Ухвала суду № 62691107, 09.11.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 р.Справа № 816/462/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Лях О.П.

Суддів: Старосуда М.І. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Тітовій А.В.

за участю прокурора Маматова М.О.

представника відповідача Дзюбла О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Заступника прокурора Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2016р. по справі № 816/462/16 за позовом Заступника прокурора Полтавської області до Полтавської міської ради, Фонду державного майна України, третя особа Ліквідатор Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємств "Будівельник" Рибаченко Микола Петрович про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Заступник прокурора Полтавської області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської міської ради (надалі - відповідач-1), Фонду державного майна України (надалі - відповідач-2 або Фонд), третя особа: ліквідатор Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" Рибаченко Микола Петрович , в якому просив суд :

- визнати протиправною бездіяльність Полтавської міської ради щодо неприйняття до комунальної власності міста гуртожитку за адресою: м. Полтава, пров. Шевченка, 11;

- зобов'язати Полтавську міську раду забезпечити прийняття у комунальну власність територіальної громади міста Полтави гуртожиток за адресою: м. Полтава, пров. Шевченка, 11, площею 4379,9 кв.м., вартістю 40067850,00 грн;

- зобов'язати Фонд державного майна України включити гуртожиток за адресою: м. Полтава, пров. Шевченка, 11, площею 4379,9 кв. м., вартістю 40067850,00 грн до Єдиного реєстру об'єктів державної власності.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням Полтавською міською радою положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо передачі об'єктів житлового фонду, виявлених під час ліквідаційної процедури, до комунальної власності територіальних громад міста, зокрема на виконання ухвали господарського суду Полтавської області від 19.02.2012 , якою зобов'язано Полтавську міську раду прийняти до комунальної власності територіальної громади м. Полтави без додаткових умов об'єкти житлового фонду у м. Полтаві, в тому числі гуртожиток, що по пров. Шевченка, 11 в м. Полтава, який обліковується на балансі банкрута - Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник", що унеможливлює реалізацію законних прав мешканців спірного гуртожитку.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 липня 2016 року в частині позовних вимог про зобов'язання Полтавської міської ради забезпечити прийняття у комунальну власність територіальної громади міста Полтави гуртожиток за адресою: м. Полтава, пров. Шевченка, 11, площею 4379,9 кв.м., вартістю 40067850,00 грн. провадження у справі закрито.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 липня 2016 року в задоволенні адміністративного позову до Полтавської міської ради, Фонду державного майна України, третя особа: ліквідатор Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" Рибаченко Микола Петрович про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням, Заступник прокурора Полтавської області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу та постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову в повному обсязі (а.с.190-194)

Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення.

Представник позивача під час апеляційного розгляду підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.07.2012 у справі № 8/471-23/1 зобов'язано Полтавську міську раду прийняти до комунальної власності м. Полтави без додаткових умов об»єкти житлового фонду м.Полтава, зокрема гуртожиток по пров. Шевченка, 11 у м. Полтаві; зобов'язано ліквідатора Борових І.А. передати вищевказані об'єкти житлового фонду, в т.ч. гуртожитки, за актом прийому-передачі Полтавській міській раді; надати суду документальні докази передачі вищевказаних об'єктів житлового фонду, в т.ч. гуртожитків до комунальної власності територіальної громади м. Полтави в порядку, визначеному Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (акти приймання-передачі, рішення комісії тощо) /а.с. 21-25/.

Згідно з рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.07.2004 у справі №8/172 за позовом ДК ЖЕП "Будівельник" до Управління майном обласної ради та Управління житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації про визнання права власності на нерухоме майно житловий фонд Полтавського управління житлово-комунального господарства та його правонаступника КП ЖЕП "Будівельник" є державним відомчим житловим фондом корпорації "Укрбуд" і відповідно до статті 5 Житлового кодексу України та постанов Кабінету Міністрів України від 06.11.1996 №891 та від 02.12.1996 № 1 при ліквідації об'єднання мав бути переданим у відання Полтавської міської ради. Після самоліквідації виробничого будівельно-монтажного об'єднання "Полтавабуд" (наказ "Полтавабуд" від 18.12.1996 №28) майно його підрозділу - Полтавського управління житлово-комунального господарства у спільну власність територіальних громад області за актом приймання - передачі не передавалося. Господарський суд Полтавської області дійшов висновку, що закріплене за КП ЖЕП "Будівельник" житло належить до державної власності /а.с. 45-46/.

На думку прокурора Полтавською міською радою вчинено бездіяльність щодо неприйняття до комунальної власності міста гуртожитку за адресою: м. Полтава, пров. Шевченка, 11, а відповідно до інформації Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області від 18.03.2016 вказане майно не перебуває на обліку в Фонді.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції, суд першої інстанції посилався на те, що ухвала Господарського суду Полтавської області від 19.07.2012 у справі № 8/471-23/1 фактично не виконана, а тому позивачем обрано спосіб захисту порушених прав мешканців гуртожитку не передбачений чинним законодавством .

Щодо іншої частини адміністративного позову, суд першої інстанції зазначив , шо дії Фонду щодо формування Реєстру є похідними від дій уповноважених управляти державним майном органів, що надають відповідну інформацію для внесення відповідних змін, а тому Фонд не може самостійно за власною ініціативою вносити відомості до Реєстру.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

За приписами частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Водночас, суб'єктивна оцінка порушення права не є абсолютною. Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Враховуючи наведене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими.

У деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб'єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів.

При цьому слід враховувати, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити.

Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.

Як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 24 листопада 2015 року (справа № 21-3538а15) та від 06 липня 2016 року (справа № 800/313/15).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції станом на 11.06.2003 рік) усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів державного житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Як вже зазначалося, рішенням від 23.07.2004 у справі №8/172 за позовом ДК ЖЕП "Будівельник" до Управління майном обласної ради та Управління житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації про визнання права власності на нерухоме майно господарський суд Полтавської області встановлено, що житловий фонд Полтавського управління житлово-комунального господарства та його правонаступника КП ЖЕП "Будівельник" є державним відомчим житловим фондом корпорації "Укрбуд" і відповідно до статті 5 Житлового кодексу України та постанов Кабінету Міністрів України від 06.11.1996 №891 та від 02.12.1996 № 1 при ліквідації об'єднання мав бути переданим у відання Полтавської міської ради. Після самоліквідації виробничого будівельно-монтажного об'єднання "Полтавабуд" (наказ "Полтавабуд" від 18.12.1996 №28) майно його підрозділу - Полтавського управління житлово-комунального господарства у спільну власність територіальних громад області за актом приймання - передачі не передавалося. Господарський суд Полтавської області дійшов висновку, що закріплене за КП ЖЕП "Будівельник" житло належить до державної власності /а.с. 45-46/.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.07.2012 у справі № 8/471-23/1 прийнято рішення, яким зобов'язано Полтавську міську раду прийняти до комунальної власності м. Полтави без додаткових умов гуртожитки у м. Полтаві, зокрема гуртожиток по пров. Шевченка, Пум. Полтаві; зобов'язано ліквідатора передати вищевказані об'єкти житлового фонду, в т.ч. гуртожитки, за актом прийому-передачі Полтавській міській раді; надати суду документальні докази передачі вищевказаних об'єктів житлового фонду, в т.ч. гуртожитків до комунальної власності територіальної громади м. Полтави в порядку, визначеному Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (акти приймання-передачі, рішення комісії тощо) /а.с. 21-25/.

Отже, для виконання ухвали Господарського суду Полтавської області від 19.07.2012 року Полтавська міська рада та Управління майном комунальної власності міста мають діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та дотримуватися встановленого законом порядку передачі в комунальну власність державного житлового фонду.

Рішенням Полтавської міської ради від 5 лютого 2013 року внесено зміни до рішення Полтавської міської ради від 6 липня 2010 року «Про затвердження Програми передачі гуртожитків у комунальну власність територіальної громади міста Полтави та затверджено програму передачі гуртожитків у власність територіальної громади міста Полтави та реалізації житлових прав мешканців гуртожитків на 2010-2015 роки (а.с.36-40).

Рішенням Полтавської міської ради від 25 вересня 2014 року внесено зміни до рішенн Полтавської міської ради від 11 вересня 2007 року «Про надання згоди на прийняття до комунальної власності міста жилих будинків ЖЕП «Будівельник», надано згоду на прийняття у власність територіальної громади житлові будинки та гуртожитки , в тому числі і гуртожитку, за адресою пров.Шевченка, 11 м. Полтава(а.с.29-31). Зазначеним рішенням ДК ЖЕП «Будівельник» зобов»язано передати КП ПОР «Полтававодоканал», ВАТ «Полаваобленерго» ВАТ «Полтавагаз» відповідно - зовнішні мережі водопостачання та водовідведення, завнішні теплові мережі та зовнішні мережі газопостачання.

Відповідно до п. З Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 06 листопада 1995 року № 891, разом з відомчим житловим фондом передаються відповідним комунальним підприємствам зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду.(бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, вбудовані і прибудовані приміщення, обладнання тощо).

Згідно з п. 5 вищезазначеного Положення передача будинків відомчого житлового фонду в комунальну власність провадиться комісією з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність, яка утворюється Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями або виконкомами відповідної Ради. До складу цієї комісії входять представники відповідних місцевих комунальних підприємств, житлово-експлуатаційної організації, на баланс якої передаються будинки відомчого житлового фонду, регіонального відділення (представництва) Фонду державного майна, місцевого фінансового органу, бюро технічної інвентаризації, спеціалізованого проектного інституту, підприємства, установи чи організації, що передає відомчий житловий фонд, та представники інших заінтересованих підприємств, установ і організацій. Комісію очолює заступник голови держадміністрації або заступник голови відповідної ради.

Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 18.06.2014 року №77 затверджено новий склад комісії з питань передачі відомчих об»єктів у комунальну власність міста.(а.с.33-35).

Відповідно до п. 8 Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 06 листопада 1995 року № 891, передача відомчого житлового фонду в комунальну власність провадиться разом з відповідною технічною документацією на будинок (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж та інші), а також документами, що встановлюють право на нього. У разі відсутності необхідної технічної документації вона відновлюється за рахунок підприємства, установи чи організації, що передає відомчий житловий фонд у комунальну власність.

В додатку до Положення визначено форму акту приймання - передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність. Безпосередньо в самому акті зазначаються наступні відомості: рік введення в експлуатацію житлового будинку, матеріали стін, матеріали покрівлі, група капітальності, кількість поверхів, об'єм будівлі, кількість сходових кліток, площа забудови, загальна площа будинку (частини), жила площа квартир, загальна площа квартир, кількість квартир у будинку (частині будинку), кількість жилих кімнат у квартирах, кількість мешканців у квартирах, обладнання житлового будинку (водопроводи, каналізація,центральне опалення, гаряче водопостачання, електроосвітлення), площа допоміжних приміщень будинку (підвалів, напівпідвалів, мансард, горищ), вартість основних фондів, впрорядкованість прибудинкової території. Також, в акті приймання - передачі вказується, які документи було передано підприємством, установою чи організацією, в повному господарському віданні або в оперативному управлінні якої перебував будинок, та відповідно які документи було прийнято органом місцевого самоврядування, а саме технічний паспорт на будинок, плани поверхів, схеми надвірних прибудинкових мереж та внутрішніх технічних засобів, домові книги, іншу документацію.

Отже, передача житлового фонду в комунальну власність передбачає здійснення конкретної процедури та надання відповідних документів, без наявності яких оформити акт приймання - передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність з дотриманням вимог встановлених законом щодо його форми неможливо.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Відповідно до ч. 2 ст.З вищезазначеного закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до п. 43 постанови Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» \ для державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 р., за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об'єкт, подаються: 1) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; 2) витяг з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо такого об'єкта (у разі державної реєстрації права державної власності); 3) документ, що підтверджує факт перебування об'єкта нерухомого майна у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності); 4) документ, що підтверджує факт відсутності перебування об'єкта нерухомого майна у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності).

Пункт 58 вищезазначеної постанови передбачає, що для державної реєстрації права власності на підставі рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність також подаються: 1) рішення правонабувача майна, уповноваженого ним органу про надання згоди на передачу об'єкта нерухомого майна; 2) акт приймання-передачі такого об'єкта нерухомого майна.

Для реєстрації права власності на гуртожитки за територіальною громадою міста Полтави державному реєстратору необхідно надавати технічні паспорти на об'єкти нерухомого майна.

Станом на час розгляду цієї справи КП ЖЕП "Будівельник" не виконало вимог Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, зокрема не було надано клопотання про передачу об'єктів житлового фонду, документа, що підтверджує право вчиняти дії щодо передачі державного майна, рішення уповноваженого органу про передачу нерухомого майна, правовстановлюючої документації на кожен з об'єктів, засвідчених належним чином копій технічних паспортів з відміткою про проведення поточної інвентаризації, актів вводу в експлуатацію будинків, інвентарних справ, схем розмежування балансової належності всіх комунальних мереж, землевпорядної документації, що унеможливлює прийняття гуртожитку в комунальну власність міста.

Колегія суддів приймає до уваги заперечення представника відповідача - Полтавської міської ради про те, що вимога надати необхідний пакет документів для прийняття житлового фонду у власність територіальної громади м. Полтави ґрунтується на нормах чинного законодавства України та на необхідності проведення реєстрації права комунальної власності територіальної громади міста. При цьому, необхідність надання пакету документів до органу місцевого самоврядування для передачі житлового фонду з державної власності у комунальну, передбачена діючими нормативно - правовими актами, а тому жодним чином не є додатковою умовою.

Вказана обставина підтверджується правовою позицією Вищого адміністративного суду України. Так, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.01.2016 року у справі № К/800/63818/13 зазначено, що наявність та передача документів на житловий фонд, який передасться до комунальної власності, від підприємства, що ліквідується, не можна вважати додатковими умовами. Відсутність відповідної технічної документації не є додатковою умовою і позбавляє орган місцевого самоврядування можливості вирішити питання про прийняття житлового фонду у комунальну власність.

Відтак підстави вважати протиправною бездіяльність Полтавської міської ради щодо неприйняття до комунальної власності територіальної громади м. Полтави гуртожитку по пров.Шевченка,11 м. Полтави - відсутні.

Щодо інших доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 5 зазначеного Закону Фонд забезпечує відповідно до Закону України "Про управління об'єктами державної власності" формування і ведення Єдиного реєстру об'єктів державної власності, є його розпорядником.

За змістом пункту 23 частини першої статті 6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" визначено, що уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань забезпечують надання розпоряднику Єдиного реєстру об'єктів державної власності відомостей про об'єкти державної власності для формування і ведення зазначеного реєстру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 №467 затверджено Положення про Єдиний реєстр об'єктів державної власності (надалі - Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення Єдиний реєстр об'єктів державної власності (далі - Реєстр) є автоматизованою системою збирання, обліку, накопичення, оброблення, захисту та надання інформації про нерухоме майно, у тому числі передане в оренду, лізинг, концесію або заставу державних підприємств, їх об'єднань, установ та організацій (далі - підприємства), а також корпоративні права держави та державне майно, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації (далі - балансоутримувачі).

Реєстр формується Фондом державного майна за участю Держкомстату, Державної податкової адміністрації, НКЦПФР, Держпідприємництва, Держгеокадастру, Антимонопольного комітету та інших органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності, шляхом об'єднання на єдиних методологічних засадах інформаційних систем з метою: ведення обліку об'єктів державної власності; створення умов для оптимізації кількості підприємств державного сектору економіки, використання об'єктів державної власності; проведення моніторингу структурних змін у державному секторі економіки; здійснення контролю за ефективним використанням об'єктів державної власності; забезпечення реалізації управлінських рішень, відкритості та прозорості інформування у державному секторі економіки (пункт 2 Положення).

Органи, уповноважені управляти об'єктами державної власності: ведуть облік об'єктів державної власності, які належать до сфери їх управління та підлягають внесенню до Реєстру; здійснюють контроль за повнотою даних Реєстру та їх відповідністю встановленим вимогам; передають щокварталу Фондові державного майна інформацію для внесення змін до Реєстру (пункт 4 Положення).

Отже, підставою для включення вищезазначеного майна є інформація, яка має бути надана відповідним уповноваженим органом, який відповідно до покладених на нього обов'язків веде облік об'єктів державної власності, які належать до сфери його управління.

Відповідно до пункту 3 Положення Фонд державного майна є Розпорядником Реєстру, який: затверджує порядок та умови користування Реєстром; розробляє організаційні та методологічні принципи його ведення; здійснює контроль за повнотою даних, які вносяться до Реєстру; розробляє і вдосконалює технології та програмні засоби формування Реєстру; надає інформаційно-довідкові послуги користувачам Реєстру.

Приймаючи до уваги вищевикладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що дії Фонду щодо формування Реєстру є похідними від дій уповноважених управляти державним майном органів, що надають відповідну інформацію для внесення відповідних змін та що Фонд не може самостійно за власною ініціативою вносити відомості до Реєстру, а тому позовні вимоги про зобов'язання Фонд включити гуртожиток за адресою: м. Полтава, пров. Шевченка, 11, площею 4379,9 кв.м., вартістю 40067850,00 грн до Єдиного реєстру об'єктів державної власності, є необґрунтованими .

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2016р. по справі № 816/462/16 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 14 листопада 2016 року.

Головуючий суддя (підпис)Лях О.П.Судді(підпис) (підпис) Старосуд М.І. Яковенко М.М.