Ухвала суду № 62691859, 04.11.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/36851/16-к

Провадження № 1-кс/761/22432/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:слідчого судді: Юзькової О.Л.,

при секретарі: Голопич Н.Р.,

розглянувши клопотання заступника начальника першого відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України підполковника податкової міліції Сафонова А.Ю. про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника першого відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України підполковник податкової міліції Сафонов А.Ю. звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором Генеральної прокуратури України В. Лесько, про арешт майна, що необхідно в межах кримінального провадження № 32016000000000041 від 12.05.2016 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Клопотання мотивовано наступним. В ході досудового розслідування встановлено, що між ПАТ «ОТП Банк» та ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод», було укладено Договір про надання банківських послуг від 16.08.12 № CR 12-143/200-4. Відповідно до умов зазначеного договору ПАТ «ОТП Банк» надано ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» кошти під заставу комплексу нежитлових будівель за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 31, які належать ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» на праві приватної власності (Договір застави (іпотеки) від 17.08.12 № РL 12-165/200). До договору про надання банківських послуг від 16.08.12 № CR 12-143/200-4 було складено декілька додаткових угод, які змінювали умови та строки кредитування. Заставна вартість зазначеного майнового комплексу становила 42 978 893 грн. 09.09.14 між ПАТ «ОТП Банк» та Командитним товариством «Желєв С.С. і компанія» Комиш-Зорянського елеватора», було укладено договір про відступлення права вимоги та зміну кредитора від 09.09.14 № 1, відповідно до умов якого Командитне товариство «Желєв С.С. і компанія» Комиш-Зорянського елеватора» набуває прав нового кредитора та нового іпотекодержателя. 14.11.14 Командитне товариство «Желєв С.С. і компанія» Комиш-Зорянського елеватора» укладає договір купівлі-продажу комплексу № 3584 з ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» та реалізує комплекс нежитлових будівель за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 31, який належить на праві приватної власності ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод», за суму 4 057 432 грн. Таким чином, службові особи КТ «Желєв С.С. і компанія» Комиш-Зорянського елеватора» (код 00954225) реалізували за заниженими цінами в адресу пов'язаної особи - ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» основні засоби ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (код 00373830, далі ПрАТ «МОЕЗ») - комплекс нежитлових будівель та споруд за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 31, внаслідок чого до державного бюджету України не надійшло податку на додану вартість в сумі 7 324 674 грн., що є особливо великим розміром.Зазначені факти підтверджено висновком експертного дослідження № 365/366 від 12.02.16 Донецького НДІ судових експертиз. Крім того, службові особи Командитного товариства «Желєв С.С. і компанія «Комиш-Зорянського елеватора» (код ЄДРПОУ 00954225) в період 2014 року умисно ухилились від сплати податку на прибуток підприємства у сумі 7 919 356 грн. шляхом віднесення в порушення п. 153.5 ст. 153 Податкового кодексу України до складу інших витрат суми заборгованості у розмірі 43 996 423 грн., що залишилась непогашеною за договором відступлення права вимоги від 04.11.2014 року. Порушення підтверджуються актом Пологівської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 02.02.2016 року №36/08-15-22-021/00954225. Таким чином, загальний розмір збитків склав 15 244 030 грн. Командитне товариство «Желєв С.С. і компанія «Комиш-Зорянського елеватора» (код ЄДРПОУ 00954225) має наступні рахунки: в ПАТ «ОТП Банк» (МФО 300528) - 26007455003679, 26007455003679 (долар США), 26007455003679 (українська гривня), 26102455000243, в ПАТ «КБ «Приватбанк» (МФО 305299) - 26005060317225, 26051060285925, в ПАТ «Райффайзен банк Аваль» (МФО 300335) - 26002381866, 26004353171, 26007193101, 26008187473, 2604139976, 2604520035. В теперішній час, виникла необхідність в накладенні арешту на грошові кошти на зазначених рахунках з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

В судовому засіданні слідчий підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити, зважаючи на положення ст. 170 КПК України, оскільки кошти, арешт яких вимагаються отримані (набуті) кримінально протиправним шляхом.

Представник власника майна в судове засідання не викликався, відповідно до положень ч. 2 ст. 172 КПК України.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст.107 КПК України.

Вислухавши доводи слідчого, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку про наявність підстав для його задоволення частково, виходячи із наступного.

Так, Управлінням розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні № 32016000000000041 від 12.05.2016 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

При цьому як свідчать матеріали справи, органом досудового розслідування перевіряються щодо ухилення службовими особами Командитного товариства «Желєв С.С. і компанія «Комиш-Зорянського елеватора» (код ЄДРПОУ 00954225) в період 2014 року умисно від сплати податку на прибуток підприємства у сумі 7 919 356 грн. шляхом віднесення в порушення п. 153.5 ст. 153 Податкового кодексу України до складу інших витрат суми заборгованості у розмірі 43 996 423 грн., що залишилась непогашеною за договором відступлення права вимоги від 04.11.2014 року. Порушення підтверджуються актом Пологівської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 02.02.2016 року №36/08-15-22-021/00954225.

Згідно акту № 36/08-15-22-021/00954225 від 02.02.2016 року Про результати документальної планової перевірки КТ товариства «Желєв С.С. і компанія «Комиш-Зорянського елеватора» (код ЄДРПОУ 00954225) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. Товариством занижено податок на прибуток на 7 919 356,00 грн.

Приписами ч. 1 ст. 170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

З іншого боку за положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Як свідчать матеріали клопотання Командитне товариство «Желєв С.С. і компанія «Комиш-Зорянського елеватора» (код ЄДРПОУ 00954225) має наступні рахунки: в ПАТ «ОТП Банк» (МФО 300528) - 26007455003679, 26007455003679 (долар США), 26007455003679 (українська гривня), 26102455000243, в ПАТ «КБ «Приватбанк» (МФО 305299) - 26005060317225, 26051060285925, в ПАТ «Райффайзен банк Аваль» (МФО 300335) - 26002381866, 26004353171, 26007193101, 26008187473, 2604139976, 2604520035.

Вирішуючи питання про арешт майна слідчий суддя має зазначити, що не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи за вчиненні злочину, а лише зобов»язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів кримінального провадження, одним з яких і є накладення арешту на майно.

Надані слідчим матеріалами, пояснення ініціатора клопотання свідчать про те, що наявні, в розумінні положень ст. 170 КПК України, підстави для накладення арешту на грошові кошти, які перебувають на рахунках Командитного товариства «Желєв С.С. і компанія «Комиш-Зорянського елеватора» (код ЄДРПОУ 00954225), оскільки останні можуть мати ознаки майна отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а отже відповідати критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.

За таких обставин клопотання слідчого в частині накладення арешту підлягає задоволенню та в сумі спів мірною із збитками, визначеному у акті від 02.02.2016 р.

При цьому слідчий суддя застосовуючи такого засіб забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, враховує розумність та співрозмірність обмеження права власності, наслідки арешту майна, інші обставини, що мають бути досліджені відповідно до приписів ст. 173 КПК України.

В частині ж зобов'язання службових осіб банку надати довідку щодо кількості грошових коштів на розрахункових рахунках на час накладення арешту, третій та десятий робочий день клопотання задоволенню не підлягає, зважаючи на те, що слідчим не доведено можливістю розгляду зазначеного питання в межах положень глави 17 КПК України. Арешт майна.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 309, 395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові Командитного товариства «Желєв С.С. і компанія «Комиш-Зорянського елеватора» (код ЄДРПОУ 00954225) в межах суми 7919356 грн. 00 коп, що знаходяться ПАТ «Райффайзен банк Аваль» (МФО 300335) на рахунках № 26002381866, № 26004353171, № 26007193101, № 6008187473, 2604139976, 2604520035 та заборонити видаткові операції з цих рахунків за винятком виплати заробітної плати, обов'язкових платежів до бюджету.

Ухвала підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя