КАС України,

У Х В А Л И В :

1. В задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зменшення розміру судового збору відмовити.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Голови Вінницької обласної державної адміністрації Коровія Валерія Вікторовича про визнання протиправною бездіяльності посадової особи повернути особі, яка її подала.

3. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги із доданими до скарги матеріалами (крім апеляційної скарги) направити особі, яка подала апеляційну скаргу. Іншим особам, які беруть участь у справі, надіслати копію ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 212 КАС України.

Суддя-доповідач Ватаманюк Р.В.