Постанова № 62691297, 10.11.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"10" листопада 2016 р. Справа № 806/2963/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Іваненко Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Лібеги С.О.,

представників сторін, представника третьої особи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ", Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "17" травня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області, Начальника управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м.Житомира Житомирської області Гощицької Р.Ю. третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю "ЖЛ" про визнання рішення неправомірним, скасування довідки, зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області та начальника управління Пенсійного фонду України в Богунському районі міста Житомира Житомирської області Гощицької Р.Ю. третя особа: ТДВ "ЖЛ" про визнання рішення щодо видачі довідки від 10 березня 2011 року № 4140/04 неправомірним, скасування довідки та зобов'язання вчинити дії. В обґрунтування своїх позовних вимоги зазначала, що ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 30.01.2014 року по справі № 806/7902/13-а у зв'язку із смертю ОСОБА_5 здійснено заміну позивача на її правонаступника ОСОБА_3 Позивач вказує, що на її думку, довідка від 10.03.2011 року № 4140/04 про відсутність заборгованості, яка видана за зверненням ЗАТ "Житомирські ласощі" не відповідає фактичним обставинам, а тому підлягає скасуванню, оскільки вона не відповідала зразку, встановленому Додатком 4 Порядку взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України; зміст довідки про відсутність заборгованості від 10.03.2011 року № 4140/04 не відповідав фактичним обставинам, а саме наявність боргу з 01.01.2011 року у розмірі 344650,94 грн., що констатовано судовими рішеннями у справі № 0670/9680/11 від 07.02.2012 року та у справі № 0670/3214/12 від 30.076.2012 року, які, з врахуванням ст. 254 КАС України, набрали законної сили. Також, на думку позивача, довідка про відсутність заборгованості від 10.03.2011 року №4140/04 містила недостовірну інформацію і має бути відкликана Пенсійним фондом з реєстраційної справи ЗАТ "Житомирській ласощі" як органом, який видав цю довідку. Внаслідок перебування цієї довідки в пакеті документів, поданих державному реєстратору для здійснення реєстраційної дії 05.05.2011 стало можливим припинення ЗАТ "Житомирські ласощі" та як наслідок анулювання акцій, які належать на праві власності позивачу. Позивач вказує, що дії УПФ України в особі начальника Р.Ю. Гощицької щодо видачі довідки про відсутність заборгованості є протиправними , оскільки діями начальника Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира, які полягали у видачі довідки про відсутність заборгованості у ЗАТ "Житомирські ласощі" порушено права позивача як акціонера, з огляду на те, що на підставі цієї довідки стало можливим припинення ЗАТ "Житомирські ласощі" та анулювання акцій, які належать позивачу на праві власності.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії начальника управління Пенсійного фонду України в Богунському районі міста Житомира Житомирської області Гощицької Р.Ю, щодо видачі довідки про відсутність заборгованості від 10 березня 2011 року № 4140/04.

Визнано протиправною довідку про відсутність заборгованості від 10 березня 2011 року № 4140/04 та скасовано її.

В решті позовних вимог відмовлено.

З постановою суду першої інстанції не погодились відповідач та третя особа.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначає, що відсутність заборгованості перед Пенсійним фондом станом на 10.03.2011 та правомірність видачі довідки №4140/04 від 10.03.2011 судами вже розглядалась і прийняте відповідне рішення по справі №0670/3786/12, яке набрало законної сили. Довідка, що була видана управлінням відповідала фактичним обставинам справи, а саме, станом на 10.03.2011 заборгованість у ЗАТ Житомирські ласощі" перед Пенсійним фондом України згідно облікових даних (особового рахунку), що містилися в управлінні була відсутня. Вважає, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, Товариство з додатковою відповідальністю "ЖЛ" також подала апеляційну скаргу та просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17.05.2016 року та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначає, що заборгованість ЗАТ "Житомирські ласощі" перед Пенсійним фондом станом на 10.03.2011 була відсутня. Що стосується донарахування недоїмки за період з 2008 по 2010 рік згідно акту перевірки від 11.03.2011, то в даному випадку можна говорити про виявлення порушення, а не про існування заборгованості. Крім того зазначає, що дії щодо видачі спірної довідки не порушують прав позивача ОСОБА_3 відтак, остання не має права на звернення до суду.

Позивач в частині відмови в задоволенні позовних вимог судове рішення не оскаржує.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що апеляційні скарги слід задовольнити з наступних підстав.

У ході судового розгляду справи встановлено, що 10 березня 2011 року головним бухгалтером ЗАТ "Житомирській ласощі" подано до управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира на ім'я начальника Управління лист за вих. №851 з проханням надати довідку про відсутність заборгованості станом на 10.03.2011, оскільки, згідно рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Житомирські ласощі" від 20.11.2010, ЗАТ "Житомирські ласощі" проводить реорганізацію шляхом злиття із ТОВ "Будстайл-ХХІ" в результаті якого буде утворено правонаступник обох товариств, що припиняється - товариство з додатковою відповідальністю "ЖЛ".

Цього ж дня начальником управління Пенсійного фонду України в Богунському районі міста Житомира Р.Ю. Гощицькою на № 851 від 10.03.2011 видано довідку за № 4140/04 про відсутність заборгованості. У цій довідці вказано, що станом на 10 березня 2011 року, згідно особового рахунку, заборгованість перед Пенсійним фондом України за закритим акціонерним товариством "Житомирські ласощі" відсутня.

В позові до суду ОСОБА_3 просить визнати неправомірними дії щодо видачі довідки про відсутність заборгованості від 10.03.2011 № 4140/04; скасувати видану довідку про відсутність заборгованості від 10.03.2011 № 4140/04; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області відкликати з реєстраційної справи закритого акціонерного товариства "Житомирські ласощі", яка знаходиться у відділі реєстрації юридичних осіб та фізичних особі - підприємців реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції довідку про відсутність заборгованості від 10.03.2011 № 4140/04.

Судами в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_5, разом з іншими акціонерами ЗАТ "Житомирські ласощі" зверталась до суду із позовною заявою до державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції ОСОБА_7, державного реєстратора виконавчого комітету виконавчого комітету Житомирської міської ради ОСОБА_8 про визнання реєстраційних дій недійсними, визнання статуту не чинним, визнання дій неправомірними (справа №806/7902/13-а).

ОСОБА_5, яка була матір'ю ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Факт того, що ОСОБА_5 була акціонером ЗАТ "Житомирські ласощі" до припинення ЗАТ як юридичної особи, сторонами не заперечується, та підтверджується копією сертифікату акцій №7073.

У зв'язку зі смертю ОСОБА_5 у справі №806/7902/13-а ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 30.01.2014 проведена заміна позивача на правонаступника ОСОБА_3.

Разом з тим, предметом спору у даній справі є неправомірність дій щодо видачі начальником управління Пенсійного фонду України в Богунському районі міста Житомира Р.Ю. Гощицькою довідки №4140/04 від 10.03.2011 про відсутність заборгованості, неправомірність самої довідки та наявність порушеного права позивача ОСОБА_3 такими діями та спірною довідкою.

Колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на те, що в даній справі постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 09.09.2014, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційної адміністративного суду 22.07.2015 позов ОСОБА_3 було задоволено частково. Визнано неправомірними дії начальника управління Пенсійного фонду України в Богунському районі міста Житомира Житомирської області Р.Ю. Гощицької щодо видачі довідки про відсутність заборгованості від 10.03.2011 року № 4140/04. Визнано неправомірною та скасовано видану управлінням Пенсійного фонду України в Богунському районі міста Житомира Житомирської області довідку про відсутність заборгованості від 10.03.2011 року № 4140/04. В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.02.2016 було скасовано постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09.09.2014, а справу направлено на новий судовий розгляд.

У вказаній ухвалі ВАСУ акцентував увагу суду першої інстанції щодо необхідності при новому судовому розгляді справи перевірити факт набуття ОСОБА_3 права власності на акції ЗАТ "Житомирські ласощі", з"ясувати чи мало місце порушення прав, свобод та інтересів позивача та з`ясувати коли саме позивач чи її представники дізналися чи повинні були дізнатися про такі порушення, оскільки вказані обставини впливають на визначення початку перебігу строку звернення до суду.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови від 17.05.2016 року виходив з того, що ОСОБА_3 реалізувала визначене їй законом право на подання заяви про прийняття спадщини після померлої матері. Свідоцтво про право на спадкове майно після померлої ОСОБА_5 позивач не отримувала, однак її право отримання такого свідоцтва чинним законодавством не обмежено у часі після відкриття спадкової справи. З огляду на такі обставини суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_3 набула право на акції ЗАТ "Житомирські ласощі", які належали її померлій матері ОСОБА_5, а отже, є належним позивачем у справі.

З висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства визначено захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Позивач оспорила дії щодо видачі начальником управління Пенсійного фонду України в Богунському районі міста Житомира Р.Ю. Гощицькою довідки №4140/04 від 10.03.2011 про відсутність заборгованості, неправомірність самої довідки.

На думку колегії суддів, така довідка є правовим актом індивідуальної дії і стосується третьої особи у справі. Такий документ породжує права й обов'язки тільки для того суб'єкта (чи визначеного цим актом певного кола суб'єктів), якому його адресовано.

Відповідно до частини першої статті 6 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Право на захист є самостійним суб'єктивним правом, яке з'являється у власника прав лише в момент їх порушення або оспорювання і реалізується в межах охоронюваних правовідносин, які виникли при цьому.

Відтак, захист порушених прав, свобод та інтересів особи є похідним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушень.

Згідно з частиною другою статті 171 КАС право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто оскаржити такий акт інші особи не можуть.

Таке ж правило має застосовуватись і до правових актів індивідуальної дії.

Право на захист - самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 6 статті 55 Конституції України.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Таким чином, поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «право» має один і той же зміст.

Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Наведені положення не дозволяють скаржитися на дії державних органів абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні дії державного органу впливають на їх правове становище.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України в постановах від 01.12.2015р. (справа № 800/135/15) та від 15.12.2015р. (справа № 800/206/15).

З урахуванням обставин справи колегія суддів приходить до висновку про відсутність у будь-кого (крім ЗАТ "Житомирській ласощі"), в тому числі і позивача у справі, прав чи обов'язків у зв'язку із оскарженою довідкою, а тому така довідка як і дії щодо її видачі, не породжують для позивача права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.

Посилання позивача на порушення її прав як спадкоємця після померлої ОСОБА_5 є безпідставними, оскільки як спірна довідка так і дії щодо її видачі не має безпосереднього відношення до виникнення у позивача права спадкування і будь-яким чином не впливають на обсяг спадкового майна, оскільки в силу приписів ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Тобто, до складу спадщини входять сукупність прав та обов'язків, носієм яких був спадкодавець і які переходять до його спадкоємців після відкриття спадщини. За загальним правилом у спадщину переходять усі цивільні права та обов'язки спадкодавця. Виняток складають ті з них, які є невідчужуваними, нерозривно пов'язані з його особою, а відтак не здатні передаватися іншим суб'єктам (ст.1219 ЦК України).

За загальним правилом до спадкоємців переходять права та обов'язки спадкодавця у тому ж вигляді, в якому вони йому належали.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 "Про судову практику у справах про спадкування" "вирішуючи спір про спадкування частки учасника підприємницького товариства, необхідно враховувати, що це допускається статтями 130, 147, 166 ЦК, статтями 55, 69 Закону України від 19 вересня 1991 року №1576-XII "Про господарські товариства" і не підпадає під заборону пункту 2 частини першої статті 1219 ЦК. При цьому спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі".

В акціонерних товариствах до спадкоємців переходить право власності спадкодавців на акції. Зі складу спадщини не можуть бути виключені права на акції закритих акціонерних товариств. За відсутності в законі обмежень щодо спадкування права на акції такого товариства суди не повинні відмовляти у визнанні права власності спадкоємців на акції.

Як встановлено в судовому засіданні апеляційним судом позивач звернулась до суду з метою захистити порушене право на спадкування акцій ЗАТ "Житомирські ласощі", які за життя належали ОСОБА_5

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що на день смерті ОСОБА_5 не володіла акціями як ЗАТ "Житомирські ласощі" так і акціями ТДВ "ЖЛ", оскільки не подала заяву про обмін належних їй акцій на частку у статутному капіталі ТДВ "ЖЛ".

Крім того, матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що ОСОБА_3 є правонаступником ОСОБА_5 саме по акціях ЗАТ "Житомирські ласощі": відсутнє свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом або інші докази, які б беззаперечно свідчили, що акції ЗАТ "Житомирські ласощі" перейшли у власність ОСОБА_3

Колегія суддів наголошує, що питання щодо правомірності проведення перетворення ЗАТ "Житомирські ласощі" у Товариство з додатковою відповідальністю "ЖЛ", правомірності скасування випуску акцій у зв"язку з припиненням ЗАТ "Житомирські ласощі" шляхом злиття, закриття реєстру акціонерів у зв"язку з ліквідацією юридичної особи і, як наслідок, наявність чи відсутність у спадкодавця права власності на акції, не охоплюється предметом цього спору та не може розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Крім того встановлено, що довідка про відсутність заборгованості видавалась третій особі, як платнику податків.

Позивач не перебуває у відповідача на обліку як пенсіонер чи платник податків, а відтак не перебуває у правовідносинах з останнім.

Як пояснив представник відповідача, правовідносини між УПФУ в м. Житомирі та акціонерами товариств, зокрема ОСОБА_3, - відсутні.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів дійшла всиновку, що виданою управлінням Пенсійного фонду України в Богунському районі міста Житомира Житомирської області 10.03.2011 платнику податків довідкою про відсутність заборгованості, права позивача ОСОБА_3 не порушено.

Отже, відсутність у позивача прав та обов'язків у зв'язку із прийняттям оскаржуваної довідки не породжує для останньої і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку щодо відсутності підстав для визнання неправомірними дій начальника управління Пенсійного фонду України в Богунському районі міста Житомира Житомирської області Р.Ю. Гощицької щодо видачі довідки про відсутність заборгованості від 10.03.2011 № 4140/04 та визнання неправомірною та скасування виданої управлінням Пенсійного фонду України в Богунському районі міста Житомира Житомирської області довідки про відсутність заборгованості від 10.03.2011 №4140/04.

В обговорення питання щодо правомірності видачі довідки №4140/04 від 10.03.2011 управлінням Пенсійного фонду України в Богунському районі міста Житомира закритому акціонерному товариству "Житомирські ласощі", наявності чи відсутності заборгованості ЗАТ перед відповідачем станом на 10.03.2011 року колегія суддів не входить, оскільки як зазначалось вище вказана довідка не породжує для позивача прав та обов"язків та не порушує її законних прав та інтересів.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також не враховано всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України вказує, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариство з додатковою відповідальністю "ЖЛ" Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "17" травня 2016 р. скасувати в частині задоволення позовних вимог.

Прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В решті постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Л.О. Зарудяна

Т.В. Іваненко

Повний текст cудового рішення виготовлено "14" листопада 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,01001

3- представник позивача ОСОБА_9 АДРЕСА_2

4- відповідачам: Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області вул.Перемоги,55,м.Житомир,10003

5-Начальник управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м.Житомира Житомирської області Гощицька Р.Ю. вул.Перемоги,55,м.Житомир,10003

6-третій особі: Товариство з додатковою відповідальністю "ЖЛ" - вул.Покровська,67,м.Житомир,10003,