Постанова № 62691059, 09.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 484/2042/16-а

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Закревський В.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Одесі апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області на постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 09.08.2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області та з урахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог просив:

- визнати протиправними та такими, що не відповідають вимогам ст.ст. 19, 22 Конституції України та постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. №1242 дії з оформлення та відправлення позивачу листа за № 11718/04.2-05 від 26.11.2015 р.;

- визнати протиправними та такими, що не відповідають вимогам ст.ст. 19, 22 Конституції України дії спрямовані на звуження конституційних прав щодо отримання гарантованих пільг на житлово-комунальні послуги;

- визнати протиправними та такими, що не відповідають вимогам ст. 19 Конституції України, Законам України «Про звернення громадян», «Про інформацію» та постанові Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1242 дії по наданню відповіді на звернення від 16.03.2016 року із порушенням порядку та термінів його відправлення;

- визнати незаконною бездіяльність щодо не відновлення прав та соціальних гарантій;

- зобов'язати поновити компенсаційні виплати та пільги з дня їх зупинення.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що в грудні 2015 р. позивач отримав повідомлення про те, що йому як пенсіонеру МВС України, звільненому зі служби у встановленому Законом України "Про міліцію" порядку, припинено нарахування пільг на житлово-комунальні послуги з 07.11.2015р., в зв'язку з цим йому рекомендовано звернутися до УСЗН для призначення житлової субсидії.

Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 09.08.2016 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області щодо припинення нарахування пільг на житлово-комунальні послуги з 07.11.2015р. ОСОБА_1. Зобов'язано управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області поновити ОСОБА_1 компенсаційні виплати та пільги з дня їх зупинення, тобто з 07.11.2015 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позовних вимог.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень та до канцелярії Одеського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання позивача вх.№15112 від 26.10.2016 року про розгляд справи за його відсутності, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером МВС та отримує пенсію за вислугу років.

Позивачу було надано право на пільгу, а саме 50% знижку по сплаті житлової площі, комунальних послуг та електроенергії відповідно до Закону України «Про міліцію».

26.11.2015 року повідомленням управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області №11719/04.2-05 було проінформовано позивача, що йому припинено нарахування пільг на житлово-комунальні послуги з 07.11.2015 року у зв'язку із втратою чинності Закону України «Про міліцію».

10.06.2016 року ОСОБА_1 звернувся до УСЗН з проханням надати повну та вичерпну інформацію із посиланням на відповідні норми закона та документи стосовно даного порядку направлення повідомлення, а також детально роз'яснити з посиланням на відповідні нормативні акти питання стосовно припинення нарахування пільг по оплаті відповідних комунальних послуг.

14.06.2016 року листом управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області вих.№7245/04.2-04 надано відповідь, що відповідно до пунктів 1 та 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про національну поліцію» з 07.11.2015 року втратив чинність Закон України «Про міліцію», а тому особи, які мали право на пільги згідно з зазначеним Законом, втратили право на такі пільги, а аналогічних пільг Закон України «Про національну поліцію» не передбачає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що такі дії відповідача є неправомірними, оскільки відповідно до вимог ст.ст.22, 58 Конституції України, при прийнятті нових Законів чи внесення змін у діючі та інші нормативно-правові акти, останні не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують чи скасовують відповідальність особи.

Судова колегія суду апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду, вважає їх не обгрунтованими з огляду на наступне.

Правовий і соціальний захист працівників міліції та їх пенсійне забезпечення врегульовано Законом України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України "Про міліцію", в редакції, чинній на час призначення позивачу спірної пільги, працівникам міліції та членам їх сімей надавалась 50-відсоткова знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.

Згідно ч. 6 ст. 22 Закону України "Про міліцію" за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом.

З 07 листопада 2015 року у зв'язку з набуттям чинності Законом України "Про Національну поліцію" втратив чинність Закон України "Про міліцію", відповідно до статті 22 якого позивач мав право на 50-відсоткову знижку по сплаті за користування житлом і комунальними послугами та за паливо.

З урахуванням викладеного судова колегія зазначає, що, у період з часу призначення позивачу пільги та до набуття чинності Законом України "Про Національну поліцію" чинним законодавством встановлювалось право певного кола осіб, в тому числі і позивача, відповідно до Закону України "Про міліцію" на отримання 50-відсоткової знижки по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.

Однак згідно абзаців 2 та 3 пункту 15 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Виходячи з цього судова колегія суду апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що Закон України "Про Національну поліцію" не містить норм, які б передбачали цю конкретну пільгу, а саме: 50-відсоткову знижку по оплаті жилої площі, комунальних послуг не тільки для колишніх міліціонерів, а й для тих, які виходять на пенсію після вступу цього закону в силу.

Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 03 жовтня 1997 року №4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акту, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Враховуючи те, що останнім в часі є Закон України "Про Національну поліцію", в якому у прикінцевих та перхідних положеннях встановлено, що за колишнми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами,а також членами їх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, які передбачені ЗУ "Про Національну поліцію", тому пріоритетними в даному випадку є положення саме цього Закону.

Крім того, виходячи із висновків суду першої інстанції, на позивача, як колишнього працівника міліції, поширюються вимоги як ЗУ «Про міліцію», так і ЗУ «Про поліцію» в частині соціального захисту по сукупності, тобто всі соціальні гарантії і пільги які були раніше, так і всі пільги передбачені новим законом, що є неправомірним.

Також судова колегія суду апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції стосовно визнання неправомірними дії Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області та зобов?язання відповідача поновити компенсаційні виплати помилковими, оскільки відповідач, як орган владних повноважень, зобов?язаний діяти лише в межах своїх повноважень, наданих йому законом.

У відповідності до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого Постановою КМУ від 29.01.2003 року № 177, чітко зазначено повноваження управлінь соціального захисту населення.

Пунктом 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» передбачає що Управління праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад (далі - уповноважені органи):

- організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної у пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги;

- ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1 - пільга", в якій використовується індивідуальний ідентифікаційний номер пільговика у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;

- вносять до Реєстру відповідні уточнення у разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії законодавчих актів, па підставі яких пільговики отримують пільги;

- надають консультації пільговикам, підприємствам та організаціям, що надають послуги.

Пунктом 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право ні пільги передбачає що підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга". (Абзац перший п. 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 180 (180-2006-п) від 22.02.2006 р.).

Вказаною постановою чітко зазначено що підприємства та організації надають послуги, а управління соціального захисту організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної у пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги.

Таким чином надавачами пільг є підприємства, які надають житлово-комунальні послуги.

Крім того, Єдиний державний автоматизований реєстр це автоматизований банк даних, функціонування якого забезпечується Інформаційно-обчислювальним центром Міністерства соціальної політики України.

Відповідно до листа завдання Міністерства соціальної політики України від 18.11.2015 року № 1906/5/75-15 та у зв'язку з втратою чинності з 07.11.2015 року Закону України «Про міліцію» інформаційно-обчислювальним центром Міністерства соціальної політики України розроблено програмне забезпечення для автоматизованого закриття електронних карток пільговиків - Перелік доробок ЄДАРП станом на 23.11.2015 року № 350.

Даним програмним забезпеченням виконується автоматичне закриття електронних карток пільговиків, в тому числі тих, що мають статус «Міліціонер на пенсії». (Витяг з переліку доробок арк.спр.32).

Враховуючи те, що відповідач не має права в межах своїх повноважень оцінювати законодавчі акти на відповідність їх Конституції України, не призначає та не нараховує пільги на житлово-комунальні послуги, а проводить звірку нарахування пільг підприємствами - надавачами житлово-комунальних послуг та відшкодування витрат за надані послуги, то управлінням надання пільг і не могло бути припинено, позивач був лише повідомлений відповідачем про припинення відшкодування витрат на комунальні послуги, відповідно до діючого законодавства, у зв?язку з втратою чинності ЗУ «Про міліцію», а закриття картки пільговика було проведено автоматично програмним забезпеченням, а не управлінням.

При цьому позивачеві роз'яснено право звернення до управління соціального захисту з питанням призначення житлової субсидії.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що у апелянта були відсутні правові підстави для відшкодування позивачу витрат за надані комунальні послуги, оскільки вказані пільги не передбачені чинним законодавством, зокрема Законом України "Про Національну поліцію", у зв?язку з чим висновки суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача є помилковими.

Враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області задовольнити.

Постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 09.08.2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик