Ухвала суду № 62691963, 11.11.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/39521/16-ц

Провадження № 2-о/761/488/2016

У Х В А Л А

11 листопада 2016 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Савицький О.А., вивчаючи матеріали заяви Головного управління ДФС у Полтавській області, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Терра Банк», Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Орлі», про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю,

В С Т А Н О В И В:

09.11.2016 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява Головного управління ДФС у Полтавській області, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Терра Банк», Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Орлі», про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю.

Як вбачається зі змісту заяви, заявник просить суд зобов’язати ПАТ «Терра Банк» розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, відносно юридичної особи - ПрАТ «Страхова компанія «Орлі».

Разом з тим, згідно роз’яснень, які містяться в п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 «Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних осіб та фізичних осіб» від 30.09.2011 року, заява про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи за формою і змістом повинна відповідати загальним правилам, встановленими статтею 119 ЦПК України, а також вимогам, які містяться в статті 288 ЦПК України.

Водночас, під час вивчення матеріалів заяви було встановлено, що останні не відповідають вимогам ст. 119 ЦПК України.

Так, згідно вимог ч. 5 ст. 119 ЦПК України до заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

При цьому, у відповідності до роз’яснень, які містяться в п. 8 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 «Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних осіб та фізичних осіб» від 30.09.2011 року, до заяви про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, додається оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору, за винятком випадків, коли заявник звільнений від їх оплати згідно із законом або це питання вирішено судом у порядку статті 82 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Як вбачається зі змісту заяви, заявник просить відстрочити йому сплату судового збору за подання даної заяви до прийняття рішення по справі, посилаючись при цьому на те, що у кошторисі ГУ ДФС у Полтавській області на 2016 рік не передбачено видатків на сплату судового збору по статті КЕКВ2800 «Інші видатки».

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Однак, як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», як зазначає у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року № 36722122, від 15 квітня 2014 року № 38331796, від 29 липня 2014 року № 39942890).

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб’єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України зобов'язано було забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Відтак, на підставі наведеного, суд вважає, що клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення по справі задоволенню не підлягає.

Разом з тим, відповідно до положень ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання юридичною особою до суду заяв у справах окремого провадження встановлена у розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 689 грн. 00 коп.

На підставі вищевказаного заявнику слід надати до суду документ, який би підтверджував сплату судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі, а саме – у сумі 689 грн. 00 коп.

Реквізити для сплати судового збору за подання заяв до Шевченківського районного суду міста Києва: отримувач коштів – УДКСУ у Шевченківському районі ГУ ДКСУ у м. Києві; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37995466; банк отримувача – ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО) – 820019; рахунок отримувача – 31211206700011; код класифікації доходів бюджету – 22030001; призначення платежу – «*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом __(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шевченківський районний суд міста Києва».

Згідно роз’яснень, які містяться в п. 8 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 «Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних осіб та фізичних осіб» від 30.09.2011 року, недотримання правил щодо форми і змісту заяв є наслідком застосування судами вимог про залишення заяви без руху, а у разі їх неусунення - повернення заявнику (частини перша, друга статті 121 ЦПК). Якщо порушення цих правил виявлено при розгляді справи, їх слід усунути в ході судового розгляду, в іншому випадку настають наслідки, передбачені пунктом 8 частини першої статті 207 ЦПК.

За змістом положень ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

З огляду на зазначене, вважаю, що у даному випадку слід застосувати ч. 1 ст. 121 ЦПК України у зв’язку з поданням заяви без додержання вимог, встановлених ст.ст. 119, 288 ЦПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 119, 121, 209, 210, 235, 288 ЦПК України, суддя 

У Х В А Л И В:

Заяву Головного управління ДФС у Полтавській області, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Терра Банк», Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Орлі», про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю, – залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків терміном на 5 (п’ять) днів з дня отримання останньою копії ухвали.

Роз’яснити заявнику, що у разі не усунення недоліків у встановлені строки, заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

В решті ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: