Ухвала суду № 62691558, 10.11.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 1-кс/760/15053/16

Справа № 760/12419/16-к

У Х В АЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2016 слідчий суддя Солом'янський районний суд міста Києва Букіна О.М., за участю секретаря судових засідань Казакова М.О.,

прокурора Кричуна В.В.,

підозрюваного ОСОБА_3,

адвоката підозрюваного Кобзар О.М., ОСОБА_5

розглянувши клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Аршавіна Т.В., погоджене з заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури старшим радником юстиції Кривенко В.В., на підставі матеріалів досудового розслідування № 12015220000000157, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця: АДРЕСА_1; українця, громадянина України, приватного підприємця, освіта вища, раніше не судимого, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

Дане клопотання обґрунтовується тим, що своїми умисними діями, які виразились у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки державним та громадським інтересам, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, а тому з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_3, запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від досудового слідства виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

24.09.2015 року вказане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220000000157, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 28, ч.2 ст.364 КК України.

08.11.2016 року о 08 год. 40 хв. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

08.11.2016 року о 09 год. 20 хв. ОСОБА_3 затримано в порядку ч.3 ст.208 КПК Українии.

В судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання із зазначених у ньому підстав.

Підозрюваний та його захисники заперечували проти задоволення клопотання та просили відмовити у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на відсутність обґрунтованих правових підстав для тримання особи під вартою.

Вказували, що ОСОБА_3 було затримано в порядку ч.3 ст. 208 КПК України. Разом з тим, вважають, що законні підстави для такого затримання були відсутні та відповідно затримання ОСОБА_3 могло бути лише за ухвалою слідчого судді.

Також посилалися на те, що відповідно до вимог ч.3 ст.278 КПК України відсутні будь-які підстави тримання останнього під вартою і він підлягає негайному звільненню з під варти та в порядку ст.206 КПК підлягають з'ясуванню підстави позбавлення його свободи.

Крім того, вказували, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12015220000000157 за правовою кваліфікацією ч. 2 ст28, ч.2 ст.364 КК України, не містить відомостей про створення групи детективів та прокурорів у ньому, не містить обставин, які виправдовують тримання особи під вартою, оскільки тяжкість злочину, який інкримінують ОСОБА_3, само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від слідства та суду, а для судового органу не може бути достатньою причиною для виправдання ув'язнення особи. При цьому звертали увагу, що детектив не посилався на жодний доказ, який би підтверджував вказані твердження щодо наявності обґрунтованих ризиків, які б перешкоджали завершенню досудового розслідування.

За викладених обставин просили відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2 000 000,00 грн. чи домашнього арешту, з огляду на міцні соціальні зв'язки, необхідності догляду та утримання за двома неповнолітніми дітьми відповідно до укладеного договору від 08.09.2016 року, позитивною характеристикою та постійним місцем роботи та проживання.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими детектив, прокурор обґрунтовували доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання є таким, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України»).

В ході розгляду клопотання встановлено, що 24.09.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220000000157 були внесені відомості про кримінальне провадження з попередньою правовою кваліфікацією ч. 2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України.

08.11.2016 року о 09-20 год. підозрюваного ОСОБА_3 в порядку п.3 ч.1 ст.208 КПК України було запрошено до господарсько-правового факультету Національного університету Юридична академія України ім.. Ярослава Мудрого за адресою: м.Харків, вул. Пушкінська, 79/2 та затримано в рамках кримінального провадження № 12015220000000157 від 24.09.2015 року, внесеного до ЄРДР за ч.2 ст. 28, ч.2 ст.364 КК України, як вбачається з протоколу затримання від 08.11.2016 року.

Повідомлення про підозру за правової кваліфікації ч.2 ст. 28, ч.2 ст.364 КК України у цьому кримінальному провадженні було вручено ОСОБА_3 08.11.2016 року о 08-40 год.

Відповідно до витягу ЄРДР від 10.11.2016 року вбачається, що група слідчих складається з: Новікова В.Г., Скомарова О.В., Савкіна О.С., Єршова П.А., Дмитрієнко В.П., Кабаєва В.М., Яндюк С.В., Садовничого Б.О., Мирко Б.М., Аршавін Т.В., Кривоспицького О.М., Дерій Н.О., прокурорів: Кривенко В.В., Кричун В.В., Щербай Т.А., Жовницька А.В., Луговськой О.С., Снєгірьова О.М.

За таких обставин, доводи сторони захисту щодо необґрунтованості дій детектива Новікова В.Г., який не включений у групу детективів та прокурора Кривенка В.В., який не включений у групу прокурорів відповідно до постанови про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 09.11.2016 року, слідчий суддя вважає безпідставним.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 було вручено 09.11.2016 року о 20 год. 35 хв.

Разом з тим, з матеріалів поданого клопотання не вбачається обґрунтованих підстав як для затримання ОСОБА_3 через недоведеність наявності обґрунтованих підстав вважати, що можлива його втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності як особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України, так і застосування до нього запобіжного заходу у вигляді взяття під варту за відсутності доказів наявності більшості ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, суддя відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року), також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (справа «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_3 будучи ІНФОРМАЦІЯ_4, будучи наділеним організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на державному підприємстві, тобто згідно з приміткою до ст. 364 КК України являвся службовою особою, діючи умисно, згідно попередньо розробленого злочинного плану, у співучасті із ОСОБА_21 та іншими невстановленими особами, зловживаючи своїм службовим становищем та діючи всупереч інтересів служби, здійснив реалізацію продукції державного підприємства, з використанням підконтрольних господарюючих суб'єктів, у спосіб, що дозволив мінімізувати доходи державного підприємства та одержати неправомірну вигоду.

Так, ОСОБА_3 призначено на посаду ІНФОРМАЦІЯ_4 з 01.04.2013 відповідно до наказу від 29.03.2013 № 404-к шляхом переведення з посади начальника управління продажів (звільнений 19.04.2016 за власним бажанням згідно з ст. 38 КЗпП України на підставі наказу від 30.03.2016 № 313-к).

Відповідно до посадової інструкції, затвердженої директором державного підприємства «Завод «Електроважмаш» ОСОБА_22 в червні 2013 року, заступник директора зі стратегії та маркетингу ДП «Завод «Електроважмаш» у своїй діяльності керується чинним законодавством України, Статутом підприємства в новій редакції від 15.03.2012, наказами та розпорядженнями по підприємству, вказівками та дорученнями керівництва, даною посадовою інструкцією (п. 3. розділу 1), Стандартом підприємства від 05.05.2011 (СТП 95.034:2011, Система якості. Порядок оформлення, погодження і візування проектів договорів із замовниками та постачальниками), затвердженого директором державного підприємства «Завод «Електроважмаш» ОСОБА_22 та введеного в дію з 05.06.2013.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України метою господарської діяльності підприємства є досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до посадової інструкції заступника директора зі стратегії та маркетингу державного підприємства «Завод «Електроважмаш» та Статуту підприємства розробці та укладенню контрактів, як складовим маркетингової політики, повинен передувати аналіз споживчих якостей продукції, ринкової сфери та прогнозування споживчого попиту на продукцію підприємства. Крім того, заступник директора зобов'язаний вживати організаційних заходів до покращення споживчих якостей та підвищення рівня збуту на підприємстві з метою отримання прибутку за рахунок виробничої та підприємницької діяльності.

Упродовж 2012 року державне підприємство «Завод «Електроважмаш» розпочало офіційні переговори з ТОВ «Оркен», що входить в групу компаній АТ «Арселор Миттал Темиртау» щодо проектування, виготовлення та введення в експлуатацію електродвигуна постійного струму (2 250 кВт) типу ПБК 380/80-2,25.

Після виготовлення на державному підприємстві «Завод «Електроважмаш» технічної документації, яка була погоджена замовником ТОВ «Оркен», та була підставою для подальшого укладення контракту із державним підприємством, 04.02.2014 від АТ «АрселорМиттал Темиртау» надійшов лист-запит щодо можливості укладення прямого контракту на поставку електродвигуна постійного струму з ДП «Завод «Електроважмаш».

У відповідь ОСОБА_3 скеровано лист від 20.02.2014 № 268/63-1, у якому зазначалось, що уповноваженою особою приймати участь в переговорах і укладати контракт на поставку вказаного електродвигуна для потреб ТОВ «Оркен» є офіційний дистриб'ютор державного підприємства - ТОВ «Торговий дім «Електроважмаш».

Разом з тим, відповідно до довідки від 05.04.2016 № 248-187, за підписом в.о. директора державного підприємства «Завод «Електроважмаш» ОСОБА_24 ТОВ «Торговий дім «Електроважмаш» не є офіційним представником та дистриб'ютором державного підприємства «Завод «Електроважмаш». Державне підприємство «Завод «Електроважмаш» не укладало з ТОВ «Торговий дім «Електроважмаш» договорів на право реалізації продукції державного підприємства «Завод «Електроважмаш». Державне підприємство «Завод «Електроважмаш» не уповноважувало ТОВ «Торговий дім «Електроважмаш» приймати участь у перемовинах щодо постачання електродвигуна постійного струму типу ПБК 380/80-2,25 УХЛ4 на адресу ТОВ «Оркен», яке входить до складу компанії «ArcelorMittal», а також укладати відповідні контракти.

Наведене свідчить про умисний характер дій ОСОБА_3 та введення в оману представників АТ «АрселорМиттал Темиртау» щодо дистриб'юторських повноважень ТОВ «Торговий дім «Електроважмаш».

У подальшому, 10.09.2014 між службовими особами ТОВ «Оркен», які були введені в оману ОСОБА_3, в особі генерального директора АТ «АрселорМиттал Темиртау» ОСОБА_25, генерального директора ТОВ «Оркен» ОСОБА_33 і фінансового директора АТ «Арселор Миттал Темиртау» ОСОБА_8, діючих на підставі довіреності від 31.12.2013 № 44, та ТОВ «Торговий дім «Електроважмаш», в особі директора ОСОБА_21, діючого на підставі Статуту ТОВ «Торговий дім «Електроважмаш», укладено Контракт з інвестиційних закупок № R7244, предметом якого є розробка, проектування, виготовлення, пакування, поставка, маркування, шеф-нагляд за монтажем і введенням в експлуатацію електродвигуна постійного струму (2 250 кВт) типу ПБК 380/80-2,25, а також встановлення зубчатої напівмуфти на вал двигуна та інструктаж спеціалістів Покупця відповідно до технічної специфікації.

Незважаючи на те, що сторонами вказаного контракту були ТОВ «Оркен» та ТОВ «Торговий дім «Електроважмаш», відповідно до п. 7.8.3. Контракту попереднє приймання обладнання (виготовленого двигуна) здійснюється представниками ТОВ «Оркен» та ТОВ «Торговий дім «Електроважмаш» на території заводу-виробника - державного підприємства «Завод «Електроважмаш» в м. Харків, Україна, а відповідно до п. 7.8.4. Контракту ТОВ «Оркен», як покупець, направляє за рахунок ТОВ «Торговий дім «Електроважмаш», як постачальника, своїх уповноважених представників саме на виробничі потужності державного підприємства «Завод «Електроважмаш» для здійснення спільних випробувань та підписання відповідного акту.

Відповідно до умов Контракту ТОВ «Оркен» переказано на банківський рахунок ТОВ «Торговий дім «Електроважмаш» кошти на загальну суму 3 001 148,0 дол. США, що відповідно до офіційного курсу встановленого Національним банком України становить 68 131 345,33 грн. Переказ коштів здійснювався на підставі низки платіжних доручень в період з 10.02.2015 до 19.10.2015.

Факт відвантаження вказаного електродвигуна та комплекту документів на нього підтверджується актом попереднього приймання від 24.11.2015.

У подальшому, на виконання спільного злочинного плану, 30.09.2014, між державним підприємством «Завод «Електроважмаш» в особі ОСОБА_3 та підконтрольним підприємством СОNОR TRADING L.Р. (м. Росайт, Великобританія) в особі директора ОСОБА_34 укладено Контракт № 49/14, предметом якого є: розробка, проектування, виготовлення, пакування, постачання, маркування, шеф-нагляд за монтажем та введення в експлуатацію цього ж електродвигуна типу ПБК 380/80-2,5, а також здійснення шеф-нагляду за установкою зубчастої напівмуфти на вал двигуна в умовах експлуатації та інструктаж спеціалістів Покупця відповідно до технічної специфікації.

При цьому, комерційним директором СОNОR TRADING L.Р. виступав ОСОБА_21, який одночасно з 2010 року являвся директором ТОВ «Торговий дім «Електроважмаш».

Згідно з п. 1.2 Контракту від 30.09.2014 № 49/14 метою даного контракту є виконання зобов'язань державного підприємства «Завод «Електроважмаш», зокрема: інжиніринг, пакування і маркування, поставка, шеф-нагляд монтажу, пусконалагодження, установка зубчатої напівмуфти на вал двигуна та навчання персоналу СОNОR TRADING L.Р. за адресою: представництво «Оркен-Атасу» ТОВ «Оркен», 100700, Карагандинська обл., м. Каражал, Республіка Казахстан.

Відповідно до п. 2.1.1. та Додатку А2 «Умови оплати та контрактна ціна» ціна контракту становить 1 386 350,00 дол. США., а у подальшому збільшена і склала 1 387 800 дол. США.

Згідно з наявними копіями банківських виписок СОNОR TRADING L.Р. упродовж періоду з 13.11.2014 по 09.09.2015 переказано на користь ДП «Завод «Електроважмаш» кошти на загальну суму 1 387 800,00 дол. США, що відповідно до офіційного курсу встановленого Національним банком України становило 30 793 901,54 грн. Переказ коштів здійснювався низкою платіжних доручень в період з 13.11.2014 до 09.09.2015.

Факт відвантаження державним підприємством «Завод «Електроважмаш» вказаного електродвигуна типу ПБК 380/80-2,25 з насадженою на вал зубчатою напівмуфтою МЗ-20 підтверджується копіями накладних на відпуск готової продукції та копіями специфікацій на відвантаження від 10.09.2015.

Таким чином, укладаючи контракт № R7244 з ТОВ «Оркен» 10.09.2014 ТОВ «Торговий дім «Електроважмаш» не мало технічної можливості самостійно виконати його істотні умови щодо розробки, проектування, виготовлення, пакування, поставки, маркування, шеф-нагляду за монтажем і введенням в експлуатацію електродвигуна типу ПБК 380/80-2,25.

Відповідно до єдиного порядку оформлення договорів із замовниками (контрагентами) на постачання продукції на державного підприємства «Завод «Електроважмаш» встановленого Стандартом підприємства від 05.05.2011 (СТП 95.034:2011, Система якості. Порядок оформлення, погодження і візування проектів договорів із замовниками та постачальниками), керівники, які приймають участь в погодженні проектів договорів, несуть персональну відповідальність за свій підпис (п. 6.27).

Згідно з п. 12.2 СТП 95.034:2011 керівник структурного підрозділу, супроводжуючого договір, несе відповідальність за відповідність умов проекту договору інтересам підприємства.

Пунктом 12.8 СТП 95.034:2011 визначено, що заступник директора зі стратегії та маркетингу несе повну відповідальність за доцільність вибору покупця, за належне виконання договорів на постачання (реалізацію) продукції, а також дотримання цінової політики підприємства.

Таким чином, досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ «Торговий дім «Електроважмаш» здійснило реалізацію ТОВ «Оркен» електродвигуна, виробником якого є держане підприємство «Завод «Електроважмаш» за 3 001 148,00 дол. США / 68 131 345,33 грн., в свою чергу, придбавши його у пов'язаної підконтрольної компанії - нерезидента CONOR TRADING L.P. за 2 981 956,00 дол. США. При цьому, CONOR TRADING L.P. цей електродвигун придбало безпосередньо у виробника державного підприємства «Завод «Електроважмаш» за ціною в розмірі 1 387 800,00 дол. США / 30 793 801,45 грн.

Водночас, відповідно до п. 9.1. Статуту державне підприємство «Завод «Електроважмаш» не мало жодних перешкод для реалізації у вересні 2014 року електричного двигуна постійного струму (2 250 кВт) типу ПБК 380/80-2,25 безпосередньо до Республіки Казахстан для потреб ТОВ «Оркен» (АТ «АрселорМиттал Темиртау»).

Таким чином електродвигун, що реалізувався державним підприємством «Завод «Електроважмаш» на адресу CONOR TRADING L.P. виготовлявся та проектувався для підприємства ТОВ «Оркен», який є тим самим електродвигуном, що реалізовано підприємством ТОВ «Торговий дім «Електроважмаш» підприємству ТОВ «Оркен».

Згідно з висновком експерта від 27.10.2016 № 235/16 за результатами проведення судово-економічної експертизи недоотримані доходи (збитки) державного підприємства «Завод «Електроважмаш» внаслідок заниження ціни під час реалізації електродвигуна постійного струму (2250 кВт), тип ПБК 380/80-2.25 компанії ТОВ «Оркен», через посередників, підтверджуються документально на суму 37 253 452,15 грн.

При цьому, в порушення п. 5.1.1. Стандарту підприємства СТП 95.070:2013 (Інтегрована система менеджменту. Порядок відкриття та оформлення заводських замовлень на основні види діяльності підприємства по договорам і контрактам із зовнішніми організаціями); п.п. 6.27., 12.2., 12.8. Стандарту підприємства СТП 95.034:2011 (Система якості. Порядок оформлення, погодження і візування проектів договорів із замовниками та постачальниками); ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, ОСОБА_3, перебуваючи на посаді заступника Директора зі стратегії та маркетингу державного підприємства «Завод «Електроважмаш» упродовж вересня 2014 року за місцем розташування вказаного підприємства за адресою: м. Харків, проспект Московський, 299 в співучасті з ОСОБА_21 та іншими невстановленими особами вчинив зловживання своїм службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших юридичних осіб (СОNОR TRADING L.Р., м. Росайт, Великобританія та ТОВ «Торговий дім «Електроважмаш», м. Дніпро, Україна) з використанням свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним та громадським інтересам у виді недоотриманих доходів (збитків) на загальну суму 37 253 452,15 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється в тому, що вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст28, ч.2 ст. 364 КК України, а саме у вчиненні умисних дій, які виразилися у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки державним та громадським інтересам.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- висновком експерта від 27.10.2016 № 235/16 за результатами проведення судово-економічної експертизи, у відповідності до якого підтверджені збитки державному підприємству «Завод «Електроважмаш» внаслідок заниження ціни під час реалізації електродвигуна постійного струму (2250 кВт), тип ПБК 380/80-2.25 компанії ТОВ «Оркен», через посередників на суму 37 253 452,15 грн.

- документами - офіційною перепискою між державним підприємством «Завод «Електроважмаш» та АТ «АрселорМиттал Темиртау» щодо можливості укладання прямого контракту на поставку електродвигуна постійного струму з державним підприємством «Завод «Електроважмаш» та необхідності укладення контракту з підставним підприємством ТОВ «Торговий дім «Електроважмаш»;

- довідкою державного підприємства «Завод «Електроважмаш», згідно якої ТОВ «Торговий дім «Електроважмаш» не є офіційним представником та дистриб'ютором державного підприємства «Завод «Електроважмаш»;

- протоколом допиту головного юрисконсульта ПАТ «АселорМітал Кривий ріг» ОСОБА_26 від 25.03.2016,;

- протоколами допиту старшого майстра ПАТ «АселорМіттал Кривий ріг» ОСОБА_27 від 26.01.2016 та головного енергетика ШУ ГД ПАТ «АселорМіттал Кривий ріг» ОСОБА_28 від 26.01.2106,;

- протоколами допиту заступника Міністра економічного розвитку та торгівлі України ОСОБА_29 від 13.10.2016 та від 14.006.2016,;

- листом в.о. заступника генерального директора ПАТ «АселорМіттал Кривий ріг» ОСОБА_30 до Міністра економічного розвитку та торгівлі України ОСОБА_35 від 25.08.2015;

- протоколами негласних (розшукових) слідчих дій.

Таким чином, в матеріалах клопотання є певні дані, що підтверджують існування на час розгляду клопотання обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч. 4 ст. 364 КК України, що потребує подальшого розслідування.

Щодо обґрунтованості ризиків, то вони мають бути не уявними або ж припустимими, а конкретними, визначеними, необхідними, підтвердженими відповідними доказами, які б в сукупності свідчили про наявність підстав, що були достатніми для застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких, зокрема слідчий суддя встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Однак детектив і прокурор не навели обґрунтування того, що ризики, на які вони посилаються, є реально наявними та достатніми для обрання ОСОБА_3 найтяжчого запобіжного заходу.

Обмеження конституційних прав і свобод людини є виправданим лише у тому випадку, якщо з урахуванням обставин конкретного кримінального провадження суспільний інтерес превалює над принципом поваги до свободи особистості та презумпцією невинуватості, що автоматично виключає можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження лише з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, вина особи у вчиненні якого не була доведена.

Обов'язок доведення обставин неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу випливає також з низки рішень Європейського суду з прав людини на вимогу ст. 5 Конвенції (рішення в справах «Бойченко проти Молдови» від 11.07.2006 року, «Алєксандр Макаров проти Росії» від 12.03.2009 року, «Мамєдов проти Росії» від 01.06.2006 року, «Сергій Волосюк проти України» від 12.03.2009 року, «Тодоров проти України» від 12.01.2012 року), правова позиція в яких зводиться до того, що без вказання обґрунтованості підстав твердження, що особа переховуватиметься від правосуддя, може перешкоджати провадженню по справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, посилання на відповідну норму закону та на тяжкість обвинувачення як на головний чинник при оцінці ймовірності вище викладеного є недостатнім для ухвалення рішення про тримання особи під вартою. національні органи влади зобов'язані проаналізувати особисті обставини особи докладніше та навести на користь тримання під вартою конкретні підстави, підкріплені встановленими в судовому засіданні доказами.

В поданому до суду клопотанні сторона обвинувачення лише припустила наявність всіх ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, як на підставу для взяття під варту ОСОБА_3, проте, з огляду на наведені вище правові позиції, наявні в матеріалах справи докази, вказані твердження сторони обвинувачення є необґрунтованими.

Разом з тим, слідчій погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо наявності ризику можливості ОСОБА_3 здійснення певного впливу на свідків та інших підозрюваних.

При цьому слідчій суддя, визнаючи наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_3 інкримінованого правопорушення, також враховуючи його міцні соціальні зв'язки, надання утримання двом неповнолітній дітям, які за угодою між подружжям від 08.09.2016 року визначено місце проживання разом з батьком, наявність у нього постійного місця проживання та роботи, його позитивні характеристики, приходить до висновку про застосування запобіжних заходів без обмеження його свободи, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України та вважає за необхідне застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких випливає з наведеного обґрунтування клопотання, з метою контролю за належною процесуальною поведінкою підозрюваного.

Враховуючи відомості про особу підозрюваного, характер вчиненого кримінального правопорушення, слідчій суддя дійшов висновку про обрання ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді застави з покладенням на нього обов'язків:

1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі службовими особами та працівниками ДП «Завод «Електроважмаш», іншим підозрюваним ОСОБА_21, свідками , представниками ТОВ « Оркен», АТ «Арселор Миттал Темиртау»;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, має визначатись той відповідний та достатній розмір застави, який відповідає ступеню довіри особі, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Тому вирішуючи питання щодо розміру застави, який повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, то відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, враховуючи майновий стан підозрюваного, який складається з автомобіля Смарт, 2013 року, власності сім'ї на квартиру загальною площею 67, 5 кв.м ( АДРЕСА_1) та його доходи, які складаються лише із заробітної плати, характеризуючи дані про його особу, з метою забезпечення гарантування на достатньому рівні виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, слідчій суддя вважає за доцільне визначити його у розмірі 1455 мінімальної заробітної плати, що становить 2 004 990, 00 (два мільйони чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто) грн., внесення якої у розмірі 2 000 000,00 грн. гарантовано листом від 09.11.2016 року як заставодавцем ТОВ «УКРТЕПЛОПРОМ» та за викладених обставин зможе гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 192-196, 197, 206, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця: АДРЕСА_1; українця, громадянина України, приватного підприємця, освіта вища, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1455 (одна тисяча чотириста п'ятдесят п»ять ) мінімальних заробітних плат, що становить 2 004 990, 00 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: р/р 37319001004186; МФО (код банку) 820019; ЄДРПОУ банку: 02896762; Банк одержувача: УДК м. Києва; та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця: АДРЕСА_1; українця, громадянина України, приватного підприємця, освіта вища, раніше не судимого, на строк два місяці (до 09 січня 2016 року), починаючи з дня обрання запобіжного заходу, наступні обов'язки:

1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі службовими особами та працівниками ДП «Завод «Електроважмаш», іншим підозрюваним ОСОБА_21, свідками , представниками ТОВ « Оркен», АТ «Арселор Миттал Темиртау»;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Підозрюваний не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу; при цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень; застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає виконанню не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали в цій частині покласти на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру України.

У застосуванні запобіжного захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відмовити.

Ухвала в частині відмови у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Букіна О.М.